Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 16.05.2014
УКРА╥НСЬК╤ ╤СТОРИКИ В╤ДПОВ╤ЛИ ПУТ╤НУ

╤стор╕я

Йосип Стал╕н у сво╓му в╕домому тост╕ «За рос╕йський народ!» на кремл╕вському прийом╕ 24 травня 1945 року назвав переможцем у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ рос╕йський народ. Згодом Володимир Пут╕н п╕дтримав його, заявивши: перемога була можлива ╕ без укра╖нц╕в. Так╕ слова рос╕йського президента приголомшили багатьох ╕сторик╕в, як╕ у в╕дпов╕дь на рос╕йську пропаганду перед 9 травня вир╕шили нагадати Володимиру Пут╕ну деяк╕ ╕сторичн╕ факти, що св╕дчать про протилежне: перемога над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ без участ╕ укра╖нц╕в була б неможливою.
«Формат помпезних урочистостей до «Дня Поб╓ди» вже давно став елементом пут╕нсько╖ пропагандистсько╖ машини. Ще трохи ╕ н╕кого з рос╕ян не дивуватиме, що Берл╕н брали за вказ╕вкою самого Влад╕м╕ра Влад╕м╕ровича, а прапор на Рейхстаз╕ вив╕шував Дм╕тр╕й Медв╓д╓в!» – жартують ╕сторики Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та ╤нституту ╕стор╕╖ НАН Укра╖ни, що вир╕шили в╕дпов╕сти Володимиру Пут╕ну на його закиди про непотр╕бн╕сть укра╖нц╕в у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕.
На сьогодн╕ нема╓ жодного питання, пов’язаного з Другою св╕товою в╕йною, яке б не замовчувалося Рос╕╓ю, кажуть науковц╕. Дан╕ про втрати дос╕ перебувають у рос╕йських арх╕вах ╕ не доступн╕ для укра╖нських вчених. Тож через ╖хн╕й брак цив╕льн╕ ╕ в╕йськов╕ втрати укра╖нц╕в вар╕юються в╕д 8 до 10 м╕льйон╕в громадян, з яких на сьогодн╕ по ╕менах ╕дентиф╕ковано лише 6 м╕льйон╕в.
Рос╕йська пропаганда говорить лише про 1941-1945 роки, ховаючи за дужки 1939-1941 роки, коли Радянський Союз був агресором, перекону╓, що УПА в╕дсиджувалась у л╕сах ╕ в ╖╖ склад╕ служили лише зах╕дн╕ укра╖нц╕, а також висмику╓ окрем╕ матер╕али, що стосуються Нюрнберзького процесу. Замовчу╓ться ╕ про те, що понад м╕льйон рос╕ян воювало на боц╕ Н╕меччини. ╤ це лише частина м╕ф╕в, якими активно оперу╓ Рос╕я, поясню╓ директор Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Володимир В’ятрович.
«Те, що робить Рос╕я, по сут╕, ╓ продовженням культу в╕йни, який плекався в Радянському Союз╕, зокрема, за допомогою Дня Перемоги п╕д час Холодно╖ в╕йни. Зараз, на жаль, Рос╕я поверта╓ться до умов Холодно╖ в╕йни ╕ використову╓ пам’ять про Другу св╕тову в╕йну для подальшо╖ м╕л╕таризац╕╖, моб╕л╕зац╕╖ сусп╕льства, для п╕дготовки до агрес╕╖. Ми прекрасно бачимо, що т╕ символи, як╕ використову╓ сучасна Рос╕йська Федерац╕я в якост╕ н╕бито пам’ят╕ про загиблих у в╕йн╕, зараз стали символами антиукра╖нсько╖ агрес╕╖. Я маю на уваз╕ так звану «георг╕╖вську стр╕чку», – каже в╕н.
Що ж до внеску укра╖нц╕в, який голосно заперечу╓ Володимир Пут╕н, то ╖х лише у склад╕ Червоно╖ арм╕╖ воювало близько 7 м╕льйон╕в. Серед полководц╕в ╕ во╓начальник╕в були сотн╕ укра╖нц╕в за походженням. Серед них Семен Тимошенко, Михайло Кирпонос, Андр╕й ╢ременко, Род╕он Малиновський, ╤ван Черняховський, Павло Рибалко, Кирило Москаленко, Дмитро Лелюшенко, – не вгаваючи перел╕чу╓ пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник У╤НП Ростислав Пилявець. До того ж близько 2,5 м╕льйон╕в укра╖нц╕в були нагороджен╕ орденами ╕ медалями Радянського Союзу.
«Першим, хто п╕дняв прапор перемоги над Рейхстагом, був укра╖нець ╕з Сумщини Олекс╕й Берест. У ход╕ Радянсько-Японсько╖ в╕йни маршал Род╕он Малиновський командував Забайкальським фронтом, який неоч╕кувано для японського командування прорвався через пустелю Гоб╕ в центральну Манчжур╕ю, довершивши оточення ╕ розгром японських в╕йськ. За цю операц╕ю йому було присво╓не звання Героя Радянського Союзу. Акт про беззастережну кап╕туляц╕ю Япон╕╖, що знаменував зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, 2 вересня 1945 року в╕д радянсько╖ сторони п╕дписав укра╖нець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Вс╕ ц╕ факти св╕дчать про той великий внесок, який зробили укра╖нц╕ для перемоги у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕», – оперу╓ фактами науковець.
Нав╕ть полководц╕ Будьонний та Ворошилов мали укра╖нське кор╕ння, дода╓ Ростислав Пилявець. «Будьонний. Зрозум╕ло, що це укра╖нське пр╕звище Буденний, ╕ в╕н мав укра╖нське кор╕ння. Так само ╕ Ворошилов, який народився на територ╕╖ Укра╖ни ╕, як вважають досл╕дники, справжн╓ пр╕звище у нього було Ворошило, а не Ворошилов», – наводить приклади в╕н.
Вт╕м, щоб ув╕чнити пам’ять про вс╕х, хто загинув у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, Укра╖на зробила дуже мало, наголошу╓ доктор ╕сторичних наук, зав╕дувач в╕дд╕лу ╕стор╕╖ Укра╖ни пер╕оду Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╤нституту ╕стор╕╖ НАН Укра╖ни Олександр Лисенко.
«Ми св╕домо забули про в╕йськовополонених, забули про остарбайтер╕в, ми на тривалий час поховали у сво╖й пам’ят╕ ╓врейське населення, ми забули про укра╖нц╕в, як╕ представляли самост╕йницький таб╕р. Таким чином, ми викреслили з ╕сторично╖ пам’ят╕ народу величезн╕ пласти, як╕ дуже ╕ дуже важко в╕дновлювати», – зверта╓ увагу в╕н.
Саме тому концепц╕ю в╕дзначення 9 травня треба кардинально зм╕нювати, наполягають ╕сторики. По-перше, зам╕нити рос╕йську «георг╕╖вську стр╕чку» на червоний мак – ╓вропейський символ пам’ят╕ полеглих у в╕йн╕. (Граф╕чне вт╕лення символу – алюз╕ю з одного боку червоного маку, з ╕ншого – кривавого сл╕ду в╕д кул╕ розробили Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕ональна телекомпан╕я Укра╖ни).
А по-друге, зм╕стити акцент на окрему людину, а не на в╕йськов╕ паради чи наливання фронтово╖ чарки, каже доктор ╕сторичних наук, зав╕дувач в╕дд╕лу етнопол╕толог╕╖ ╤нституту пол╕тичних ╕ етнонац╕ональних досл╕джень ╕мен╕ ╤вана Кураса НАН Укра╖ни, кер╕вник Центру ╕сторично╖ пол╕толог╕╖ Юр╕й Шаповал.
«У новому формат╕ цей день повинен нагадувати людям про ширший контекст. Ма╓ бути застосований ефект пазл╕в, коли з р╕зних частинок ми бачимо всю картину. ╤ для того, щоб ми змогли справд╕ зрозум╕ти, що в╕дбувалось, треба зруйнувати стереотипи, як╕ були штучно зроблен╕. Я ще раз хочу наголосити: Стал╕н в╕дмовився в╕д цього свята у 1948 роц╕, а його вперто повертали ╕ повертають, нав’язують. Краще зам╕сть вс╕х цих каш ╕ гор╕лки, яку розливають, дати допомогу цим старим людям, якщо вони направду ветерани. Б╕льше ╕нтел╕гентност╕, менше м╕л╕таризму ╕ в св╕домост╕, ╕ в його матер╕альних проявах. Це дозволить по-новому поглянути на цей день», – пропону╓ Юр╕й Шаповал.
До нового Дня Перемоги укра╖нське сусп╕льство вже готове, п╕дсумовують ╕сторики, закликаючи в╕дзначати його по-новому вже цього року. Головне, щоб таку нову концепц╕ю Рос╕я вкотре не спробувала подати в сво╓му стил╕ – як нехтування укра╖нцями пам’яттю загиблих солдат╕в.

╤рина СТЕЛЬМАХ (Рад╕о «Свобода»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13312

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков