"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Душі криниця"
#45 за 07.11.2014
КОВТОК ДЖЕРЕЛЬНО╥ ВОДИ
╢вдок╕я ╤ван╕вна Шеко – людина в╕дома в Криму, особливо по л╕н╕╖ профсп╕лково╖ роботи. Тут вона прожива╓ з 1969 року. Працюючи заступником директора обласного Будинку народно╖ творчост╕, познайомилася з мо╓ю мамою – В╕рою Серг╕╖вною Ро╖к. П╕зн╕ше це знайомство переросло в дружбу, а пот╕м ╕ в сп╕впрацю. В╕ра Серг╕╖вна навчала ╢вдок╕ю ╤ван╕вну вишивати. Вчителькою вона була, за спогадами ╢. Шеко, дуже суворою, однак справедливою. ╤ вишивка стала для не╖ улюбленим заняттям. Минув час, ╕ мама запропонувала ╢вдок╕╖ ╤ван╕вн╕ брати участь в ╖╖ персональних виставках. Нин╕ В╕ри Серг╕╖вни вже нема╓ серед нас, але я п╕дтримую стосунки з багатьма ╖╖ ученицями ╕, звичайно, з ╢вдок╕╓ю ╤ван╕вною. ╥╖ вишит╕ вироби демонструються в числ╕ експонат╕в мандр╕вно╖ виставки «В╕ра Ро╖к та ╖╖ учн╕». У 2013 роц╕ ╢вдок╕я Шеко написала про свою непросту долю ╕ видала книгу «Джерельна вода», презентац╕я яко╖ в╕дбулася в Будинку оф╕цер╕в С╕мферополя. В ц╕й автоб╕ограф╕чн╕й книз╕, видан╕й укра╖нською мовою невеликим тиражем, вона згаду╓ подробиц╕ свого дитинства у важк╕ во╓нн╕ роки та юност╕, про батьк╕в, родич╕в, про людей, з якими зустр╕чалася ╕ сп╕впрацювала на житт╓вому шляху. ╤ от зовс╕м недавно ╢вдок╕я ╤ван╕вна зателефонувала мен╕ ╕ запросила на свою фотовиставку. Виявля╓ться, експозиц╕ю фотограф╕й вона обладнала у власн╕й квартир╕ в пам’ять про батька – ╤вана Денисовича См╕йчика, розстр╕ляного н╕мцями в 1941 роц╕ в Ковел╕ на Волин╕. От як вона пише про цей еп╕зод у сво╖й б╕ограф╕╖ в книз╕ «Джерельна вода»: «Однак найстрашн╕ше на нас чекало вдома. Ми при╖хали до свого району в друг╕й половин╕ дня. Зупинилися в л╕с╕ к╕лометр╕в за ш╕сть в╕д села. Вир╕шили спочатку д╕знатися, що тут д╕╓ться. Зголосилися п╕ти в розв╕дку наймолодш╕ члени нашо╖ групи – два бригадири. Ми чекали ╖хнього повернення ╕ ноч╕, щоб непом╕тно зайти в село. Але зам╕сть них нас оточила н╕мецька пол╕ц╕я. Нас просто хтось видав. Ус╕х чолов╕к╕в одразу арештували. С╕м’ям наказали ╖хати додому. Ми тод╕ востанн╓ бачили нашого батька. В╕н так ╕ не повернувся додому. Н╕мецьк╕ пол╕ца╖ в╕двезли ╖х ус╕х у районну пол╕ц╕ю. Пот╕м батька ╕ дядька в╕дправили в Ковельську тюрму, де катували так, що поперебивали вс╕ ребра. Батька там же п╕д тюрмою ╕ розстр╕ляли 30 серпня 1941 року, але на той час ми про це не знали. На нашу с╕м’ю чекало ще багато важких випробувань ╕ п╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖, ╕ в пово╓нний пер╕од». Звичайно, я по╖хав до ╢вдок╕╖ ╤ван╕вни, оглянув ╖╖ невелику, але дуже зворушливу виставку фотозн╕мк╕в в╕д юност╕ до нин╕шн╕х дн╕в. На запрошення господин╕ ╖х подивилося багато ╖╖ друз╕в ╕ знайомих людей. А з якою любов’ю ╕ задушевн╕стю розпов╕дала вона про кожну фотограф╕ю! ╢ серед цих фотодокумент╕в епохи ╕ зн╕мок ╢вдок╕╖ ╤ван╕вни з╕ сво╓ю строгою вчителькою ╕ давньою подругою – мо╓ю мамою. Спасиб╕ вам, ╢вдок╕╓ ╤ван╕вно, за пам’ять про свого батька, близьких вам людей, друз╕в ╕, звичайно, про строгу вчительку!
Вадим РО╥К
╢. ╤. Шеко (крайня л╕воруч) ╕ В. С. Ро╖к
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14266
|