Версiя для друку Обговорити в форумi

Туризм

НА ПОЧАТКУ КВІТНЯ ВІДБУЛОСЯ 50-те – ЮВІЛЕЙНЕ СХОДЖЕННЯ НА НАЙВИЩУ ВЕРШИНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
«ГОВЕРЛЯНА-2014» - ОСОБЛИВА ПОДІЯ: ПРИСВЯЧЕНА 200-РІЧЧЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, 50-РІЧЧЮ ПЕРШОГО МАСОВОГО СХОДЖЕННЯ НА ГОВЕРЛУ, ВШАНУВАННЮ ТУРИСТІВ ТА АЛЬПІНІСТІВ ЛЬВІВЩИНИ, ЯКІ БУЛИ ОРГАНІЗАТОРАМИ ТА УЧАСНИКАМИ ПЕРШИХ СХОДЖЕНЬ, І ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ.

Похід здійснювався через Карпатський національний природний парк та урочище «Заросляк» з боку Ворохти Івано-Франківської області. Спеціально організований потяг «Львів-Ворохта» налічував аж 10 вагонів: стільки бажаючих зголосилося на участь у поході. Крім українських мандрівників, як завжди, були і польські.
Організатори сходження — Управління молоді та спорту Львівської обласної держадміністрації за активної підтримки Львівської обласної федерації спортивного туризму та туристсько-альпіністського центру «Скеля».
…Говерла з’явилась на мить з-під пелени туману, наче підморгнула спраглим до пригод волоцюгам, і знову заховалась: «Я — на місці… Хочете — ходіть…». Сонечко також блиснуло, подаючи надію, але з кожним кроком сходження все більше ставало туману і вітру, а над безмежно гарним і мальовничим гірським простором весело крутився лапатий сніг. У долині земля вже заквітчана розмаїтими первоцвітами, особливо крокусами, а чим вище, тим більше снігу. Правда, у минулі роки сніг лежав від самої Ворохти і в горах був метрового шару, а зараз дорога мандрівника лежить через кущі і голе каміння. Тільки ближче до Малої Говерли снігу вже достатньо.
Вітер був такої сили, що сам себе не чуєш, а туман не давав змоги бачити перед собою далі кількох кроків. Строката стрічка невтомних пішоходів рухалась крізь ці випробування, все ж відчуваючи прихильність вершини, яка «дозволила» підкорити себе. Але якщо хтось вважає, що підкорив Говерлу, то помиляється: наша прекрасна Говерла в черговий раз підкорила кожного, хто піднявся до неї! Підкорила, захопила і заворожила! Це ж — Говерла!..
Ювілейне сходження було урочистим і пам’ятним. На вершині, хоч вітер і туман трохи дошкуляли, але й підсилювали відчуття перемоги, мандрівники стали тісним кільцем. Звучали привітання, молитва і Гімн України. Звучали так, що серце раділо і плакало від переповнених почуттів. Читали Шевченка, палили лампадки, поминали Героїв і славили неньку-Україну. Часи випробувань минуть і ми після важких втрат і переосмислення багатьох звичних речей зрозуміємо і оцінимо наші життєві перемоги. А сходження на Говерлу також є перемогою, якою пишається кожен, хто піднявся на вершину!
Спуск був непростим, вітер ніби вирішив показати всю свою силу, а може, то була його нестримна радість за всіх, хто піднявся до омріяної височини… У долині було тихіше. Знайшлися охочі до холодної купелі у Пруті: видовище захоплююче, а відчуття — феєричні!
Організатори на урочистій лінійці вже перед відправленням потяга до Львова відзначили ветеранів сходження, які були учасниками першої «Говерляни». Нагородили найстаршого і наймолодшого мандрівника — підкорювача вершини. Найстарший — Мирослав Герцик (78 років), перший віце-президент НОК України, відомий кібернетик зі Львова, один із перших підкорювачів Говерли у 1964 році, а наймолодший — Олег Гарькавий (8 років), школяр зі Львова, який вже вдруге разом з мамою Олесею бере участь у сходженні на Говерлу. Відзначили організації, які найактивніше і найбільшим складом взяли участь у поході. Всім вручили пам’ятні посвідчення учасника сходження.
«Говерляна — 2014» успішно відбулася! А Говерла, оповита туманом і снігом, вабить до себе нових мандрівників!

Віра ОЛЕШ

Ігор Ковтун, Василь Абрамчук, Володимир В’язівський, Юрій В’язівський, Лариса Гудзан - на вершині!

А У НАС...

ДО КРИМУ ХОЧУТЬ ПОВЕРНУТИ «ТРАДИЦІЙНИХ РОСІЙСЬКИХ ВІДПОЧИВАЮЧИХ»

У нинішньому курортному сезоні Крим мають відвідати понад 8 мільйонів туристів, в основному чекають на відпочиваючих з Росії і країн СНД, повідомив самопроголошений голова Держради Республіки Крим Володимир Константинов на засіданні постійної комісії з санаторно-курортних питань, повідомляє «РИА Новости».
«Перед нами стоять два завдання. Перше — цифра відпочиваючих у Криму повинна скласти близько 8 мільйонів осіб, друге — всі наші пансіонати, санаторії та об’єкти приватного розміщення повинні бути повністю заповнені», — сказав спікер. При цьому він підкреслив, що нинішній курортний сезон буде принципово іншим, ніж попередні. Якщо раніше основний турпотік відпочиваючих до Криму був з України, то тепер, за його словами, «необхідно повернути традиційних російських відпочиваючих». Константинов доручив усім профільним міністерствам вже зараз зайнятися іміджевою політикою кримських курортів та підвищенням якості сервісу. «Весь комплекс повинен бути готовий до сезону, і ми повинні здивувати всіх якістю послуг», — зазначив Константинов.

ТИМ ЧАСОМ...

ПУТИН: В КРЫМУ РАНЬШЕ ОТДЫХАЛИ ПЬЯНИЦЫ-ШАХТЕРЫ, А ТЕПЕРЬ БУДУТ РУССКИЕ НИЩИЕ...

Российский президент Владимир Путин заявил, что в Крыму, в отличие от Сочи, инфраструктура рассчитана на туристов с низким уровнем доходов. Об этом он сказал в четверг 17 апреля в эфире «Прямой линии с президентом РФ».
«К сожалению, материально-техническая база предприятий отдыха, санаториев, курортов Крыма пришла в упадок. Наши специалисты, которые посещали Крым, знакомились с этими предприятиями, с этими базами отдыха, домами отдыха, санаториями, пришли к выводу, что по российским санитарно-эпидемиологическим нормам их даже нельзя на сегодняшний день, некоторые из них во всяком случае, использовать для проживания людей. На вопрос, как же здесь люди отдыхали, — стыдно сказать, но ответ такой странный, — говорят: «Ну чего там, шахтёры приезжали, им всё равно, они махнут там полстакана – и на пляж»...
«В Крыму и Сочи должны быть разные категории отдыхающих. В Сочи построены отели мирового класса, в которых цену ниже некоторого уровня понизить будет экономически нецелесообразно. В Крыму инфраструктура рассчитана на туристов с невысоким уровнем доходов», — так Путин описал планы использования курортов.

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2014 > Тема "Порадниця"