Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 22.08.2014
ДВАДЦЯТЬ ТРЕТ╤ РОЗДУМИ ПРО НАЦ╤Ю ТА УКРА╥НСЬКУ ДЕРЖАВУ

24 серпня — День Незалежност╕ Укра╖ни

Мабуть, у кожного укра╖нця, де б в╕н не жив, котрий дума╓ хоч трохи про добро власно╖ нац╕╖ та держави, перед святкуванням р╕чниць Незалежност╕ проявляються певн╕ почуття та роздуми. Так само у мене, ╕ хоча здеб╕льшого ц╕ почуття та роздуми базуються на даних, насправд╕, кожна людина ╕нтерпрету╓ ц╕ дан╕ по-сво╓му, тому з’являються р╕зн╕ враження, прояви почутт╕в, анал╕зи та висновки. Напевно, вс╕ вони заслужен╕ та варт╕ нашо╖, як нац╕╖, уваги.
Як для мене, останн╕й р╕к був для укра╖нсько╖ нац╕╖ та держави, мабуть, найб╕льш насиченим як позитивними, так ╕ негативними под╕ями. Внасл╕док чого Укра╖нська держава та нац╕я, тобто та частина, яка залежна у сво╓му щоденному житт╕ в╕д ф╕зичного добробуту ц╕╓╖ держави, а також та, котра живе в╕дносно ╕накшим буденням, але черпа╓ свою духовн╕сть в╕д т╕╓╖ держави, збагатилися, але разом з тим зазнали серйозних поразок.
В╕дбулася третя революц╕я в╕д Декларац╕╖ про суверен╕тет (перша – «Студентська на гран╕т╕», друга – Помаранчева). Цим разом – п╕д назвою ╢вромайдан, що саме по соб╕ вказу╓ на динам╕ку, але й також на брак стаб╕льност╕. Цього року в╕дбулися, напевне, найб╕льш╕ демократичн╕ вибори в ╕стор╕╖ молодо╖ держави, але в╕дбулося також чуже ╕ вороже заз╕хання на територ╕альну ц╕л╕сн╕сть держави, яке поширилося на значн╕й частин╕ територ╕╖ Укра╖нсько╖ держави. Сам Майдан окреслили як Революц╕ю Г╕дност╕, бо, д╕йсно, це був прояв вол╕ народу, а сам народ показав себе надзвичайно г╕дним, пом╕ркованим, витривалим, але принциповим. На противагу, вороги Майдану показали зовс╕м ╕нше обличчя людсько╖ повед╕нки.
В економ╕чн╕й площин╕ не було ╕ не могло бути зростання, оск╕льки б╕льше часу народ стояв на барикадах, а п╕сля, на додачу, треба було розбудовувати тривалий час занедбану, а то й навмисно знищену оборону держави. До того ж зд╕йснювалася злослива пол╕тика Рос╕╖ щодо бойкоту укра╖нського продукту.
Не можна не згадати ╕ безсов╕сне та нахабне розкрадання народного майна, сим-волом якого стало «Межиг╕р’я». Не знаю, чи зможе вир╕вняти ц╕ явища асоц╕ац╕я Укра╖ни з ╢вропейським Союзом, кредити М╕жнародного валютного фонду та допомога кра╖н-друз╕в Укра╖ни.
Мабуть, випадково ц╕ вагом╕ под╕╖ в╕дбулися у 200-тy р╕чницю народження духовного батька укра╖нсько╖ нац╕╖, який присвятив сво╓ життя пробудженню укра╖нського народу. Велич Тараса Григоровича у його невмирущост╕ та актуальност╕ нав╕ть сьогодн╕. Для багатьох учасник╕в Майдану закликом до д╕╖, напевно, служили слова пророка: «Бор╕теся, поборeте», а Укра╖на у 23-тю р╕чницю в╕щу╓, що остаточно з перемогою над московським на╖зником Укра╖на стане «оновленою землею» без «врага, супостата».
Тому що на 23-й р╕чниц╕ Незалежност╕ держава Укра╖на ╓ демократичною ╓вропейською державою, яка, одначе, перебува╓ у стан╕ в╕йни. Все ж таки укра╖нська нац╕я скр╕пилася у сво╖й ╓дност╕, Сх╕д ╕ Зах╕д стали одним ц╕лим, народ змужн╕в та вир╕с, поборов корумпований ╕ ворожий режим та впровадив народну владу з демократичним устро╓м, однак у меншому територ╕альному обсяз╕, з огляду на втрату Криму та во╓нн╕ д╕╖ у двох сх╕дних областях. Обов’язок кожного укра╖нця — допомогти вигнати окупанта та зберегти Укра╖ну в ╖╖ територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕, такою, якою вона була 24 серпня 1991 року.
Американський президент Джон Кеннед╕ у сво╖й перш╕й президентськ╕й промов╕ у 1961 роц╕ зробив звернення до духовност╕ американсько╖ нац╕╖. В╕н доручив ╖й не ставити запитання, що держава може дати ╖м, а радше спитати себе, що вони, американц╕, можуть дати сво╖й держав╕.
Всенародно обраний укра╖нський президент Петро Порошенко у сво╖й перш╕й президентськ╕й промов╕ у червн╕ цього року сказав так╕ слова: «Наш народ н╕коли не був таким сильним, як тепер. Але свобода не да╓ться раз ╕ назавжди. За не╖ треба пост╕йно боротися. Мир, якого ми спод╕ва╓мося досягти найближчим часом, не буде тривалим, якщо ми належним чином не зм╕цнимо нашу безпеку. Щоб мир став тривалим, нам сл╕д призвича╖тися до життя в умовах пост╕йно╖ бойово╖ готовност╕. Ми повинн╕ тримати порох сухим».
А завершив свою промову таким спостереженням: «Не-ма╓ сумн╕ву в тому, що ми здола╓мо вс╕ труднощ╕. В╕дсто╖мо територ╕альну ц╕л╕сн╕сть нашо╖ держави, забезпечимо мир ╕ спок╕й. Нас уже н╕хто не оберне в раб╕в крим╕налу та бюрократ╕╖, в прислужник╕в колон╕ально╖ вла-ди. Нас п╕дтриму╓ ц╕лий св╕т. За останн╕ три дн╕ я мав можлив╕сть пересв╕дчитись у цьому. Навколо ╕де╖ незалеж-ност╕, свободи, г╕дност╕, правово╖ держави, ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ об’╓дналася вся Укра╖на ╕ все св╕тове укра╖нство».
У реал╕ях географ╕чного розташування Укра╖ни слова обох президент╕в говорять нам одне – вс╕ укра╖нц╕, де б вони не жили, повинн╕ «призвича╖тись до життя в умовах пост╕йно╖ бойово╖ готовност╕», як психолог╕чно╖, так ╕ ф╕зично╖. Укра╖на буде такою державою, якою ми, укра╖нц╕, ╖╖ зробимо. Не обдурюймо себе, що рос╕яни – наш╕ друз╕. Вони стануть не ворогами т╕льки тод╕, коли ми будемо сильними. Ми не спод╕ва╓мось на окрем╕ симпат╕╖ чи протекц╕╖ ╕нших держав. Наша мета – повна ╕нтеграц╕я в ╢вропейський Союз ╕ повне членство в НАТО, як ╓диний, основний захист в╕д психопат╕в у Кремл╕.
Все, що ма╓ Укра╖нська держава, здобуто нашими укра╖нськими силами, кров’ю та потом, при допомоз╕ чесних ╕ добрих друз╕в, яких ми заангажували. В╕дзначення р╕чниц╕ Незалежност╕ – це ще одна нагода в╕дновити сво╖ нац╕ональн╕ зобов’язання перед Богом, нашим народом ╕ його державою. Рад╕ймо, бо наш народ в╕льний. Одначе не дозволяймо соб╕ та ╕ншим легковажити нашою тяжко здобутою Незалежн╕стю. Слава Укра╖н╕!

Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ,
колишн╕й голова Св╕тового конгресу укра╖нц╕в, юрист

2013 р╕к, С╕мферополь, День Незалежност╕ Укра╖ни.
Чи дозволять окупанти кримським укра╖нцям в╕дзначити державне свято Укра╖ни цього року?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13788

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков