Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 22.08.2014
«НИМ МОЖЕ ПИШАТИСЯ ╤ УКРА╥НА, ╤ РОС╤Я...»

Тараса Шевченка б╕льше знають у св╕т╕ за його словесн╕стю — ген╕альною поетичною зб╕ркою «Кобзар», пов╕стями, автоб╕ограф╕чно-дорожн╕ми нотатками, а ╕люстративна частина творчост╕ менш в╕дома широкому загалу, бо видавалася в пер╕од його життя р╕дко, але в╕д цього не стала менш значною ╕ ц╕нною.
— Шевченко — за осв╕тою художник, зак╕нчив Петербурзьку академ╕ю мистецтв. ╤ це нас, живописц╕в, зближу╓ з ним, р╕днить, — говорить голова Кримсько╖ сп╕лки художник╕в, заслужений художник Укра╖ни Микола Моргун. — У нього дивовижн╕ акварел╕, прекрасн╕ граф╕чн╕ рисунки, за як╕ в╕н удосто╓ний звання академ╕ка. Я думаю, що ним може пишатися ╕ Укра╖на, ╕ Рос╕я.
Картини сучасних кримських художник╕в, намальован╕ за мотивами твор╕в Т. Шевченка, присвячен╕ його неординарн╕й особистост╕, стали основою експозиц╕╖, що цими серпневими днями демонстру╓ться в Будинку художника в С╕мферопол╕. У центр╕ залу — портрет Кобзаря, створений В╕ктором Даниленком. Народившись на Черкащин╕ поблизу мальовничих Тарасових м╕сць, в╕н на все життя пройнявся магнетизмом цього ╕мен╕, потужною енерг╕╓ю його таланту. В. Даниленко побував у багатьох м╕сцях, пов’язаних з Кобзарем, ╕ створив свою власну Шевченк╕вську колекц╕ю з п’ятнадцяти акварелей, що ╕люструють р╕зн╕ пер╕оди його життя: в Укра╖н╕, на засланн╕ в степах Казахстану та повернення в Петербург. У березн╕ вона в повному обсяз╕ демонструвалася у виставков╕й зал╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру в С╕мферопол╕, а в нин╕шню всекримську юв╕лейну експозиц╕ю вв╕йшли акварел╕ «Хата батьк╕в Т. Шевченка», «Берег Аральського моря», «Форт Кара-Бутак», «Туркменськ╕ аби в Кара-Тау» та ╕нш╕.
Шевченкова поетична мова набува╓ реальних предметних обрис╕в в ╕люстрац╕ях кращого сучасного граф╕ка Криму П. Карнауха з С╕мферополя («Д╕воч╕ ноч╕»), ╤. Алекс╓╓нка з ╢впатор╕╖ («Козак Мамай», «Козаки ловили рибу»), Н. Чайки з Алушти («с. Моринц╕», дв╕ картини за мотивами пов╕ст╕ «Княгиня»). А «Натюрморт з керам╕кою» В. Виноградова з Ялти вводить глядача в епоху Шевченка з прикметами ╖╖ життя, прац╕ та побуту. У кожному з художн╕х образ╕в, пейзаж╕в експозиц╕╖ акумулюються певн╕ ╕сторичн╕ под╕╖, кра╓види природи, з яких почина╓ться В╕тчизна. Вона у кожного своя: з вербами понад р╕чкою, ставком, «качаточками, що хлюпочуться понад осокою», ╕ соняшниками.
Ми пройма╓мося красою ╕ св╕ж╕стю «Червоних л╕л╕й» ╕ «Польових кв╕т╕в» Л. Грейсер, захоплю╓мося весняним «Цв╕т╕нням» Н. Лемешево╖, п╕дн╕ма╓мося на «Кам’янистий берег» з Л. Кап╕тоновою ╕ перед очима в╕дкрива╓ться море спок╕йне, прив╕тне. Але воно бува╓ ╕ бурхливе, з високими гребенями хвиль, як╕ розбиваються в╕тром об скел╕. Марини ╕ пейзаж╕ узбережжя — це те, з чим сьогодн╕ для кожного кримчанина уособлю╓ться р╕дна земля. Вона в душ╕, спод╕ваннях, помислах, ╕ люблять ╖╖ так само, як любив св╕й р╕дний край, Укра╖ну Тарас Шевченко.
Проведення ц╕╓╖ виставки до 200-р╕ччя з дня народження Т. Шевченка, за словами М. Моргуна, було включено в календарний план Будинку художника ще тор╕к. Однак у зв’язку з великими зм╕нами, що в╕дбуваються на п╕востров╕ в результат╕ березневого референдуму, в сп╕лц╕ захвилювалися, що виставка може не в╕дбутися. Вс╕ тривоги розв╕яв виставком. Заявок на участь у н╕й над╕йшло багато з ус╕х рег╕он╕в Криму. В результат╕ в╕дбору сформувалася експозиц╕я з 49 роб╕т 21 автора.
╤м’я Шевченка не потребу╓ аг╕тац╕╖. Це особист╕сть, могутн╕сть таланту ╕ значущ╕сть л╕тературно╖ та живописно╖ творчост╕ яко╖ визнана вс╕м св╕том. У н╕й в╕ддзеркалився величезний ╕сторичний в╕др╕зок життя народу в Х╤Х стол╕тт╕ на територ╕╖ Укра╖ни, Рос╕╖ та Казахстану.
— Шевченко вв╕йшов у мо╓ життя в шк╕льн╕ роки в м╕ст╕ Невинномиськ Ставропольського краю, — розпов╕да╓ Вадим Ро╖к. — Книгу з його в╕ршами принесла мен╕ мама, ╕ я, не вивчаючи укра╖нсько╖ мови, прочитав ╖╖ сам в╕д початку до к╕нця. Особливо вразила поема «Катерина». Мама з величезною любов’ю ставилася до творчост╕ Шевченка. Я пам’ятаю, як вона вишивала «Запов╕т», брала участь у Шевченк╕вських виставках. ╤ я рад╕ю, що й у нин╕шн╕й юв╕лейн╕й експозиц╕╖ ╓ ╖╖ вироби.
На ст╕н╕ висить плакетка «Запов╕т» поряд з портретом, вишитим Г. Перетятько з Ялти, над вх╕дними дверима — два рушники з полум’яними орнаментами на б╕лому полотн╕. А п╕д склеп╕нням залу немов розпростер сво╖ крила рушник-рекордсмен — 7-метрове б╕ле полотнище з╕ створеним за еск╕зами В╕ри Ро╖к узором у центр╕ та словами «Запов╕ту» по краях. Його вишили цього року представниц╕ нац╕онально-культурних товариств 43-ма мовами народ╕в, як╕ проживають у Криму.
Шевченк╕вський рушник перебува╓ на пост╕йному збер╕ганн╕ в Музе╖ укра╖нсько╖ вишивки ╕м. Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к у С╕мферопол╕ ╕ спец╕ально для ц╕╓╖ виставки зм╕нив «м╕сце прописки». З рушниками у старовину на наш╕й земл╕ зустр╕чали дорогих гостей, проводжали р╕дних у далеку дорогу на щастя, удачу ╕ добро. Плану╓ться, що ╕ найб╕льший кримський рушник незабаром вирушить у дорогу, освячуючи п╕востр╕в ╕м’ям ген╕ального Тараса.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13824

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков