"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#31 за 01.08.2014
Стан╕слав КУЛЬЧИЦЬКИЙ: «ПУТ╤Н ХОЧЕ ПЕРЕКРО╥ТИ УРОКИ ПЕРШО╥ СВ╤ТОВО╥ ЩОДО УКРА╥НИ...»
╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
28 липня 1914 року Австро-Угорщина — внасл╕док конфл╕кту з убивством спадко╓мця австр╕йського престолу, ерцгерцога Франца Фердинанда — оголосила в╕йну Серб╕╖. Це стало приводом для оголошення повно╖ моб╕л╕зац╕╖ в Рос╕╖. Через к╕лька дн╕в, 1 серпня, Н╕меччина у в╕дпов╕дь оголосила в╕йну Рос╕╖, що стало початком Першо╖ св╕тово╖. Рад╕о «Свобода» запитало у професора ╕стор╕╖ НАН Укра╖ни Стан╕слава Кульчицького, чи погоджу╓ться в╕н, що одн╕╓ю з головних причин участ╕ Рос╕╖ у Перш╕й св╕тов╕й було, серед ╕ншого, й укра╖нське питання, зокрема, намагання рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ задушити укра╖нський П’╓монт — Галичину. — Якщо в╕дштовхнутися в╕д того, що в╕йна почалася, то ясно, що Рос╕я брала на себе зобов’язання вдарити саме по Австро-Угорщин╕, тому що було найб╕льш реально завдати ╖й поразки. На цьому п╕вденному шляху — це якраз кордони Укра╖ни, яка була тод╕ под╕лена м╕ж цими двома державами-суперницями. Був утворений П╕вденно-Зах╕дний фронт, а пот╕м в╕н був доповнений, з╕ вступом Румун╕╖ у в╕йну в 1916 роц╕, Румунським фронтом. ╤ тут В╕день сп╕ткнувся на двох питаннях — польському й укра╖нському. До реч╕, вони були пов’язан╕. ╤ не випадково вже у 1918 роц╕ сталася оця укра╖нсько-польська в╕йна, в╕йна за виживання укра╖нц╕в на територ╕╖ Сх╕дно╖ Галичини, а з другого боку, — намагання поляк╕в в╕дреставрувати Р╕ч Посполиту XVIII стол╕ття у максимально можливих розм╕рах. Ален Безансон, великий ╕сторик ╕ мислитель з Французько╖ академ╕╖, в одн╕й ╕з перших сво╖х праць ще на початку 80-х рок╕в ХХ стол╕ття зауважив, що Рос╕я могла б вийти на передов╕ рубеж╕ в економ╕чному план╕, подолати свою економ╕чну в╕дстал╕сть в╕д Заходу, але в нац╕ональному план╕ подолання ц╕╓╖ само╖ в╕дсталост╕ одночасно означало б зм╕цнення тих нац╕ональностей, як╕ жили в Рос╕╖ у тому чи ╕ншому рег╕он╕, ╕, перш за все, звичайно, в Укра╖н╕. Укра╖ни тод╕ як держави не ╕снувало. П╕зн╕ше Микита Шаповала, соц╕олог, й ╕нш╕ на основ╕ перепис╕в населення окреслили, так би мовити, умовн╕ кордони Укра╖ни, тобто ╖╖ етнограф╕чну територ╕ю, ╕ вона була тод╕ за сво╖ми розм╕рами б╕льшою, ан╕ж територ╕я Австро-Угорщини. Це були обриси кра╖ни, якби вона стала державою, з великими перспективами, з великим майбутн╕м. ╤ ясна р╕ч, що нац╕ональне питання в тод╕шн╕й Рос╕╖ — це, насамперед, укра╖нське питання. А нац╕ональне питання в тод╕шн╕й Австро-Угорщин╕ — це, насамперед, звичайно, польське, але на другому м╕сц╕ для В╕дня було саме укра╖нське. — Пане Кульчицький, Ви все в╕рно кажете ╕ можна з тим погодитися, що у вогн╕ Першо╖ св╕тово╖ в╕йни Укра╖на виникла вже у пол╕тичних кордонах? — Так, звичайно. ╤ коли все ж таки Галичину рос╕йськ╕ в╕йська окупували у 1914 роц╕, то що зробив Микола Другий? В╕н почав там вибудовувати Рос╕ю. Тобто, перш за все, було заборонено викладання р╕зними мовами ╕, насамперед, не н╕мецькою, а саме укра╖нською, там, де вона була. Тобто спостер╕галася жахлива русиф╕кац╕я. Саме п╕д час окупац╕╖ Рос╕╓ю Галичини у 1914-1915 роках ╕ до ново╖ поразки Рос╕╖ у ц╕й Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕. — Пане Кульчицький, а що Ви дума╓те з приводу того, що сьогодн╕ кажуть, наприклад, що Пут╕н, мовляв, хоче повернути св╕т на 100 рок╕в назад. Тобто глава Кремля сьогодн╕ намага╓ться, знову ж таки, як ╕ колись Рос╕я Миколи Другого, вир╕шити для Рос╕╖ укра╖нське питання? — Ц╕ твердження об╜рунтован╕, але справа у т╕м, що те, що робиться зараз в Рос╕╖, тобто пол╕тика сучасно╖ Рос╕╖, ор╕╓нтована на Укра╖ну, вона абсолютно не схожа на радянську пол╕тику. Це треба обов’язково п╕дкреслити. В радянськ╕ часи Укра╖на була визнана як держава, хоч це була псевдодержава. Укра╖нська мова була визнана, думали вс╕, що ось колись була одна кра╖на — Ки╖вська Русь, пот╕м вона роздробилася через монголо-татар, що також було легендою, ╕сторичним м╕фом. Але так було у часи СРСР. Чому? Тому, що Радянський Союз був сп╕вдружн╕стю в╕льних радянських республ╕к, так би мовити, за тогочасною легендою. Зараз в Москв╕ переконалися у тому, що це — шлях, який веде до того, що було у 1991 роц╕. Отже, тепер вони — я не кажу про Пут╕на, в╕н — мар╕онетка все-таки, я кажу про тих людей, як╕ вир╕шують долю Рос╕╖, ╕ це, як правило, не ол╕гархи, бо ╖х там прибрали до рук, а це чиновництво, яке визр╕вало тут ще в╕д час╕в Петра Першого, — так-от, ц╕ люди вважають, що треба повертатися до передреволюц╕йно╖ пол╕тики щодо Укра╖ни. Тобто не зважати, що вони, укра╖нц╕, ╓ окремою нац╕╓ю, а що Укра╖на н╕бито — невдала, пропаща держава, треба п╕дкреслювати, що тут все рос╕йське повинно бути, русиф╕кувати Укра╖ну. ╤ якщо д╕йсно Укра╖на не визволиться, не буде в╕дстоювати свою само╕дентичн╕сть, то вона просто послужить таким людським матер╕алом для план╕в Москви, яка дуже потребу╓ не лише територ╕й — ╕ нав╕ть не ст╕льки територ╕й, бо це все ж таки найб╕льша кра╖на св╕ту, — а такого соб╕ людського матер╕алу, щоб переселити його кудись на Далекий Сх╕д, який пропада╓ вже без людей, а там — Китай. — Пане Кульчицький, виходячи от ╕з цього всього, як╕ мають бути уроки для Укра╖ни, ╖╖ сучасних пол╕тик╕в, ╖╖ влади з п╕дсумк╕в саме Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, й для укра╖нц╕в, якщо, наприклад, брати нав╕ть Паризьку мирну конференц╕ю 1919-1920 рок╕в, де укра╖нськ╕ делегац╕╖ опинилися в ╕золяц╕╖? — Найб╕льший урок — це, власне кажучи, знати ╕стор╕ю ╕ не повторювати старих помилок, як╕ були тод╕, у 1918 роц╕. Чому укра╖нц╕ опинилися на Паризьк╕й конференц╕╖ в ╕золяц╕╖? Хоча б тому, що вони уклали сепаратну угоду з Н╕меччиною. Це — ╓дина, власне, 100-в╕дсоткова причина, чому там взагал╕ про Укра╖ну не було мови. Чому так сталося? Це треба враховувати сьогодн╕. Зараз Укра╖на — ╓дина у тому розум╕нн╕, що вона так склалася ╕сторично — з к╕лькох р╕зних рег╕он╕в. Але за минул╕ 25 рок╕в н╕чого не було зроблено, щоб ц╕ рег╕они якось з’╓днати один з одним.
Василь З╤ЛГАЛОВ
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13707
|