Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 03.10.2014
«МИ ВИБУДОВУ╢МО СИСТЕМУ ╤НФОРМАЦ╤ЙНО╥ ПОЛ╤ТИКИ БУКВАЛЬНО З КОЛ╤С...»

Укра╖на продовжу╓ вибудовувати та посилювати ╕нформац╕йну пол╕тику як всередин╕ кра╖ни, так ╕ на м╕жнародн╕й арен╕, аби протистояти потужн╕й пропаганд╕ рос╕йського агресора. Це — одна з╕ складових нац╕онально╖ безпеки, ╕ Уряд ма╓ розум╕ння, в якому напрямку рухатися дал╕. Про це в ексклюзивному ╕нтерв’ю «Укр╕нформу» розпов╕в в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Олександр Сич, який минулого тижня прибув ╕з в╕зитом до США.

— Олександре Максимовичу, який Ваш основний меседж п╕д час ц╕╓╖ по╖здки?
— В╕н поляга╓ в тому, що зараз в Укра╖н╕ дуже складна ситуац╕я через рос╕йську агрес╕ю, а також проблеми економ╕ки, що виникли п╕сля повалення авторитарного режиму Януковича. Натом╕сть ╓ переконання, що кра╖на усп╕шно подола╓ вс╕ труднощ╕. При цьому найактуальн╕ше питання — реформи. Базовою основою для цього ╓ ╓вропейська ╕нтеграц╕я Укра╖ни, ратиф╕кована Угода про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною ╕ ╢С.
На ╖╖ основ╕ ми розробля╓мо реформи в ус╕х сферах державного управл╕ння. Зокрема, в кожному м╕н╕стерств╕ спец╕ально введен╕ посади заступник╕в з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖. ╥хн╓ головне завдання, як ╕ м╕н╕стерств загалом, — дебюрократизувати свою управл╕нську систему, докласти максимальних зусиль до боротьби з корупц╕╓ю, до ╕мплементац╕╖ законодавства, нормативно-правових акт╕в, вимог, як╕ ╕снують у ╢С ╕, базуючись на цьому, реформувати всю систему державного й сусп╕льного життя.
Ми усв╕домлю╓мо, що в умовах в╕йни це зробити надзвичайно складно, але, тим не менш, не ма╓мо ╕ншого часу та шансу, тому потр╕бно максимально моб╕л╕зувати вс╕ ╕снуюч╕ ресурси.
Водночас ми спод╕ва╓мося на п╕дтримку цив╕л╕зовано╖ св╕тово╖ сп╕льноти. Для нас допомога, п╕дтримка Сполучених Штат╕в ╓ надзвичайно важливими. Без цього нам буде дуже складно як у боротьб╕ проти рос╕йського агресора, так ╕ в подоланн╕ сьогодн╕шн╕х виклик╕в економ╕чного й соц╕ального характеру...
— Стосовно ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, розкаж╕ть, будь ласка, як сьогодн╕ уряд плану╓ ╖╖ розвивати та посилювати?
— За час перебування на посад╕ в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни я пров╕в ц╕лу низку нарад, намагаючись хоча б елементарно структурувати нашу ╕нформац╕йну пол╕тику з урахуванням ╖╖ сьогодн╕шнього стану. Не та╓мниця, що Рос╕я давно готувала цю в╕йну з Укра╖ною. Практично впродовж ус╕х 23-х рок╕в укра╖нсько╖ Незалежност╕ Москва намагалася «прив’язати» Укра╖ну до воза сво╓╖ пол╕тики, зв╕вши нан╕вець укра╖нську Незалежн╕сть. Тому, особливо останн╕ми роками, ц╕леспрямовано й системно нищилася обороноздатн╕сть, арм╕я, СБУ, в тому числ╕ укра╖нська ╕нформац╕йна безпека.
Рос╕я «╕нформац╕йно обробила» власне сус-п╕льство, аргументуючи, чому воно ма╓ вою-вати проти Укра╖ни. Вона продовжу╓ обробляти укра╖нське сусп╕льство, аби максимально роззбро╖ти нас в моральному план╕ перед сво╓ю агрес╕╓ю. Очевидно, що в цьому план╕ вона мала та поки продовжу╓ мати перевагу. РФ, ставши наступником радянсько╖ ╕мпер╕╖ — СРСР, стала наступником ╕ т╕╓╖ потужно╖ ╕нформац╕йно╖ мереж╕, яку колись мав Радянський Союз.
Тому, якщо ми говоримо про зовн╕шн╕й ╕нформац╕йний вплив, передус╕м, рос╕йський, то в╕н напрацьовувався впродовж семи десятк╕в рок╕в ╕снування СРСР, плюс в╕н адаптований до сучасних умов, а отже, посилений. Ми, власне, ма╓мо думати про те, як нейтрал╕зувати цей вплив усередин╕ Укра╖ни та за кордоном.
Якщо говорити про внутр╕шн╕ укра╖нськ╕ проблеми, то, насамперед, це в╕дсутн╕сть координац╕╖ д╕й серед р╕зноман╕тних ╕нституц╕й, як╕ в╕дпов╕дають за ╕нформац╕йну пол╕тику. Для прикладу, в Укра╖н╕ д╕╓ Держкомтелерад╕о — основна установа, яка за укра╖нським законодавством в╕дпов╕да╓ за ╕нформац╕йну пол╕тику. Водночас ╓ Нац╕ональна рада Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення, ╓ так╕ ╕нформац╕йн╕ ресурси, як «Укр╕нформ», Перший нац╕ональний канал Укра╖ни, Нац╕ональна рад╕окомпан╕я, газети «Урядовий кур’╓р», «Голос Укра╖ни», Концерн рад╕омовлення, рад╕озв’язку та телебачення (РРТ), Нац╕ональна ком╕с╕я, що зд╕йсню╓ державне регулювання у сфер╕ зв’язку та ╕нформатизац╕╖.
Ус╕ вони д╕яли розр╕знено. Отже, поставало питання про координац╕ю та створення ╓диного центру, куди би надходила ╕нформац╕я з уряду, оброблялася ╕ вже як опробуваний контент подавалася укра╖нському сусп╕льству та за меж╕ Укра╖ни. Ми вир╕шили на баз╕ «Укр╕нформу» створити Об’╓днаний ╕нформац╕йно-анал╕тичний центр «╢дина кра╖на», до якого ма╓ надходити ╕нформац╕я з р╕зних м╕н╕стерств ╕ в╕домств. Такий центр сьогодн╕ вже працю╓, нарощу╓ сво╖ можливост╕, й досв╕д показу╓, що це був правильний крок.
Кр╕м того, ми стикнулися з тим, що у нас на недостатньо високому р╕вн╕ працюють кадри в питанн╕ ╕нформац╕йно╖ пол╕тики. Це стосу╓ться прес-служб як м╕н╕стерств ╕ в╕домств, так ╕ обласних державних адм╕н╕страц╕й, ╕нформац╕йно-анал╕тичних управл╕нь. Тому довелося провести низку сем╕нар╕в, щоб донести людям, яким чином сьогодн╕ потр╕бно працювати, як розвивати свою пол╕тику, як оперативно обм╕нюватися ╕нформац╕╓ю, зд╕йснювати мон╕торинг тощо.
Паралельно проведена робота з налагодження оперативного обм╕ну ╕нформац╕╓ю з центру донизу та в зворотному порядку, щоб не т╕льки поширювати в╕д ╕мен╕ урядових структур контент для укра╖нського сусп╕льства, але й щоби шляхом мон╕торингу ЗМ╤ знати, в яких рег╕онах ╓ заклики до повалення конституц╕йного ладу, порушення ╓дност╕ Укра╖нсько╖ держави тощо.
В╕дпов╕дна робота проведена ╕ з Держкомтелерад╕о, який, будучи в╕дпов╕дальним за видачу л╕ценз╕й для друкованих ЗМ╤, ма╓ повноваження в╕дбирати так╕ л╕ценз╕╖ у порушник╕в. Так само з Нац╕ональною радою Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення, що нада╓ л╕ценз╕╖ для теле- ╕ рад╕омовник╕в ╕ очевидно зобов’язана контролювати ╕нформац╕йний прост╕р та позбавляти л╕ценз╕й в раз╕ порушень. Сьогодн╕ така робота ведеться, ╕ вже близько п╕втора десяткам рос╕йських телеканал╕в така трансляц╕я заборонена в Укра╖н╕.
Тобто ми сьогодн╕ буквально з кол╕с намага╓мося вибудовувати систему ╕нформац╕йно╖ пол╕тики всередин╕ Укра╖нсько╖ держави, розум╕ючи, що зараз не менш важливою ╓ боротьба не т╕льки на фронт╕ в протистоянн╕ м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю, але й боротьба в тилу. Адже рос╕йськ╕ ЗМ╤ та агенти впливу намагаються морально розкласти укра╖нське сусп╕льство, поширити знев╕ру у власн╕ сили, недов╕ру до власних збройних структур, влади. Ми розум╕╓мо, що це придатний грунт для того, щоб поширити агрес╕ю загалом на укра╖нське сусп╕льство.
— Яких зусиль уряд доклада╓ для розвитку ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни на м╕жнародному напрямку?
— Це ╓ нев╕д’╓мною частиною ╕нформац╕йно╖ пол╕тики держави загалом. Ми усв╕домлю╓мо, що сьогодн╕ цей напрямок недостатньо розвинений, ╕ не т╕льки тому, що нам протисто╖ть ╕нша (рос╕йська — ред.) мережа впливу, але й тому, що Укра╖н╕ не вистача╓ ф╕нанс╕в. Зрештою, це також питання вироблення окремого контенту й трансляц╕╖ його на м╕жнародну сп╕льноту.
Тому на сьогодн╕ поста╓ завдання розширення кореспондентських пункт╕в, зб╕льшення нашого культурно-╕нформац╕йного впливу в ╕нших державах, зокрема, через створення в╕дпов╕дних культурних ╕нституц╕й, як╕ би пропагували наш╕ ц╕нност╕, подавали правду про нас.
Йдеться також про створення на як╕сно нов╕й основ╕ системи ╕номовлення на сучасн╕й баз╕ рос╕йською, англ╕йською мовами, а на перспективу — й ╕ншими мовами св╕ту. Для цього ми намага╓мося долучати, в тому числ╕, можливост╕ укра╖нсько╖ д╕аспори. Зокрема, я проводив широку нараду з питань укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖ за кордоном, де серед соц╕альних, трудових та ╕нших проблем ми розглядали питання можливого впливу укра╖нсько╖ д╕аспори на ╕нформац╕йну пол╕тику Укра╖ни. За кордоном живуть етн╕чн╕ укра╖нц╕, як╕ ╓ або власниками ЗМ╤, або працюють у мед╕а зах╕дних держав, ╕ вони могли би як експерти ззовн╕ сказати, наск╕льки ефективною ╓ наша ╕нформац╕йна пол╕тика ╕ як ╖╖ можна пол╕пшити.
Ми намага╓мося сьогодн╕ вибудувати систему заход╕в укра╖нсько╖ ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, щоб вона була максимально ефективною як усередин╕ Укра╖ни, так ╕ поза ╖╖ межами...

Ярослав ДОВГОПОЛ
Вашингтон
 (Друку╓ться з╕ скороченнями)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14058

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков