Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 09.05.2014
П╤Д ЯКИМИ ПРАПОРАМИ СМ╤ЯЛИСЯ «ЗАПОРОЖЦ╤» ╤ЛЛ╤ Р╢П╤НА?

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

Шановний читачу, чи не доводилося тоб╕ милуватися картиною нашого славетного земляка з Харк╕вщини — ╤лл╕ Юхимовича Р╓п╕на, в╕домою п╕д назвою «Запорожц╕ пишуть лист турецькому султанов╕». Мабуть, пригаду╓ш гурт веселих козак╕в, як╕ щ╕льно обступили, обс╕ли свого кошового отамана С╕рка з писарем ╕ сп╕льно компонують дошкульний, см╕шний лист сво╓му ворогов╕ — турецькому султанов╕ Мохамеду IV.
╤ хоч би хто розглядав картину, то передус╕м звертав увагу на самих козак╕в, що так заразливо регочуть, та на ╖хн╕й мальовничий одяг ╕ обладунки. На жаль, мало хто пригляда╓ться аж до с╕мох штук чи то спис╕в, чи то якихось палиць, як╕ видн╕ються не дуже виразно позаду козацького товариства.
Якщо ж придивитися, то можна побачити, що то не списи, а згорнут╕ прапори, ╕ вс╕ двокольоров╕: одна смужка блакитна (синя), а друга — жовта... Диву╓шся, читачу, трохи, правда?!
Не дивуйся, бо ми разом зараз збагнемо, що й до чого...
Р╓п╕н писав свою картину довго-довго: почав 1880 року, а завершив 1891-го. А де ж були тод╕ «укра╖нськ╕ буржуазн╕ нац╕онал╕сти» Симон Петлюра ╕ Степан Бандера?
Петлюра тод╕ щойно почав зводитися на н╕жки, тримаючись за мамину сп╕дницю, а про Степана Бандеру ще не могло бути й чутки, бо його батько, Андр╕й, почав тод╕ т╕льки-но ходити до школи...
До реч╕, не варто тепер жахатися самого слова «бандера», бо воно не м╕стить у соб╕ н╕чого страшного чи лайливого. Це слово з латин╕ через давню ╕тал╕йську мову перейшло до морсько╖ терм╕нолог╕╖ й згодом нав╕чно прижилося у мов╕ та ╕стор╕╖ поляк╕в, ╕нших слов’янських народ╕в у значенн╕ державного (морського) прапора. Отак-то з тими «страшними» ╕менами та назвами: часом — гр╕х, а часом — см╕х!
То чи╖ ж та як╕ прапори намалював Р╓п╕н на картин╕ ще понад сто рок╕в тому? Зв╕дк╕ля в╕н брав в╕домост╕ про них?
А може, уславлений художник намалював ╖х без жодного ╕сторичного п╕д╜рунтя з яко╖сь примхи абощо? Н╕, тако╖ свавол╕ Р╓п╕н не м╕г припустити. Завершен╕ «Запорожц╕...» (перв╕сний ╖хн╕й вар╕ант) виставлялися в найкращих художн╕х салонах ╕ галереях ╓вропейських столиць, а також у США. Отже, якби тод╕ так╕ реч╕, як прапор на картин╕, не в╕дпов╕дали духов╕, стилю, поглядам певно╖ доби (а зображувався ╕сторичний факт з XVII стол╕ття), то з-пом╕ж глядач╕в-фах╕вц╕в не бракувало б опонент╕в Р╓п╕ну. Але жодних зауважень художник не мав, бо все на картин╕ узгоджувалося з певною козацькою добою. Виходить, Р╓п╕н, пишучи сво╖х «Запорожц╕в...», користувався авторитетними джерелами ╕ фактами? Авжеж.
Водночас було добре в╕доме бажання рос╕йського ╕мператора Олександра III (батько Миколи II) будь-що придбати у Р╓п╕на його «Запорожц╕в» для власного музею-палацу, оск╕льки картина дуже припала царев╕ до душ╕. Врешт╕-решт цар купив картину, заплативши за не╖ художников╕ «умопомрачительные деньги» (висл╕в самого Р╓п╕на — П. В.) — 35 000 карбованц╕в ср╕блом, а не «к╕лькасот тисяч золотих карбованц╕в...», як про це писала «Л╕тературна Укра╖на» ще 14.12.1989 року.
Цар не був нев╕гласом або купцем-самодуром. Перш н╕ж купити картину, в╕н наказав м╕н╕стров╕ ╕мператорського двору, щоб той через фах╕вц╕в-╕сторик╕в перев╕рив досконало ╕сторичну та етнограф╕чну достеменн╕сть ус╕х речей на картин╕, ╖╖ художню варт╕сть тощо. Цар ц╕кавився також «пол╕тичним зм╕стом» картини, чи, бува, в якихось атрибутах нема╓ прихованих ╕ноземних вплив╕в, а особливо в кольорах козацьких прапор╕в.
Кр╕м в╕домих ╕сторик╕в, мистецтвознавц╕в картину ретельно «облизав» (висл╕в Р╓п╕на — П. В.) видатний рос╕йський ф╕лолог — знавець давн╕х пам’яток культури Укра╖ни Фед╕р ╢вгенович Корш (1843-1915).
Так-от, Корш — нащадок старого козацького роду Корж╕в — подав на ╕м’я царя сво╓ «всеподданнейшее заключение» щодо зм╕сту картини, де, кр╕м ╕ншого, писав так (подаю мовою ориг╕налу): «Ваше Величество... ...знамена козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своему цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще со времен Великих князей Киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы, согласно повелению Императрицы Екатерины Великой. Сказанному имеется предостаточно письменных подтверждений в отечественных источниках, а равно — в ряде предметов материального искусства тех древних времен».
Отже, ми можемо зробити висновок, що ╤лля Р╓п╕н зобразив ╕сторично притаманн╕ укра╖нцям прапори.

Пантелеймон ВАСИЛЕВСЬКИЙ
м. Дрогобич

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13268

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков