Версiя для друку Обговорити в форумi

Російський «братський» слід...

Від одного з найтрагічніших днів в історії Польщі, коли авіакатастрофа в одну мить забрала життя чи не половини військово-політичної еліти країни на чолі з президентом, минуло чотири роки. На світанку 10 квітня 2010-го загинула польська офіційна делегація, яка планувала взяти участь у жалобній церемонії зі вшанування пам’яті загиблих поляків на 70-ту річницю Катинської трагедії. Польське суспільство і досі залишається розділеним на прихильників «урядової» і «опозиційної» версій Смоленської катастрофи, а слідство вже вкотре продовжило свою роботу ще на півроку, залишаючи широкий простір для різного роду дискусій і спекуляцій.
Напередодні військова прокуратура фактично виключила замах як причину авіакатастрофи, повідомивши, що після ретельного дослідження сотень зразків з місця події експерти не виявили слідів вибухівки. Після цього глава польського уряду Дональд Туск заявив, що такі результати дають однозначну відповідь, і тому політики, які «на спекуляціях будували різні політичні проекти», мають вибачитися перед поляками за «створення атмосфери конфлікту».
Проте опоненти Туска з табору партії «Право і Справедливість» Ярослава Качинського чітко дали зрозуміти, що не лише не збираються вибачатися, але й вважають заяву прокуратури «компрометуючою». На їхню думку, зразки з місця катастрофи могли підмінити на етапі слідства.
Парламентська група з розслідування катастрофи, яка складається з політиків й експертів, наближених до Качинського, подала звіт на 200 сторінках, в якому продовжує дотримуватися своєї версії причин трагедії: президентський літак вибухнув і розпався у повітрі.
Серед аргументів, що наводяться на підтвердження, — характер розміщення і стан елементів розбитого літака після падіння. У звіті виноситься діагноз урядовому розслідуванню: і через чотири роки після катастрофи представники влади «не хочуть чесно з’ясувати, як загинула еліта польської держави».
Глава PiS Качинський у цьому контексті наголосив, що Смоленська справа триває, і стосується вона не лише найбільш трагічної катастрофи, а й польської гідності, незалежності, майбутнього країни і позиції Польщі на міжнародній арені. При цьому лідер найбільшої опозиційної партії вже традиційно прямо не назвав «джерел загрози польській державності». Проте місце катастрофи, а також характер відносин Качинського з нинішньою польською владою не залишають тіні сумніву стосовно того, про кого йдеться.
Варто зауважити, що проурядова експертна група, яка почала функціонувати рік тому як альтернатива парламентській, днями зробила заяву про те, що реєстратори на борту президентського авіалайнера не підтверджують гіпотезу про вибух. При цьому своїх опонентів вони звинуватили у використанні розслідування у «цинічній політичній боротьбі».
Психологічної травми, якої зазнали поляки за чотири роки Смоленського «протистояння» влади з опозицією, важко буде позбутися. На це нещодавно звернув увагу польський прем’єр. «Ми ще, напевно, багато років лікуватимемо рани, викликані не лише самою катастрофою, але й дуже гострими висловлюваннями, які не відповідають справжньому перебігу подій», — наголосив Туск.
За результатами останніх соціологічних досліджень можна зробити два важливі висновки. По-перше, у польському суспільстві поступово знижується відсоток тих, хто не визначився з приводу свого ставлення до питання про можливість замаху: з 31% в 2013 році до 11% в цьому році. Це свідчить про зростання поляризації суспільства навколо двох протилежних версій. По-друге, попри те, що більшість поляків не вірить у замах на президента Качинського, група прихильників «теорії змови» поступово зростає: за рік на 6% — до 23%. Вони, у переважній більшості, — базовий електорат партії Ярослава Качинського. Майже кожен другий виборець PiS вірить у таку гіпотезу (49%).
Симптоматично, що не сприяє розвінчанню версії про замах третя зацікавлена сторона — Росія. Кремль, природно, мав би намагатися зняти з себе підозру, але свідомо не робить цього. Москва, навпаки, з цікавістю спостерігає за виснажливою політичною боротьбою у Польщі навколо Смоленського питання і навіть підживлює її. Наприклад, РФ вже чотири роки без видимої на це причини не передає Польщі розбитий президентський літак. Тим самим, у польському суспільстві посилюється підозра, що Москві є що приховувати, додаючи аргументів прихильникам версії Качинського. А Кремлю антиросійська риторика політиків PiS допомагає об’єднувати своїх громадян навколо ідеї «зовнішнього ворога».
Глава польського МЗС Радослав Сікорський, який віддавна на двосторонньому і міжнародному рівнях просить свого російського колегу Сергія Лаврова посприяти у передачі Ту-154М, тепер вже не впевнений, чи літак взагалі коли-небудь опиниться в Польщі. Особливо за нинішньої ситуації, коли Варшава в українсько-російському конфлікті однозначно стала на бік Києва. Сікорський нещодавно зауважив: під час останньої розмови з Лавровим у лютому той «урочисто обіцяв», що особисто звернеться з цього приводу до президента Путіна. «Але у тій же розмові він також урочисто обіцяв, що Росія не має жодних планів порушувати територіальну цілісність України», — зауважив глава польської дипломатії, натякаючи на рівень довіри до слів, сказаних російським колегою.
Генеральний прокурор Польщі нещодавно поінформував, що слідство у Смоленській справі може тривати ще приблизно рік. А отже, попереду ще багато серій «Смоленської саги» з незначними косметичними змінами, але незмінною головною сюжетною лінією. Проте навіть після його завершення і розставлення усіх точок над «і», що також є під великим сумнівом, залишатиметься одне відкрите питання: як подолати глибокий розкол у польському суспільстві, спричинений заявами політиків у справі катастрофи, і які це матиме наслідки у майбутньому.

Юрій БАНАХЕВИЧ
м. Варшава

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2014 > Тема ""Білі плями" історії"