Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 13.06.2014
Андр╕й ЩЕКУН: «ПОВИННА БУТИ ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ»

Андр╕й Щекун – в╕домий укра╖нський актив╕ст та громадський д╕яч АР Крим. Здавалося б, його непохитна проукра╖нська позиц╕я мала б сприяти активн╕й самореал╕зац╕╖ на теренах п╕вострова. Однак тепер колишн╕й вчитель укра╖нсько╖ мови (а п╕зн╕ше кер╕вник громадського об’╓днання «Укра╖нський Д╕м» та директор державного видавництва «Тавр╕я») залишився без житла, без роботи ╕… без сонячного Криму, до якого за два десятил╕ття встиг неабияк звикнути. Його пере╖зду на материкову Укра╖ну передували драматичн╕ под╕╖: викрадення, побиття, а пот╕м… одинадцять дн╕в полону, впродовж яких м╕г т╕льки чути та не м╕г бачити сво╖х кривдник╕в. А ще середньов╕чн╕ тортури, як╕, здавалося б, були б б╕льш «доречними» у кат╕внях гестапо, ан╕ж при сп╕лкуванн╕ прихильник╕в пророс╕йського та про╓вропейського вектор╕в розвитку Укра╖ни. Але сталося те, що сталося: дружн╓ сп╕лкування брат╕в-слов’ян, виявля╓ться, бува╓ й таким… Тепер кримчанин з галицьким кор╕нням тимчасово прожива╓ в Ки╖вськ╕й област╕, нер╕дко бува╓ в столиц╕. П╕д час одного з таких при╖зд╕в ми й посп╕лкувалися.

— Я був координатором руху «╢вромайдан-Крим», починаючи з 24 листопада минулого року, — почав свою розпов╕дь Андр╕й. — А 9 березня ми з╕брали в С╕мферопол╕ близько двох тисяч кримчан! Для головного м╕ста Криму — це непоганий показник, бо ран╕ше на День народження Тараса Шевченка вдавалося з╕брати максимум 200-300 чолов╕к. На першу акц╕ю 27 лютого прийшло т╕льки 30-40 чолов╕к; нам спочатку важко було п╕дн╕мати людей ╕ переконувати ╖х, що треба протестувати проти рос╕йського вторгнення. Але пот╕м настро╖ почали зм╕нюватися. Щоб протид╕яти цьому, сепаратисти вдавалися до силових метод╕в. Так ╕ мене захопили представники так звано╖ кримсько╖ «самооборони». Пот╕м нас передали в руки якихось кавказц╕в та «спец╕в». Може, це були чеченц╕, може, люди сумнозв╕сного Самвела. Я ╖х не бачив, але в╕дм╕тив про себе, що деяк╕ з них розмовляли з кавказьким акцентом.
— Проти вас застосовували силу?
— Звичайно. Пост╕йно били, намагалися зламати ф╕зично ╕ морально. Юр╕ю Шевченку нав╕ть в╕др╕зали частину вуха. Очевидно, його сприйняли за представника «Правого сектора». Юрко – колишн╕й десантник, в╕н профес╕йно бився — з ним довго не могли впоратися. А пот╕м отак помстилися… Мен╕ також погрожували тим, що в╕др╕жуть вухо. Пот╕м катували електричним струмом, стр╕ляли по ногах з пневматично╖ збро╖. Пот╕м знову били… Для охоронц╕в побити безборонну людину було неабияким задоволенням. А ще сво╓р╕дною «практикою». Вони могли причепитися до чого завгодно. Були там «специ», як╕ нас водили на допити (очевидно, це були люди з ГРУ); то цих людей охоронц╕ слухали, нав╕ть побоювалися трохи. Упродовж одинадцяти дн╕в ми н╕чого не могли бачити – наш╕ оч╕ були зав’язан╕ скотчем. Та ще й так туго, що пухнути почали в╕д цього… Ми попросили, щоб нам пом╕няли пов’язки, але й тод╕ н╕чого не встигли побачити, бо нас поставили обличчям до ст╕ни.
— А що в╕д вас хот╕ли знати?
— Ц╕кавилися вс╕м, що стосу╓ться «Правого сектора». База даних, де тренуються, «явки», «парол╕»… Деяк╕ реч╕ я знав. Але добре усв╕домлював, що коли почну говорити, то будуть бити й бити без к╕нця, витягувати всю ╕нформац╕ю. Тому краще «н╕чого не знати». Налаштувався терп╕ти, так що… все було нормально. Мен╕ було морально легше в╕д усв╕домлення того, що родина вже перебува╓ в безпечному м╕сц╕. До реч╕, було дво╓ охоронц╕в, як╕ нормально до нас ставилися. Вони обер╕гали нас в╕д зайвого насильства. ╤ ╖жу приносили регулярно... Коли чергували, то не пускали в прим╕щення зайвих людей. Бо вечорами було багато бажаючих в╕двести душу ╕ застосувати рукоприкладство стосовно «майданутих» — так вони нас називали. Ц╕ ж дво╓ були трохи ╕ншими. Коли д╕зналися, що з мене ╕ Анатол╕я Ковальського «самооборон╕вц╕» з╕рвали нат╕льн╕ хрестики, то дуже розгн╕валися. Об╕цяли роз╕братися. А через деякий час принесли взам╕н дешев╕ дерев’ян╕… Часом ми нав╕ть дискутували. Ц╕ хлопц╕ були в╕дносно осв╕ченими, непогано знали географ╕ю, ╕стор╕ю. Але в╕дчувалося, що ╖х готували напередодн╕ до виконання певно╖ «м╕с╕╖». Вони були ╕дейними прихильниками Рос╕╖.
— Образа залишилася на тих, хто викрав вас, тримав у полон╕?
— Н╕, зовс╕м нема╓. Це ж вороги, а в╕д ворога н╕коли н╕чого доброго не чека╓ш... Прикро, що укра╖нська влада до нас так ставиться. Скаж╕мо, у мене тро╓ д╕тей, а жити нема де. Поки що маю тимчасове житло в сел╕, але його незабаром треба буде зв╕льняти. Вс╕ необх╕дн╕ для життя реч╕ залишилися у наш╕й квартир╕, в Бахчисара╖. Власне свого н╕чого тут нема╓, нав╕ть ложки. Н╕хто з представник╕в ново╖ влади нав╕ть не зустр╕вся, не кажучи вже про якусь допомогу чи з житлом, чи… Нас з Криму таких ╓ чолов╕к 5-6, з якими варто було б посп╕лкуватися. Повинна ж бути якась повага до людей, як╕ до останнього боролися за Укра╖нський Крим, не злякавшись окупац╕йного режиму… На сьогодн╕шн╕й день тако╖ поваги нема. Ми самотужки провели в столиц╕ вже перший з’╖зд вимушених переселенц╕в, створили громадську сп╕лку «Всеукра╖нська координац╕йна рада вимушених переселенц╕в з Криму». Об’╓дну╓мося, намага╓мося самоорган╕зуватися та якось вир╕шувати разом наш╕ проблеми. Нам трохи допомага╓ громадськ╕сть, актив╕сти з Майдану. Але влада самоусунулася. Вона не хоче нав╕ть закон прийняти про наш статус. ╢ закон про окуповану територ╕ю, але статус наш не прописано. А вже близько 20 тисяч кримчан ви╖хало з Криму ╕ роз’╖халося по материков╕й Укра╖н╕. ╤ якщо в╕йськових хоч якось п╕дтримують ╕ десь поселяють ╖хн╕ родини, то про цив╕льних людей майже забули. Деяк╕ пол╕тики, державн╕ чиновники говорять, що повернуть Крим. ╤ це добре. Але необх╕дно говорити, як саме вони збираються його повертати. На танках ╕ БТР-ах? Чи, може, економ╕чно? Спираючись на звернення до св╕тово╖ сп╕льноти ╕ юридичне об╜рунтування? Чи завдяки ╕нформац╕йн╕й робот╕? Про це ми не чули поки. А треба, щоб укра╖нц╕ знали шляхи повернення Криму, генерували ╕де╖, щось робили практично.
— А що ви пропону╓те?
— Треба створити проукра╖нський уряд Криму. Хай в╕н буде «в екзил╕», у вигнанн╕ – в Ки╓в╕, Херсон╕ чи в ╕ншому м╕ст╕ материково╖ Укра╖ни. Хай нав╕ть матиме неповний кадровий склад, але в╕н повинен ╕снувати! ╤ вибори до Верховно╖ Ради Криму також потр╕бно провести восени. Тобто повинна бути якась пол╕тична основа. ╤ не треба забувати, що число б╕женц╕в буде зростати. Поки що ви╖хала проукра╖нська ел╕та, найб╕льш загрожена категор╕я населення. Це — активн╕ громадськ╕ д╕яч╕, журнал╕сти, пол╕тики... Часом змушен╕ покидати Крим ╕ ╖хн╕ родич╕. ╢ ще велика категор╕я людей, як╕ духовно не можуть змиритися з рос╕йською окупац╕╓ю. Поки вони оч╕кують, бо не можуть продати житло. Але як т╕льки запрацю╓ ре╓стр, вони продаватимуть сво╖ квартири ╕ ви╖жджатимуть на материкову Укра╖ну. ╤ тод╕ вони можуть: або без корист╕ для справи розпилитися, розчинитися в Укра╖н╕, або ж стати нашим оплотом, базисом для повернення втрачено╖ територ╕╖. Тому п╕дкреслюю, що повинна бути державна програма повернення АР Крим. ╤нформац╕йне ╕ ф╕нансове забезпечення ц╕╓╖ програми. Т╕льки тод╕ буде результат, ╕ Крим знову стане складовою частиною Укра╖ни.
 
Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13436

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков