"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#41 за 10.10.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЖОВТЕНЬ
10 Всесв╕тн╕й день псих╕чного здоров’я. Всесв╕тня орган╕зац╕я охорони здоров’я заявила, що в наш╕ дн╕ на планет╕ ╕снують б╕льше 450 м╕льйон╕в людей, як╕ страждають на псих╕чн╕ захворювання. А в зах╕дних кра╖нах кожна сьома людина ╓ або парано╖ком/шизофрен╕ком, або схильна до депрес╕й ╕ алкогол╕зму. Метою Всесв╕тнього дня псих╕чного здоров’я ╓ скорочення поширеност╕ депресивних розлад╕в, шизофрен╕╖, хвороби Альцгеймера, наркотично╖ залежност╕, еп╕лепс╕╖, розумово╖ в╕дсталост╕. 1666 p. — правобережн╕ полковники вибрали Петра Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережно╖ Укра╖ни. 1932 р. — у Запор╕жж╕ запустили Дн╕проГЕС. 1940 p. — у Краков╕ створили Революц╕йний пров╕д ОУН на чол╕ з╕ Степаном Бандерою. Народилися: 1882 p. — Михайло Бойчук, укра╖нський художник, маляр-монументал╕ст, л╕дер групи «бойчук╕ст╕в». Член НТШ (1912 p.), УНТ (1917 p.). Один ╕з засновник╕в монументального мистецтва Укра╖ни ХХ ст. Представник Розстр╕ляного в╕дродження. 1889 p. — Михайло Драй-Хмара, укра╖нський поет, л╕тературознавець, перекладач. Померли: 1825 p. — Дмитро Бортнянський, укра╖нський сп╕вак, композитор ╕ диригент, автор 6 опер, камерно-╕нструментальних твор╕в, хорових цикл╕чних концерт╕в, 10 двохорних концерт╕в, херувимських та причасних твор╕в. Створив новий тип хорового концерту. 1835 p. — Устим Кармелюк, кер╕вник повстанського руху на Под╕лл╕ проти нац╕онального ╕ соц╕-ального гн╕ту в 1813-1835 рр. 1937 p. — у НКВС розстр╕ляний ╤ван Кулик (за паспортом — ╤зра╖ль Юделевич), укра╖нський поет ╕ громадський д╕яч ╓врейського походження, перший голова Сп╕лки радянських письменник╕в Укра╖ни.
11 1938 p. — Центральна влада Чехословаччини затверджу╓ уряд Карпатсько╖ Укра╖ни. 1991 p. — Верховна Рада затвердила концепц╕ю оборони та розбудови Збройних Сил Укра╖ни; у цьому документ╕ констатувалося прагнення Укра╖ни стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою державою. Народилися: 1672 p. — Пилип Орлик, гетьман Укра╖ни в 1710-1742 рр. Намагаючись завоювати соб╕ п╕дтримку, в 1710 р. П. Орлик склада╓ «Пакти й Конституц╕╖ прав ╕ вольностей В╕йська Запорозького» («Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis»), уклада╓ з╕ старшиною та запорожцями угоду — документ, який п╕зн╕ше д╕став назву Конституц╕я Пилипа Орлика — так звана Бендерська конституц╕я, яку вважають першою укра╖нською Конституц╕╓ю, а також одн╕╓ю ╕з перших конституц╕й в ╢вроп╕. Нею в╕н зобов’язувався обмежити гетьманськ╕ прерогативи, зменшити соц╕альну експлуатац╕ю, зберегти особливий статус запорожц╕в ╕ боротися за пол╕тичне й церковне в╕докремлення Укра╖ни в╕д Рос╕╖ у випадку, якщо в╕н здобуде владу в Укра╖н╕. 1906 p. — ╤гор Савченко, укра╖нський к╕норежисер («Дума про козака Голоту», «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко»). 1983 p. — Руслан Пономарьов, шах╕ст, чемп╕он св╕ту з шах╕в 2002 p. (за верс╕╓ю Ф╤ДЕ).
12 День художника Укра╖ни. В╕дзнача╓ться в Укра╖н╕ щор╕чно у другу нед╕лю жовтня зг╕дно з указом президента (№ 1132/98) в╕д 9 жовтня 1998 р. 1939 p. — Народн╕ збори Зах╕дно╖ Укра╖ни п╕д тиском б╕льшовик╕в ухвалили декларац╕╖, спрямован╕ на входження краю до складу УРСР. 1947 p. — у зах╕дних областях Укра╖ни розпочалася наймасов╕ша за пово╓нний пер╕од депортац╕я укра╖нц╕в. Народилися: 1860 р. — Соф╕я Тоб╕левич, укра╖нська акторка характерного плану, перекладач, фольклористка, мемуаристка, дружина ╤вана Карпенка-Карого. 1937 p. — Степан Хмара, укра╖нський пол╕тик, правозахисник. 19 серпня 2006 року указом Президента Укра╖ни В. Ющенка за визначн╕ особист╕ заслуги у боротьб╕ за в╕дродження Незалежност╕ Укра╖нсько╖ державност╕, в╕ддан╕сть ╕деалам свободи ╕ демократ╕╖ йому присво╓не звання «Герой Укра╖ни» з врученням ордена Держави. 1977 p. — Олександр Береш, укра╖нський г╕мнаст, дворазовий призер Ол╕мп╕йських ╕гор.
13 1875 р. — в╕дкрито Черн╕вецький ун╕верситет. 1948 р. — Рада М╕н╕стр╕в СРСР прийняла ухвалу про виселення с╕мей нац╕онально св╕домих громадян. Помер: 1948 p. — Леон╕д Мосендз, укра╖нський поет, проза╖к, письменник, перекладач, науковець, есе╖ст, гуморист (сп╕льно з Ю. Кленом — п╕д псевдон╕мом Порфир╕й Горотак). Старшина Арм╕╖ УНР.
14 Cвято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕. День укра╖нського козацтва. 1921 p. — у Ки╓в╕ почав роботу перший Всеукра╖нський собор Укра╖нсько╖ автокефально╖ церкви. 1942 p. — оф╕ц╕йна дата народження Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖, сформовано╖ протягом 1942 року ╕з розр╕знених повстанських загон╕в бандер╕вського крила ОУН. Народилися: 1819 p. — Микола Терещенко, укра╖нський п╕дпри╓мець та благод╕йник. 1940 p. — Лесь Сердюк, укра╖нський актор. Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист Укра╖ни (1996). У радянськ╕й ф╕льмограф╕╖ знаний як Олександр, адже ╕м’я Лесь (названий на честь Курбаса) було надто «нац╕онал╕стичним».
15 1582 р. — Укра╖на у склад╕ Реч╕ Посполито╖ перейшла з Юл╕анського на Григор╕анський календар разом з ╤спан╕╓ю, Португал╕╓ю та б╕льш╕стю ╤тал╕йських держав. 1615 р. — коштом ╢лизавети Гулевич (Галшки Гулевич╕вни) засновано Ки╖вське братство, а при ньому школу, яка перетворилась на Ки╓во-Могилянську академ╕ю. 1926 р. — у Ки╓в╕ в╕дкритий Рос╕йський драматичний театр (нин╕ ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки). Помер: 1959 p. — Степан Бандера, укра╖нський пол╕тик, голова проводу ОУН 1940-1959 рр. 15 жовтня 1959 року в п╕д’╖зд╕ будинку на вулиц╕ Крайтмайр, 7, в Мюнхен╕, о 13:05 знайшли ще живого, залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерт╕ була отрута. Московський агент Богдан Сташинський з╕ спец╕ального п╕столета вистр╕лив в обличчя Степану Бандер╕ струменем розчину ц╕анистого кал╕ю. Два роки п╕зн╕ше, 17 листопада 1961 р., н╕мецьк╕ судов╕ органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери ╓ Богдан Сташинський, котрий д╕яв за наказом Шелеп╕на ╕ Хрущова.
16 1853 p. — розпочалася Кримська в╕йна. У лютому 1853 р. рос╕йський ╕мператор Микола ╤ в╕дрядив до Стамбула морського м╕н╕стра князя Олександра Меншикова. Той зажадав в╕д султана Абд аль-Маджида згоди на протекторат Рос╕╖ над 12 млн. православних жител╕в його ╕мпер╕╖. Султан в╕дмовився, натом╕сть попросив англо-французький флот ув╕йти в протоку Дарданелли, щоб захистити Туреччину в╕д можливо╖ рос╕йсько╖ агрес╕╖. 21 травня обурений Меншиков залишив Стамбул. У червн╕ Абд аль-Маджид видав ф╕рман, яким оф╕ц╕йно гарантував права та прив╕ле╖ християн ╕мпер╕╖, насамперед, православних. Проте за наказом Миколи ╤ 82-тисячний рос╕йський корпус п╕д командуванням генерала Михайла Горчакова 21 червня 1853 року форсував р╕чку Прут ╕ захопив Молдав╕ю та Валах╕ю — васальн╕ княз╕вства Османсько╖ ╕мпер╕╖. У в╕дпов╕дь на рос╕йську окупац╕ю представники Британ╕╖, Франц╕╖, Прусс╕╖ та Австр╕╖ з╕бралися у В╕дн╕ ╕ прийняли звернення до султана з вимогою дотримуватися вс╕х попередн╕х угод щодо православного населення. Султан про╕гнорував цей заклик ╕ зажадав повернення рос╕йських в╕йськ за Прут. Цар в╕дмовився, ╕ 4 (16) жовт-ня Стамбул оголосив Петербургу в╕йну. 8 (20) жовтня Микола ╤ п╕дписав ман╕фест «Про в╕йну з Оттоманською Портою». 1918 p. — гетьман Павло Скоропадський видав наказ про в╕дродження козацтва. 1944 p. — в╕дновив роботу Льв╕вський ун╕верситет ╕мен╕ ╤вана Франка. Народився: 1907 p. — Петро Григоренко, укра╖нський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та ╕нших депортованих народ╕в. У 1964 роц╕ за легальну правозахисну д╕яльн╕сть розжалуваний у рядов╕ ╕ позбавлений ус╕х державних в╕дзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах ╕ «психушках». З 1977 року проживав у США. Помер у США.
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14116
|