8 (21) вересня 1709 року — 305 рок╕в тому — у м╕ст╕ Бендери (нин╕ Молдова) помер ╤ван Мазепа, укра╖нський державний ╕ пол╕тичний д╕яч, гетьман Л╕вобережно╖ Укра╖ни (1687-1704), гетьман В╕йська Запорозького обох берег╕в Дн╕пра (1704-1709), князь Священно╖ Римсько╖ ╤мпер╕╖ (1707-1709). ╤ван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 року в сел╕ Мазепинц╕ п╕д Б╕лою Церквою. Вчився в Ки╓во-Могилянському колег╕ум╕, пот╕м — в ╓зу╖тському колег╕ум╕ у Варшав╕. П╕зн╕ше, з вол╕ батька, був прийнятий при двор╕ польського короля Яна Казимира. Близьк╕сть до короля дозволила Мазеп╕ здобути осв╕ту: в╕н навчався в Голланд╕╖, ╤тал╕╖, Н╕меччин╕ ╕ Франц╕╖, в╕льно волод╕в багатьма мовами. Перейшовши до козак╕в, Мазепа вступив на службу до гетьмана Дорошенка ╕ дослужився до звання генерального писаря. В 1687 роц╕ Мазепу обрали гетьманом. В╕н в╕ддав багато сил ╕ кошт╕в на в╕дродження гетьмансько╖ Укра╖ни. Резиденц╕я гетьмана — м╕сто Батурин — стала культурно-осв╕тн╕м центром Укра╖ни ╕ ╢вропи. Мазепа взяв п╕д свою оп╕ку Ки╓во-Могилянську колег╕ю, перетворивши ╖╖ в академ╕ю, п╕д-няв ╖╖ до р╕вня ╓вропейського ун╕верситету. У 1708 роц╕ в╕н перейшов на б╕к противника Московсько╖ держави в П╕вн╕чн╕й в╕йн╕ — шведського короля Карла XII, майже за р╕к до його розгрому московською арм╕╓ю. За виступ проти московського царя його позбавили титул╕в ╕ нагород, як╕ в╕н отримав у Рос╕йськ╕й ╕м-пер╕╖. Рос╕йська православна церква оголосила Мазеп╕ анафему. ╤ван Мазепа був не лише визначним пол╕тиком, а й неперес╕чним поетом, про що св╕дчать хоча б оц╕ рядки: * * * През незгоду вс╕ пропали, Сам╕ себе зво╓вали. Вс╕ покою щиро прагнуть, А не в один гуж тягнуть… Жалься, Боже, з Укра╖ни, Що не вкуп╕ ма╓ сини! * * * Ей, братица, пора знати, Л╕пше було не родитись, Ан╕ж в таких б╕дах жити. Самопали набувайте, Острих шабель добувайте, А за в╕ру хоч умр╕те, ╤ вольност╕ борон╕те. Нехай в╕чна буде слава, Же през шабл╕ ма╓м права!