Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Микола Кугутяк, ╕сторик, автор книги про Голодомор: ╢ВРОПА 30-Х РОК╤В ПРОРЕАГУВАЛА НА ФАКТИ ГОЛОДОМОРУ БАЙДУЖЕ, А ТО Й ВОРОЖЕ
Чи знали про Голодомор 1932-33-го рок╕в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, як намагалися зупинити трагед╕ю...


Володимир В'ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕: ФСБ ЗАСЕКРЕТИЛА АРХ╤ВИ КГБ ДО 2044 РОКУ
геноцид був реакц╕╓ю комун╕стичного режиму на спробу в╕дродження Укра╖нсько╖ держави, помстою за...


СПРАВИ МАЙДАНУ. РОЗСЛ╤ДУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАКРИТИ
Розсл╕дування, що нараз╕ склада╓ться ╕з 5 тисяч том╕в, зависло у бермудському трикутнику реформи...


«НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС» НАД РОС╤ЙСЬКИМИ ОКУПАНТАМИ
Прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕н╕ц╕юватиме м╕жнародний трибунал проти окупац╕йно╖ влади...


АМЕРИКАНКА ПРЕЗЕНТУВАЛА В КИ╢В╤ КНИГУ ПРО ГОЛОДОМОР
Книга вийшла у жовтн╕ ╕ поки що лише англ╕йською мовою




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 13.06.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЧЕРВЕНЬ

13
1892 р. — у Ки╓в╕ пущено перший в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ електричний трамвай.
Народився:
1874 р. — Марко Черемшина (╤ван Семанюк), укра╖нський громадський д╕яч, письменник ╕ перекладач, адвокат, доктор права.
Помер:
1891 р. — Василь Мова, укра╖нський кубанський письменник, поет, драматург.

14
День м╕ста Севастополя.
Датою заснування Севастополя вважа╓ться 14 червня 1783 р. (за новим стилем).
День свого р╕дного м╕ста севастопольц╕ традиц╕йно в╕дзначають у другу суботу червня.
Адм╕рал Д. Сеняв╕н писав: «Назначив места под строения, доставив туда надобное количество всякого рода вещей и материалов, 3-го числа июня месяца адмирал [Макензи] заложил четыре здания. Первое — часовню во имя Николая Чудотворца… Другое — дом для себя, третье — пристань очень хорошую против дома своего, четвертое — кузницу в адмиралтействе. Здания эти все каменные, приведены к концу весьма скоро и почти невероятно. Часовня освящена 6-го августа, кузница была готова в 3 недели, пристань сделана с небольшим в месяц, а в дом перешел адмирал и дал бал на новоселие 1-го ноября. Вот откуда начало города Севастополя» (ЦГАВМФ СССР ф. 315. оп. 1, д. 443, л. 22 Автограф).
У б╕ограф╕чн╕й дов╕дц╕ про Мекенз╕, опубл╕кован╕й у В╕йськов╕й енциклопед╕╖ (СПб, 1914), теж написано: «Мекензи Фома Фомич (Томас) — основатель г. Севастополя…».
За звича╓м засновником м╕ста ╓ той, хто першим заклав кам╕нь у фундамент першо╖ буд╕вл╕.
Однак пророс╕йським силам у 2008 роц╕ за безд╕яльност╕ укра╖нсько╖ влади з третьо╖ спроби вдалось усп╕шно провести пропагандистську спецоперац╕ю ╕ встановити пам’ятник рос╕йськ╕й цариц╕ н╕мецького походження Катерин╕ ╤╤ як засновниц╕ Севастополя, яка через 8 м╕сяц╕в — 10 лютого 1784 р. сво╖м указом повел╕ла Григор╕ю Потьомк╕ну влаштувати на цьому м╕сц╕ велику фортецю ╕ назвати Севастополем.
1905 р. — почалося повстання на панцернику «Потьомк╕н». Його орган╕затором ╕ першим кер╕вником став уродженець Житомира артилер╕йський унтер-оф╕цер Григор╕й Вакуленчук. Приводом для повстання послужив наказ командира корабля про розправу з 30 матросами, як╕ в╕дмовилися ╖сти борщ, що був приготований ╕з з╕псованого м’яса.
Повстання почалось з легендарно╖ фрази, вимовлено╖ Вакуленчуком укра╖нською мовою: «Та доки ж ми будемо рабами!».
Як згодом влучно висловився ╤ван Багряний, який докладно вивчав ╕стор╕ю повстання та працював над романом про панцерник: «Це було повстання укра╖нсько╖ стих╕╖. Повстання кр╕пак╕в князя Потьомк╕на, нащадк╕в Сам╕йла К╕шки ╕ всього укра╖нського Запор╕жжя».
За час╕в УНР панцерник мав назву «Борець за свободу», входив до Укра╖нського в╕йськово-морського флоту.
Народився:
1891 р. — ╢вген Коновалець, командант корпусу С╕чових стр╕льц╕в Арм╕╖ УНР, засновник ╕ перший голова ОУН.
Померли:
1919 р. — Олександр Мурашко, укра╖нський живописець, педагог ╕ громадський д╕яч.
1919 р. — агентами Добровольчо╖ арм╕╖ вбитий Микола Рябов╕л, укра╖нський пол╕тичний д╕яч на Кубан╕ час╕в Громадянсько╖ в╕йни; Голова Кубансько╖ законодавчо╖ ради; Голова Кубансько╖ в╕йськово╖ ради.
Вбивство Рябовола мало великий пол╕тичний резонанс, р╕зн╕ пол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ та парт╕╖ виступили з протестом, Кубань охопила жалоба, а кубанськ╕ козаки посилили дезертирство з ден╕к╕нсько╖ арм╕╖. Це був початок розтл╕ння ден╕к╕нсько╖ арм╕╖ ╕ ╖╖ подальшо╖ поразки в╕д б╕льшовик╕в.
1931 р. — В’ячеслав Липинський, видатний укра╖нський пол╕тичний д╕яч, ╕сторик, ╕стор╕ософ, соц╕олог, публ╕цист, теоретик укра╖нського консерватизму. Один ╕з орган╕затор╕в Укра╖нсько╖ демократично-хл╕боробсько╖ парт╕╖. За гетьманату — посол Укра╖ни в Австр╕╖.

15
День медичного прац╕вника.
День батька.
За традиц╕ями Нового Св╕ту символом Дня батька ╓ кв╕ти Троянди, як╕ носять б╕ля серця, приколюючи на одяг у цей день. Червон╕ троянди носять, якщо батько живий, а б╕л╕, якщо в╕н покинув наш св╕т.
1775 р. — за наказом Катерини ╤╤ рос╕йськ╕ в╕йська п╕д командуванням генерала Петра Текел╕ зруйнували Запор╕зьку С╕ч.
1830 р. — у Севастопол╕ почався «чумний бунт» матрос╕в, придушений незабаром в╕йськами.
1834 р. — в╕дкрито Ки╖вський ун╕верситет.
Народився:
1941 р. — ╤ван Миколайчук, укра╖нський к╕ноактор, сценарист, режисер, письменник. З╕грав 34 рол╕ в к╕но, написав 9 сценар╕╖в, мав дв╕ режисерськ╕ роботи.
«Я не знаю б╕льш нац╕онального народного ген╕я… До нього це був Довженко», — казав про Миколайчука Серг╕й Параджанов.

16
1848 р. — у Львов╕ засновано культурно-просв╕тницьку орган╕зац╕ю «Галицько-Руська матиця». Основною метою орган╕зац╕╖ було проведення просв╕тницько╖ та видавничо╖ д╕яльност╕, а також розвиток шк╕льництва на зах╕дноукра╖нських землях.
1934 р. — у Харков╕ створено Сп╕лку письменник╕в Укра╖ни.
Народився:
1906 р. — Зинов╕й Книш (псевдон╕м Богдан Михайлюк), укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, письменник, публ╕цист, перекладач з есперанто.
Помер:
1578 р. — поляки стратили ╤вана П╕дкову, козацького гетьмана.

17
1876 р. — М╕н╕стерство внутр╕шн╕х справ Рос╕╖ заборонило друкувати книги укра╖нською мовою.
1990 р. — у Ки╓в╕ створено Союз «Чорнобиль».
1993 р. — Укра╖на й Рос╕я под╕лили Чорноморський флот.

18
1637 р. — запорожц╕ ╕ донц╕ здобули турецьку фортецю Азов.
1709 р. — зруйновано Чортомлицьку С╕ч.
1754 р. — закладено фортецю свято╖ ╢лисавети, п╕зн╕ше — ╢лисаветград, тепер — К╕ровоград.
1918 р. — у Новорос╕йськ╕й бухт╕ п╕д кер╕вництвом Федора Раскольн╕кова затопили Чорноморський флот, аби не в╕ддавати його за умовами Бeрестейського миру
1939 р. — в╕дкрито пам’ятник Тарасов╕ Шевченку на його могил╕ в Канев╕.
Народилися:
1681 р. — Феофан Прокопович, укра╖нський теолог, письменник, поет, ректор Ки╖всько╖ академ╕╖.
1928 р. — Серг╕й Плачинда, укра╖нський письменник, проза╖к, публ╕цист, критик, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (1960), автор «Словника давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖» (1993), монограф╕чно-пошукових книг «М╕фи ╕ легенди Давньо╖ Укра╖ни» (2006), «Лебед╕я. Як ╕ коли виникла Укра╖на» (2005), «Як укра╖нськ╕ м╕фи по св╕ту роз╕йшлися» (2009), зг╕дно з якими ╕стор╕я укра╖нського народу почина╓ться в╕д час╕в М╕зинсько╖ стоянки (XX-XV тис. до н. е.).
Помер:
1993 р. — ╤ван Гончар, укра╖нський скульптор, ╕сторик, граф╕к, маляр, етнограф, колекц╕онер, заслужений д╕яч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1991), лауреат Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Шевченка (1989).
1993 року на баз╕ приватно╖ колекц╕╖ ╤вана Гончара засновано Укра╖нський центр народно╖ культури «Музей ╤вана Гончара».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13455

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков