Версiя для друку Обговорити в форумi

Джерела

Після окупації Криму Львів став притулком для багатьох кримчан. З милого півдня України на материк переселилися 15 тисяч жителів півострова. Половина з них – кримські татари. Багато хто з них відчуває неможливість розвитку своєї культури в російських умовах, а тому намагається розвивати її ззовні, залишаючи Батьківщину. Один із заходів, присвячених розвиткові кримськотатарської культури в Україні, розпочався минулої суботи в західній столиці України.
Кримськотатарські та українські громадські активісти, а також художники відкрили програму фестивалю кримськотатарської культури в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаю. Програма почалася з обговорення викликів, що постали перед традиційною кримськотатарською культурою в умовах російської окупації півострова.
Співорганізатор фестивалю Ульвіє Аблаєва побоюється, що кримськотатарська культура перестане існувати в Криму. «Сусідня держава окупувала нашу Батьківщину і найстрашніше навіть не факт окупації, а найстрашніше те, що духовні цінності виводяться за межі півострова. Відомо, що якщо немає культури, то немає народу», – каже Аблаєва.
Розвиток кримськотатарської культури на півострові ускладнений ще й тому, що в Криму стало неможливо продовжувати співпрацю з міжнародними фондами.
Координатор ресурсно-інформаційного центру «Козьайдин» Зарема Хайредінова зазначила, що кримські громадські організації, які не бажають перереєструватися відповідно до російського законодавства, не можуть продовжувати свою роботу на півострові.
Художник-кераміст Рустем Скібін вважає, що в Криму згортається все, що пов’язане з розвитком мови та культури кримських татар. «У російських умовах розвиток апріорі неможливий. Консервація мистецтва – теж не варіант. З Криму щось презентувати або створити щось в Криму не виходить», – каже Скібін.
Кримськотатарська співачка Афізе Юсуф-кизи вважає, що попри все кримським татарам необхідно залишатися в Криму. «У нас немає зброї, щоб протистояти тому, що є. Але ми повинні протестувати психологічно. Для цього треба залишатися в Криму. Бо, наприклад, я на каналі АТR вже більше року знімаю майстер-класи з кримськими майстрами і ніхто до мене не прийшов і не сказав, що я не буду цього робити», – розповідає Юсуф-кизи.
Однак Рустем Скібін, погоджуючись з Юсуф-кизи, підкреслює, що через півроку кримчанам без російського паспорта доведеться або платити штраф, або приймати російський паспорт. «Завтра ми не зможемо виїхати з Криму, то як ми зможемо розвивати свою культуру?» – риторично запитує Скібін.
Активісти побоюються і того, що російська влада може заявити про 90-денний термін перебування на півострові для тих, хто відмовився від громадянства Росії. «Ми – як між молотом і ковадлом», – каже Зарема Хайредінова. Тому, на її думку, необхідно створювати бренд кримськотатарської культури як усередині, так і за межами Криму.
Організатор фестивалю Таміла Ташева зазначає, що, проводячи подібні заходи, кримські татари вже створюють свій бренд. На думку Ташевої, за п’ять років проведення фестивалів культура кримських татар стала більш впізнаваною у світі. «Особливо, на жаль, після анексії Криму Росією. Зараз є великий попит на кримськотатарську культуру і традиції. Якщо раніше щороку у нас були проблеми з проведенням фестивалю і ми довго шукали фінансування, то цього року фактично вже нас шукали і пропонували нам допомогу. Фестиваль розвивається», – зазначає Ташева.
На її думку, якщо зараз не пропагувати кримськотатарську культуру, то вона може і зовсім зникнути. «Кримськотатарську культуру намагаються повністю розчинити. Намагаються її зробити просто татарською культурою, а це не так, тому що кримські татари – це етнос, який сформувався на території Криму і слово «татари» не є самою назвою кримських татар, а правильно їх називати «киримли», тобто кримці. Просто зараз не час робити такий якийсь ребрендинг кримських татар, бо у всіх міжнародних докумен-тах, моніторингових звітах, скрізь фігурує назва кримські татари», – пояснює Ташева.
На думку організатора, ті діячі культури, які виїжджають на материкову частину України, мають більше можливостей для того, щоб розвивати і пропагувати кримськотатарську культуру в Україні та світі.
Проте, за словами ще одного організатора фестивалю Аліма Алієва, Путін якраз таки найбільше хоче, щоб кримські татари виїхали з Криму. «А якщо вони виїдуть, то ми втратимо нашу автономію. Для кримських татар це не просто окупація території, це окупація ментальності», – підкреслює Алієв.
Однак організатор переконаний, що в кризові часи культура всупереч усьому розвивається. «Коли є зовнішній опір, це допомагає бути в тонусі. Я сподіваюся, що з кримськотатарською культурою теж так буде. У нас є дуже багато молодих ініціатив. І під російським окупаційним тиском ці ініціативи будуть ще активніші», – сподівається Алієв.
Фестиваль кримськотатарської культури проходить у Львові вже вп’яте. Цього року його організаторами виступили Спілка кримських татар міста Львова, Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський Гай» та історико-краєзнавчий музей міста Винники.
На святі кримськотатарські та українські майстри презентували свої роботи з гончарного мистецтва, вироби з кераміки та національну вишивку. На сцені виступали національні виконавці, звучали народні пісні.

Таїсія ГЕНЕРАЛОВА
Радіо «Свобода»

СХОДЖЕННЯМ НА МАНГУП ВІДЗНАЧИЛО МОЛДАВСЬКО-РУМУНСЬКЕ ТОВАРИСТВО КРИМУ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

У Національний день рідної мови, або «Лімба ноастре» («Наша мова»), що відзначається в Республіці Молдова 31 серпня, починаючи з 1989 року, члени Кримського республіканського молдавсько-румунського товариства здійснили сходження на гору Мангуп.
— Тут у давні віки знаходилося князівство Феодоро. В середині ХV століття дочка мангупського князя Мануїла Марія Палеологіня вийшла заміж за молдавського князя Стефана Великого, якого по-молдавськи називали господарем, — розповідає голова товариства Микола Унтіле. — Тоді й було покладено початок молдавської присутності на півострові. А територія самого князівства вважається священним місцем для молдаван, які проживають у Криму.
Більшість з учасників цієї акції були одягнуті в національні костюми, несли в руках державні прапори Молдови. Йшли весело і бадьоро, співаючи народні та сучасні молдавські пісні. І дві години в дорозі промайнули майже непомітно.
На вершині гори туристи влаштували похідний обід з традиційними молдавськими стравами. Головне місце на імпровізованому столі зайняли бринза (розсільний сир з овечого молока), печені вироби з м’ясом, плацинди (коржі) з сиром, а також овочі, фрукти і вино.
У Молдові в цей день влаштовують виставки, проводять фестивалі, народні гуляння та інші культурні заходи. На Центральному міському кладовищі Кишинева проводиться панахида в пам’ять про діячів молдавської культури, які зробили вагомий внесок у розвиток рідної мови та національної словесності. Серед них — і класик національної поезії Олексій Матеєвич — автор однойменного вірша «Лімба ноастре», текст якого з 1994 року став гімном незалежної Молдови.

Олексій НІКІТЧЕНКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Бути чи не бути?"