"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема "Резонанс"
#43 за 24.10.2014
«БАТЬК╤ВЩИНА» ОГОЛОСИЛА В╤ЙНУ ЗАХИСНИКАМ БАТЬК╤ВЩИНИ?
Обличчя влади
В╕тчизняна пол╕тика викинула чергов╕ вихиляси. Фронтовики, як╕ нин╕ захищають свою Батьк╕вщину в╕д промосковських мар╕онеток та рос╕йських в╕йськ, не зможуть проголосувати на парламентських виборах не т╕льки через протид╕ю з боку комун╕ст╕в, «рег╕онал╕в» та «дужесильноукра╖нц╕в», а й унасл╕док позиц╕╖ депутат╕в надзвичайно патр╕отично╖ парт╕╖, яка зветься «Батьк╕вщиною» ╕ яку очолю╓ «в’язень сумл╕ння» час╕в Януковича ╕ недавня претендентка на роль укра╖нсько╖ Жанни Д’Арк Юл╕я Тимошенко.
Отже: у Верховн╕й Рад╕ 20 жовтня не знайшлося голос╕в нав╕ть для того, щоб внести до порядку денного в╕дпов╕дний законопроект № 5157-1, автором якого ╓ Леон╕д ╢мець. Рада п╕сля низки спроб не внесла в порядок денний ╕ законопроект № 5157, який теж стосувався вибор╕в у зон╕ АТО, попри те, що його автор Давид Жван╕я наголошував: цей документ повн╕стю узгоджений ╕з ЦВК та пройшов проф╕льний ком╕тет. Зрозум╕ло, що проти ухвалення цих законопроект╕в виступили депутати, як╕ балотуються за списком «Опозиц╕йного блоку», та наближен╕ до цього блоку «незалежн╕» парламентар╕╖, як╕ балотуються у мажоритарних округах, а на додачу представники деяких ╕нших груп. Але ╕з ними апр╕ор╕ все зрозум╕ло (член фракц╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в Безбах, який проголосував «за», – це виняток, що лише п╕дтверджу╓ правило) – на в╕дм╕ну в╕д «Батьк╕вщини».
Дискус╕йн╕ законопроекти: аргументи та факти
Аргументац╕я речник╕в «Батьк╕вщини» зводилася до того, що в законах ╓ норми, як╕ дозволяють фальсиф╕кувати результати голосування. Аргументи Голови Верховно╖ Ради Олександра Турчинова, що законопроекти треба спершу внести до порядку денного, а тод╕ вже робити правки, на яких наполягають критики законопроект╕в, бо ╕ншого шляху розв’язання проблеми нема╓, не були почут╕. Складалося враження, що депутатам «Батьк╕вщини» заздалег╕дь дали команду зробити все можливе, щоб унеможливити ухвалення цих закон╕в, ╕ вони слухняно виконували вказ╕вки. При цьому добре знаючи, яким буде обурення внасл╕док цього серед людей з╕ збро╓ю. Доходило до в╕двертого знущання з╕ здорового глузду: так, Олександра Кужель заявила стосовно законопроекту ╢мця – мовляв, «щоб не було каруселей, як╕ сьогодн╕ плануються», потр╕бно попередньо провести перепис ус╕х б╕йц╕в, як╕ ╓ в зон╕ АТО. Ц╕каво, де вона була м╕сяць чи два тому? ╤ як можна провести цей «перепис» за к╕лька дн╕в, якщо пост╕йно в╕дбуваються ротац╕╖, якщо вибувають поранен╕, якщо д╕статися до деяких п╕дрозд╕л╕в можна т╕льки з ризиком для життя? Можна ц╕лком погодитися з президентом Порошенком, який так прокоментував ситуац╕ю: «Я вважаю, що це аморально для народних депутат╕в – позбавляти найкращих син╕в Укра╖ни, укра╖нських во╖н╕в ╖хнього конституц╕йного права обирати соб╕ владу. Вони б╕льш г╕дн╕, н╕ж будь-хто». Але «Батьк╕вщина» вир╕шила ╕накше… Адже ця фракц╕я, хоч ╕ втратила чимало член╕в, але ма╓ достатньо фах╕вц╕в, щоб в екстреному порядку, впродовж години-друго╖, усунути чи скорегувати т╕ м╕сця у законопроектах, як╕ викликали можлив╕ сумн╕ви та спротив. Можна в╕дреагувати на цю под╕ю емоц╕йно, як-от, депутат в╕д «Свободи» Олександр Мирний, який спрогнозував, що тепер б╕йц╕ АТО матимуть право прийти з╕ збро╓ю до Верховно╖ Ради ╕ «проголосувати» належним чином, п╕сля чого «см╕тт╓в╕ баки здадуться райським м╕сцем». А можна спробувати розважливо проанал╕зувати, хоча би в першому наближенн╕, чим зумовлена така позиц╕я «Батьк╕вщини» та ╖╖ л╕дерки (до яко╖ Серг╕й Капл╕н ╕з УДАРу безрезультатно звертався напряму: «Зателефонуйте сво╖м депутатам, як╕ ще лишилися у зал╕ парламенту, нехай вони проголосують…»), ╕ у що це все може вилитися ╕ для Укра╖ни, ╕ для «найпатр╕отичн╕шо╖ парт╕╖».
Залаштунков╕ постат╕ та небезпеки для кра╖ни
Деяк╕ мо╖ колеги вже висловили припущення, що головним чинником тут стали… пр╕звища автор╕в законопроект╕в. Мовляв, Леон╕д ╢мець п╕шов ╕з «Батьк╕вщини» у «Народний фронт», а Давид Жван╕я ма╓ не найкраще реноме, от Тимошенко ╕ вир╕шила покарати цих депутат╕в, а заодно – ╕ чинну владу, яку вони п╕дтримують. Але ж х╕ба може стратег╕я ╕ тактика впливово╖ парт╕╖ зводитися до забаганок ╖╖ л╕дерки, нав╕ть якщо останню звуть Юл╕я Володимир╕вна? Радше тут ма╓ йтися про реч╕ куди серйозн╕ш╕. Справа в тому, що 50 тисяч укра╖нських вояк╕в на Донеччин╕ й Луганщин╕ виступають осердям кристал╕зац╕╖ антисепаратистських, антиол╕гарх╕чних й антикремл╕вських сил у цьому рег╕он╕. ╥хня впливов╕сть там значно б╕льша за ╖хню арифметичну чисельн╕сть; можна сказати, що тут ╕деться про вищу математику пол╕тики. Якщо голосуватимуть укра╖нськ╕ во╖ни, то на виборч╕ д╕льниц╕ потягнуться вс╕ т╕, хто звик не ходити туди, бо, мовляв, н╕чого не зм╕ниш – нас мало, все куплено, все розписано. Й т╕, хто за ╕нерц╕╓ю голосував за м╕сцевих «володар╕в», теж би замислилися, чи не вперше п╕сля 1991 року отримуючи можлив╕сть в╕льного вибору ╕ маючи перед собою приклад хлопц╕в у в╕йськових одностроях, для кого ц╕ «володар╕» – н╕хто. Що ж тепер? Зв╕льненим районам Донеччини ╕ Луганщини наочно показано, що н╕хто у сенс╕ громадянських прав – це т╕, хто пролива╓ свою кров за Укра╖ну, а «володар╕» залишаються володарями, ╖х н╕хто не ч╕па╓. А до яко╖ пол╕тично╖ сили належать ц╕ «володар╕»? Майже вс╕, явно ╕ неявно, – до «Опозиц╕йного блоку», за лаштунками якого ЗМ╤ бачать силуети Ахметова й Пут╕на. Чи Пут╕на й Ахметова, якщо бути б╕льш точним. ╤ншими словами, «Батьк╕вщина», звинувачуючи чинну владу у нам╕рах фальсиф╕кувати вибори, ╕стотно п╕д╕грала цим двом персонажам ╕ залежним в╕д них пол╕тикам Укра╖ни. П╕д╕грала не т╕льки цим, а й знец╕ненням м╕с╕╖ фронтовик╕в в очах сусп╕льства та провокуванням ╖хнього невдоволення, яке справд╕ може вилитися у спроби з╕ збро╓ю в руках захистити свою честь та громадянськ╕ права. А це – серйозна внутр╕шня дестаб╕л╕зац╕я напередодн╕ та п╕д час вибор╕в, яка матиме дуже негативний резонанс й у кра╖н╕, й у св╕т╕. Та за вс╕х обставин виборц╕, в тому числ╕ й на Донбас╕, мають виконати св╕й громадянський обов’язок, врахувавши при цьому останн╕ под╕╖ в Рад╕. Тим б╕льше, що Глава держави та сп╕кер парламенту за наступн╕ дн╕, виходячи з ╖хн╕х заяв, спробують щось придумати, щоб забезпечити законну можлив╕сть проголосувати бодай б╕льшост╕ фронтовик╕в (хоча, в╕дчува╓ться, у деяких каб╕нетах на Банков╕й та Грушевського наявн╕ особи, як╕ бояться озбро╓них патр╕от╕в…). Отож ц╕лком можливо, що ситуац╕ю якось удасться розрядити на справедливому ╕ правовому п╕д╜рунт╕. Проте як Юл╕я Володимир╕вна та нардепи з ╖╖ фракц╕╖, як╕ знову балотуються, зможуть пояснити виборцям ско╓ний 20 жовтня «Батьк╕вщиною» демарш проти захисник╕в Батьк╕вщини?
Серг╕й ГРАБОВСЬКИЙ, кандидат ф╕лософських наук, член Асоц╕ац╕╖ укра╖нських письменник╕в
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14172
|