Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 17.10.2014
НОВА СТОР╤НКА В ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКО╥ НАУКИ ПРО КУЛЬТУРУ ╤ МИСТЕЦТВО

Тематична енциклопед╕я – найскладн╕ший жанр науково-досл╕дно╖ роботи, що передбача╓ не т╕льки напрацювання загально╖ концепц╕╖ такого видання, а й орган╕зац╕йну ╕ видавничу спроможн╕сть зд╕йснити його.
╤стор╕я мистецтвознавчих та культуролог╕чних досл╕джень, присвячених вивченню буття нац╕ональних культур ╕ етн╕чних вид╕в мистецтв у систем╕ етнонац╕ональних в╕дносин, ще досить молода. ╥╖ початок припада╓ на 90-т╕ роки XX стол╕ття, коли вийшла у св╕т низка словник╕в ╕ монограф╕й, в яких розглядалися р╕зн╕ аспекти етномистецтвознавчого та етнокультуролог╕чного сьогодення загалом ╕ укра╖нського зокрема. Вони ╕ заф╕ксували актуальн╕сть етнопроблематики, гостру потребу в ╖╖ всеб╕чному досл╕дженн╕, з одного боку, ╕, з ╕ншого, – вказали на доц╕льн╕сть та необх╕дн╕сть генерування ╖╖ теоретичних ╕ концептуальних основ кр╕зь призму культури ╕ мистецтва.
Саме цей напрям був обраний редакц╕йною радою мистецтвознавчо-культуролог╕чного видання як такий, що вимага╓ енциклопедичного узагальнення.
Понятт╓во-терм╕нолог╕чний ╕нструментар╕й, покладений в основу загально╖ концепц╕╖ досл╕дження «Укра╖нська енциклопед╕я етномистецтвознавства та етнокультуролог╕╖» у 5-ти томах (Ки╖в, НАККК╕М, 2014), доводить, що авторський колектив ретельно п╕д╕йшов до осмислення наявного матер╕алу, який висв╕тлю╓ характерн╕ етномистецтвознавч╕ та етнокультуролог╕чн╕ особливост╕ переб╕гу культуротворчого процесу в наш╕й держав╕. А ╖хн╓ пор╕вняння з╕ зм╕нами, що в╕дбуваються у конф╕гурац╕╖ м╕жнац╕ональних культурних вза╓мин, дало змогу означити т╕ вузлов╕ критер╕╖, як╕ сам╕ по соб╕ репрезентують сво╓р╕дн╕сть етно- ╕ соц╕окультурних реал╕й у наш╕й кра╖н╕.
Про р╕зноман╕тн╕сть цих сво╓р╕дностей да╓ уявлення весь зм╕ст Енциклопед╕╖, в як╕й р╕зноб╕чно та глибинно надано узагальнену ╕нформац╕ю про вар╕ативн╕сть етнокультурницько╖ рефлекс╕╖ як щодо ╖╖ теоретичного осмислення, так ╕ тих пр╕оритет╕в, на як╕ вона спрямована у реальному етножитт╕ нац╕╖.
Безумовний ╕нтерес для користувача Енциклопед╕╖ становлять матер╕али, в яких розгляда╓ться в╕дм╕нн╕сть нац╕онально-культурно╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕ та ╕нших кра╖нах св╕ту, подаються так╕ нов╕ етномистецтвознавч╕ та етнокультуролог╕чн╕ поняття, як сп╕вв╕дношення етн╕чних етномистецьких та етнокультурних кордон╕в, фактори стаб╕льност╕ ╕ конфл╕ктност╕ культур центру ╕ перифер╕╖, поняття етн╕чно╖ стратиф╕кац╕╖ тощо.
Використовуючи терм╕н «етнос» в окресленому контекст╕, автори Енциклопед╕╖ зосереджують увагу на тих законом╕рностях, як╕ забезпечують ст╕йк╕сть внутр╕шн╕х механ╕зм╕в творення культурних рис ╕ характеристик, що детерм╕нують ц╕л╕сн╕сть соц╕оетн╕чних ╕нституц╕й, незважаючи на зм╕ни культурно-пол╕тичних умов ╖хнього ╕снування.
Щоб наголосити на специф╕чност╕ процес╕в етн╕зац╕╖ як концептуально ключовому питанн╕, в Енциклопед╕╖ використову╓ться поняття «етн╕чна культура». Його зм╕ст розкрива╓ться двома шляхами. Перший да╓ змогу зрозум╕ти цей феномен як системне ╕ св╕тоглядне утворення з позиц╕й тих суб’╓кт╕в-нос╕╖в, як╕ його представляють. Другий виводить на ун╕версальн╕ категор╕╖, об’╓ктивно «очищен╕» в╕д обмеженост╕ т╕╓ю чи ╕ншою нац╕ональною традиц╕╓ю. У наведених вим╕рах духовне життя етносу представлено як специф╕чно-нац╕ональна форма житт╓творення, що доводить спор╕днен╕сть певних структурних вза╓мов╕дносин не т╕льки всередин╕ окремо╖ групи, а й м╕ж етн╕чно р╕знор╕дними. Водночас така спор╕днен╕сть св╕дчить про наявн╕сть «преференц╕йно╖ ендогам╕╖», яка ╕ да╓ змогу людин╕ формувати свою повед╕нку всередин╕ певно╖ культури ╕, разом з тим, в╕дчуваючи ╖╖ кордони, виходити на контакт з ╕ншими.
Особлива увага в Енциклопед╕╖ прид╕ля╓ться характеристикам функц╕онального призначення традиц╕йних форм етнокультури та мистецтва у житт╓д╕яльност╕ етносу. Стверджу╓ться думка, що наявн╕сть традиц╕йних форм культури певного етносу ╓ основною передумовою пом’якшення чи знешкодження ╕нтерференц╕йного впливу зовн╕шн╕х фактор╕в. Автори зазначають, що, незважаючи на соц╕окультурн╕ модиф╕кац╕╖, в етнокультур╕ завжди залишаються базов╕ символи ╕ ц╕нност╕, як╕ найб╕льш рель╓фно простежуються в етн╕чному мистецтв╕. Через ╖хню автентичн╕сть ╕ в╕дбува╓ться усв╕домлення суб’╓ктом сво╓╖ етн╕чно╖ ╕дентичност╕.
Представлений ╕ р╕зноб╕чно витлумачений мультиетн╕чний п╕дх╕д до розум╕ння феномена багатоетн╕чно╖, але ╓дино╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ культури, в як╕й основотворче значення по праву належить могутн╕й культур╕ укра╖нського етносу, укра╖нського народу, сприятиме порозум╕нню м╕ж представниками р╕зних напрям╕в етнокультурознавчого пошуку. В╕н да╓ змогу усв╕домити, що т╕льки плюрал╕зац╕я програмних концепц╕й, як╕ м╕стять оптим╕стичн╕ прогнози на велике майбутн╓ укра╖нсько╖ культури ╕ мистецтва, дасть змогу моб╕л╕зувати духовн╕ сили нац╕╖ на забезпечення ╕нтерес╕в тих етн╕чних сп╕льнот, як╕ ╖╖ представляють.
Узагальнена в Енциклопед╕╖ етномистецтвознавча та етнокультуролог╕чна картина сучасного сусп╕льного етножиття Укра╖ни виклика╓ глибоку повагу до ╖╖ авторського колективу, представленого ╕менами в╕домих учених, фах╕вцями академ╕чних установ та пров╕дних вищих навчальних заклад╕в, що п╕дтримали ╕н╕ц╕ативу науковц╕в Нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв Укра╖ни, Нац╕онально╖ академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури ╕ мистецтв та ╤нституту культуролог╕╖ НАМ Укра╖ни щодо створення такого видання.
Певна р╕ч, Енциклопед╕я не вичерпу╓ ус╕х параметр╕в етнокультурного буття нац╕╖. Однак користь в╕д видання «Укра╖нська енциклопед╕я етномистецтвознавства та етнокультуролог╕╖» очевидна. ╤ це доводиться не т╕льки обсягом ╕нформац╕╖, розма╖ттям наукових п╕дход╕в ╕ думок, як╕ вона м╕стить. Енциклопед╕я важлива як для фах╕вц╕в, так ╕ для тих, кому не байдуже майбутн╓ етнокультурного життя укра╖нсько╖ нац╕╖. Тому хочеться спод╕ватися, що на цьому робота авторського колективу не припиниться, а ╜рунтовн╕сть ц╕╓╖ прац╕ буде г╕дно в╕дзначена на державному р╕вн╕.

Валер╕я ШУЛЬГ╤НА,
доктор мистецтвознавства, профессор

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14142

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков