"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2014 > Тема "Душі криниця"
#16 за 18.04.2014
МУЗИКА НАС ЗВ’ЯЗАЛА
Мистецтво
Особлив╕сть студентського симфон╕чного оркестру поляга╓ в тому, що його склад пер╕одично зм╕ню╓ться: зам╕сть вибулих випускник╕в-четвертокурсник╕в у вересн╕ нового навчального року на ╖хн╓ м╕сце приходять студенти другого курсу. ╤ ця ротац╕я н╕коли не бува╓ р╕вноц╕нною. Одн╕ новачки швидше вливаються з╕ сво╖ми ╕нструментами в колективну гру, ╕нш╕ — пов╕льн╕ше. — Залежно в╕д цього ╕ п╕дбира╓ться репертуар, — сказав мен╕ напередодн╕ традиц╕йного щор╕чного зв╕тного концерту диригент симфон╕чного оркестру С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського, заслужений прац╕вник культури АР Крим Анатол╕й Скоробагатько. — Освоювати сво╖ парт╕╖ новачкам допомагають музиканти, як╕ грають в оркестрах с╕мферопольських театр╕в ╕ Кримсько╖ ф╕лармон╕╖. Програмою навчання допуска╓ться залучення 15–18-ти профес╕онал╕в. Граючи поруч з╕ студентами, вони техн╕чно п╕дтягують ╖х до свого р╕вня. Всього ж наш оркестр нал╕чу╓ 60 чолов╕к. — Концерт, що в╕дбудеться 18 кв╕тня в зал╕ училища, — це ╕спит для студент╕в перед викладачами ╕ публ╕кою на право називатися музикантом. Що з╕грають ваш╕ п╕доп╕чн╕, Анатол╕ю Дмитровичу, цього разу? — В╕дкрива╓ться програма симфон╕╓ю № 5 в чотирьох частинах Ф. Шуберта. Це один з його найкрасив╕ших твор╕в п╕сля знаменито╖ ╕ дуже популярно╖ в усьому св╕т╕ незак╕нчено╖ симфон╕╖. У супровод╕ оркестру дует кларнетист╕в у склад╕ Артура Ашенбреннера ╕ Святослава М╕лаша викона╓ першу частину концерту Ф. Крамаржа. Прозвучить вальс-скерцо для скрипки з оркестром П. Чайковського ╕ рондо капр╕чч╕озо К. Сен-Санса, в яких сольн╕ парт╕╖ виконають скрипал╕ Володимир Федотов та Ельв╕с ╤пекч╕╓в. Нетривала за часом — до п’яти хвилин — чар╕вна ╕нструментальна мелод╕я ╕нтермецо з популярно╖ опери П. Маскань╖ «С╕льська честь» прозвучить як перепочинок у перерв╕ м╕ж виступами сол╕ст╕в. Завершиться концерт музикою до сцени «Вальпург╕╓ва н╕ч» з опери Ш. Гуно «Фауст». Ц╕ чудов╕ танцювальн╕ мелод╕╖ дуже любить публ╕ка ╕ вони входять у репертуар ус╕х симфон╕чних оркестр╕в св╕ту. — За яким принципом ви форму╓те св╕й? — Св╕т симфон╕чно╖ музики безк╕нечний. Композитори в ус╕ часи прид╕ляли йому багато уваги, бо вс╕ барви ╕ в╕дт╕нки звук╕в в оркестр╕ виразно передають найдосконал╕ш╕ музичн╕ ╕нструменти: струнн╕, духов╕, ударн╕. Я обожнюю ╖х. Серед них ╓ р╕дк╕сн╕: гобой, фагот, волторна, туба. Найб╕льш популярна у студент╕в скрипка, а от б╕льш╕ в╕д не╖ за розм╕ром струнн╕ ╕нструменти — альт, контрабас ╕ в╕олончель пропону╓мо ╖м при вступ╕ для вивчення. Студенти вже на першому курс╕ ╕з зац╕кавленням ходять на репетиц╕╖ оркестру, щоб на другому грати в ньому. В училище вступають особлив╕ д╕ти, не зовс╕м так╕, як ус╕. Кр╕м в╕дв╕дування лекц╕й, ╖м потр╕бно, як м╕н╕мум, три–чотири години в день грати на ╕нструмент╕. Через це в них мало в╕льного часу. ╤, мабуть, жодна з профес╕й не да╓ться з таким трудом, як профес╕я музиканта. — А ви сам╕ на чому гра╓те? — На баян╕. Це було в Запор╕жж╕. Я навчався в загальноосв╕тн╕й школ╕ та одночасно музиц╕ в клуб╕ металург╕йного комб╕нату ╕м. М. Горького. П╕сля четвертого класу учн╕в при╖хали прослуховувати фах╕вц╕ з музично╖ десятир╕чки при Харк╕вськ╕й консерватор╕╖. За результатами гри я продовжив сво╓ навчання у п’ятому клас╕ вже в Харков╕. А на факультет╕ народних ╕нструмент╕в консерватор╕╖ захопився диригуванням ╕ за розпод╕лом по╖хав на роботу в Терноп╕льське музичне училище кер╕вником симфон╕чного оркестру. Працював з ним с╕мнадцять рок╕в, по╓днуючи згодом ц╕ обов’язки з роботою завуча. На так╕й же посад╕ почав працювати в 1984 роц╕ в С╕мферопольському музичному училищ╕, куди при╖хав на запрошення управл╕ння культури Криму. З вересня був призначений директором закладу, а через п╕вроку, коли симфон╕чний оркестр залишився без кер╕вника, взяв на себе ╕ ц╕ обов’язки. Директорськ╕ ж через п’ятнадцять рок╕в — у 1999-му — склав, а керувати оркестром ╕ викладати студентам «баян» та «диригування» продовжую й дос╕. — Отже, цей концерт для вас — юв╕лейний: тридцять рок╕в з оркестром! Чим запам’яталися вони вам? — Я не люблю в репертуар╕ повтор╕в, тож кожного року в нас були прем’╓ри, в як╕ закохуюся раз ╕ назавжди. Ми намагалися грати найкращ╕ твори в╕тчизняно╖ ╕ заруб╕жно╖ класики. У проект╕ «Випускники ╕ симфон╕чний оркестр» у нашому супровод╕ сольн╕ парт╕╖ виконували п╕ан╕сти, скрипал╕, музиканти духових ╕нструмент╕в, вокал╕сти. До 100-р╕ччя училища сп╕льно з ж╕ночим камерним хором п╕д кер╕вництвом Олени Прокопець з╕грали сцени з опери «╤оланта» П. Чайковського. Оркестр ви╖жджа╓ з концертами в Севастополь, ╢впатор╕ю, Партен╕т, виступа╓ на гастролях у трудових колективах ╕ громадських орган╕зац╕ях Криму. На сцен╕ за роялем поряд з╕ студентами часто можна побачити чудового п╕ан╕ста, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, директора училища Олександра Яцкова. Це моя улюблена робота, яка мен╕ — в рад╕сть! У попередн╕ роки фортеп╕анн╕ сольн╕ парт╕╖ з оркестром виконувала моя дружина ╤рина. Музикантами стали ╕ наш╕ д╕ти. Старший син Андр╕й — гобо╖ст, працю╓ в австр╕йському м╕ст╕ Грац кер╕вником ун╕верситетського симфон╕чного оркестру та дитячо╖ групи в оперному театр╕. Молодший син Дмитро — скрипаль, гра╓ в симфон╕чному оркестр╕ Укра╖нського рад╕о в Ки╓в╕. Музикою захоплюються ╕ внучки: старша Натал╕я сп╕ва╓, а молодша Аня гра╓ на фортеп╕ано. Музика — це такий св╕т, потрапивши в який один раз, залиша╓шся йому в╕дданий усе життя, нав╕ть якщо обереш ╕ншу профес╕ю чи будеш займатися ╕ншою справою. — Що, по-вашому, потр╕бно, щоб стати музикантом-в╕ртуозом? — Перш за все, слух. Коли я навчався в музичн╕й школ╕-десятир╕чц╕, в мене був товариш, який м╕г безпомилково назвати вс╕ ноти, як╕ ми грали на фортеп╕ано хаотично, просто, щоб створити шум. Дуже гострим слухом потр╕бно волод╕ти скрипалям, щоб грати, як кажуть, вухами ╕ руками. Це ╕ ╓ музична обдарован╕сть, талант. ╤ я побажав би соб╕ поб╕льше таких учн╕в. Нин╕ в училищ╕ проходять конкурси юних в╕ртуоз╕в, на як╕ при╖жджають випробувати себе учн╕ музичних шк╕л з усього Криму. Це в основному д╕ти молодшого ╕ середнього шк╕льного в╕ку. Але, стаючи старшими, вони все част╕ше в╕дкладають ╕нструменти вб╕к, обираючи ╕нший профес╕йний шлях у житт╕. Музика да╓ться нелегко. ╤ лише тод╕, коли п╕д кер╕вництвом педагог╕в д╕ти з’╓днують в одне ц╕ле техн╕ку гри на ╕нструмент╕, музичну пам’ять ╕ св╕й час, вони приходять до нас з усв╕домленим вибором. В середньому прийом в училище склада╓ 80 чолов╕к, а всього на чотирьох курсах ╖х навча╓ться понад триста. Заклад славиться високим рейтингом. Наш╕ випускники усп╕шно працюють у багатьох кра╖нах св╕ту, стають лауреатами престижних м╕жнародних конкурс╕в з ус╕х спец╕альностей. В цьому ряду назву лише одне пр╕звище — композитора з╕ св╕товим ╕менем Алемдара Караманова. На перший погляд зда╓ться, що на сцен╕ — красиве життя. ╤ т╕льки профес╕онали знають, ск╕льки коп╕тко╖ прац╕ потр╕бно, щоб виходити на не╖ з╕ сво╖м сольним номером або концертною програмою! Школа, училище, консерватор╕я! Процес навчання музиканта чи артиста не припиня╓ться н╕коли: в аудитор╕╖, на репетиц╕╖, вдома. ╤ все це — заради прекрасних митт╓востей для публ╕ки. Ц╕ емоц╕╖ — не так╕ част╕ у музикант╕в. ╤нод╕ з’являються на репетиц╕ях, по╓днуються з напругою п╕д час виступу в концертному зал╕. Можливо, цей момент натхнення, радост╕ та задоволення в╕дбудеться 18 кв╕тня? ╤ щось станеться. ╤ глядач потрапить у ц╕ль. Я спод╕ваюся, що у нас все вийде, зд╕йсниться задумане, ╕ вершини св╕тово╖ музики будуть доступн╕ нав╕ть студентському симфон╕чному оркестру.
Валентина НАСТ╤НА
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13157
|