Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 27.06.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 27.06.2014
ЗРОБИТИ ВИБ╤Р!

РОЗПОВ╤ДЬ ПРО ╢ВРОМАЙДАН╤ВЦЯ-КРИМЧАНИНА

Проскурн╕н Павло народився на Донеччин╕, у Краматорську, 29 вересня 1986 року.
Батьки — мама Олена, домогосподарка; тато Володимир — тренер-консультант з економ╕чного розвитку м╕ст Укра╖ни. Старша сестра Тетяна — дизайнер з пол╕граф╕╖. Плем╕нниця М╕лана. Син Кирило.
* * *
До трьох рок╕в Павло жив на Донеччин╕. З трьох — в Криму — в Красноперекопську. Батьков╕ надали там роботу, та й кл╕мат п╕дходив для д╕тей. Ходив у ясла, садок, школу. Кожне л╕то ╖здив до д╕дуся ╕ бабус╕ в Слов’янськ.
У школ╕ любив ф╕зкультуру, малювання, сп╕ви. З садка ходив на в╕льну боротьбу у ДСЮШ. Зак╕нчив музичну школу (ударн╕ ╕нструменти). П╕сля 9 класу вступив до Вищого Керченського морського профучилища, але не зак╕нчив, повернувся в р╕дне м╕сто — у середню школу. П╕сля школи працював буд╕вельником, оф╕ц╕антом, барменом, охоронцем. Зак╕нчив курси плиточника-облицювальника. Перебував у громадянському шлюб╕. Зараз сам вихову╓ сина Кирилка, якому 4 рочки.
* * *
…Батько Володимир завжди хвилювався за сина ╕ вчив робити правильний виб╕р. Так сталося ╕ з Майданом. Павло, мало про це знаючи, не вникав у суть Майдану в Ки╓в╕. Але п╕сля побиття студент╕в батько запитав сина: «Ти хоч розум╕╓ш, що д╕╓ться? Ти розум╕╓ш, який виб╕р ма╓ш зробити? Вибирай!».
Павло вир╕шив ╖хати в Ки╖в! Подумав про себе: «Невже в майбутньому, коли м╕й син захоче сказати сво╓ слово, висловити свою думку, його поб’ють, чи вчинять ще г╕рше?». Довго не вагаючись, з╕брав реч╕ ╕ по╖хав волонтером на Майдан. «Хоч п╕дм╕тати чи прибирати, аби бути там!».
Тож у Ки╓в╕ — з 20 грудня 2013 року! Потрапив на Майдан ╕ перше, що зробив, то звернувся в ╤нфоцентр Громадського сектора ╢вромайдану. Розпов╕в про себе ╕ спитав, чи потр╕бн╕ волонтери. Запропонували стати у варту ╕ вноч╕ обер╕гати порядок. Згодився. Дали номер телефону киянина Костянтина, який брав на квартиру майдан╕вц╕в, тому що сам також був майдан╕вцем. Годував сво╖х постояльц╕в, сприяв у вир╕шенн╕ побутових проблем. Але Павло часто ночував у Будинку профсп╕лок. Був н╕чним дозорцем. Спав мало.
* * *
Коли почалися провокац╕╖, оф╕ц╕йно створилася 26 Сотня, в яку вв╕йшов кримчанин, ╕ хлопц╕ продовжували сво╖ охоронн╕ функц╕╖. Павла призначили десятником. П╕д час найважчих бо╖в був у центр╕ под╕й, де наш╕ хлопц╕ стояли на передов╕й з палицями, а звичайний фе╓рверк використовували як ракетницю. Був знайомий з Серг╕╓м Н╕гояном, стояв з ним у варт╕ на барикад╕ з боку готелю «Козацький». Смерть побратима сприйняв дуже боляче.
У день наступу «беркут╕вц╕в», як╕ закидали натовп шумосв╕тловими гранатами, Павло був серед майдан╕вц╕в ╕ отримав поранення з помпово╖ гвинт╕вки у щоку. В╕дразу не в╕дчув болю. Сл╕дом за цим в╕дчув удар в голову в╕д розриву гранати, до яко╖ було прив’язано кам╕нь. Не впав, а зум╕в утекти в╕д «беркут╕вц╕в». Доб╕г до готелю «Дн╕про», в╕дчув, що ст╕ка╓ кров’ю. Павла п╕д╕брали медики, як╕ в цей час там надавали першу допомогу постраждалим, обтерли кров ╕ замотали голову. В╕дправили в Будинок профсп╕лок, але Павло вже не м╕г сам ╕ти, тому хлопц╕ довели його, а медики наклали Павлов╕ 7 шв╕в ╕ зашили простр╕лену щоку.
Павло рвався у б╕й, але його не в╕дпустили, бо мав температуру. Будинок профсп╕лок заповнили пораненими. Павло вважав себе здоровим ╕ вже наступно╖ ноч╕, 23 с╕чня, був на ногах, а побратими рад╕ його появ╕. Ходив з ус╕ма на Грушевського, барабанив у бочки, кидав з хлопцями «коктейл╕», як╕ сам╕ ж ╕ робили.
* * *
У с╕чн╕, в часи бо╖в, випадково познайомився з галичанином Павлом Савчуком. Розговорились якось на барикадах. «К╕лька дн╕в було достатньо, аби зрозум╕ти, що ми — одного духу! Павло Олекс╕йович згодом запропонував при╖хати у Сосн╕вку, бо в Крим повертатися було неможливо, тому що в р╕дному Красноперекопську вс╕ були антимайдан╕вцями…».
Знайшлись ╕ сп╕льн╕ ╕нтереси: обидва Павли — затят╕ велотуристи, тому Павло Савчук запропонував Павлов╕ Проскурн╕ну стати другим ╕нструктором у М╕жнародному веломарафон╕ «Укра╖на — ╤тал╕я», який планував на нин╕шн╓ л╕то… Та, на жаль, зараз зробити цю мандр╕вку неможливо.
* * *
Павло Проскурн╕н при╖хав на Льв╕вщину, у Сосн╕вку, в березн╕ цього року. Тимчасово прожива╓ в БФ «Еко-милосердя». Став волонтером фонду. Сприя╓ у щоденн╕й д╕яльност╕. Подружився з сосн╕вчанами, залюбки допомага╓ новим друзям. Павло одним з перших п╕дтримав акц╕ю «Бронежилет для журнал╕ста», яка зараз трива╓ у м╕стечку, бо на сво╖й шк╕р╕ в╕дчув беззахисн╕сть перед кулями ворога. Мр╕╓, щоб скор╕ше при╖хали батьки ╕ привезли синочка, бо скучив за р╕дними; щоб якнайшвидше настав мир ╕ спок╕й, а Крим знову став укра╖нським; щоб знайти хорошу галичанку, яка буде в╕рною подругою ╕ доброю мамою для сина…
А поки що Павло Проскурн╕н — кримський козак — поправля╓ здоров’я ╕ готу╓ться стати на захист Укра╖ни разом з ╕ншими патр╕отами, не байдужими до майбутнього держави.

В╕ра ОЛЕШ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 27.06.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13500

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков