Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 16.05.2014
КОЛИ «ФАУСТ» ЗАГОВОРИВ УКРА╥НСЬКОЮ

Видавництво Жупанського започаткувало 15-томне з╕брання творчо╖ спадщини Миколи Лукаша. Тут представлено його в╕ршован╕ ╕ прозов╕ переклади, ориг╕нальна поез╕я, л╕тературн╕ ╕ мовознавч╕ досл╕дження, жарти-шпигачки тощо. Все це да╓ уявлення про внесок Лукаша в р╕дну л╕тературу, про його справжн╓ м╕сце в укра╖нськ╕й культур╕ ХХ стол╕ття. В╕дкрива╓ з╕брання ген╕альний переклад арх╕твору Йогана Вольфганга Гете «Фауст», над яким Микола Лукаш працював понад два десятил╕ття — почав з╕ шк╕льно╖ лави, а завершив у 1950-х роках.
В Укра╖нському фонд╕ культури в╕дбулася презентац╕я першого тому цього з╕брання. Про Миколу Лукаша ╕ його переклад говорили Борис Ол╕йник, Лесь Танюк, Всеволод Ткаченко, ╤ван Драч, ╤лько Коропець, Вадим Скурат╕вський, В╕тал╕й Радчук та ╕нш╕.
Перше видання укра╖номовного «Фауста» побачило св╕т у 1955 роц╕. Максим Рильський назвав переклад творчим подвигом Миколи Лукаша. Лукаш став вз╕рцем для всього пово╓нного перекладу. Перекладач╕ почали говорити:»Я хочу перекладати, як Лукаш». А найкращим компл╕ментом для перекладача було почути: «О, ти переклав, як Лукаш». Завдяки Микол╕ Лукашу, Григор╕ю Кочуру ╕ Дмитру Паламарчуку школа укра╖нського перекладу стала одн╕╓ю ╕з найсильн╕ших у св╕т╕.
Перекладач В╕тал╕й Радчук, зокрема, зазначив: «Буде мова — буде Укра╖на. Не буде мови — не буде Укра╖ни».
Борис Лобода прочитав уривки ╕з твор╕в Миколи Лукаша.
На презентац╕ю прибули земляки Лукаша ╕з м╕ста Кролевця, що на Сумщин╕. Вчителька Кролевецько╖ школи № 1, де навчався ген╕альний перекладач, Ольга ╤ван╕вна Петрова зазначила: «Лукаш дов╕в, що не треба посередник╕в м╕ж Укра╖ною ╕ ╢вропою». Педагог розпов╕ла про вшанування пам’ят╕ Миколи Лукаша на його мал╕й батьк╕вщин╕. В Кролевецькому район╕ в╕дбувся конкурс молодих перекладач╕в. Пот╕м перекладацька молодь взяла участь у всеукра╖нськ╕й конференц╕╖ «Чар╕вник укра╖нського перекладу», яку влаштував Сумський ун╕верситет. Нин╕шнього року було презентовано один розд╕л проекту «Тво╖ ╕мена, Кролевеччина».
Учениця Кролевецько╖ школи № 1 Катя Сидоренко прочитала в╕рш, присвячений Микол╕ Лукашу.
Через п’ять рок╕в ми в╕дзначатимемо 100-р╕ччя з дня народження великого укра╖нського перекладача. Письменники порушують питання про перейменування вулиц╕ Суворова, де жив талановитий перекладач, на вулицю Миколи Лукаша.

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13308

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков