"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Українці мої..."
#37 за 12.09.2014
«КРИМСЬКЕ УКРА╥НСТВО ПОТРЕБУ╢ П╤ДТРИМКИ МАТЕРИКОВО╥ УКРА╥НИ»
Зустр╕ч╕ з кримськими укра╖нцями мене завжди хвилюють. Адже в╕льний розвиток ц╕╓╖ частини укра╖нства було раптово, брутально перервано рос╕йською окупац╕╓ю. Кожен кримчанин укра╖нсько╖ ор╕╓нтац╕╖, де б в╕н не був – у Криму чи на материков╕й Укра╖н╕, ╓ частинкою цього св╕ту ╕ водночас неповторною особист╕стю, у кожного сво╓ бачення нин╕шньо╖ ситуац╕╖ та шлях╕в розв’язання кримсько╖ проблеми. Одним з таких кримчан ╓ Андр╕й Щекун, в╕домий кримський актив╕ст, який свого часу побував у полон╕ в сепаратист╕в, пройшов через приниження ╕ тортури, а тому надто добре уявля╓ внутр╕шн╕й св╕т тих, хто прин╕с в наш д╕м «русскую весну»... Намагаюся з ним сп╕лкуватися регулярно. Ось ╕ цього разу я поставив кримчанину дек╕лька запитань.
— Чи в╕дчува╓те ви, Андр╕ю, як╕сь позитивн╕ зрушення в кримському питанн╕? — На жаль, н╕. Держава поки не займа╓ться активно Кримом. Добре вже те, що з’явився певний позитив у кримськотатарському питанн╕. Дехто з представник╕в Меджл╕су почав схилятися до сп╕вроб╕тництва з окупац╕йною владою. Президент призначив на посаду уповноваженого з кримськотатарських питань Мустафу Джем╕л╓ва. П╕сля цього в╕дбулося зас╕дання Меджл╕су 23 серпня, була серйозна розмова, ╕ людей, як╕ почали сп╕впрацювати з окупац╕йною владою, в╕дсторонили в╕д кер╕вних посад. Я вважаю, що це правильне р╕шення президента, але стратег╕чно найв╕рн╕ше – в комплекс╕ вир╕шувати питання вс╕х кримчан. Бо укра╖нц╕в ╕ проукра╖нських рос╕ян у Криму б╕льше, н╕ж кримських татар. ╤ вони також чекають, що влада зверне на них увагу. — Знаю, що ╓ певна образа на владу з боку саме проукра╖нських слов’ян Криму... — Так, бо найб╕льш упосл╕джен╕ зараз саме укра╖нц╕. Укра╖нськ╕ школи брутально закривають, а татарськ╕ працюють, як ╕ ран╕ше. Якщо укра╖нка йде з в╕ночком на голов╕ по вулиц╕, ╖╖ неодм╕нно затримають, тод╕ як до кримських татар ставлення толерантн╕ше, вони мають право ходити в нац╕ональному одяз╕. ╤нформац╕йного простору у нас взагал╕ нема╓… На телебаченн╕ залишили одну укра╖нську програму з чотирьох. В знаменит╕й колись укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ залишили т╕льки одну паралель, в Керч╕ укра╖нську школу закрили, в Щолк╕но закрили… Розмовляти на вулицях укра╖нською просто небезпечно. Тобто це така пут╕нська пол╕тика стосовно укра╖нц╕в п╕вострова. Стосовно нас вона однозначно найагресивн╕ша. Прикро, що н╕ в╕д президента, н╕ в╕д Кабм╕ну, н╕ в╕д М╕н╕стерства осв╕ти не чути заяв на захист укра╖нц╕в Криму. — А що влада могла б зробити? — Не забувати про сво╖х громадян, уважно ставитися до них. ╤ щось робити в сфер╕ осв╕ти. Якщо влада бачить, що ситуац╕я така, — могла б запровадити ╕ дистанц╕йне навчання. Що б це давало? Це давало б можлив╕сть проукра╖нськи налаштованим молодим людям мати державний атестат. ╤нтернет використовувати, а ще можна було б за рахунок держави орган╕зовувати як╕сь короткочасн╕ курси. Можна в╕дкривати ╕ приватн╕ укра╖номовн╕ школи, нед╕льн╕ школи. Адже в Криму скоро буде арм╕я безроб╕тних укра╖номовних учител╕в. ╥х змушують переквал╕ф╕ковуватися на рос╕йську мову. Але ж ми могли б бодай частин╕ укра╖нських ф╕лолог╕в, як╕ проживають у Криму, забезпечити роботу за фахом. Що робить держава з вищеперерахованого? Н╕чого. Жодно╖ п╕дтримки. — А чи не зда╓ться вам, що у в╕кна цих приватних шк╕л рос╕йськ╕ «казачки» ╕ «самооборон╕вц╕» (а також ╖хн╕ юн╕ вихованц╕) будуть кидати кам╕ння, бити наших учн╕в, погрожувати учителям? — Треба пробувати — п╕д лежачий кам╕нь вода взагал╕ не тече! Якщо так╕ випадки невмотивовано╖ агрес╕╖ будуть, то ╕ в ООН, ╕ в ОБС╢ буде маса факт╕в про стан справ з кримським укра╖нством, це можна буде прир╕внювати до геноциду, етноциду, л╕нгвоциду… Справд╕, у нин╕шн╕й ситуац╕╖ мало що можна зробити в Криму, але варто п╕д-тримувати (╕ формувати при потреб╕) музичн╕, танцювальн╕ колективи – хай вони будуть апол╕тичними, але ж… укра╖нськими. А ще можна п╕дтримувати громадський сектор проукра╖нський, який ще залишився. Треба щось робити, не можна спок╕йно дивитися на агресивне просування «рос╕йського св╕ту» ╕ на скорочення, зменшення укра╖нського. — Але ж тепер створена «Державна служба з питань Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕ м╕ста Севастополя та тимчасово вимушених переселенц╕в з Криму». Вона цим ╕ могла б займатися... — Так, служба ╓. Керу╓ нею ╤слам Киримли, вс╕ прац╕вники – кримськ╕ татари. Ми вийшли на кер╕вника, дали сво╖ пропозиц╕╖ з кадрово╖ пол╕тики, виступили з пропозиц╕╓ю з╕брати «круглий ст╕л» ╕ пропону╓мо створити Громадську раду при ц╕й державн╕й служб╕. А поки що ч╕тко╖ структури там нема, ╕ нев╕домо яким напрямком вона буде займатися. З часу переговор╕в з ╤сламом Киримли пройшло б╕льше м╕сяця, але результат╕в – нуль. Про що ми можемо говорити? А за проукра╖нську позиц╕ю пересл╕дують, залякують, тягають у ФСБ… — Можете навести конкретн╕ факти? — Звичайно, я щодня отримую тривожн╕ листи з Криму. Льв╕вська газета «Експрес» у мене брала ╕нтерв’ю нещодавно, я про це згадував. Сьогодн╕ йду на телебачення, буду говорити на цю тему. Можу навести уривки з лист╕в. Наприклад: «Севастопольський журнал╕ст рос╕йського походження Андр╕й Василь╓в наляканий ситуац╕╓ю, що склалася в анексованому Криму. У нього склалося враження, що 90% рос╕ян Севастополя бажають масового винищення укра╖нц╕в. А разом з ними ╕ тих 10% «нац╕онал-зрадник╕в», як╕ виступають проти цього. З твердженням «ус╕х хохл╕в треба винищувати» погоджу╓ться переважна б╕льш╕сть севастопольц╕в, включаючи ╕ осв╕чених, ╕нтел╕гентних людей. «Нас багато, а ти сам, тому мусиш долучатися до нас, якщо ти севастополець, якщо рос╕янин... На ╕ншу думку ти не ма╓ш права!». Або ще. Людина працю╓ екскурсоводом, а тому просить не називати ╕мен╕. В одн╕й ╕з сво╖х останн╕х подорожей в╕н заф╕ксував прояви укра╖нофоб╕╖, як╕ тепер можна спостер╕гати в р╕зних куточках Криму. Ставлення до укра╖нц╕в украй негативне через пост╕йну антиукра╖нську пропаганду у ЗМ╤. Як свого часу Г╕тлер в ус╕х гр╕хах звинувачував ╓вре╖в, так ╕ тепер в ус╕х проблемах Криму винн╕ «хохли». ╤ сьогодн╕ це слово ╓ найлаг╕дн╕шою назвою для укра╖нц╕в. У великих чергах до рос╕йських банк╕в, у в╕дсутност╕ медикамент╕в, у поганому туристичному сезон╕, нав╕ть у заторах на дорогах – в усьому винн╕ «хохли». Ось ╕ще кричущий випадок. В середин╕ серпня його родичка звернулася до ж╕ночо╖ консультац╕╖ м╕ста Феодос╕╖, вулиця Галерейна, 21. З проханням про допомогу у зв’язку з в╕дсутн╕стю ознак активност╕ плоду. ╥╖ в╕дмовилися обслуговувати у зв’язку з тим, що попередн╕й запис у медичн╕й картц╕ було зроблено... у Львов╕. Молоду ж╕нку л╕карка схопила за руку, силом╕ць вивела до коридору ╕ крикнула на всю л╕карню: «Бандеровок не обслуживаю, вон отсюда!». П╕сля цього випадку ж╕нка звернулася до чергового л╕каря, вже не показуючи йому картку попереднього обслуговування. На богослуж╕ння в храми УПЦ КП вже приходять прац╕вники ФСБ ╕ ц╕лком демонстративно все ф╕ксують, запам’ятовують людей. А пот╕м ще й говорять священику, що в╕н повинен говорити, а чого не повинен. Такий ось психолог╕чний тиск. — Це справд╕ жахливо… — Кримських татар зач╕пати бояться, можливо, тому, що не хочуть загострювати пол╕тичну ситуац╕ю в Криму. А ось укра╖нц╕ у ново╖ влади якраз «на порядку денному», ╕ ними влада активно займа╓ться. Тому я хот╕в би почути позиц╕ю кримських татар, зокрема й Меджл╕су, щодо захисту укра╖нц╕в. Бо треба щось робити! Якщо вони вважаються такою впливовою пол╕тичною силою, що повн╕стю формують державну службу з питань Криму, то могли б зайнятися й укра╖нським питанням. Укра╖нц╕ Криму дуже поважають Мустафу Джем╕л╓ва, тому вважають, що в╕н м╕г би бути уповноваженим у справах вс╕х кримчан, а не лише кримських татар. Взагал╕, призначення тако╖ в╕домо╖ ╕ досв╕дчено╖ людини уповноваженим з питань кримських татар ╓ мудрим р╕шенням, але стратег╕чно неправильно було б зводити кримську проблему лише до проблеми кор╕нного народу. Адже проукра╖нських слов’ян у Криму не менше, н╕ж кримських татар, ╕ вони не розум╕ють, чому Укра╖на про них забула? Вони так ╕ не дочекалися збройного захисту — хоч ╕ мали на нього право, бо пост╕йно приносили воду ╕ харч╕ нашим б╕йцям, заблокованим у в╕йськових частинах, чергували там вдень ╕ вноч╕, п╕дтримували хлопц╕в морально... Як можна тепер лишати проукра╖нськ╕ сили (акц╕╖ яких навесн╕ ставали щораз орган╕зован╕шими ╕ масов╕шими) один на один з шов╕н╕стичною владою Криму? Дуже багато рос╕йськомовних одягали вишиванки ╕ йшли на акц╕╖ разом з нами. В деяких укра╖нських школах етн╕чних рос╕ян навчалося нав╕ть б╕льше, н╕ж укра╖нц╕в, — адже вони також тягнулися до Укра╖ни! Наприк╕нц╕ минулого навчального року в ялтинськ╕й школ╕ № 15 в╕дбулися загальн╕ батьк╕вськ╕ збори, на яких оприлюднили п╕дсумки щодо заяв стосовно мови навчання. Виявилося, що 70% батьк╕в хот╕ли б, щоб мовою навчання ╖хн╕х д╕тей ╕ надал╕ була укра╖нська. ╤ це при тому, що в╕дсоток укра╖нц╕в у Ялт╕ набагато менший, щось близько 20-25%. В нин╕шн╕х кримських умовах це справжн╕й геро╖зм батьк╕в! Ми що, будемо тепер спок╕йно дивитися, як ц╕ люди, не отримавши п╕дтримки, будуть знев╕рюватися в Укра╖н╕? Якщо ран╕ше, до ╢вромайдану, я представляв лише укра╖нську, укра╖номовну частину населення Криму, то п╕зн╕ше зрозум╕в, що варто п╕дтримувати все проукра╖нське населення п╕вострова, не под╕ляючи його за нац╕ональною ознакою. Адже таких людей н╕як не можна позбавляти п╕дтримки, юридичного захисту! Тому позиц╕я укра╖нц╕в повинна бути активною, рац╕ональною ╕ вив╕реною. Якщо кримськ╕ татари вважатимуть за доц╕льне зосередитись на вир╕шенн╕ лише сво╖х проблем, то в цьому випадку поряд з Мустафою Джем╕л╓вим м╕г би працювати ╕ уповноважений президента з питань укра╖нц╕в. У нин╕шн╕й ситуац╕╖ таке призначення було б вкрай доц╕льним.
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13932
|