Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПИСЬМЕННИЦЬК╤ МОСТИ
Жовтень для кримських укра╖номовних письменник╕в видався досить таки багатим на зустр╕ч╕ з...


КОЛОМИЙКИ, АРКАН, ВЕСНЯНКИ, КЛАСИКА...
Чи важко дитин╕ навчитися грати на музичному ╕нструмент╕? Безперечно, важко! Потр╕бна наполеглива...


В╤РА РО╥К ТА ╥╥ КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У КНИЖКАХ
Майстриня прожила життя так, як говорить в╕чна б╕бл╕йна ╕стина: «Т╕льки те тво╓, що ти...


ЧАР╤ВН╤ РИМИ НАТАЛ╤ МАЗУР
А в╕н ╖╖ сьогодн╕ не з╕гр╕в Н╕ доторком, н╕ поглядом, н╕ словом, Хоч зустр╕ч ╖х була невипадкова...


В╤ЧНА П╤СНЯ Л╤Д╤╥ СКРИПКИ
Скрипка Л╕д╕я Павл╕вна народилася на Волин╕, мешка╓ в Ки╓в╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 06.06.2014
ТР╤ЙЦЯ – ПОЧАТОК РУМ’ЯНОГО Л╤ТА

Свята та звича╖

За церковним календарем Тр╕йця — це два дн╕ свят: З╕слання Святого Духа ╕ свято Животворно╖ Тр╕йц╕, як╕ цього року в╕дзнача╓мо 8-9 червня. П╕сля Р╕здва Христового ╕ Великодня — воно належить до найшановн╕ших, а тепер — ╕ до державно-рел╕г╕йних.
Його ще називають П’ятидесятницею, адже в╕дзначають на 50-й день п╕сля Великодня. Народна назва «Зелен╕ свята» — дуже давня. В ╖╖ основ╕ лежить культ дерева, кв╕т╕в та зелен╕. З цим святом пов’язан╕ поетичн╕ народн╕ обряди та звича╖.
Останню суботу перед Тр╕йцею ╕менують «зеленою», «клечальною». Вранц╕ д╕ти, д╕вчата та молодиц╕ йшли до л╕су, на луки, в поля збирати чебрець, полин, любисток, волошки, материнку, м’яту… Це з╕лля ма╓ ╕ л╕кувальн╕ властивост╕. Також заготовляли г╕лля клена, липи, дуба, ясена. А ввечер╕ ними кв╕тчали, замайовували (бо часто Зелен╕ свята припадають на травень — май) хати, кожен куточок та закуток, подв╕р’я, стайн╕, обороги, пас╕ку, ворота, вс╕ господарськ╕ прибудови.
Дол╕вку в хат╕ встеляли чебрецем, полином, лепехою; букети з чебрецю, м’яти, волошок ставили на п╕дв╕коння; за ╕кони також клали кв╕ти, нав╕ть поп╕д стр╕ху на двор╕ встромлювали галузки з дерев, листя папорот╕.
Укра╖нц╕ в давнину в╕рили, що в кожн╕й клечальн╕й рослинност╕ ховаються душ╕ померлих родич╕в. Отож ця рослинн╕сть ╓ святою. Тому нею прикрашали оселю та подв╕р’я, освячуючи цим ╖х та очищаючи в╕д злих дух╕в. Часто таку рослинн╕сть використовували для л╕кувального купелю, особливо, коли захвор╕ла дитинка. А скупати дитину в любистку — неодм╕нна ознака того, що вона буде здоровою ╕ вродливою. Зрештою, любисток р╕с ледь не в кожно╖ господин╕ у садку.
Клечальна субота належить до поминальних дн╕в. Тож у церквах в╕дправляють заупок╕йн╕ Богослуж╕ння, ╕нколи на могилах влаштовують тризни.
Душ╕ померлих поминають саме у час Зелених свят. ╤ тут не т╕льки церковна традиц╕я. У цей пер╕од, як в╕домо, почина╓ цв╕сти жито, а за давн╕ми язичницькими ╕ народними в╕руваннями п╕д час цв╕т╕ння хл╕бних злак╕в прокидаються померл╕. Пок╕йн╕ предки — це пост╕йн╕ охоронц╕ свого роду, як╕ здатн╕ впливати на врожай ╕ допомагати нащадкам в ус╕х хл╕боробських справах.
У нед╕лю зранку люди вбиралися у святковий одяг ╕ йшли до церкви, яка ще в суботу була охайно прибрана (як ╕ дом╕вки), бо класти зелень у бруд не годиться, також пишно закв╕тчана.
Колись п╕сля церковно╖ в╕дправи хлопц╕ ╕ д╕вчата збиралися у л╕с╕, де в╕дбувалися ╕гри, водили хороводи, гуртом сп╕вали п╕сень, жартували. Д╕вчата п╕д час таких д╕йств вибирали бер╕зку з довгим ╕ тонким г╕ллям, ╕ на самому дерев╕ з цього г╕лля спл╕тали жив╕ в╕ночки. При цьому сп╕вали:

Ой з╕в’ю в╕нки
Та на вс╕ святки,
Ой на вс╕ святки
Та на вс╕ празники…

Хлопц╕ обережно в╕дламували в╕ночки, давали д╕вчатам, а т╕ з п╕снями несли ╖х додому, щоб увечер╕, знову з╕бравшись гуртом, пустити на воду. Як правило, це мала бути р╕чка з теч╕╓ю. В кого в╕нок до вечора не з╕в’яне — т╕й судилося довго жити. Чий попливе — та щастя матиме; чий потоне — то на лихо-б╕ду. П╕сля пускання в╕ночк╕в на воду хлопц╕ ╕ д╕вчата збиралися на вигон╕, де в╕дбувалися нов╕ ╕гри та сп╕ви, як╕ тривали аж до ранку. Це нав╕ть нагадувало Купальську н╕ч, але без багаття.
Протягом Зелених свят, особливо ввечер╕, намагалися ходити гуртом (особливо молодь). Бо боялися русалок. Ц╕ наче б мали виходити з водойм на берег ╕ справляти сво╓ свято. За народними в╕руваннями, вони (русалки) чарували п╕снями д╕вчат ╕ хлопц╕в, щоб пот╕м залоскотати ╖х та затягти у р╕чку чи озеро. Тому в час русалчиного тижня, який започатковувала Тр╕йця, не можна було купатися у природних водоймах, х╕ба що попередньо кинувши у воду полин та любисток. ╥х русалки дуже бояться…
У давнину на Зелен╕ свята мешканц╕ с╕л урочисто йшли на ниви. Д╕ти ╕ доросл╕ зумисно зд╕ймали галас, також били в калатала, у церквах дзвонили дзвони (таке часто дозволялося т╕льки д╕тям), ус╕ гучно сп╕вали. Все було спрямоване на те, щоб вигнати з пол╕в зл╕ сили. Стар╕йшина села кропив житла свяченою водою. На жаль, до нас д╕йшли лишень в╕длуння цих обряд╕в.
Ще був звичай у Зелен╕ свята освячувати криниц╕. П╕сля церковно╖ л╕тург╕╖ селяни йшли з хоругвами, хрестом урочистою процес╕╓ю до криниць, насамперед — громадських, щоб окропити ╖х свяченою водою, а пот╕м ╕шли до криниць господар╕в.
Господар╕, як╕ хот╕ли позбавитися нечисто╖ сили в хат╕, виставляли б╕ля вор╕т ст╕л, накривали його б╕лою скатертиною, ставили ╕кону або хрест, св╕чку, неодм╕нно клали хл╕б-с╕ль. Могло щось бути на стол╕ ╕ з тро╖цько╖ зелен╕. Прочитавши молитву, священик заходив до хати, скроплював ╖╖, а пот╕м й ╕нш╕ господарськ╕ будови, подв╕р’я, зв╕сно, ╕ криницю. А за народними в╕руваннями, це т╕льки для того, щоб русалки не тривожили помешкання. От дива…
Християнське вчення говорить, що Тр╕йця — це три ╕постас╕ Бога: Бог-Отець, Бог-Син ╕ Бог–Дух Святий.
Християнське Тро╖цьке свято встановлене в пам’ять З╕шестя Святого Духа на апостол╕в, п╕сля чого вони почали розум╕ти р╕зн╕ мови ╕ говорити ними, пропов╕дуючи паств╕ вчення ╤суса Христа. А на м╕сц╕ З╕шестя Святого Духа на апостол╕в був збудований перший християнський храм. З того часу Тр╕йця (власне, ╖╖ святкування) вважа╓ться днем народження Християнсько╖ Церкви.
Апокриф╕чна легенда стверджу╓, що на Зелен╕ свята Бог створив землю ╕ прикрасив ╖╖ зеленню. Це ще один прив╕д все ма╖ти, зеленити, кв╕тчати.
Хоч Зелен╕ свята пов’язан╕ з теплою погодою, але в народ╕ заприм╕тили:
— До Святого Духа не кидай кожуха.
Та як би там не було, однак Зелен╕ свята в╕дчиняють ворота красному л╕течку. Тож кажуть: «Тр╕йця трьома святами багата: кв╕тами, травами ╕ рум’яним л╕том».

Тарас ЛЕХМАН,
Журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13420

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков