Версiя для друку Обговорити в форумi

19 квітня президент Росії В. Путін вніс у Держдуму законопроект про створення в анексованому Криму гральної зони. УНІАН спробував розібратися, наскільки актуальним може бути такий проект у нинішніх умовах функціонування півострова, і кому насправді це може бути вигідно.
Формальним поштовхом для внесення законопроекту могла стати пропозиція про створення такої зони нелегітимним прем’єром Криму Сергієм Аксьоновим, який зробив заяву про це через тиждень після оголошення результатів незаконного кримського референдуму. «Казино й гральних зон по всьому Криму не буде. Усе буде зосереджено в одному місці», — сказав він наприкінці березня.
Представники нелегітимної кримської влади повторюють, що поява гральної зони на території півострова матиме виключно позитивні наслідки: від створення нових робочих місць до організації особливої економічної зони, що передбачає податкові пільги для компаній-резидентів, і, як результат, перетворення Криму з дотаційного регіону в територію, що приносить стабільні доходи і наповнює бюджет. Зрозуміло, російський.
Але чи очікує таке райдужне майбутнє Кримський півострів у випадку прийняття Держдумою РФ рішення про створення на його території п’ятої гральної зони?
Фахівці в сфері маркетингу погоджуються, що розраховувати на швидкий прибуток автономії не доведеться. Підтвердженням цьому служать приклади чотирьох гральних зон, що вже існують на території Російської Федерації. Так, «Сибірська монета» на території Алтайського краю, «Примор’я» у Приморському краї й «Бурштинова» на території Калінінградської області — не функціонують зовсім, а їхнє введення в експлуатацію постійно відкладається.
Ще одна гральна зона, розташована на території Краснодарського краю, — «Азов-Сіті», незважаючи на вкладені в неї майже 40 мільйонів доларів, повернула в бюджет Росії у вигляді податків у п’ять разів менше витраченого (близько 8 мільйонів доларів), що свідчить про збитковість цього задуму.
Пояснення ситуації, що склалася, до банальності просте — гральні зони на території РФ не представляють інтересу для забезпечених росіян. Відсутність належної інфраструктури, неготовність до прийняття гостей (гравців), віддаленість від великих міст — роблять їх непривабливими в очах людей, готових зіграти «по-великому». Потенційні гравці віддають перевагу визнаним гральним столицям світу (Лас-Вегас, Макао, Атлантик-Сіті й т. ін.), на тлі яких жалюгідні потуги створити щось схоже на непідготовленому — у правовому й культурному плані — ґрунті, виглядають щонайменше смішно.
Ще торік голова російської спілки промисловців і підприємців Олександр Шохін пропонував перенести гральну зону «Азов-Сіті» з Анапи в Сочі. У грудні 2013 року цю ідею підтримав російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв. Він доручив розглянути таку можливість віце-прем’єрові Російської Федерації Дмитру Козаку, що відповідав в уряді за підготовку до Олімпіади. Втім, Козак вважає, що ідея створення центру азартних ігор у Сочі може бути розглянута не раніше, ніж через два роки.
До слова, як стало відомо зовсім недавно, саме Козак буде курирувати з боку російського уряду й питання Криму. Таким чином, лекала, які планувалося використовувати для викрійки нового формату чорноморського курортного відпочинку в Сочі, будуть, найімовірніше, спочатку використані в Криму.
Нагадаємо, раніше Медведєв висловлювався за створення особливої економічної зони на території Кримського півострова, але, напевне, сьогодні сенсу підтримувати гарну риторику більше немає. Через те вже після проведення псевдореферендуму в Криму російський прем’єр заявив, що гральна зона — не пріоритетний проект для автономії, тому що набагато важливіше — соціальні програми.
До речі, у зв’язку з цим виникає запитання, чому Росія відмовляється від задуму хоча б спробувати повернути в бюджет гігантські кошти, витрачені на інфраструктуру навколо Сочі, шляхом перенесення саме туди «Азов-Сіті»? Можливо, це відбувається у зв’язку з відсутністю упевненості в успіху цієї справи. І саме тому логічною для російського уряду виглядає спроба для початку випробувати цю ідею на кримській землі.
Крім того, споконвічне створення гральних резервацій на території РФ мало на увазі їхню віддаленість від великих міст і населених пунктів. У всіх вже існуючих випадках це спеціально створена територія, що виключає можливості «зіткнення» міської інфраструктури й місцевих жителів із гравцями, котрі шукають «дорослих» пригод і гострих відчуттів. Але у випадку із Кримом цей аспект, схоже, не враховується. Дійсно, крім унікального клімату, що забезпечує практично цілорічне комфортне обслуговування клієнтів, інвесторів можна залучити вже готовою інфраструктурою й близькістю курортів.
Перспективи появи гральної зони вже викликали бурхливі обговорення й дебати в самому Криму. Насамперед, вони стосуються розміщення гральних закладів і виділення для цього буквально «золотих» гектарів кримської землі. Адже йтися може не стільки про степову зону біля Сак і Євпаторії, але й про більш привабливі ділянки між Алуштою й Судаком. Зрозуміло, з виходом до моря. Крім того, розглядаються варіанти розміщення гральної зони в районі Гурзуфа. На думку експертів, для облаштування такого проекту буде потрібно близько 100 гектарів землі, що в топографічних умовах узбережжя Криму в цих районах означає безпосередню близькість або до населених пунктів, або до заповідних зон.
Таким чином, перетворення Криму в п’яту гральну зону — ідея досить специфічна. Особливо у частині чистоти помислів і якості реалізації. У зв’язку з цим цілком імовірні жорстокі земельні переділи, у тому числі із кримськими татарами, яких у будь-який момент можуть звинуватити в самозахопленні «цікавих» земель на тлі зростаючої вже сьогодні міжетнічної напруженості.
Варто також врахувати, що в обстановці глобальної ізоляції півострова, зростаючих проблем у правовому полі, у діяльності банківської системи, роботі нотаріату, в інших життєво важливих сферах, — цілком імовірно, що мережа гральних закладів може бути широко використана у всіляких схемах відмивання грошей і подальшої їхньої легалізації на рахунках російських чиновників і наближених до них осіб.
Водночас сумно спостерігати, як жителів Криму продовжують годувати обіцянками кращого життя шляхом впровадження малозрозумілих механізмів. Особливо, якщо взяти до уваги, як жителі Краснодарського краю, змітаючи товари з полиць кримських магазинів, жартують над місцевими: «А воно вам треба було?».
Так чи інакше, механізм кримської рулетки запущений. Тільки навряд чи сьогодні варто ставити на червоне або на чорне. У результаті, швидше за все, випаде зеро...

КРИМСЬКІ ТАТАРИ ВИСТУПАЮТЬ ПРОТИ СТВОРЕННЯ ГРАЛЬНОЇ ЗОНИ В КРИМУ

Гральний бізнес у Криму йде в розріз з національними переконаннями кримських татар. Путін зустріне серйозний опір з боку корінного населення і в цьому питанні. Про це 22 квітня в ефірі Шустер Live сказав Мустафа Джемілєв.
«Ідея Лас-Вегасу на українських територіях піднімалася ще в часи прем’єра Матвієнка. І вже тоді ми висловилися проти. Це суперечить нашим національним традиціям. Зараз ця ініціатива Путіна стане одним з джерел протистояння кримських татар», — сказав М. Джемілєв.
Він також висловив сумнів у можливості втілення задуму за нинішніх обставин, коли до Криму літають тільки літаки російських авіакомпаній. Лідер кримськотатарського народу зазначив, що світова спільнота навряд чи закриє очі на окупацію і почне подорожувати до Криму в пошуках розваг: «Невже вони думають, що світ змириться з цією окупацією і, немов нічого не сталося, поїде до Криму розважатися...».

ТИМ ЧАСОМ...

РУБЛІВ НА КРИМ НЕ ВИСТАЧАЄ...

У МВС Росії не вистачає грошей на створення поліції в Криму, сказав російській газеті «Ведомости» заступник голови комітету Держдуми з безпеки Олександр Хінштейн. Йдеться про брак мільярдів рублів — точна сума не може бути названа, як і обсяг дефіциту: дані містяться в закритій частині державної програми «Забезпечення громадського порядку й протидія злочинності», затвердженої урядом в січні й скорегованої в середині квітня, зазначає видання.
У Криму й Севастополі має бути 15 500 співробітників поліції і 3600 службовців внутрішніх військ, йдеться у повідомленні заступника міністра внутрішніх справ Аркадія Гостєва на засіданні комітету Держдуми з безпеки, що відбулося 22 квітня. Фінансування на 3000 співробітників знайдено за рішенням Володимира Путіна, сказав Хінштейн, решту треба шукати. Будуть послідовні скорочення главків у федеральних округах, сказав депутат, скорочення вже починаються.
За словами джерела «Ведомостей» у центральному апараті МВС, реальна чисельність кримської міліції зараз не перевищує 12 000 осіб, але її планується збільшити на кілька тисяч і підняти зарплату приблизно вдвічі, що потребуватиме до 10 млрд. руб. на рік додатково. У кримській міліції не існувало багатьох підрозділів, що є в російській поліції: відділу дізнання, управління оперативно-розшукової інформації та ін., пояснив Гостєв.
Держпрограма передбачає суттєве скорочення фінансування всієї російської поліції в 2014-2020 рр. (на 68,2 млрд. руб. у перші три роки і на 568,4 млрд. у 2017-2020 рр.), сказав депутатам Гостєв. Це призведе до нових звільнень співробітників і «краху організаційної структури» (працюючим й досі не проіндексували зарплату), впевнені в міністерстві. Але владнати розбіжності з Мінфіном МВС не змогло — за день до засідання комітету міністерству стало відомо, що програму затверджено зі скороченнями, додав Гостєв. Дефіцит бюджету МВС лише по відкритій частині держпрограми (7,4 трлн. руб.) зараз становить 23%, по закритій — ситуація ще тривожніша, підтвердив Хінштейн. У такому разі буде допрацьовано і без того критичний висновок комітету з безпеки, пообіцяла його голова Ірина Ярова.
Держпрограма забезпечення громадського порядку — це фактично всі бюджетні асигнування на МВС, її скорочення означає зменшення фінансування всіх ключових напрямків роботи поліції, говорить співрозмовник «Ведомостей» у центральному апараті міністерства.
У Мінфіні у відповідь на офіційний запит «Ведомостей» нагадали, що 13 березня 2014 р. глава уряду Дмитро Медведєв схвалив єдиний підхід до оптимізації витрат федерального бюджету на реалізацію всіх держпрограм, починаючи з 2017 р., а також визначені відповідно до даного підходу граничні обсяги витрат на держпрограми на період 2017-2020 рр. Робота з оцінки додаткової штатної чисельності служб Криму та Севастополя проводиться, й за необхідності до бюджету буде внесено зміни, йдеться у відповіді міністерства.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2014 > Тема "З потоку життя"