Версiя для друку Обговорити в форумi

Віктора Даниленка знають у Криму як чудового архітектора-новатора, за проектами якого споруджено багато масштабних об’єктів. Серед них — будівлі Республіканського палацу дітей та молоді, Сімферопольського міськвиконкому і Київського райвиконкому, політичної освіти. У складі авторського колективу під керівництвом А. Полегенького він розробив окремі ділянки та вузли благоустрою набережної ріки Салгір у районі Гагарінського парку. А своєю найбільшою за обсягом спорудою в місті називає десятиповерховий галерейний будинок на Московській площі. Як проїжджає чи проходить повз нього, то ніколи не упускає нагоди прискіпливо оглянути очима професіонала, чи все гаразд з конструктивними елементами, фасадом, оздобленням.
Другим напрямком професійних інтересів В. Даниленка двадцять років була реставрація. Як головний архітектор науково-реставраційної майстерні КримНДІпроекту він до тонкощів знає всі унікальні пам’ятки історії, культури та архітектури півострова, у відновленні багатьох із них брав участь, за що у 2006 році нагороджений орденом преподобного Нестора Літописця.
Згадує, як у будинку-музеї видатного художника-мариніста Івана Айвазовського у Феодосії реставрували всі будівельні конструкції від перекриття до балконів і фонтана. Давно це було, більше двадцяти років тому, а їх до цього часу ніхто не оновлював, настільки якісно були виконані роботи.
І в Бахчисараї, своєрідному музеї під відкритим небом, немає такої древньої споруди, до якої б не торкалася рука майстра: Ханський палац, Свято-Успенський чоловічий монастир...
— Це місто не відпускає мене й досі, — говорить В. Даниленко. — Нині там будується нова церква Георгія Побєдоносця і я проектую для неї чотири чернечі келії.
Після виходу на пенсію він уже значно рідше береться за проектно-інженерні роботи, а весь свій час присвячує третьому амплуа, про яке раніше навіть колеги по цеху не здогадувалися. Більше десяти останніх років успішний архітектор реалізовується як аквареліст і також з відмінним результатом: помічений глядачами, відзначений мистецтвознавцями. Він — багаторазовий дипломант конкурсів Бієнале камерної акварелі Криму. У 2008 році удостоєний премії ім. М. Реріха, у 2010-му — отримав диплом ІІ ступеня і приз глядацьких симпатій, здійснив ілюстрування книг «Архітектурні пам’ятки Криму», «Повітряне місто Джуфт-Кале», а також «Тринадцять архітекторів Криму», де вміщено розповідь і про нього.
До акварелі дехто з художників ставиться, як до підсобного матеріалу: малює етюди, на основі яких згодом виконуються картини олією. Віктор Іванович дотримується іншої думки. Ще освоюючи цю техніку за навчальними програмами на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, він відзначив незвичайну прозорість цієї водяної фарби, теплову енергетику, що випромінюють створені нею пейзажі. Саме так, як закінчені роботи, малював свої акварелі Тарас Шевченко.
— Вони світлі, з дуже точним рисунком, особливо види Аральського моря, — говорить художник, називаючи Шевченка найкращим акварелістом Росії того часу.
Його акварелі вражають вмінням живописно передати стрімкий берег і при цьому відтворити навіть геологічну будову, спокій моря, величний простір неба — все напоєне золотавим промінням сонця. За часів Шевченка море підходило під самісінькі кручі. Нині воно далеко відступило, а колишні скелясті береги бовваніють у степу.
Інтерес В. Даниленка до його творчості підсилювався ще й тим, що сам він родом також з Черкащини, з міста Тальне, яке знаходиться недалеко від Шевченківських місць. Художник ходив київськими дорогами Тараса, побував у Переяславі-Хмельницькому, де Кобзар гостював у свого товариша-лікаря, у садибі поміщика Тарновського в селі Качанівка Чернігівської області. На основі побаченого і відчутого душею в цих місцях створив за мотивами живописних і графічних робіт Шевченка свою колекцію з п’ятнадцяти архітектурних пейзажів і пейзажів-настроїв. Включена в персональну експозицію, що відкрилася нещодавно у виставковому залі Всеукраїнського інформаційно-культурного центру, вона дає можливість глядачам здійснити з автором віртуальну подорож по місцях, освячених Тарасовим ім’ям.
Даниленкові акварелі ілюструють різні періоди життя Шевченка. Перший — від народження до творчої та дослідницької поїздки по Україні після закінчення Академії мистецтв; другий — перебування в засланні: три роки в Орській фортеці та експедиції на Аральському морі і сім — у Новопетровському укріпленні; третій — повернення в Петербург, де художникові було присвоєно вчене звання академіка графіки.
Шевченка кожен з нас знає з дитинства більше як поета, автора геніальної збірки «Кобзар», вірші з якої декламували на презентації виставки заслужений артист Автономної Республіки Крим Аркадій Вакуленко і переможниця Всекримського конкурсу читців «Ми — діти твої, Україно!» у своїй віковій категорії, учениця другого класу сімферопольської ЗОШ № 20 Богдана Вишиванюк, а її мама Наталія Вишиванюк виконала акапельно дві пісні на слова Т. Шевченка — «Така її доля» з поеми «Причинна» та «Думи мої, думи».
Читаєш чи слухаєш таку поезію, і душа відгукується на авторський патріотизм, його любов до Батьківщини, до свого народу, розчиняється в лагідній, пісенній ліриці. А в світі Шевченко більше відомий як талановитий художник, бо мова живопису, яскрава та емоційна, не потребує перекладу на відміну від поетичних творів. Вона зрозуміла без слів.
— У школі вивчаємо Шевченка-класика занадто лакованого, — говорить В. Даниленко, — а проникаючи глибше в його життя і творчість, я дізнався багато нового і невідомого про Софію Київську, яку він дуже любив, про острів в Аральському морі, де водилися тигри, про Іллінську церкву в Суботові, де похований Богдан Хмельницький.
У Шевченкіані художник не копіював Тарасові малюнки, а в кожен з них вніс щось своє. Наприклад, до зроблених Шевченком контурів хати своїх батьків у селі Кирилівка він додав в акварельному варіанті тин з бур’янами, Шевченківський чорно-білий дуб у нього — кольоровий. А в пейзажах української природи сувора хмарність упереміш з голубизною неба немов віщує про непросту і складну долю Кобзаря, велич якого супроводжувалася переслідуваннями царату, роками неволі, заборонами писати і малювати.
Відкриваючи нові грані творчості Шевченка-живописця, Даниленко вдосконалювався сам: використовував різні прийоми і манери акварельної техніки, шукав нові засоби виразності, у тому числі декоративно-мозаїчні, експериментував з пуантеллю. Акварель, за його словами, — примхливий матеріал. Іноді пейзаж малює за один день, а з пуантами — по-французьки точками, — за три. Цей своєрідний стиль живопису передбачає використання незмішаних фарб, які наносяться на папір дрібними мазками прямокутної чи круглої форми. Змішування кольорів відбувається в процесі сприйняття малюнка з далекої відстані. Техніка цікава, але вимагає великого терпіння і старанності.
Головне для Даниленка — вгадати з початковим фоном неба чи зелені, на якому потім маленькими кольоровими точками зображується рельєфна місцевість чи споруда в перспективі з чітким контрастом світлотіні — від яскравих відблисків освітлення крони одних дерев до повного затінення інших частин композиції. Тут потрібен настрій, натхнення, без якого художник ніколи не сідає за роботу. А черпає його в лісі, в горах. У Криму немає, мабуть, такого місця, де б він не побував. Побачить у цих походах щось незвичне — камінь, дерево чи гірський потік і, як росток, «посадить» у своєму малюнку на передній чи задній план.
Характер у нього — художній, прискіпливий до найдрібніших предметів і деталей, в які вдивляється через троє різних окулярів. Мабуть, від цього лінії в Даниленка-художника — такі ж точні, як в архітектурному проекті, а пейзажі — світлі, чисті та прозорі, немов вимите у вікні скло. Дивишся на них і захоплюєшся досконалістю акварельної техніки, поетичними краєвидами природи, красою землі, на якій живемо.

Валентина НАСТІНА

АНОНС!
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка

24 квітня 2014 року о 18.30 год. у Білій залі Кримської філармонії (вул. Пушкіна, 3)
відбудеться сольний концерт «Перлини української музики» заслуженої артистки України, кавалера ордена княгині Ольги, лауреата Премії АР Крим, солістки Кримської філармонії Наталі Безкоровайної.
У концерті прозвучить вокальна, хорова, інструментальна музика українських композиторів у виконанні провідних кримських артистів.
Квитки в касі філармонії.
Довідки за телефонами: 600-536, 098-601-55-15

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2014 > Тема "Душі криниця"