Версiя для друку Обговорити в форумi

Цей по-справжньому казковий інструмент, здатний кількома звуками зобразити музику і магію лісів, степів, гір, сьогодні лишається одним з найулюбленіших сувенірів на ярмарках, сховищем народних традицій чи навіть ритуальним предметом, що кличе щастя.

Історія
Гра на свистковій глиняній флейті поширилась по Європі у ХІХ столітті, завдяки італійському майстру Джузеппе Донаті, який вдосконалив форми інструмента. Звідси також свистілка отримала свою назву «окарина», що означає «гусеня». В українському фольклорі глиняну флейту називають зозулькою або свищиком.
Та насправді сучасна окарина — це аналог більш старовинних свистілок, найстарші з яких були знайдені археологами в Колумбійській Америці, Індії, Єгипті. У Центральній Африці їм нараховується 30 тисяч років. Європейські свистілки зроблені на основі ацтекських і китайських глиняних флейт, але в слов’ян вони трішки різняться.

Виготовлення
На вигляд свищик дуже простий, та робити його складно, хоча дуже цікаво. Будь-який творчий процес з глиною – це приємні відчуття і позитивні емоції, бо глина – це земля, яка надає сили і має в собі щось сакральне. Перед тим, як зробити отвори для звуку, окарині треба надати форму – це може бути, що завгодно. Переважно – це зозулі чи інші пташки, тварини. Потім треба згадати, що знайома слов’янам глиняна флейта повинна мати щонайменше 2 дірочки для свого дивного голосу, а окарина з давніх-давен має 10 отворів.
Мабуть, найприємнішим етапом є декорування флейти. Візерунки можна просто висікати перед тим, як відправити до печі, а можна малювати їх фарбами після. Найважливішим у виготовленні свищика є випалення у печі. Помилятися на цьому етапі не можна, бо глиняне чудо може стати браком. Після цього інструмент висушують – і він вже видає яскраві ноти.

Колоритний звук
Музична пташка — не просто мистецтво, це – справжня фізика. Бо звук свищика виникає при пульсуванні повітря, яке переходить з зони високого тиску у зону низького (повітряпровід), а гострим язичком відвертається залишок повітря. Отже, те, що лишилось, обходить порожнину інструмента, а потім на виході обертається на звукову хвилю.
Кожен може переконатись, що по-справжньому на свищику доволі складно грати вперше. Треба по-особливому ставити пальці на отвори, правильно видихати повітря. За допомогою язика чи вібрування можна відтворити джаз чи фольклорні мотиви.
Насправді, магія глиняної флейти, окарина це чи зозулька, глибока і не вивчена. Вона перетворює сюжет своєї пісні на спогади, весняні передзвони, гірські чари чи думки про невмирущі мрії. Легка, але така велична музика завжди проникає до серця і змушує хоча б на хвилину опинитись у казці.

Ганна ТРЕТЬЯК,
студентка факультету слов’янської філології і журналістики
ТНУ ім. В. Вернадського
м. Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 30.04.2014 > Тема ""Джерельце""