Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Микола Кугутяк, ╕сторик, автор книги про Голодомор: ╢ВРОПА 30-Х РОК╤В ПРОРЕАГУВАЛА НА ФАКТИ ГОЛОДОМОРУ БАЙДУЖЕ, А ТО Й ВОРОЖЕ
Чи знали про Голодомор 1932-33-го рок╕в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, як намагалися зупинити трагед╕ю...


Володимир В'ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕: ФСБ ЗАСЕКРЕТИЛА АРХ╤ВИ КГБ ДО 2044 РОКУ
геноцид був реакц╕╓ю комун╕стичного режиму на спробу в╕дродження Укра╖нсько╖ держави, помстою за...


СПРАВИ МАЙДАНУ. РОЗСЛ╤ДУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАКРИТИ
Розсл╕дування, що нараз╕ склада╓ться ╕з 5 тисяч том╕в, зависло у бермудському трикутнику реформи...


«НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС» НАД РОС╤ЙСЬКИМИ ОКУПАНТАМИ
Прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕н╕ц╕юватиме м╕жнародний трибунал проти окупац╕йно╖ влади...


АМЕРИКАНКА ПРЕЗЕНТУВАЛА В КИ╢В╤ КНИГУ ПРО ГОЛОДОМОР
Книга вийшла у жовтн╕ ╕ поки що лише англ╕йською мовою




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 13.06.2014
АГРЕС╤Ю ПУТ╤НА ЗУПИНЯТЬ... ПРАВДИВ╤ П╤ДРУЧНИКИ

Агрес╕я Пут╕на на сход╕ Укра╖ни захлина╓ться завдяки тому, що сучасне покол╕ння виросло на нових укра╖нських п╕дручниках ╕стор╕╖, написаних на початку 90-х. Про це йшлося п╕д час «круглого столу» «Друга св╕това в╕йна у навчальних програмах та шк╕льних п╕дручниках з ╕стор╕╖», на якому укра╖нськ╕ науковц╕ закликали пол╕тик╕в не втручатися у написання п╕дручник╕в з ╕стор╕╖ та нагадали, що Друга св╕това в╕йна тривала ╕ п╕сля травня. Обговорення було орган╕зовано Укра╖нським ╕нститутом нац╕онально╖ пам’ят╕ та М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, пов╕домили у Центр╕ досл╕джень визвольного руху.
Кандидат ф╕лософських наук, пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Олександр Штоквиш розпов╕в, що ╕з здобуття Укра╖ною незалежност╕ почалися зрушення в ╕сторичн╕й науц╕ ╕ в п╕дручниках з ╕стор╕╖: «В╕дбувся процес, який багато хто назива╓ «нац╕онал╕зац╕╓ю ╕стор╕╖» – виокремлення ╕стор╕╖ власного народу ╕з загально╕мперського, радянського контексту. ╢ дискус╕йн╕ питання, але це необх╕дний процес, щоб народ, який щойно отримав незалежн╕сть, почав розум╕ти, що в нього ╓ своя ╕стор╕я».
На думку науковця, завдяки тому, що протягом 90-х були написан╕ укра╖нськ╕ п╕дручники ╕стор╕╖, сьогодн╕шн╓ покол╕ння не реагу╓ на пут╕нськ╕ спроби апелювати до радянсько╖ ╕дентичност╕.
Кандидат ╕сторичних наук, директор Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Володимир В’ятрович зазначив, що багато укра╖нських пол╕тик╕в вчилися не в укра╖нських школах ╕ не за укра╖нськими п╕дручниками. Тому не дивно, що дехто з них почина╓ публ╕чно проявляти нев╕гластво в питаннях ╕стор╕╖ чи в╕йни. «Мабуть, доречно було б говорити про курси для пол╕тик╕в, щоб вони розум╕ли, якою кра╖ною вони керують», – запропонував в╕н.
«Завжди погано, коли у написання п╕дручник╕в втруча╓ться хтось, хто мало на цьому розум╕╓ться», – п╕дкреслив кандидат ╕сторичних наук, заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Укра╖ни Павло Полянський.
Науковець нагадав, за м╕н╕стра Дмитра Табачника вносилися правки, як╕ суперечать загальному толерантному духу п╕дручника. Якщо скр╕зь використовували терм╕н «Друга св╕това в╕йна», то у цих правках використовувався вже терм╕н «Велика В╕тчизняна в╕йна» ╕ текст в╕др╕знявся радянським наративом. При цьому Полянський додав, що Друга св╕това в╕йна не зак╕нчилась 8-9 травня, а тривала до 2 вересня 1945 року, ╕ до того часу там гинули люди – як укра╖нц╕, так ╕ представники ╕нших народ╕в. «Це науково неправильно – вилучити ц╕ к╕лька м╕сяц╕в в╕йни», – сказав О. Штоквиш.
У п╕дручниках з ╕стор╕╖ зараз в╕дбува╓ться в╕дмова в╕д радянського наративу «Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни» ╕ перех╕д до б╕льш широкого трактування под╕й як Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Як пояснюють науковц╕, таке трактування лог╕чне, бо для укра╖нц╕в в╕йна розпочалася не 22 червня 1941 року, а 1 вересня 1939 року, а то й ран╕ше – ╕з захоплення Карпатсько╖ Укра╖ни. Це ще один прив╕д, щоб подавати це як ╕стор╕ю Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Олександр Штоквиш вважа╓, що у радянських традиц╕ях в╕йна замальову╓ться в чорно-б╕лих тонах – «наш╕ ╕ вороги», але в╕йна багатотонна, про не╖ не можна розпов╕сти простою схемою. «Я проанал╕зував низку п╕дручник╕в з ╕стор╕╖ для 10-11-х клас╕в. У багатьох моментах позитивний виклад – учням не нав’язу╓ться думка, наводиться багато карт, фотограф╕й, схем, документ╕в, анал╕зуючи як╕, дитина може зробити висновки сама», – зазначив ╕сторик.
За словами доктора ╕сторичних наук, професора, зав╕дувача кафедри нов╕тньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни Запор╕зького нац╕онального ун╕верситету Федора Турченка, св╕й перший п╕дручник в╕н видав у 1994 роц╕ ╕ з того часу пост╕йно перебував п╕д тиском, особливо з боку комун╕ст╕в.
Турченко зазначив, що ╕сторики ще не виробили укра╖нське питання в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕: «Через це ми пост╕йно перебува╓мо в т╕н╕ Рос╕╖. Це вилилось у те, що президент сус╕дньо╖ держави каже, що виграла в╕йну Рос╕я ╕ рос╕яни. Я читав рос╕йськ╕ п╕дручники, у тем╕ про в╕йну там нема╓ укра╖нц╕в та ╕нших народ╕в, як╕ тод╕ входили до Радянського Союзу. Там ╓ т╕льки Рос╕я»...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13452

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков