Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 15.08.2014
УКРА╥НОМОВНИЙ ОДЕСИТ З РУНу

Ми ╓сть народ!

Нагадаю нашим читачам, що абрев╕атура «РУН» розшифрову╓ться як «русскоговорящие украинские националисты». Л╕дер орган╕зац╕╖ Cерг╕й Зам╕люх╕н ще наприк╕нц╕ минулого року, у розпал майданних под╕й, сказав мен╕ слова, як╕ я резонно вир╕шив записати на диктофон. Адже в╕дчував, що ф╕ксую переломну под╕ю в укра╖нському патр╕отичному середовищ╕. Справд╕, на той момент уже неозбро╓ним оком було видно, що рос╕йськомовний укра╖нський патр╕отизм ста╓ масовим явищем. ╤ Серг╕й також на цьому наголошував:
«Зверн╕ть увагу, — на Майдан╕ не менше 30% рос╕йськомовних громадян. А у вих╕дн╕, коли протестуючих масово п╕дтримують кияни, — ще б╕льше. Думаю, до 40% буде... ╥дуть ╕ дн╕пропетровц╕, ╕ донеччани, ╕ кримчани. ╥дуть, бо розум╕ють, що в столиц╕ Укра╖ни вони принесуть максимальну користь. Справд╕, доля Укра╖ни вир╕шу╓ться тепер саме в Ки╓в╕! Треба сказати, що мовний фактор тут не розд╕ля╓ людей. Часом журнал╕сти схильн╕ думати, що коли м╕ж собою люди розмовляють рос╕йською, але при цьому виголошують патр╕отичн╕ укра╖нськ╕ промови, то це рос╕йськ╕ провокатори. Бо такого, мовляв, не може бути... Може бути! Рос╕йськомовн╕ можуть бути укра╖нськими патр╕отами, нав╕ть радикалами. Точно знаю, що на Майдан╕ були севастопольц╕, харк╕в’яни, одесити. ╤ н╕чого дивного, що вони також борються за кращу долю Укра╖ни. Сам╕ ще не вс╕ говорять укра╖нською, але мр╕ють про... укра╖нську Укра╖ну. Перех╕д на укра╖нську може бути не таким вже й важким в план╕ рос╕йського акценту. Нин╕шн╓ молоде покол╕ння змалку вивча╓ державну мову в школах, тому акцент у них практично в╕дсутн╕й. Часом нам говорять: якщо ви — укра╖нськ╕ патр╕оти, то х╕ба так важко вивчити мову? Вивчити неважко. Але по-справжньому укра╖номовними ми станемо лише тод╕, коли почнемо думати по-укра╖нськи. Потр╕бно ще одне-два покол╕ння, щоб укра╖нською заговорило 80% укра╖нських громадян. Ма╓ться на уваз╕, вважатимуть р╕дною ╕ говоритимуть пост╕йно. Але в╕льно волод╕тимуть мовою ус╕ 100% громадян нашо╖ держави. Нав╕ть т╕, для кого р╕дною ╓ рос╕йська, польська чи кримськотатарська...».
П╕сля того я к╕лька раз╕в був на зас╕даннях столичного в╕дд╕лення РУНу. Не м╕г не звернути увагу на молодого чорнявого хлопця, який п╕д час дискус╕й завжди намагався довести свою думку, причому робив це виключно... укра╖нською мовою. Микита Демидюк — кор╕нний одесит, щоправда, вже шостий р╕к мешка╓ в Ки╓в╕. Наявн╕сть укра╖номовного актив╕ста з причорноморським кор╕нням св╕дчить про те, що рос╕йськомовн╕сть РУН╕вц╕в зовс╕м не ╓ тотальною, як ╕ не ╓ вона обов’язковою. Просто до орган╕зац╕╖ тягнуться люди, як╕ вийшли з рос╕йськомовних рег╕он╕в ╕ тому мають тр╕шки ╕нш╕ погляди на шляхи побудови «укра╖нсько╖ Укра╖ни», ан╕ж, скаж╕мо, волиняни, житомиряни чи прикарпатц╕. Вир╕шив, що Микита м╕г би дати непогане ╕нтерв’ю для «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕ запропонував йому посп╕лкуватися за кавою. Ставлю перше запитання:

— Микито, як ви д╕зналися про ╕снування РУНу?
— Один знайомий наприк╕нц╕ минулого року, перед самим Майданом, розпов╕в мен╕, що ╓ така орган╕зац╕я, — почав свою розпов╕дь одесит. — В╕н дав посилання, ╕ я з ╤нтернету вже м╕г б╕льше д╕знатися про не╖. Сп╕льною ознакою РУН╕вц╕в ╓ те, що вони прийшли до ц╕╓╖ ╕деолог╕╖ самост╕йно, у них не було родич╕в-нац╕онал╕ст╕в, як╕ воювали в УПА чи сид╕ли в таборах ГУЛАГу... ╤ згуртувалися в РУН╕ далеко не стов╕дсотков╕ укра╖нц╕. Зрештою, я й сам укра╖нець лише на 25%... М╕й д╕д по л╕н╕╖ батька — укра╖нець з Хмельниччини. В╕н у мене 1938-го року народження, ╕ перед тим, як стати одеситом, розмовляв виключно укра╖нською мовою. А ось його дружина (себто моя бабуся) родом з-п╕д Орла. Вона ╓ наполовину рос╕янкою, наполовину чувашкою. В╕дпов╕дно, ╕ я ╓ чувашем на одну восьму... В мо╖х жилах тече ╕ болгарська кров — причому тих болгар, як╕ при╖хали на Кубань п╕сля рос╕йсько-турецько╖ в╕йни 1878 року. Це по л╕н╕╖ матер╕. Але ╕ я, ╕ под╕бн╕ до мене РУН╕вц╕ в╕дчувають себе укра╖нцями ╕ не уявляють свого життя без Укра╖ни.
— А що робить РУН зараз?
— Починаючи з моменту створення РУНу ╕ дотепер, — це активна робота в соцмережах. А ще сво╓р╕дне шефство над одним з п╕дрозд╕л╕в Нацгвард╕╖ — забезпечення в╕йськовим спорядженням, бронежилетами тощо. Наш╕ хлопц╕ вже воюють, ╓ ц╕ле в╕дд╕лення РУН╕вц╕в (родом переважно з п╕вденного сходу — Запор╕жжя, Дн╕пропетровщина ╕ т.д.), на щастя, загиблих ╕ важкопоранених серед них дос╕ нема╓. Спод╕ва╓мося, що й не буде, вс╕ нацгвард╕йц╕ спок╕йно довоюють до зак╕нчення АТО ╕ повернуться до мирно╖ прац╕. На зустр╕чах РУНу ми намага╓мося виробляти сп╕льне бачення ╕ на мовне питання, ╕ на ситуац╕ю в кра╖н╕. Адже наша стратег╕чна мета — робота на сход╕, в рос╕йськомовних рег╕онах Укра╖ни. Ми сходимось з колегами в тому питанн╕, що нин╕шня ситуац╕я в Донбас╕ — це св╕дчення невм╕ло╖ роботи нац╕онал╕стичних рух╕в у рос╕йськомовному середовищ╕. За 23 роки деяк╕ рег╕они так ╕ не змогли ╕нтегруватись в загальноукра╖нський контекст, оск╕льки впродовж багатьох рок╕в пророс╕йськ╕ ЗМ╤ налаштовували людей вороже до Укра╖ни. Не можна стверджувати, що це абсолютно пророс╕йське середовище, скор╕ше, там великий в╕дсоток «жертв пропаганди»... Вони нав╕ть не усв╕домлюють того, що з╕ сво╖м укра╖нським акцентом н╕коли не стануть для Рос╕╖ стов╕дсотково «сво╖ми», бо Рос╕я дуже шов╕н╕стична кра╖на. Тож тепер треба повертати до нашого, укра╖нського, св╕ту ц╕л╕ област╕...
— Як це можна зробити?
— Повинна бути тривала й ефективна пропаганда укра╖нських ц╕нностей, вивчення цими людьми справжньо╖ ╕стор╕╖ свого краю, бо Новорос╕я, як ви зна╓те, це один з ╕сторичних м╕ф╕в. До реч╕, як згадував колишн╕й радник президента Рос╕╖ Олекс╕й Лар╕онов, це м╕ф, у полон╕ якого опинився ╕ сам Пут╕н. Роботи на сход╕ п╕сля зак╕нчення АТО буде дуже багато. З одного боку, там спостер╕га╓ться розчарування в так званих «республ╕ках», а з ╕ншого, — наклада╓ в╕дбиток на ситуац╕ю в╕дсутн╕сть укра╖нського патр╕отизму, принаймн╕ масового. А загалом, актив╕сти РУНу сходяться на думц╕: все, що в╕дбува╓ться в Луганськ╕й ╕ Донецьк╕й «республ╕ках», — це великий шанс для перевиховання цих людей. Вони, нарешт╕, починають усв╕домлювати, що «русский мир» в ╕нтерпретац╕╖ Пут╕на — це велике зло. Не пожили б вони в умовах реально╖ крим╕нально╖ окупац╕╖, то й дос╕ цього б не знали. А тепер зрозум╕ло, що без потужного впливу ззовн╕ там вже н╕коли не буде н╕яких н╕ ДНР, н╕ ЛНР...
— А яка зараз ситуац╕я у ваш╕й р╕дн╕й Одес╕?
— На жаль, сепаратисти не вив╕трилися, вони дос╕ ╓ ╕ проявляють деяку активн╕сть. Намагаються п╕дривати двер╕ або завдавати ╕ншо╖ шкоди прим╕щенням «Приватбанку», в╕йськкомат╕в, укра╖нських установ, на Куликовому пол╕ вони нер╕дко збираються з плакатами ╕ фотограф╕ями, як╕ заф╕ксували в╕дом╕ под╕╖, зокрема й пожежу в Будинку профсп╕лок. В принцип╕ вони зараз н╕кого не ч╕пають, але сам╕ розум╕╓те... М╕сцев╕ проукра╖нськ╕ актив╕сти дуже сильно працюють ╕ коли бачать, що сепаратисти сходяться разом, вони також оперативно збираються ╕ намагаються з╕рвати ╖хн╕ акц╕╖ або замалювати ╖хн╕ пол╕тичн╕ гасла, якщо так╕ десь з’являються.
— У РУНу ╓ якась програма щодо Криму або хоча б сп╕льне бачення кримсько╖ ситуац╕╖?
— Вважа╓мо, що Крим рано чи п╕зно повернеться до лона Укра╖ни. Це може статися нав╕ть ран╕ше, ан╕ж зда╓ться на перший погляд. Вс╕ сепаратисти ╕ «нац╕онально стурбован╕» патр╕оти втечуть до Рос╕╖, якщо вона ще збережеться в тепер╕шньому вигляд╕... Останн╓ також ╓ п╕д великим питанням. Особисто я не маю ╕дей з приводу шлях╕в повернення Криму, бо не дуже добре знаю специф╕ку цього рег╕ону. Маю т╕льки загальне уявлення. Думаю, що варто буде спиратися на кримських татар, бо це кор╕нний народ Криму, ╕ Укра╖на це визнала юридично. Думаю, що й сам╕ кримськ╕ татари розум╕ють, що треба д╕яти разом з укра╖нцями. Крим н╕коли не був рос╕йським, в╕н став таким в результат╕ загарбання; кримськ╕ татари п╕д Рос╕ю н╕коли не просилися... Кримська влада останн╕ 23 роки ╕гнорувала потреби укра╖нц╕в ╕ це при тому, що в╕дсоток укра╖нц╕в у п╕вн╕чн╕й частин╕ Криму досить високий. Нин╕шня рос╕йська влада тим паче не пом╕ча╓ якихось укра╖нських проблем. З цього треба й виходити. Плекати союз укра╖нц╕в ╕ кримських татар, а ще з повним правом можна розраховувати на п╕дтримку св╕тово╖ сп╕льноти. Адже вона однозначно засуджу╓ так╕ безпрецедентн╕ акц╕╖, як силове захоплення територ╕й, що належать ╕ншим державам.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

На фото: Cерг╕й Зам╕люх╕н

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13767

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков