Версiя для друку Обговорити в форумi

Неоголошена, віроломна та жорстока війна, яку веде московський недоросль проти України, підняла нечувану хвилю протесту мешканців нашої держави. Звичайно, суспільство розділено на активних і пасивних протестантів, а ще якусь долю займають «ніякі», «байдужі» та «замоскалені», бо «затуркані» були в часи турецького поневолення. У загальній картині народного спротиву громадяни України на висоті протесту проти московського агресора.
Після трагічних місяців боротьби в суспільстві викристалізовуються люди, які не просто здатні самостійно допомогти нашим захисникам, а й уміють об’єднати навколо себе інших, щоб допомога була суттєва і дієва, а головне, — вчасна і конкретна.
Про таку людину зараз мова. А ще більше про ту роботу, яку вона організувала для допомоги хлопцям на передовій.
ЛАНА БОРИСОВА: журналістка-професіонал, володарка титулу «Журналіст року — 2006», володарка нагороди «Срібне перо», переможниця національних та міжнародних конкурсів, організаторка благодійних акцій на підтримку хворих тварин, патріотка, громадська діячка. Спілкування з Ланою захоплює, як і вона сама: ерудована, позитивно емоційна, ризикова, перейнята турботами про хлопців-воїнів, які опинилися в пеклі війни. На допомогу їм Лана організувала акцію «Єдина країна – Единая армия: підтримай захисника» — для адресної допомоги Збройним Силам України. (https://www.facebook.com/armyborisova). У двомовній назві – суть бачення об’єднаної нації. Лана Борисова запропонувала всім, хто підтримує українське військо, зорганізуватись в групу і працювати на забезпечення найнеобхіднішим наших захисників. Спочатку в мережі Інтернету ФейсБук Лана створила спільноту, в яку вже зголосилось до 600 учасників, а також почала організовувати збір коштів та речей, що відправляє в ті бригади, які потребують. Зв’язок тримає постійний з командирами батальйонів, з самими бійцями, сама бувала в зоні АТО, ризикуючи життям, але зараз Лана знову збирається туди. Журналістка-воїн стала для хлопців Ангелом-Охоронцем, вони так її і називають. «Я не можу зараз стояти осторонь проблем та викликів, перед якими опиняються наші військові… Немає своїх чи чужих військових. Вони всі – наші захисники!» — каже журналістка. У Лани – інформація про всі потреби для солдатів: від дрібних побутових до важливих захисних. Що і скільки потрібно бригаді чи конкретному солдату – це до Лани. Вона організовує передачу індивідуальних посилок, тому до Лани звертаються рідні і друзі воїнів, яким хочуть щось передати.
Сама Лана каже, що вже має кілька помічниць, тому називає свою організацію волонтерською жіночою сотнею. Хоча левова частка роботи лежить на ній самій. А спочатку – тільки сама. Той колосальний пласт роботи, який підняла Лана Борисова, важко уявити! Скільки засобів захисту, предметів одягу та гігієни, скільки літератури, дитячих малюнків, листів уже отримали солдати на фронті, завдяки Лані, про це треба писати окремі томи! Лана каже, що не має часу займатись підрахунками, але веде облік отриманого і витраченого, тому всі звіти у неї в порядку. Проекти, які реалізовуються і до яких можна долучитися: «Військовим бібліотекам – українські книжки», «Листи на фронт», «Дитячі малюнки». Можна надавати і грошову допомогу на картку ПриватБанку: 5168 7572 0873 8700. Лану Борисову підтримав колега – письменник Тимур Литовченко, який опікується творчими проектами. Підтримали журналісти Західного регіонального медіа-центру МО України. ТелеРадіоКомпанія «Львів» запустила соціальний ролик про волонтерство.
Вся ця робота має неоціненну вагу і значення для бійців-захисників. Лана розповідає: «Не просто вивозити у в\ч допомогу… мені вже казали, що можу опинитись із нашою льотчицею у Воронежі. Але хлопці чекають! Я пройшла медкомісію і просилась служити з ними… Вже їздила на блок-пости, спілкувалась з нашими хлопцями і збираюсь знову туди. Акредитувалась в штабі АТО… Багато чого треба, от, приміром, дізналась, що 15 прикордонників сплять на підлозі в ангарі. Купила в Миколаєві 15 матраців, перевезла до Києва, з Києва до Маріуполя, а там зараз хлопці заберуть собі в АТО на кордон… Але це тільки малий штрих з тієї роботи, що вже зроблена! Я допомагаю тому, що оточуючі мають мене запам’ятати, як і мого тата, за добрими справами. Я народилась та виросла в родині військових. Мій тато, полковник Борисов Борис, віддав захисту народу та батьківщини 37 років і своє життя. 27 квітня 1997 року його серце перестало битися. В мене на руках. Мені його надзвичайно бракує... Я дуже пишаюсь своїм батьком!.. Я не можу зараз стояти осторонь проблем та викликів, перед якими опиняються наші військові. Зараз війна, і кожен день може стати останнім. Тому варто вже сьогодні зробити більше добра… я хочу і прагну зробити більше... розумію, що ще мало зробила та скільки ще треба всього хлопцям... проте я себе не картатиму потім за бездіяльність, що була байдужою до потреб захисників. Байдужість – це зрада!».
Тендітна білявка взялася за таку роботу, яка не завжди під силу кільком. Але впевненість і віра, бажання творити добро, особливо в час лихоліття, бойовий дух і неабияка наполегливість принесли чудові результати. Воїни-захисники отримують належну допомогу, бо Лана Борисова адресує її саме бійцям. Кошти не збираються на рахунках можновладців, речі не йдуть на продаж, продукти не залишаються на складах. Всі бажаючі можуть стати поруч з дівчиною, щоб разом працювати на перемогу.
…Після спілкування з Ланою Борисовою мені вималювався її поетичний портрет:

Душа відкрита і вразлива.
До болю чесна і сумна.
З привітними зеленими очима,
В яких надія і весна!

Підтримуючи надію і весну, разом прийдемо до правдивої довгожданої перемоги, за яку наші хлопці віддають життя. Маємо про це пам’ятати завжди! І допомагати нашим захисникам, як робить це Лана Борисова.

Віра ОЛЕШ
м. Соснівка на Львівщині

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема "З потоку життя"