Версiя для друку Обговорити в форумi

«Покращення» по-кримськи

Всупереч обіцянкам політика російської влади на окупованому Кримському півострові не поверне йому статус «всесоюзної оздоровниці».
Спроби Росії тут і одразу відмовитися від усього українського у Кримському федеральному окрузі — а саме так зараз іменуються тимчасово окуповані АР Крим та Севастополь — вже починає відігравати з кремлівськими стратегами злий жарт. Привнесений Москвою колапс у соціально-економічне життя півострова та бажання якомога швидше відгородитися від материкової України негативно вплинули на основу місцевої економіки — туризм.

«Шахтарі» волею Його Величності

У Кремлі дивним чином забули квітневі тези свого ж вождя про те, що в Криму «матеріально-технічна база підприємств відпочинку, санаторіїв, курортів Криму занепала» і що «за російськими санітарно-епідеміологічними нормами їх навіть не можна на сьогодні використовувати для проживання людей». Як стверджував тоді Путін, в Крим їдуть лише шахтарі, яким «випити півсклянки — і на пляж».
Тепер же, коли туристів у Криму через російську окупацію прогнозовано мало, у Кремлі всіма методами намагаються врятувати ситуацію. Для цього на «шахтарів-алкоголіків» наказано перетворитися російським бюджетникам. Усім їм «наполегливо порекомендували» провести літні відпустки на новій «ісконно руській землі».

Брудна військова база

При цьому, продовжуючи свою лінію на мілітаризацію півострова (вочевидь, для оборони від уявних «правосєків»), у Білокам’яній воліють заплющувати очі на головні локальні проблеми туризму та рекреації, з якими зіткнуться сьогодні і в осяжному майбутньому всі росіяни і нечисленні інтуристи, які оберуть для відпочинку окупований Крим.
Та поки що минемо соціальні, економічні та інфраструктурні проблеми і зупинимось лише на одному з наріжних каменів успішної туріндустрії — екології. Чого гріха таїти, з нею у Криму, при всьому його потенціалі, не заладилося ще з радянських часів, коли в Кремлі сиділи інші вожді. Основний постулат того часу: на першому місці — інтереси держави, а потім — людини. В результаті забруднена атмосфера та небезпечне море подавалися як щось очевидне, пожертвувати чим задля міці держави — загальний обов’язок усіх. І яскравий приклад цьому — місто «русской славы» Севастополь.
Великий негативний внесок у забруднення атмосфери у місті роблять численні підприємства теплоенергетики (близько 45% від загальних викидів стаціонарними джерелами). Втім, не менш «корисним» для здоров’я севастопольців і гостей міста була і залишається діяльність підконтрольних Чорноморському флоту РФ військових формувань.
Так, у військових частинах севастопольського гарнізону на обліку перебуває понад півсотні котельних, з яких 80% — вугільних і 2% — газових. І це при тому, що вугільні котельні викидають у 4-5 разів більше забруднюючих речовин, ніж газові. Як рахували вчені, загальний об’єм викидів у атмосферу від російських військових у Севастополі — 2100 тонн щорічно. А в цьому диму майже все — від шлаків і сірчистого ангідриду до мікроелементів та важких металів, деякі з яких токсичні. Яким чином це поєднується з оздоровчими прагненнями туристів — запитання риторичне...
Окрім атмосфери, у місті з особливим статусом проблеми і з найпривабливішим місцем для відпочиваючих — морськими водними ресурсами. Зокрема, візитна картка — бухти Севастополя — залишаються одними з найзабрудненіших бухт Чорного моря. У цих водах є все «необхідне»: лідан, гептахлор, гексахлорбензол, хлорфенол, детергенти тощо. За окремими компонентами забрудненість перевищує гранично допустиму норму в 7 (!) разів. Акумуляція забруднюючих речовин у донному сегменті севастопольських бухт також зашкалює.
Не набагато краща ситуація і на Севастопольському узмор’ї — акваторії від миса Сарич до миса Лукулл. Відповідно до індексу забрудненості морські води на цій ділянці класифікуються як помірно забруднені і забруднені. Для порівняння, в сусідніх районах — у районі Євпаторії, Алупки та Великої Ялти — води оцінюються як помірно забруднені.
Не сприяє покращенню ситуації із забрудненим морем і міська каналізація, стан якої бажає кращого. Побудована ще в радянські часи, вона й досі використовується на безальтернативній основі. При цьому найбільш гостро проблема стоїть у перлині південного берега Криму — Балаклаві. Очисних споруд там узагалі немає.
Більшість же севастопольських каналізаційно-очисних споруд забезпечують лише механічне очищення стічних вод. І потім все це «очищене» йде прямо куди? В море! Через періодичні аварії (до 30 на рік) в морське середовище потрапляють і взагалі неочищені стічні води. А звідти вже і пряма загроза здоров’ю відпочиваючих.
І якщо взяти до уваги те, що пляжі Севастополя розміщені безпосередньо в адміністративних кордонах міста, картина для туристів виглядає зовсім нерайдужною. Так, головні місця відпочинку біля моря — пляжі Парк Перемоги, Омега, Сонячний, Хрустальний, Учкуївка, Любимівка — усі вони розміщені у безпосередній близькості до джерел забруднення — підприємств і численних військових частин. Такою ж «особливістю» пляжного відпочинку є наявність поруч і вже згадуваних об’єктів системи відведення стічних вод у море. А при аварії на цих об’єктах пляжі взагалі використанню не підлягають.

Війська замість екології

Сьогодні весь цей комплекс проблем характерний для всього півострова, який унаслідок окупації дістався Росії. При цьому, справедливості заради, варто зазначити, що навіть ці невеселі показники кардинально різняться у кращий бік порівняно з тим, що дісталося Україні при розпаді СРСР. Зусилля з демілітаризації Криму і, зокрема, Севастополя разом з низкою реалізованих Києвом екологічних проектів значним чином покращили сферу проживання регіону. Повітря і море стали кращими, що, власне, підтверджується результатами низки наукових досліджень. Хоча роботи у цьому плані в автономній республіці залишалося на тривалий час. Втім, Крим тепер очікують не настільки обнадійливі перспективи, з огляду на перші кроки Кремля та його загальний досвід господарювання.
Так, на тлі відмови від екологічних проектів, які реалізовувала в Криму Україна, сьогодні російська сторона задекларувала курс на повернення радянської могутності Криму у військовій та економічній сфері. З туристичного об’єкта півострів знову хочуть перетворити на потужну військову базу.
Як запевнив нещодавно головнокомандувач ВМФ РФ Віктор Чірков, «відповідно до програми військового кораблебудування у найближчі шість років на Чорноморський флот планується надходження близько 30 бойових кораблів різних класів і суден забезпечення». Також російський флот планує відновити усю закладену у радянські часи інфраструктуру базування на території Кримського півострова. Крім того, вже зараз у Криму відбувається процес осідання на довгу перспективу сухопутних військ та авіації ЗС РФ — тих, кого, як божився Путін, не було до «Кримнаш», і тих, хто прийшов і прибуває зараз. Про те, що це прямий додатковий удар по техногенній обстановці та навколишньому середовищу, можна й не говорити...
Екзальтованим кримчанам все одно байдуже, аби лиш «Правий сектор» не прийшов. А Кремлю... А що Кремлю? Принцип «пріоритет — державі, а людина — другорядне» ніхто і ніколи в Білокам’яній не скасовував. На крайній випадок для туристів є Сочі, куди вбухано мільярди доларів. Чи, може, Росія цього й добивається: туристи — в Сочі, а Крим — військова база?

Дежавю

При цьому екологічні наслідки нинішніх кроків мілітаристської верхівки Росії кримчани і, передусім, севастопольці могли б почерпнути з тієї ж історії. Так, у 1976-1988 рр. — у період розквіту Чорноморського флоту, про який так люблять нині згадувати апологети ідеї повернення півострова в лоно Росії, — навантаження на екологію міста без перебільшення було колосальним.
Наукові дослідження того періоду демонструють, що щороку викиди в атмосферу промпідприємств, організацій і об’єктів Чорноморського флоту складали 11 600 тонн (!), з яких лише сірчаного ангідриду та твердих частинок було 4300 та 2800 тонн відповідно. І в цих викидах вже точно було все — від бензапірену та фенолу до п’ятиокису ванадія та азотної кислоти. Внаслідок цих викидів, а також зливання неочищених стічних вод в море та діяльності ЧФ відбулися значні зміни в біологічному різноманітті севастопольського регіону. Ряд морських організмів та риб безповоротно зникли...
Судячи з усього, саме такі перспективи готують знову Криму кремлівські вожді і їхнє місцеве кримське лобі, йдучи шляхом мілітаризації та повернення АР Крим і Севастополя в радянське минуле. Тільки тепер без «світлого майбутнього». І те, що багатьох кримчан ці перспективи і цей напрямок руху вочевидь не влаштовують, нікого вже хвилювати не буде. Як не буде у найближчі роки і напливу туристів на кримські пляжі.

Василь КОРОТКИЙ

На фото: Мертвий туристичний сезон у Коктебелі (kafanews.com)

«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» ЗАЯВЛЯЄ, ЩО КРИМ БЕЗ ЇЇ ВІДОМА ПІДНЯВ ЦІНИ НА КВИТКИ

Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») спростовує інформацію, опубліковану в деяких ЗМІ, про відключення в Криму української автоматизованої системи продажу квитків «АС ПП УЗ» і, як наслідок, підвищення цін на залізничні квитки на півострів, повідомила прес-служба відомства.
«На адресу «Укрзалізниці» від Кримської дирекції залізничних перевезень не надходило листів або телеграм щодо переходу на російську систему продажу квитків «Експрес-3», а отже, і на міжнародний тариф на поїзди, що курсують з півострова на материкову частину України», — йдеться в повідомленні.
За даними прес-служби, АР Крим самостійно та в односторонньому порядку перейшла на російську автоматизовану систему продажу квитків «Експрес-3».
«Укрзалізниця» вживає заходів для повернення порядку продажу квитків у кримських залізничних касах на потяги, що курсують по материковій частині України за внутрішнім тарифом», — сказано в повідомленні.
«Про результати проведеної роботи буде повідомлено додатково», — зазначили в прес-службі.
Як повідомляв УНІАН, «Укрзалізниця» продовжила попередній продаж квитків на поїзди, що курсують у кримському напрямку і назад, до 1 вересня 2014 року.
Пасажироперевезення з материкової частини України до анексованого Криму в період з 1 до 16 червня 2014 року скоротився порівняно з аналогічним періодом 2013 року в 2,8 раза — до 51,2 тис. пасажирів зі 142 тис. осіб.

УКРАЇНА СКОРО РОЗПОЧНЕ ПЕРЕГОВОРИ З РОСІЄЮ ПРО КРИМ

Україна планує найближчим часом розпочати переговори з Росією щодо Криму. Про це в інтерв’ю австрійській газеті Die Pressе заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, повідомляє прес-служба МЗС.
«У Росії немає ефективної перспективи стосовно Криму. Ми відносно скоро розпочнемо переговори, в тому числі з Росією, щоб знайти Modus vivendi для Криму», — сказав міністр.
П. Клімкін підкреслив, що поки півострів перебуває в російській окупації, в нього ніхто не захоче інвестувати, адже українська влада одразу ж відреагувала б юридичним шляхом.
Також П. Клімкін зазначив, що Україна «хотіла активно діяти в Криму», але «це коштувало б багатьох людських життів»...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Крим - наш дім"