Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2014
«ТЕМА КРИМУ ПОВИННА СТОЯТИ НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ КРА╥НИ...»

Лауреатом прем╕╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Телекритика» «За профес╕йну етику» у 2014 роц╕ стала кримська журнал╕стка Валентина САМАР.

«Валентина для вс╕х нас ╓ прикладом. Я коли читала ╖╖ матер╕али з Криму, думала: Боже, як ця маленька тенд╕тна ж╕нка витриму╓ це все ╕ пише наст╕льки чесно», — сказала, вручаючи нагороду, голова правл╕ння ГО «Телекритика» Натал╕я Лигачова.
«Ця нагорода не мен╕, а вс╕м журнал╕стам, як╕ продовжують працювати в Криму, кожного дня ризикують свободою, життям, але, даруйте, тупо виконують свою роботу. Хочу подякувати укра╖нським журнал╕стам, як╕ вс╕ ц╕ м╕сяц╕ були з нами. Хочу особливо подякувати журнал╕стам «Громадського». Ми в╕дчували, що ми не одн╕. Це важливо — в╕дчувати плече не лише Associated Press чи Reuters, а й укра╖нських колег, — сказала Валентина Самар. — Я вас ус╕х запрошую до Криму. Адже дуже пор╕д╕ла когорта актив╕ст╕в ╕ журнал╕ст╕в у Криму. ╤, на жаль, ми не дочекалися в Криму см╕ливост╕ укра╖нських пол╕тик╕в, — тако╖, як у журнал╕ст╕в».
Нагада╓мо, прем╕я «За профес╕йну етику» заснована у 2011 роц╕ ГО «Телекритика» за п╕дтримки Internews Network. Нею ГО «Телекритика» в╕дзнача╓ укра╖нських мед╕йник╕в, як╕ протягом року продемонстрували високий р╕вень профес╕онал╕зму, в╕дпов╕дальност╕ та усв╕домлення соц╕ально╖ м╕с╕╖ журнал╕стики при висв╕тленн╕ актуальних сусп╕льних проблем.
Пропону╓мо уваз╕ читач╕в ╕нтерв’ю «Телекритики» з цьогор╕чним лауреатом престижно╖ журнал╕стсько╖ прем╕╖, власним кореспондентом газети «Дзеркало тижня» в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Валентиною Самар.

«ТЕМА КРИМУ ПОВИННА СТОЯТИ НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ КРА╥НИ...»

— Ви стежите за станом кримських ЗМ╤?
— Так, зв╕сно. Зараз це дуже легко, бо ╖х лишилося зовс╕м трохи. На цей час переважна б╕льш╕сть ЗМ╤ у Криму — це засоби масово╖ пропаганди. Як журнал╕ст, чесно кажучи, я зараз отримую б╕льше фактажно╖ ╕нформац╕╖ з рос╕йських ЗМ╤, бо в уряду РФ дос╕ заведено публ╕кувати р╕шення, як╕ в╕н прийма╓, називати як╕сь суми, цифри, ч╕тко, з посиланнями на джерела цих прибутк╕в або з посиланнями на статт╕, за якими вони розпод╕ляються. Принаймн╕ ця оф╕ц╕йна ╕нформац╕я в Москв╕ ╓, а в Криму цього всього дуже давно вже нема. ╤ мен╕ як журнал╕стов╕-розсл╕дувачев╕ важко зрозум╕ти, зв╕дки беруться т╕ чи ╕нш╕ цифри, як╕ заявляються кримськими посадовцями. Зв╕дки, скаж╕мо, взялися 77 м╕льярд╕в рубл╕в прибутку в курортн╕й галуз╕ за л╕то, коли, як ми вс╕ зна╓мо, пляж╕ були порожн╕ми?
— Зв╕дси, з материка, становище у Криму малозрозум╕ле. Наск╕льки воно пог╕ршилося чи покращилося?
— Розум╕╓те, в подяку за «кримську весну» самоназван╕ кер╕вники Криму д╕стали «ярлик на ханство у Криму», ╕ вони фактично неп╕дконтрольн╕ н╕кому. Тобто я розум╕ю, що вони п╕дконтрольн╕ тим людям у погонах, як╕ сидять у Москв╕ ╕ з огляду на сво╖ обов’язки зараз контролюють ситуац╕ю на п╕востров╕. Але що стосу╓ться ситуац╕╖ з економ╕кою, свободою слова, громадським контролем, — усього цього просто нема. В нас вже з’явилася примовка: Севастополь — казарма, Крим — пол╕гон. Як ми й прогнозували ще у кв╕тн╕-травн╕, Крим перетворився на величезну в╕йськову базу, а на в╕йськов╕й баз╕ про жодну свободу слова мови бути не може. ЗМ╤ можуть бути лише дуже контрольован╕, а ╕нформац╕я, яка з’явля╓ться для громадян, проходить так╕ ф╕льтри, про як╕ б╕льш╕сть журнал╕ст╕в Укра╖ни нав╕ть не знають, оск╕льки вони не жили в таких умовах.
— Наск╕льки повноц╕нно, з вашо╖ точки зору, укра╖нськ╕ ЗМ╤ висв╕тлюють ситуац╕ю в окупованому Криму?
— Можна оц╕нити ситуац╕ю за тим, як розл╕таються новини з Криму. Якщо у Криму все погано, — новина матиме максимальне цитування, неймов╕рну популярн╕сть ╕ безл╕ч перепост╕в. Точно так само новина про те, що в Криму все добре, ╓ дуже популярною в Москв╕. Це — жахливе викривлення. Н╕хто не вника╓ у суть справи.
— Але доки в╕дбувалася анекс╕я, представники укра╖нських ЗМ╤ багато писали про под╕╖ у Криму, сам╕ ╖здили туди. ╤ ви подякували ╖м у сво╖й промов╕, згадавши, наприклад, «Громадське ТБ».
— Мушу сказати, що укра╖нськ╕ та закордонн╕ журнал╕сти виконували, по сут╕, роль блакитних касок ООН у Криму. Вони стояли м╕ж беззбройними укра╖нськими вояками та озбро╓ними рос╕йськими вояками, «зеленими чолов╕чками», як╕ на ту мить ще не були визнан╕ н╕ким ╕ пот╕м виявилися звитяжними спецпризначенцями Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Дуже складно висловити те, що тод╕ там в╕дбувалося. Напевно, це схоже на т╕ моменти, як╕ пережили багато наших колег п╕д час Майдану, коли не минало ан╕ дня, ан╕ ноч╕, ╕ сяйво багать зам╕няло сонце.
— Ви були на Майдан╕?
— Зв╕сно, я при╖здила ╕ на перший, ╕ на другий Майдан. Який журнал╕ст не мусив побачити це на власн╕ оч╕? Але гадаю, що т╕ перш╕ ноч╕ у Криму, наприк╕нц╕ лютого та на початку березня, — це щось пор╕внюване з тим, що в╕дбувалося тут, у Ки╓в╕. Ми перейшли на режим марафону ╕ пост╕йно вмикали в╕йськов╕ частини, зв╕дки нам телефонували командири або ╖хн╕ заступники ╕ просили прислати журнал╕ст╕в, бо планувався штурм частин за цим в╕домим пут╕нським сценар╕╓м, коли попереду — ж╕нки, д╕ти ╕ буц╕мто м╕сцев╕ мешканц╕, а позаду них — в╕йськов╕. ╤ ми, зв╕сно, обдзвонювали й ╕ноземних журнал╕ст╕в, ╕ укра╖нських, просили ╖х ╖хати туди. ╤ журнал╕сти стояли як живий щит м╕ж солдатами двох кра╖н. Рятуючи цим, по сут╕, життя людей.
— Укра╖нськ╕ вояки точно були беззбройн╕?
— Так, ╕ тепер ми вже документально можемо це п╕дтвердити: кер╕вництво М╕ноборони Укра╖ни дало наказ про здачу всього озбро╓ння, ╕ не просто до збройних к╕мнат, а на артсклади. Тож наш╕ вояки стояли з автоматами, але без р╕жк╕в. А проти них стояли в╕йськов╕ з автоматами та кулеметами, заправленими ╕ в╕дкритими для огляду та фотографування, що назива╓ться. Тод╕ постраждало багато журнал╕ст╕в, били ╖х сильно, особливо в Севастопол╕, ми зна╓мо, що п╕д удар потрапили й рос╕йськ╕ журнал╕сти. Ви, мабуть, пам’ята╓те ролик, де б’ють журнал╕ста «Рос╕йсько╖ планети» Павла Н╕кул╕на? В╕н кричить цим буц╕мто самооборон╕вцям, що в╕н — громадянин Рос╕╖, а його за це з╕знання додатково побили. Це показово, як на мене.
Постраждало також дуже багато укра╖нських журнал╕ст╕в, ╕ для Укра╖ни ганьба, що прокуратура та сл╕дч╕ органи МВС дос╕ не порушили крим╕нальних справ за фактами побиття, пограбування, незаконного позбавлення вол╕ актив╕ст╕в ╕ журнал╕ст╕в у Криму. Серед цих справ повинн╕ бути ╕ вбивства кримськотатарських актив╕ст╕в. ╤ те, що вс╕х цих справ дос╕ нема, я вважаю, доводить, що наша держава зайвого разу кап╕тулю╓. Коли мене запитують, як можна розсл╕дувати ц╕ справи, я в╕дпов╕даю: «Та ви хоча б в╕дкрийте, ви ж за законом зобов’язан╕ в╕дкрити крим╕нальне провадження. А як ╖х розсл╕дувати — час покаже».
— Чим ви зараз займа╓теся на материков╕й частин╕ Укра╖ни?
— По-перше, я залишаюся кореспондентом «Дзеркала тижня» в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим. По-друге, ми поновили роботу Центру журнал╕стських розсл╕дувань. Ще до анекс╕╖ Криму ми заре╓струвалися в М╕н’юст╕ Укра╖ни як ╕нформац╕йна агенц╕я. Частина сп╕вроб╕тник╕в п╕сля цих под╕й була змушена залишити п╕востр╕в, частина продовжу╓ працювати — до к╕нця року д╕╓ укра╖нське законодавство щодо д╕яльност╕ ЗМ╤. Дал╕ прийматимемо р╕шення, виходячи з реал╕й. Нарешт╕, зараз, цими днями, ми поновлю╓мо мовлення Чорноморсько╖ телерад╕окомпан╕╖ — на супутнику та онлайн. Зв╕сно, це потребу╓ значних витрат для власник╕в телеканалу, проте вони з тих людей, як╕ в╕рять ╕ знають, що Крим повернеться до Укра╖ни. Тому перед нами сто╖ть така мета: ми розум╕╓мо, що зараз потр╕бно робити ту роботу, яко╖ не робить держава. Але, як на мене, останн╕ п╕вроку для журнал╕ст╕в, актив╕ст╕в ╕ просто активних ╕ св╕домих громадян кра╖ни це — норма ╕ нав╕ть, можна сказати, стиль життя. Ми справою показу╓мо держав╕ та тим, хто нею керу╓, що можливе все. ╤ коли сьогодн╕ кажуть, що неможливо перемогти у в╕йн╕, неможливо повернути Крим, я повторюю сво╓ правило: в житт╕ дуже часто неможливим зда╓ться те, чого н╕хто ще не робив. Але це просто потр╕бно зробити! ╤ ми будемо це робити.
— Для яко╖ аудитор╕╖ зараз працюватиме телерад╕окомпан╕я?
— Я знаю точно, що на «Чорноморку» ╕ наш╕ програми дуже чекають у Криму. До анекс╕╖ Криму в Чорноморсько╖ телерад╕окомпан╕╖ разова аудитор╕я становила м╕льйон телеглядач╕в, зараз кримчани живуть по вс╕й Укра╖н╕, багато хто мешка╓ у Причорномор’╖, Херсон╕, Микола╓в╕, Очаков╕, Одес╕, де зараз базу╓ться укра╖нський флот ╕ перебува╓ штаб В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни. Багато родин роз╕рвано: частина пере╖хала на материкову Укра╖ну, частина залишилася в Криму. ╤ вс╕м цим людям зараз потр╕бен двосторонн╕й зв’язок, комун╕кац╕я ╕ просто ╕нформац╕я. У Криму повинн╕ розум╕ти, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕. Ще з час╕в Майдану Крим почав ╕нформац╕йно ╕золюватися, ╕ це дало дуже добрий ╜рунт для реал╕зац╕╖ ╕нформац╕йно╖ частини г╕бридно╖ в╕йни, яку веде Рос╕я. Укра╖на, на в╕дм╕ну в╕д ╢С, не впровадила санкц╕й ╕ фактично не вжива╓ жодних заход╕в, щоб виникла, як м╕н╕мум, транспортна блокада Криму. Зате держава демонстру╓, як можна блокувати ╕нформац╕ю з Укра╖ни, яка надходить на п╕востр╕в. Це — дур╕сть ╕ злочин.
— Як особисто ви пережили анекс╕ю Криму?
— Найб╕льша моя емоц╕я була пов’язана саме з нерозум╕нням того, для кого ╕ для чого ми пишемо. Вс╕ загрози — ╕ можлив╕, ╕ явн╕, вс╕ кримськ╕ сценар╕╖, аж до при╖зду пана Суркова та зустр╕ч╕ з Константиновим, — були описан╕ ще в листопад╕ минулого — лютому цього року. Як могли вс╕ розв╕дки кра╖ни цим злегковажити? Чому тимчасове нове кер╕вництво Укра╖ни переклало в╕дпов╕дальн╕сть за все, що в╕дбува╓ться в кра╖н╕, на зах╕дних партнер╕в ╕ «вис╕ло на руках» тих людей у Криму, як╕ хот╕ли вчинити бодай якийсь спротив? Усе було наст╕льки очевидним, наст╕льки картонним, наст╕льки робленим, що не розум╕ти, що в╕дбува╓ться в Криму, було просто злочином. Давайте зараз просто перегорнемо цю стор╕нку. Хоча я вважаю, що вс╕ ╕мена ╕ вс╕ вчинки повинн╕ бути назван╕, злочини мусять бути покаран╕, в тому числ╕ злочини державних ос╕б, як╕ не виконали належного ╖м за Конституц╕╓ю.
— Ви бачили заяви Навального та Ходорковського про те, що Крим не повернеться до Укра╖ни?
— Чого я не люблю в журнал╕стиц╕, то це перемелювання коментар╕в: що сказав дядько Василь, а що в╕дпов╕в на це дядько Петро... Я — журнал╕ст-розсл╕дувач, я займаюся фактажною журнал╕стикою, ╕ мене не ц╕кавить, хто що гада╓. Сьогодн╕ пол╕тик сказав одне, завтра в╕н сказав ╕нше — залежно в╕д пол╕тично╖ кон’юнктури, в╕д сво╖х шкурних ╕нтерес╕в ╕ т.д. ╕ т.╕н. Чому ми на це зверта╓мо увагу? Я вам ╕нше скажу: ╕ дякувати Богов╕, що вони це сказали. Погляньте, яка дискус╕я розгорнулася в самому рос╕йському сусп╕льств╕! Я ╕з задоволенням читаю зараз блоги на «Ехо Москви», статт╕ в «Нов╕й газет╕» ╕ бачу, що ╓ ╕нша Рос╕я, бачу цв╕т ╖╖ ╕нтел╕генц╕╖, яка глибоко анал╕зу╓ ситуац╕ю, на в╕дм╕ну в╕д укра╖нських пол╕тик╕в, як╕ продовжують промовляти гасла зам╕сть того, щоб думати, як чинити дал╕. Тому я дуже вдячна панам Навальному та Ходорковському за те, що вони заявили те, що хоче сьогодн╕ чути ╖хн╕й виборець (а саме так я це пояснюю), оск╕льки п╕сля ╖хн╕х заяв у сам╕й Рос╕╖ розгорнулася дуже добра дискус╕я на тему Криму. Шкода, що ╖╖ нема в Укра╖н╕. ╤ тому одне з завдань, як╕ я соб╕ ставлю (╕ наша команда працю╓ над цим), — тема Криму повинна стояти на порядку денному кра╖ни. Не треба в╕дкладати ╖╖ на колись ╕ розпов╕дати н╕сен╕тниц╕ про те, що коли Укра╖на розкв╕тне, кримчани повернуться сам╕. Х╕ба ж вони постукають вранц╕ у двер╕ ╕ скажуть: «Мамо, я повернувся»? Щось для цього треба робити, не можна ж поводитися так пасивно!
— Як ви оц╕ню╓те вибори, що в╕дбулись у Криму?
— Я вважаю, що ц╕ так зван╕ вибори до парламенту Криму були дуже вдалими для Укра╖нсько╖ держави. Ми опубл╕кували у «Дзеркал╕ тижня» наш╕ п╕драхунки, розпов╕ли, як були приписан╕ сто тисяч голос╕в, як╕ з’явилися за останн╕ 45 хвилин до закриття виборчих д╕льниць, ╕ лише таким чином було натягнуто явку б╕льш н╕ж 50% виборц╕в. Ми можемо з╕ впевнен╕стю говорити, що б╕льш╕сть мешканц╕в Криму про╕гнорували ц╕ вибори. Ск╕льки там докинули, домалювали — це вже ╕нше питання. По сут╕, це було дуже добре соцопитування, ╕ його результати налаштовують мене на оптим╕стичний лад.

«Телекритика»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14258

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков