Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 13.06.2014
ВИСАДКА СОЮЗНИЦЬКИХ В╤ЙСЬК У НОРМАНД╤╥: ЯК ЦЕ БУЛО

Радянськ╕ джерела р╕дко згадують значущ╕сть «Дня Д» для Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Проте саме в цей день союзницьк╕ в╕йська поклали початок новому п╕сляво╓нному св╕товому ладу та зв╕льненню ╢вропи.
Визволення прийшло з пов╕тря. Перш╕ союзн╕ в╕йська висадилися у Норманд╕╖ п╕сля оп╕вноч╕ 6 червня 1944 року. Це були 24 тисяч╕ десантник╕в у керованих планерах. Ще до початку денно╖ десантно╖ операц╕╖ з моря ╖хн╕м завданням було взяти п╕д контроль мости ╕ важлив╕ транспортн╕ вузли й над╕слати св╕тлов╕ сигнали для пов╕тряних в╕йськ. Але план не спрацював: сильний в╕тер в╕дкинув десантник╕в далеко вглиб материка ╕ т╕льки ╖хня десята частина прибула вчасно до фронтово╖ зони.
Вторгнення заскочило н╕мецьк╕ в╕йська зненацька. Ще о друг╕й годин╕ ноч╕ н╕мецьк╕ генерали оц╕нювали в╕йськовий стан поблизу «Атлантичних вал╕в» - оборонних укр╕плень на узбережж╕ Атлантики - як такий, що не становить загрози: у телефонн╕й розмов╕ ╕з Берл╕ном вони запевнили, що пов╕домлення про висадку десанту «переб╕льшен╕», а загальний стан спок╕йний.

В╕двол╕каючий маневр

Та це скоро зм╕нилося. Увечер╕ 5 червня в╕д морського узбережжя Англ╕╖ вирушила величезна армада: найчисленн╕ш╕ у в╕йськов╕й ╕стор╕╖ пов╕трян╕ та морськ╕ сили рухалися п╕д покровом ноч╕ у напрямку французького атлантичного узбережжя. «День Д» був м╕жнародною справою. У ньому брали участь не т╕льки американськ╕, але й британськ╕ та канадськ╕ в╕йськов╕, а також менш╕ контингенти норвежц╕в, бельг╕йц╕в, чех╕в та словак╕в, — поясню╓ у розмов╕ з DW в╕йськовий ╕сторик Петер Л╕б. — Пот╕м при╓дналися поляки. Були присутн╕ми грецьк╕ корабл╕, а також невеликий контингент в╕льних француз╕в».
П╕дкр╕пленням служили також в╕йська союзник╕в ╕з Сп╕вдружност╕ нац╕й: австрал╕йц╕ та новозеландц╕. Три див╕з╕╖ канадц╕в були в╕дпов╕дальними за берегову л╕н╕ю з кодовою назвою «Джуно». «Звичайно, було два великих гравця: американц╕ та британц╕, — розпов╕да╓ Л╕б. — Обидв╕ групи визначали стратег╕чн╕ маршрути». Проте вони розум╕ли, що йдеться про коал╕ц╕йну в╕йну ╕ що менш╕ кра╖ни теж мають взяти у н╕й участь, зазнача╓ ╕сторик. «Це було зроблено для того, аби показати св╕тов╕, що боротьба проти г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини ╓ сп╕льною справою», — вважа╓ в╕н.

Вир╕шальний день

О 6:30 ранку 6 червня — незадовго до сходу сонця — б╕ля узбережжя з’явилися перш╕ американськ╕ в╕йськов╕ корабл╕. На сво╖х плацдармах на д╕лянках узбережжя ╕з кодовими назвами «Юта» та «Омаха» вони одразу в╕дкрили вогонь по укр╕пленнях н╕мц╕в. Годиною п╕зн╕ше британськ╕, канадськ╕ та французьк╕ формування зд╕йснили наступ на д╕лянках «╫олд», «Джуно» та «Сорд». За п╕дтримки серед ╕нших ╕ польського в╕йськового корабля вони атакували берегову л╕н╕ю завдовжки 80 к╕лометр╕в, котра за короткий час перетворилася на криваве, усипане полеглими поле бою.
У «Дн╕ Д» брали участь 4200 десантних корабл╕в, 1200 в╕йськових корабл╕в та 155 892 союзних солдат╕в з 14 кра╖н, котр╕ були захищен╕ з пов╕тря союзними бомбардувальниками. ╤з представник╕в менших народ╕в були сформован╕ зм╕шан╕ бойов╕ частини. Б╕льш╕сть десантних корабл╕в походила з британського Корол╕вського флоту, хоча р╕дк╕сн╕ фотограф╕╖ ╕ в╕деозаписи, зроблен╕ у день вторгнення, показують трохи ╕ншу картину, зазнача╓ Петер Л╕б. «Усе почалося з того, що американськ╕ репортери та оператори перебували на десантних кораблях. Тому в нас набагато б╕льше фотограф╕й американц╕в, ан╕ж британц╕в чи канадц╕в», — розпов╕да╓ ╕сторик.

Другий фронт на Заход╕

Проте операц╕я «Оверлорд» проходила не за планом. Хаос коштував життя тисячам союзних солдат╕в. Багато з них потонуло у ╖хньому важкому обмундируванн╕, через те, що апарель десантних корабл╕в в╕дкривалася зарано. Танки, що мали бути п╕дкр╕пленням для наземних в╕йськ, тонули у мор╕ до того, як досягали берега.
Американський наступ на плацдарм╕ «Омаха» ризикував зак╕нчитися провалом: багато солдат╕в страждали на морську хворобу, тому були небо╓здатними ╕ ставали легкими м╕шенями для н╕мецьких стр╕лк╕в. Вторгнення союзницьких в╕йськ на цьому в╕др╕зку було п╕д загрозою провалу, б╕льш н╕ж 50 в╕дсотк╕в солдат╕в загинули уже за перш╕ години операц╕╖. «Саме у «День Д» канадц╕ та американц╕ зазнали найб╕льших втрат за всю Другу св╕тову в╕йну», — п╕дбива╓ п╕дсумки в╕йськовий ╕сторик Л╕б.
Десь оп╕вдн╕ у н╕мц╕в поступово почали зак╕нчуватися бо╓припаси. Тому головний оп╕р у б╕льшост╕ бункер╕в м╕г бути швидко зломлений десантними в╕йськами, що наступали. Але стратег╕чне планування головнокомандувача генерала США Дуайта Д. Ейзенхауера ╕ британського генерала Монтгомер╕ не спрацювало: «Атлантичн╕ вали» можна було подолати пор╕вняно швидко — за дек╕лька годин вони були у руках союзницьких в╕йськ. Але подальший наступальний рух вглиб Франц╕╖ проходив дуже-дуже пов╕льно, адже н╕мц╕ там зайняли оборонн╕ позиц╕╖ та могли жорстоко оборонятися», — розпов╕да╓ ╕сторик.

Наступ союзницьких в╕йськ

Операц╕ю висадки, у котр╕й була зад╕яна велика к╕льк╕сть людських ресурс╕в та техн╕ки, не можна було продовжувати на материку. М╕сцев╕сть мала погану видим╕сть, на шляху траплялася велика к╕льк╕сть кам’яних ст╕н, ров╕в та чагарник╕в, що робило ╖╖ ╕деальною зас╕дкою для н╕мецьких снайпер╕в. Союзн╕ див╕з╕╖ просувалися з великими труднощами, наприк╕нц╕ червня ╖м вдалося взяти портове м╕сто Шербур, що стало базою для поповнення постачання, тому мало вир╕шальне стратег╕чне значення. 25 липня розпочалася «Операц╕я Кобра»: союзн╕ бомбардувальники та винищувач╕ п╕дтримували з пов╕тря танков╕ див╕з╕╖, що створювали широк╕ прос╕ки у чагарниках ╕ розчищали дорогу союзним наземним в╕йськам.
Наприк╕нц╕ липня висадилася танкова див╕з╕я поляк╕в, що нал╕чувала 20 тисяч чолов╕к ╕ була одразу використана як п╕дкр╕плення у Фалезькому котл╕. Саме там закр╕пилися н╕мецьк╕ танков╕ в╕йська. На початку серпня н╕мецький оп╕р був в основному подоланий, що в╕дкрило шлях до зв╕льнення в╕д нацистського панування Франц╕╖, а в╕дтак ╕ ╢вропи.
Але союзницька коал╕ц╕я не протрималася довго: американц╕, як╕ хот╕ли запровадити в╕йськове урядування в ус╕й Франц╕╖, не врахували у сво╖х планах французького генерала де Голля, каже Петер Л╕б. «Його в╕тали як великого визволителя Франц╕╖. ╤ тод╕ союзникам стало ясно: де Голль ма╓ значну п╕дтримку французького населення. Тому ми не можемо розробляти тут власн╕ плани в╕йськового управл╕ння. Ми ма╓мо якнайшвидше передати кра╖ну до рук француз╕в», — розпов╕да╓ ╕сторик.

Де Голль як визволитель Франц╕╖

25 серпня Париж в╕тав де Голля, який пров╕в у м╕ст╕ парад танково╖ див╕з╕╖ в╕льних французьких збройних сил. Союзн╕ в╕йська мали разом зв╕льняти Париж, проте за французами залишили пр╕оритетне право у ц╕й справ╕.
«Американц╕ зрозум╕ли: у довгостроков╕й перспектив╕ краще мати француз╕в як союзник╕в, ан╕ж ризикувати розколом ус╕╓╖ в╕йськово╖ коал╕ц╕╖», — розпов╕да╓ ╕сторик. Таким чином, битва за Норманд╕ю врешт╕-решт завершилася перемогою, хоча вона ╕ була здобута ц╕ною величезних людських втрат. Це була опорна в╕ха в ╕стор╕╖ ц╕╓╖ в╕йни на два фронти, доля котро╖ вир╕шувалася у тому числ╕ й на сход╕.
http://www.dw.de

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13453

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков