Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2014
В╤ЙНА РОС╤╥ ПРОТИ УКРА╥НИ ╤ КУЛЬТУРА. УРОК АКТОРА ПОРЕЧЕНКОВА

Музи, пригн╕ться: стр╕ляють!

Напередодн╕ Хеллов╕ну знаний рос╕йський актор Михайло Пореченков вир╕шив подивувати сво╖х шанувальник╕в – у супровод╕ так званих «деенер╕вц╕в», у шолом╕ з написом «Преса», обстр╕ляв ╕з крупнокал╕берного кулемета укра╖нських во╖н╕в у Донецькому аеропорту. Це викликало бурхливу реакц╕ю. Буча зд╕йнялася в мас-мед╕а, соц╕альних мережах. Питання лише – як надовго? ╤ чи буде результат?
Взагал╕ ситуац╕я з Пореченковим не ╓ екстраординарною. Под╕бне вже було. ╤ не раз. 9 травня цього року ще одна рос╕йська з╕рка Микита Джигурда (до реч╕, наш землячок) при╖хав у Донецьк п╕дтримати пророс╕йський м╕тинг. Ще один землячок, Йосиф Кобзон, теж недавно прибув до «Новорос╕╖» пот╕шити сепаратист╕в.
Чи зд╕йснюються ц╕ в╕зити за «вел╕нням серця», чи заради прим╕тивного п╕ару, або чи ╓ одним ╕з вияв╕в рос╕йсько╖ «культурно╖ пол╕тики» – не так важливо. Адже в к╕нцевому рахунку так╕ д╕яння працюють на рос╕йський аг╕тпроп.
Згадан╕ в╕зити показують, що популярн╕ д╕яч╕ рос╕йсько╖ культури п╕дтримують пол╕тику Пут╕на ╕ ╓ прихильниками «Новорос╕╖». Це важливо не лише для рос╕йсько╖ пол╕тично╖ ел╕ти, яка розв’язала в╕йну з Укра╖ною ╕ яка зац╕кавлена в зомбуванн╕ свого населення, але й для «новорос╕ян», яких вистача╓ ╕ на Донбас╕, ╕ в деяких ╕нших куточках Укра╖ни. Зрештою, так╕ д╕╖ рос╕йських культурних д╕яч╕в деморал╕зують частину укра╖нського населення, яка не симпатизу╓ сепаратистам. Адже чимало укра╖нц╕в позитивно сприймають Кобзона й Пореченкова. ╤ якщо ц╕ «кумири» на боц╕ ворог╕в Укра╖ни, то, можливо, варто задуматись, чи правильно Укра╖на чинить, коли веде в╕йну з «Новорос╕╓ю».
Правда, стр╕лянина Пореченкова в Донецькому аеропорту виявилася занадто символ╕чною. Н╕ Кобзон, н╕ екстравагантний Джигурда зброю в руки не брали. Пореченков узяв. ╤ це викликало чималий резонанс.
Ця стр╕лянина знову п╕дняла проблему, на яку в нас вол╕ють особливо не звертати увагу, – залежн╕сть нашого культурного, в т.ч. ╕нформац╕йного простору, в╕д рос╕йського. Ця залежн╕сть стосу╓ться не лише популярних культурних форм, а й «високо╖» культури. Ма╓ться на уваз╕ не лише панування в нас рос╕йських та пророс╕йських мас-мед╕а, р╕зноман╕тно╖ рос╕йсько╖ культурно╖ продукц╕╖ (музики, к╕но, л╕тератури, образотворчого мистецтва), а й те, що наша наука продовжу╓ залишатися в т╕н╕ науки рос╕йсько╖. Зверн╕ть увагу, ск╕льки рос╕йських наукових видань поширю╓ться в Укра╖н╕. Наш╕ науковц╕ часто дивляться на р╕зн╕ проблеми з «рос╕йсько╖ дзв╕ниц╕». Особливо це стосу╓ться гуман╕тарних дисципл╕н. Наприклад, наша ╕стор╕я пода╓ться у пророс╕йському дус╕. Те саме стосу╓ться ф╕лософ╕╖, л╕тературознавства, культуролог╕╖. Нав╕ть терм╕нолог╕чно ми прив’язан╕ до рос╕йсько╖ культури. Зараз це все й да╓ про себе знати. ╢ в нас частина людей, яка готова йти «п╕д Рос╕ю». Що, власне, й служить основою для пророс╕йського сепаратизму.
Багато наших науковц╕в, культурних д╕яч╕в чимось нагадують укра╖нських в╕йськових та силовик╕в. Останн╕ донедавна не могли соб╕ уявити, що основним ворогом Укра╖ни ╓ Рос╕я, ╕ що саме з Рос╕╓ю доведеться воювати. Так само наш╕ науковц╕ й культурн╕ д╕яч╕ не розум╕ють, що треба дистанц╕юватися в╕д рос╕йсько╖ культури.
Наша залежн╕сть в╕д рос╕йсько╖ культури визначена зовс╕м не тим, що рос╕йська культура «краща». Ця культура донедавна була культурою ╕мперською, яка панувала на наших теренах. У не╖ вкладалися велик╕ ресурси. Зв╕дси ╖╖ «могутн╕сть».
Розум╕ю, з ╕мперською культурою не так просто розпрощатися. ╥╖ «чари» дають про себе знати протягом тривалого часу. Цим, до реч╕, непогано користуються ╕мперськ╕ пол╕тики. Сучасна ситуац╕я в Укра╖н╕ – яскравий приклад цього. Адже бачимо, що рос╕йськ╕й во╓нн╕й експанс╕╖ передувала рос╕йська культурна експанс╕я з використанням набутк╕в ╕мперсько╖ культури.
Чи розум╕ла укра╖нська ел╕та, зокрема ╕нтелектуальна, цю загрозу? Радше н╕, ан╕ж так.
Спочатку звернемо увагу на наших ╕нтелектуал╕в. Чи запропонували вони, наприклад, нерос╕йське бачення ╕стор╕╖ Укра╖ни? Адже наш╕ п╕дручники з ╕стор╕╖ й дал╕ прославляють Богдана Хмельницького, який прив╕в укра╖нц╕в до «возз’╓днання» з Рос╕╓ю. Ми здеб╕льшого уника╓мо вживання таких терм╕н╕в, як рос╕йська чи радянська окупац╕я, а под╕╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни на теренах Укра╖ни ╕мену╓мо Великою В╕тчизняною в╕йною. Те саме стосу╓ться й ╕нших сфер гуман╕тарного знання. Нав╕ть у нин╕шн╕х умовах, коли зд╕йсню╓ться в╕дверта агрес╕я Рос╕╖ щодо Укра╖ни, у нас намагаються не називати реч╕ сво╖ми ╕менами: агрес╕ю – агрес╕╓ю, в╕йну – в╕йною, окупац╕ю – окупац╕╓ю. А зв╕дси наша безпорадн╕сть перед лицем ворога.
Хоча було б помилкою перекладати всю вину на плеч╕ ╕нтелектуал╕в. Так, вони (якщо брати загалом, а не окремих ос╕б) не змогли передбачити загроз, а в╕дпов╕дно й не змогли попередити про ц╕ загрози укра╖нське сусп╕льство. Однак набагато б╕льша вина лежить на пол╕тичн╕й ел╕т╕, яка, здеб╕льшого, водночас ╓ й ел╕тою економ╕чною. Власне, це «господар╕ життя», в руках яких перебувають велик╕ матер╕альн╕ ресурси. Чи були використан╕ ц╕ ресурси, щоб створити св╕й укра╖нський ╕нформац╕йний та культурний прост╕р? Не буду заперечувати: щось робилося. Але це щось, насправд╕, було м╕зер╕╓ю. Чи вкладалися серйозн╕ кошти в укра╖нське к╕но, музику, л╕тературу, образотворче мистецтво? На жаль, укра╖нська культура переважно як була, так ╕ залишилася справою ентуз╕аст╕в, котр╕ самотужки намагаються виживати. Зате чимал╕ грош╕ укра╖нська пол╕тична й б╕знесова ел╕та витрачала на розбудову мас-мед╕а, як╕ рекламували й транслювали рос╕йську культурну продукц╕ю, на промоц╕ю й концерти в Укра╖н╕ рос╕йських поп-з╕рок, на потреби духовенства Московського патр╕архату тощо. Оце марнотратство нашо╖ ел╕ти на рос╕йську культуру й розбудову «русского мира» на к╕лька порядк╕в перевищувало те, що витрачалося нею на потреби культури укра╖нсько╖. ╤ чи не ╓ це одн╕╓ю з причин того, що зараз ми ма╓мо окупован╕ Крим, частину Донбасу, де йде справжня в╕йна ╕ кожен день гинуть наш╕ во╖ни? А якась рос╕йська к╕ноз╕рка розважа╓ться тим, що стр╕ля╓ з кулемета по наших хлопцях у Донецькому аеропорту.
╤ на завершення. Один м╕й добрий знайомий якось сказав: «Якщо не витрачати грош╕ на культуру, то доведеться ╖х витрачати на бронежилети». Щось у цьому ╓.

Петро КРАЛЮК,
проректор Острозько╖ академ╕╖

ПРЕДСТАВНИК ОБС╢ з питань свободи слова Дунья М╕ятов╕ч назвала неприйнятним ╕ небезпечним використання розп╕знавальних знак╕в преси рос╕йським актором Михайлом Пореченковим, який стр╕ляв у Донецьку по позиц╕ях укра╖нських сил у касц╕ з написом «Преса».

ГОЛОВА Сп╕лки журнал╕ст╕в Москви Павло Гус╓в р╕зко засудив д╕╖ рос╕йського актора Михайла Пореченкова. «Якщо завтра або п╕слязавтра, не дай Бог, буде вбито або поранено наших журнал╕ст╕в, нехай Пореченков зна╓, що ╖хня кров — на його руках, ╕ що в╕н не мав права брати в сво╖ руки збро╖», — заявив П. Гус╓в.

У ЗВ’ЯЗКУ з д╕ями М. Пореченкова СБУ ╕ МВС Укра╖ни в╕дкрили щодо нього крим╕нальн╕ провадження за статтею ч. 3 ст. 258 Крим╕нального кодексу Укра╖ни за участь у терористичн╕й д╕яльност╕ «ДНР», а також за ч. 4 ст. 260 за участь у д╕яльност╕ незаконних збройних формувань.

ДЕРЖАВНЕ агентство Укра╖ни з питань к╕но 1 листопада скасувало державну ре╓страц╕ю 69 ф╕льм╕в ╕ телесер╕ал╕в з участю М. Пореченкова. ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О закликало кер╕вник╕в в╕тчизняних телерад╕окомпан╕й утриматись в╕д демонстрац╕╖ контенту з рос╕йськими д╕ячами культури Йосифом Кобзоном, ╤ваном Охлобист╕ним, Михайлом Задорновим, Михайлом Пореченковим, пов╕домля╓ прес-служба Кабм╕ну.

В УКРА╥Н╤ заборонений показ трьох ф╕льм╕в за участ╕ рос╕йського актора Михайла Пореченкова. Про це в еф╕р╕ каналу «ICTV» пов╕домив м╕н╕стр культури Укра╖ни ╢вген Нищук, переда╓ ТСН. «Три ф╕льми за участ╕ Пореченкова — це «╤ван П╕ддубний», «Б╕ла гвард╕я», «Спецназ» ми заборонили, тобто не дали л╕ценз╕ю для прокат╕в ╕ показ╕в», — сказав в╕н.

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com


АНОНС! Презентац╕я короткометражного документального ф╕льму «Крим усередин╕» в╕дбудеться 8 листопада о 18:00 в культурному центр╕ «Майстер-клас» у Ки╓в╕. Сюжет ф╕льму – це розпов╕дь про долю кримськотатарського художника, якому довелося залишити д╕м п╕сля под╕й у березн╕ 2014 року. Про це «Крим.Реал╕╖» пов╕домили в орган╕зац╕╖ «КримSOS».
«У ф╕льм╕ використову╓ться ориг╕нальний саундтрек, який був спец╕ально записаний укра╖нськими музикантами Ф╕мою Чупах╕ним, Ельв╕рою Сарихал╕л та одеською групою «З╕ра». Кримська весна, присмак моря, звуки кримськотатарсько╖ керам╕ки – ф╕льм вчить мистецтву в╕дчувати Крим», – розпов╕ли в орган╕зац╕╖.
У програм╕ – показ ╕ обговорення ф╕льму, презентац╕я саундтрека за участ╕ музикант╕в Ф╕ми Чупах╕на та Ельв╕ри Сарихал╕л, а також м╕н╕-виставка керам╕ки кримськотатарського майстра Рустема Ск╕б╕на.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14273

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков