У ці осінні дні сімферопольська галерея "КЕП" представляє виставку живопису відомої кримської художниці, члена Національної спілки художників України Наталі Муравської, яка живе і працює в Ялті. Вона - автор дванадцяти персональних виставок живопису і графіки, учасниця численних вернісажів у нашій країні і за кордоном. Її полотна є в Національному художньому музеї України (Київ), в Сімферопольському і Севастопольському художніх музеях, в українських художніх галереях і зарубіжних, в приватних колекціях. Н. Муравська - учасниця АРТ-фестивалів в Україні, міжнародних салонів в Росії. Вона - учасниця проекту "Мистецтво України ХХ століття". Випускниця Харківського художнього інституту (тепер це державна академія дизайну та мистецтв), вона свого часу захоплювалась фрескою, керамікою, батіком, графікою, але віддала перевагу живопису, який увійшов у її життя розмаїттям кольорів, підвладних поетичному настрою її душі. "Я пізнала таїну фарб - як гаряче пливе охра, плавиться кадмій, і моя улюблена неаполітанська жовта дарує ніжність сонця... Вібруючий колір рухається, крутить водоверті, спіралі, щезає, капає, змішується, розтікається. У мареві сонячного потоку синє, боячись спеки, здіймається вище, промені безперешкодно проникають повсюдно, крізь усе - пронизують море, гори, каміння, кипариси, наповнюють їх світлом життя..." Так розповідає про свою "кухню" творення сама пані Наталя. Вона - прибічниця і послідовниця імпресіоністської традиції, яка притаманна кримській школі живопису. Тому в своїй творчості керується перш за все бажанням передати нестримну змінюваність буття, таємничо-просту його гармонію. Її полотна - це своєрідні живописні інтермецо, виконані ніжним, дзвінким та легким стакато. Головний персонаж її творів - середовище нашого буття - природа. І на цій виставці пейзажі та натюрморти Наталі Муравської знайомили глядача з чарівним Південнобережжям. Квіти з полотен ("Звуки осені", "Хризантеми") випромінювали багатство палітри художниці-природи, яку майстриня наважилась перевершити, бо ж вона вирізняє, де тінь, а де світло, підкреслює, виокремлює якісь нюанси - залежно від своїх вражень, які хоче відобразити на полотні. За настроєм душі поетеса, Наталя відчула і передала художніми засобами ті незвичайні хвилини у стані природи, довкілля, які примушують нас, зачарованих, зупинятись, щоб помилуватися. До речі, повернемось до отого синього, що "боячись спеки, здіймається вище...". Ми бачимо його на картині "Теплий вітер", що дала назву всій виставці. Вітер (бо ж це літо!) жене теплу хвилю на берег, насичує повітря солоною вологою, яку починаєш підсвідомо відчувати на губах. Художниця зуміла передати, як легкий бриз сріблить хвилі у парі з сонечком. Як приморський парк позичає своє зелене морським хвилям, а ті несуть його в просинь далечини. А яка гарна у зображенні Муравської Набережна Ялти в серпанку туману! Ялта, улюблена Ялта, тебе любить художниця в усі часи доби! Завдячуючи цій її любові, старанності, наполегливості, а головне - таланту, бачили ми в цій картинній галереї "Сутінки в Ялті", "Схід Місяця", "Вечір в Приморському парку" і, нарешті, "Вечірню Ялту", а також багато інших полотен. Кілька років тому під час церемонії підписання договору між порідненими містами - Ялтою і Баден-Баденом картина Наталі Муравської "Вечірня Ялта" була надана художницею в дарунок почесним гостям. Ця "візитна картка" художниці стала і своєрідною візиткою Ялти в далекій Німеччині (Наталі довелось для цієї виставки створювати нове художнє полотно про своє древнє і таке гарне південне місто, яким ми його бачимо з Полікуровського пагорба, - з розсипом вечірніх вогнів, у сяючому намисті Набережної, що віддзеркалюються в морі, яке саме стає джерелом світла). З повним правом можна назвати так і в цілому її вагомий творчий доробок, представлений в Сімферополі. Гортаючи "Книгу відгуків", в якій залишали записи відвідувачі чергової виставки, мимоволі відзначаєш спільне в цих міні-рецензіях - це висловлення вдячності автору полотен за отримання від їхнього огляду задоволення ("Вони справді "живі", якщо запалюють наші душі..."). Дякують "за чистоту, світло, щирість", "за Крим, що у Вашій душі". "Життя прекрасне і цим почуттям осяяні Ваші картини", - констатує один з відвідувачів. Отже, на думку глядачів, саме життєстверджуюче начало і полонить їхні серця.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
