Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Василь ╤льницький, ╕сторик, досл╕дник ОУН-УПА: НА ПУБЛ╤ЧНУ СТРАТУ УКРА╥НСЬКИХ П╤ДП╤ЛЬНИК╤В РАДЯНСЬК╤ СИЛОВИКИ ЗГАНЯЛИ СТАРШОКЛАСНИК╤В
знайомтесь: ╕нтел╕гентна, легка в сп╕лкуванн╕, симпатична ╕ розумна молода людина, яка глибоко...


ГЕРБ УКРА╥НИ: ДЕЩО З ╤СТОР╤╥
У листопад╕ 1917 року Центральна Рада проголосила Укра╖нську Народну Республ╕ку. Питання про...


«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 24.10.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЖОВТЕНЬ

24
М╕жнародний день Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й (День ООН).
1991 p. — Верховна Рада проголосила без’ядерний статус Укра╖ни.
1993 p. — у собор╕ Свято╖ Соф╕╖ в Ки╓в╕ зд╕йснено ╕нтрон╕зац╕ю Володимира Романюка, обраного Патр╕архом Ки╖вським ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни.
Померли:
1902 p. — Владислав Заремба, укра╖нський композитор, п╕ан╕ст ╕ педагог.
1997 p. — Петро Дужий, укра╖нський письменник, з 1944 р. — референт пропаганди УПА, почесний громадянин м╕ста Львова.

25
1762 p. — рос╕йська ╕мператриця Катерина II повел╕ла заселити райони Укра╖ни ╕ноземцями.
25-28 жовтня 1990 р. — в╕дбулись II Всеукра╖нськ╕ збори Народного руху Укра╖ни. Прийнят╕ документи про зм╕ну програмних положень: проголошення як мети досягнення незалежност╕ Укра╖ни, розбудова демократично╖ правово╖ держави; було ухвалено низку резолюц╕й ╕ звернень: «Про Союзний догов╕р», «Про створення економ╕чних кордон╕в Укра╖ни» та ╕н.
Померли:
1952 p. — Серг╕й Борткевич, укра╖нський композитор, п╕ан╕ст та педагог у вигнанн╕.
2009 р. — ╤рина Сеник, пол╕тв’язень, сп╕взасновник Всеукра╖нського пол╕тичного об’╓днання «Державна самост╕йн╕сть Укра╖ни».

26
Перех╕д на зимовий час.
День автомоб╕л╕ста ╕ дорожника Укра╖ни.
1612 р. — запорожц╕ сп╕льно з поляками здобули Москву.
Народилися:
1864 p. — ╢вген Вотчал, укра╖нський ф╕з╕олог рослин, академ╕к. Засновник укра╖нсько╖ школи ф╕з╕олог╕в рослин.
1888 p. — Нестор Махно, пров╕дник анарх╕стського руху, кер╕вник повстанських загон╕в у 1917-1921 рр.
1914 p. — Петро Жур, укра╖нський письменник. Лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка.
1948 p. — Галина Тарасюк, сучасна укра╖нська поетеса, проза╖к, критик, перекладач, член АУП, Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни.

27
1939 p. — ухвалення ╕ проголошення Народними зборами Зах╕дно╖ Укра╖ни Декларац╕╖ про входження краю до складу СРСР ╕ об’╓днання ╖╖ з УРСР.
1944 p. — Ужгород зв╕льнено в╕д н╕мецьких ╕ угорських в╕йськ.
Народився:
1919 p. — ╤ван Лисяк-Рудницький, укра╖нський ╕сторик ╕ публ╕цист.
Померла:
1931 p. — Христина Алчевська, укра╖нська поетеса ╕ педагог, дочка Xристини Алчевсько╖ та Олекс╕я Алчевського. Працювала вчителькою г╕мназ╕╖ в Харков╕.

28
День визволення Укра╖ни в╕д фашистських загарбник╕в.
У цей день в 1944 роц╕ в╕йська 4-го Укра╖нського фронту визволили в╕д г╕тлер╕вц╕в Закарпатську Укра╖ну.
1913 p. — в╕дкрито трамвайний рух у В╕нниц╕.
1989 p. — Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Закон «Про мови в Укра╖нськ╕й РСР», укра╖нська мова проголошена державною на територ╕╖ Укра╖ни.
Народився:
1936 p. — Роман В╕ктюк, укра╖нський театральний актор ╕ режисер, народний артист Укра╖ни. Постановник ╕ виконавець ролей у величезн╕й к╕лькост╕ вистав, переважно в театрах Москви, зокрема ╕ в театр╕ свого ╕мен╕, ╓ популярним ╕ шанованим обоп╕льно в Рос╕╖ та р╕дн╕й Укра╖н╕. Театрал в╕домий незм╕нною ╕ неп╕дробною епатажн╕стю й ориг╕нальн╕стю, незаангажован╕стю в судженнях, в тому числ╕ ╕ з питань ╕стор╕╖ та сучасност╕, персонал╕й тощо.
Помер:
1936 р. — Фед╕р Щербина, ╕сторик Кубан╕, ректор Укра╖нського в╕льного ун╕верситету.
 
29
1955 p. — вноч╕ п╕сля вибуху л╕нкор «Новорос╕йськ» у Севастопольськ╕й бухт╕ д╕став пробо╖ну площею 175 квадратних метр╕в. На борту корабля перебувало 1576 чолов╕к. Л╕нкор п╕сля безусп╕шно╖ боротьби за його ст╕йк╕сть ╕ живуч╕сть все-таки перекинувся, у вод╕ опинилося понад п╕втори тисяч╕ чолов╕к. Внасл╕док катастрофи загинуло 609 член╕в ек╕пажу ╕ б╕йц╕в авар╕йних парт╕й ╕з сус╕дн╕х бойових корабл╕в.
В╕дпов╕дно до висновк╕в Державно╖ ком╕с╕╖, що працювала в╕дразу п╕сля траг╕чних под╕й, причиною вибуху була н╕мецька м╕на час╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, зачеплена кораблем п╕д час ставання на як╕р.
Разом з тим, ╕ по сьогодн╕шн╕й день ╕снують верс╕╖ про ско╓ну м╕нну диверс╕ю (н╕бито свого часу в одному з в╕дс╕к╕в корабля, що д╕стався СРСР в╕д ╤тал╕╖ за контрибуц╕ю, був закладений диверс╕йний заряд), а також про диверс╕ю ╕з застосуванням ╕тал╕йських бойових плавц╕в.
Трагед╕я десятки рок╕в замовчувалася.
Померли:
1794 p. — Григор╕й Сковорода, найвидатн╕ший укра╖нський просв╕титель-гуман╕ст, ф╕лософ, поет, педагог.
1922 р. — загинув ╤ван Черноусов (отаман Чорний Ворон), командир Лебединського полку Холодноярсько╖ орган╕зац╕╖.
1999 p. — Олександр Разумков, укра╖нський пол╕толог.

30
1848 p. — у Львов╕ розпочався «Собор руських науковц╕в».
1987 p. — у Ки╓в╕ дебютував укра╖нський рок-гурт «Вопл╕ В╕доплясова» («ВВ»).
Померли:
1919 р. — смертельно поранено отамана Зеленого (Данила Терпила).
1947 p. — Юр╕й Клен (Освальд Буртгардт), укра╖нський поет-неокласик.

31
М╕жнародний день Чорного моря.
В╕дзнача╓ться в день п╕дписання урядовими орган╕зац╕ями Болгар╕╖, Румун╕╖, Рос╕╖, Туреччини, Груз╕╖ та Укра╖ни «Стратег╕чного плану д╕й з в╕дновлення ╕ захисту Чорного моря» (1996 р.).
1973 p. — Собор ╓пископ╕в Укра╖нсько╖ автокефально╖ церкви прийняв постанову про ╓дн╕сть Укра╖нсько╖ православно╖ церкви.
Помер:
1803 p. — Петро Калнишевський, останн╕й кошовий отаман Запорозько╖ С╕ч╕. Православний святий (вшанову╓ться як Петро Багатостраждальний).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14196

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков