Версiя для друку Обговорити в форумi

7
1708 р. — український гетьман Іван Мазепа з частиною свого війська з’єднався з військами шведського короля Карла XII біля села Гірки.
1917 р. — Центральна Рада УНР видала III Універсал, який проголосив Українську Народну Республіку (УНР), формально не пориваючи федеративних зв’язків з Росією, і демократичні принципи: свободу слова, друку, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканність особи й помешкання; оголосив національну автономію для меншин (росіян, поляків, євреїв), скасував смертну кару, як також право приватної власності на землю й визнав її власністю всього народу без викупу, установив 8-годинний робочий день, оголосив реформу місцевого самоврядування, визначив 9 січня 1918 року днем виборів до Українських установчих зборів, які мали бути скликані 22 січня 1918 року.
1918 р. — початок третього наступу бiльшовикiв на Україну.
1922 р. — у Харкові засновано Український драматичний театр імені Тараса Шевченка.
1940 р. — у Канадi створено Комітет українців Канади – КУК, нині — Конгрес українців Канади. Це громадська представницька рада, яка об’єднує 33 українських всеканадських організацій та їхніх філій, центр знаходиться у Вінніпегу. Конгрес українців Канади нараховує шість провінційних рад (Онтаріо, Манітоба, Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія і Квебек); 34 відділи у містах всієї Канади (від Монреаля до Ванкувера); і ряд окремих комітетів.
1951 р. — у Києві почав роботу перший в Україні телевізійний центр.
Народилися:
1744 р. — Нестор Амбодик-Максимович, український учений-енциклопедист, один із засновників наукового акушерства, фітотерапії, ботаніки.
1855 р. — Дмитро Яворницький, український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік АН УРСР.
1857 р. — Дмитро Багалiй, український історик, громадський діяч, організатор системи вищої освіти в Україні. Член-засновник Української академії наук, з 1919 року голова Історично-філологічного відділу УАН.
1936 р. — Микола Вінграновський, український письменник-«шістдесятник», режисер, актор, сценарист і поет.
1968 р. — Олег Тягнибок, український політик.

8
1867 р. — оперою Олексія Верстовського «Аскольдова могила» розпочав свій перший сезон постійний оперний театр у Києві.
1909 р. — відбулись установчі збори членів Київського товариства повітроплавання.
1918 р. — у Пряшові закарпатські українці створили Руську народну раду.
1927 р. — закладено Дніпровську гідроелектростанцію потужністю 650 тис. кінських сил.
Народилися:
1758 р. — Мелетій Модест (світське ім’я – Михайло) Гриневецький, український церковний діяч, історик, джерелознавець, педагог, краєзнавець і колекціонер.
1866 р. — Євген Тимченко, український мовознавець.
1883 р. — Остап Луцький, український громадсько-політичний діяч, публіцист, поет, член «Молодої музи», автор збірок поезій «З моїх днів» (1905), «В такі хвилі» (1906). Співредактор часопису «Буковина» (1907-1914). Протягом цих років фактично редагував часопис, що дуже позитивно позначилося на якості газети. У ці роки якісно змінилося публіцистичне та літературне наповнення газети. Завдяки активній публікації на сторінках «Буковини» творів «молодомузівців», багато з них швидко стали популярними у тогочасному літературному процесі. Літературний псевдонім «О. Люнатик», «Немирич», О. Л-ий, О-п Л-й, Л. Потужний літературний критик.
Написав низку літературно-критичних статей, присвячених літературному процесові кінця ХІХ — початку ХХ століть, у яких проповідував модерністські шляхи розвитку літератури, стверджував про необхідність збагачення та урізноманітнення естетичних та художніх принципів в українській літературі.
1887 р. — Дмитро Вітовський, головнокомандувач УГА, Військовий міністр ЗУНР.
1900 р. — Михайло Теліга, кубанський бандурист, учасник Визвольної боротьби.
Померли:
1985 р. — Яків Гніздовський, український художник, графік, кераміст, мистецтвознавець. Малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, іноді займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає сотні картин та більш ніж 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри).
2002 р. — Іван Кандиба, член-засновник Української робітничо-селянської спілки (1960) та УГГ (1976), голова ДСУ, голова Проводу ОУН в Україні.

9
День української писемності і мови.
За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.
Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму.
1882 р. — у Єлисаветграді з п’єсою «Наталка Полтавка» дебютував український театр Марка Кропивницького.
1938 р. — у Хусті з метою військового вишколу учасників українського національного руху і для організації оборони Карпатської України утворена напіввійськова організація «Карпатська Січ».
1956 р. — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ «Про заборону колишнім очільникам й активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які були засуджені й відбували покарання, повертатися в західні області УРСР».
1961 р. — місто Сталіно дістало назву Донецьк.
1962 р. — місто Станіслав перейменоване на Івано-Франківськ.
1976 р. — створена Українська Гельсінська група (Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод), об’єднання діячів українського правозахисного руху.
Членами-засновниками УГГ були: Руденко Микола Данилович (керівник групи), Бердник Олександр Павлович, Григоренко Петро Григорович, Кандиба Іван Олексійович, Лук’яненко Левко Григорович, Мешко Оксана Яківна, Матусевич Микола Іванович, Маринович Мирослав Франкович, Строката Ніна Антонівна, Тихий Олексій Іванович.
Підставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акта Наради у справах безпеки й співпраці в Європі у Гельсінках 1975 року. Згідно з основоположною декларацією УГГ її метою є сприяти виконанню в Україні постанов Заключного акта:
збирати докази порушення тих постанов та скарги по-страждалих;
доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів держав, які підписали Заключний акт.
Народився:
1872 р. — Богдан Лепкий, український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.
Померли:
1114 р. — чернець Києво-Печерського монастиря Нестор-літописець (народ. 1056), найбільший історик Середньовіччя, автор 1-ї редакції «Повісті врем’яних літ», житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського.
1794 р. — Григорій Сковорода.

10
Всесвітній день науки.
Всесвітній день молоді.
1709 р. — за наказом Петра І каральні дії московських військ із захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців, що були проведені 2 листопада 1708 року. В ході цих дій були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі. За різними оцінками, загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою «Різанина в Батурині». Саме місто було пограбоване, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, було спалене, а церкви знищені.
Тогочасні газети так описували події у Батурині — «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістрях шабель». З такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»; «Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства».
1723 р. — заарештований Павло Полуботок, чернігівський полковник, наказний гетьман Лівобережної України (1722-1724 рр.).
1764 р. — Катерина ІІ скасувала гетьманство, передавши всю повноту влади в Україні президенту Малоросійської колегії Петру Рум’янцеву.
1928 р. — у Києві відкритий будинок-музей Тараса Шевченка.
Померли:
1838 р. — Іван Котляревський, письменник, перший класик нової української літератури.
1873 р. — Михайло Максимович, український історик, філолог, етнограф, ботанік, поет, перший ректор Київського університету.
2006 р. — Джек Паланс (Володимир Палагнюк), американський кіноактор українського походження, лауреат премії «Оскар».

11
1673 р. — відбулася битва під Хотином. 40-тисячне військо Речі Посполитої здобуло перемогу над 80-тисячним турецьким. Екпансія Османської імперії в Україну була зупинена.
1702 р. — загін запорозьких козаків визволив від польської облоги Білу Церкву.
1917 р. — український полк, сформований з делегатів III Всеукраїнського військового з’їзду, придушив більшовицьке повстання в Києві.
Народилися:
1894 р. — Віктор Чекірда, отаман Чорний Ворон.
1896 р. — Віктор Косенко, український композитор і піаніст.

12
1871 р. — в Одесі дебютує як актор-професіонал Марко Кропивницький (у виставі за п’єсою Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»).
1918 р. — гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української православної церкви (УАПЦ).
1967 р. — у Нью-Йорку відбувся Перший світовий конгрес вільних українців.
1992 р. — в Україні введено в обіг український карбованець як купон Національного банку України. Вихід України з рубльового простору.
Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4-6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.
Народилися:
1808 р. — Осип Бодянський, український і російський філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1854).
1936 р. — Микола Сингаївський, український поет, письменник, перекладач.
Померли:
1803 р. — Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765-1775 роках. Після ліквідації Запорозької Січі 4 червня 1775 року разом із старшиною Калнишевського було заарештовано і на пропозицію Потьомкіна довічно заслано до Соловецького монастиря, куди доправлено наприкінці липня 1776 року.
Православний святий (вшановується як Петро Багатостраждальний).
1941 р. — Кость Левицький, український публіцист, адвокат, голова уряду Західно-Української Республіки у 1918-1919 рр.

13
1918 р. — розпочалося таємне засідання Української національної спілки, на якому створено Директорію — найвищий орган державної влади УНР.
1918 р. — у Львові Українська національна рада ухвалила тимчасовий основний закон, яким проголошено Західноукраїнську Народну Республіку.
Народилися:
1889 р. — Остап Вишня (Павло Губенко), український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст. Начальник медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. В’язень сталінських концтаборів.
1905 р. — Ніл Хасевич, художник, учасник Визвольної боротьби у лавах УПА.
1913 р. — Герман Жуковський, український композитор, педагог, народний артист УРСР. Автор 9 опер («Від щирого серця», «Перша весна»); балетів («Лісова пісня», «Дівчина і Смерть»).
1943 р. — Мустафа Джемілєв, український політик, один із провідників кримськотатарського національного руху.
Помер:
1923 р. — Іван Липа, український громадський діяч, письменник, лікар. Батько Юрія Липи. Один із засновників Братства Тарасівців.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема ""Білі плями" історії"