Версiя для друку Обговорити в форумi

Серед багатьох пісень, створених у часи Другої світової війни, були не тільки героїчні і патріотичні, а й ліричні, до яких, зокрема, належить «Смуглянка». Це пісня про кохання, про те, як юнак зустрівся з красивою дівчиною-молдаванкою, покохав її. Вони розлучилися, але знову зустрілися в партизанському загоні.
«Смуглянку» дуже любили бійці за лагідні і ніжні слова, за чудову і запальну мелодію. Вона часто лунала у хвилини відпочинку, підносила настрій, збадьорюючи фронтовиків. Ця пісня лейтмотивом проходить через кінофільм українського кіноактора і кінорежисера Леоніда Бикова «В бій ідуть одні «старики», її із задоволенням співають і понині.

СМУГЛЯНКА
Сл. Я. Шведова
Муз. А. Новикова

Как-то летом на рассвете
Заглянул в соседний сад,
Там смуглянка-молдаванка
Собирает виноград.
Я краснею, я бледнею,
Захотелось вдруг сказать:
«Станем над рекою
Зорьки летние встречать».
Раскудрявый
клен зеленый, лист резной,
Я влюбленный и
смущенный пред тобой.
Клен зеленый,
да клен кудрявый,
Да раскудрявый, резной!
А смуглянка-молдаванка
Отвечала парню так:
«Партизанский молдаванский
Собираем мы отряд.
Нынче рано партизаны
Дом покинули родной, —
Ждет тебя дорога
К партизанам в лес густой».
Раскудрявый
клен зеленый, лист резной,
Здесь у клена
мы расстанемся с тобой!
Клен зеленый,
да клен кудрявый,
Да раскудрявый, резной!
И смуглянка-молдаванка
По тропинке в лес ушла.
В том обиду я увидел,
Что с собой не позвала.
О смуглянке-молдаванке
Часто думал по ночам...
Вновь свою смуглянку
Я в отряде повстречал!
Раскудрявый
клен зеленый, лист резной,
Здравствуй, парень,
мой хороший, мой родной.
Клен зеленый,
да клен кудрявый,
Да раскудрявый, резной!

ФРОНТОВІ ПОБРАТИМИ
Муз. А. Пашкевича
Сл. Д. Луценка

Часто сняться вам села
 у громах і пожежах.
Безіменні висоти,
 де вмирали батьки і сини.
Фронтові побратими,
 вас все менше і менше,
Хто в боях дні і ночі
 заглядав смерті в очі
На кривавих дорогах війни.
Слава героям, слава й хвала.
Молодість ваша в боях одцвіла.
Сплять у братських могилах
 рядові і комбати,
Хто від злої навали
 отчу землю в боях боронив.
Фронтові побратими,
 вас не так вже й багато,
Тих, кого рідна мати
 проводжала в солдати
На криваві дороги війни.
Вас і в День Перемоги
 крає болем скорбота,
І печуть давні рани,
 хоч на грудях цвітуть ордени.
Фронтові побратими
 в батальйонах і ротах.
Десь іде в патронташах
 горда молодість ваша
На кривавих дорогах війни.
Слава героям, слава й хвала,
Молодість ваша в боях одцвіла.

ЖУРАВЛІ
Сл. Р. Гамзатова
Переклад з аварської
Діодора Бобиря
Музика Яна Френкеля

Мені привиділось,
немов джигіти,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли,
а залишились жити,
Перетворившись
в білих журавлів.
І от летять, курличучи
прощально,
В якийсь далекий
і незнаний світ,
Чи не тому безмовно
і печально,
Ми довго дивимося їм услід?
Всі, як один,
неначе перед боєм,
В тумані надвечірнім журавлі,
Летять похідним
злагодженим строєм,
Яким солдати ходять по землі.
Вони летять,
вони курличуть знову,
Мов кличуть нас летіти
з ними в ніч,
І мовби схожий
на аварську мову
Цей ледь гортанний
журавлиний клич.
Летить по небу ключ
та все курличе –
То земляки мої
верстають путь,
Є в їх строю проміжок
невеличкий
Його для мене, певне,
бережуть.
Настане день,
і з строєм журавлиним
Я теж пливтиму в далеч у імлі,
І теж звернусь
із покликом пташиним
До тих, кого покинув на землі.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема "Душі криниця"