Версiя для друку Обговорити в форумi

Історія і сучасність

Шановний читачу, чи не доводилося тобі милуватися картиною нашого славетного земляка з Харківщини — Іллі Юхимовича Рєпіна, відомою під назвою «Запорожці пишуть лист турецькому султанові». Мабуть, пригадуєш гурт веселих козаків, які щільно обступили, обсіли свого кошового отамана Сірка з писарем і спільно компонують дошкульний, смішний лист своєму ворогові — турецькому султанові Мохамеду IV.
І хоч би хто розглядав картину, то передусім звертав увагу на самих козаків, що так заразливо регочуть, та на їхній мальовничий одяг і обладунки. На жаль, мало хто приглядається аж до сімох штук чи то списів, чи то якихось палиць, які видніються не дуже виразно позаду козацького товариства.
Якщо ж придивитися, то можна побачити, що то не списи, а згорнуті прапори, і всі двокольорові: одна смужка блакитна (синя), а друга — жовта... Дивуєшся, читачу, трохи, правда?!
Не дивуйся, бо ми разом зараз збагнемо, що й до чого...
Рєпін писав свою картину довго-довго: почав 1880 року, а завершив 1891-го. А де ж були тоді «українські буржуазні націоналісти» Симон Петлюра і Степан Бандера?
Петлюра тоді щойно почав зводитися на ніжки, тримаючись за мамину спідницю, а про Степана Бандеру ще не могло бути й чутки, бо його батько, Андрій, почав тоді тільки-но ходити до школи...
До речі, не варто тепер жахатися самого слова «бандера», бо воно не містить у собі нічого страшного чи лайливого. Це слово з латині через давню італійську мову перейшло до морської термінології й згодом навічно прижилося у мові та історії поляків, інших слов’янських народів у значенні державного (морського) прапора. Отак-то з тими «страшними» іменами та назвами: часом — гріх, а часом — сміх!
То чиї ж та які прапори намалював Рєпін на картині ще понад сто років тому? Звідкіля він брав відомості про них?
А може, уславлений художник намалював їх без жодного історичного підґрунтя з якоїсь примхи абощо? Ні, такої сваволі Рєпін не міг припустити. Завершені «Запорожці...» (первісний їхній варіант) виставлялися в найкращих художніх салонах і галереях європейських столиць, а також у США. Отже, якби тоді такі речі, як прапор на картині, не відповідали духові, стилю, поглядам певної доби (а зображувався історичний факт з XVII століття), то з-поміж глядачів-фахівців не бракувало б опонентів Рєпіну. Але жодних зауважень художник не мав, бо все на картині узгоджувалося з певною козацькою добою. Виходить, Рєпін, пишучи своїх «Запорожців...», користувався авторитетними джерелами і фактами? Авжеж.
Водночас було добре відоме бажання російського імператора Олександра III (батько Миколи II) будь-що придбати у Рєпіна його «Запорожців» для власного музею-палацу, оскільки картина дуже припала цареві до душі. Врешті-решт цар купив картину, заплативши за неї художникові «умопомрачительные деньги» (вислів самого Рєпіна — П. В.) — 35 000 карбованців сріблом, а не «кількасот тисяч золотих карбованців...», як про це писала «Літературна Україна» ще 14.12.1989 року.
Цар не був невігласом або купцем-самодуром. Перш ніж купити картину, він наказав міністрові імператорського двору, щоб той через фахівців-істориків перевірив досконало історичну та етнографічну достеменність усіх речей на картині, її художню вартість тощо. Цар цікавився також «політичним змістом» картини, чи, бува, в якихось атрибутах немає прихованих іноземних впливів, а особливо в кольорах козацьких прапорів.
Крім відомих істориків, мистецтвознавців картину ретельно «облизав» (вислів Рєпіна — П. В.) видатний російський філолог — знавець давніх пам’яток культури України Федір Євгенович Корш (1843-1915).
Так-от, Корш — нащадок старого козацького роду Коржів — подав на ім’я царя своє «всеподданнейшее заключение» щодо змісту картини, де, крім іншого, писав так (подаю мовою оригіналу): «Ваше Величество... ...знамена козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своему цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще со времен Великих князей Киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы, согласно повелению Императрицы Екатерины Великой. Сказанному имеется предостаточно письменных подтверждений в отечественных источниках, а равно — в ряде предметов материального искусства тех древних времен».
Отже, ми можемо зробити висновок, що Ілля Рєпін зобразив історично притаманні українцям прапори.

Пантелеймон ВАСИЛЕВСЬКИЙ
м. Дрогобич

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"