Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2014
«ЗА РОДИНУ! ЗА ПУТИНА!»

Червоне – то журба...

Чи не занадто – два свята во╖нсько╖ слави впродовж одного тижня? Це ╕ 4 листопада – день народно╖ ╓дност╕, завдяки як╕й вдалося здолати ╕нтервента, ╕ нарешт╕ 7 листопада, дарма, що воно зовс╕м не асоц╕ю╓ться з парадом на Червон╕й площ╕ у 1941 роц╕, який тривав всього двадцять п’ять хвилин, ╕ навпаки ╓ датою, пов’язаною ╕з Жовтневою революц╕╓ю, котру можна оц╕нювати по-р╕зному, але ╖╖ значення в житт╕ народу ╓ надзвичайним, бо не викреслити 75 рок╕в радянсько╖ влади з його ╕стор╕╖.
Оголосивши себе правонаступницею СРСР ╕ не в╕дмовившись в╕д його багатого спадку, а також маючи в числ╕ провладних комун╕стичну парт╕ю, Рос╕я ран╕ше за Укра╖ну перестала в╕дзначати цю дату, а тепер перемкнула увагу людей на в╕йськовий парад у вигляд╕ реконструкц╕╖ давн╕х под╕й.
Але я зовс╕м не про те, що 7 листопада знову треба зробити червоним днем календаря, хоча ц╕кав╕сть до ц╕╓╖ дати ╕сну╓ й ╕снуватиме, доки житимуть люди, вихован╕ на ╕деалах революц╕╖, ╕ до цього варто ставитися ф╕лософськи.
Це я – у св╕тл╕ того, як перейма╓ться Рос╕йська Федерац╕я з приводу так званого «лен╕нопаду» та демонтажу ╕нших пам’ятник╕в, пов’язаних з радянським пер╕одом в Укра╖н╕, що перш за все, на мою думку, ╓ викликом компарт╕╖ Укра╖ни, популярн╕сть яко╖ р╕зко впала (з 20% голос╕в виборц╕в до 2,9%) через ╖╖ зрадницьку позиц╕ю в критичн╕й ситуац╕╖.
То чому ж рос╕йськ╕ пол╕тики, як╕ заговорили у зв’язку з цим про подальш╕ прояви фашизму та вандал╕зму, так байдуже поставилися до дати, пов’язано╖ напряму з дорогими для ╖хнього серця радянськими символами?
Про те, що це не випадков╕сть, пересв╕дчу╓ приклад Криму, де м╕сцеве телебачення ╓ особливо чутливим до ус╕х нюанс╕в рос╕йсько╖ пол╕тики. Про 97-му р╕чницю Жовтнево╖ революц╕╖ воно не згадувало взагал╕, жодним рядком, н╕бито це не кримчани грудьми стали на захист пам’ятника Лен╕ну, з чого ╕ розпочалася так звана «крымская весна».
Вперше за увесь радянський ╕ пострадянський пер╕од не було ╕ м╕тингу б╕ля пам’ятника врятованому л╕деру св╕тового пролетар╕ату, не виступив хоча б «для годиться» й жоден ╕з компарт╕йних оч╕льник╕в Криму. А ще р╕к тому вони заливалися солов’ями, кляли Укра╖ну, присягалися у в╕рност╕ Рос╕╖. То де ж слова захвату ╕ компл╕менти на адресу кримсько╖ та рос╕йсько╖ влади, адже на площ╕ з╕бралася публ╕ка, найв╕ддан╕ша рос╕йськ╕й ╕де╖?
╤ якщо не було дозволено говорити, то де от╕ розма╖т╕ транспаранти – джерело народно╖ мудрост╕? А я ж спод╕валася побачити на площ╕ когось ╕з представник╕в влади, як╕ знаходять час ╕ так охоче беруть участь у акц╕ях з╕ збирання см╕ття, й це впродовж тижня пот╕м транслю╓ться по телебаченню. То х╕ба ж збирання см╕ття важлив╕ше за пролетарську революц╕ю?
Вт╕м, цього разу все обмежилось концертом одного виконавця, когось ╕ншого я так ╕ не дочекалася. А не дочекалася тому, що на ту саму годину було призначено ╕ комун╕стичний м╕тинг, який мав проходити б╕ля пам’ятника парт╕йному л╕деру радянських час╕в Петру Кириченку. Не усв╕домлюючи, що прихильник╕в комун╕стично╖ ╕де╖ навмисно розвели по р╕зних кутках, я, як ╕ багато присутн╕х на площ╕, чекала, що люди п╕сля концерту орган╕зовано вирушать на м╕сце проведення м╕тингу, под╕бно до того, як це було щороку у «фашистськ╕й» Укра╖н╕. Та поки вони нудьгували п╕д одноман╕тний сп╕в на незвично спекотному для ц╕╓╖ пори року сонц╕, м╕тинг на набережн╕й Салгиру, до реч╕, дуже не численний, завершився.
Однак те, що я, проявивши км╕тлив╕сть, все-таки встигла почути, одразу ж прояснило ситуац╕ю. Орган╕затором заходу став колишн╕й секретар обкому компарт╕╖ Криму, а п╕зн╕ше л╕дер к╕лькох компарт╕йних орган╕зац╕й, з яких його почергово було виключено «за довгий язик», Леон╕д ╤ванович Грач. В умовах РФ в╕н теж не «перевиховався», ╕ про це добре знала кримська влада, яку Леон╕д ╤ванович знеславлював не лише на р╕вн╕ Криму, але й на р╕вн╕ вс╕╓╖ Рос╕╖.
— При влад╕ нема╓ ос╕б, як╕ здатн╕ широко мислити, — заявив в╕н. – Ц╕ люди некомпетентн╕, колишн╕ КДБ╕сти (кому, як не Л. Грачу, знати вс╕ ц╕ нюанси. – авт.). Це — босота, яка вм╕╓ лише красуватися на екранах телев╕зор╕в. А погляньмо на зроблен╕ ними призначення: за п╕вроку зм╕нилося три м╕н╕стри охорони здоров’я, а становище в медицин╕ жахливе. Безл╕ч проблем ╕ у сфер╕ м╕жнац╕ональних стосунк╕в. Всюди безлад.
Жорстко пройшовся Л. Грач ╕ по «нуворишу» пану Аксьонову, який з╕брав «неук╕в ╕ крад╕╖в» ╕ на якого Леон╕д ╤ванович вже встиг поскаржитися президенту Рос╕╖. Та ще б╕льше д╕сталося «сво╖м». Петра Симоненка кримський компарт╕йний л╕дер назвав «крад╕╓м ╕ розпусником», котрий «п╕дклав компарт╕ю п╕д Оксану», внасл╕док чого в Укра╖н╕ прийшли до влади «бандити ╕ фашисти». «Зюганов такий самий, але «устарел» ╕ молодухи не знайшов». ╤ дал╕ – в тому ж ключ╕, н╕бито ╕ сам Леон╕д ╤ванович належить до яко╖сь босоти, а не до партноменклатури.
Тож не дивно, що кримська влада, стурбована власним ╕м╕джем, обхитрила народ ╕ в такий спос╕б зберегла його в╕д «тлетворного» впливу Леон╕да ╤вановича. Хоча насправд╕ його проблема була не ст╕льки в ╕накомисленн╕, ск╕льки в розгнузданост╕ ╕ невихованост╕.
Про це св╕дчать хоча б заключне слово Л. Грача та прийнята на м╕тингу резолюц╕я, де плюндруються США й ╕нш╕ кра╖ни «дикого кап╕тал╕зму», висловлю╓ться п╕дтримка рос╕йському уряду щодо м╕жнародно╖ пол╕тики та зауважу╓ться, що п╕д виглядом ╓днання з Рос╕╓ю до влади прийшли ставленики Кучми, Ющенка ╕ Януковича, як╕ продовжують свою чорну справу. Хоча пан Аксьонов, схоже, не ма╓ в Ки╓в╕ над╕йних тил╕в, а останн╕ призначення робив саме в╕н.
На м╕тингу було вир╕шено також звернутися до В. Пут╕на з проханням повернути «червоний день календаря» та розпочати зб╕р п╕дпис╕в по РФ за перейменування Волгограда на Стал╕нград.
Пот╕м в╕дбувся прийом в комун╕сти. Але хоча було заявлено про 125 кандидат╕в, парт╕йн╕ квитки одержало з п╕вдесятка. А для юного подружжя новоспечених комун╕ст╕в Леон╕д ╤ванович нав╕ть запропонував покричати «Г╕рко!».
Перед м╕крофоном прозвучали й аматорськ╕ в╕рш╕ присутн╕х тут бабусь. Показовими можна вважати так╕ рядки: «Спасибо вам, российские солдаты, за спасенный Крым, мой край родной!».
Та ц╕ неск╕нченн╕ подяки виглядають ще досить скромно поряд з вигуками: «За Родину! За Путина!», як╕ чи не щодня можна почути по телев╕зору у контекст╕ «готовий покласти сво╓ життя». А щойно один з рос╕йських телеканал╕в назвав президента РФ найв╕дом╕шою у св╕т╕ людиною, хоча бути в╕домим ще не означа╓ бути хорошим, ╕ тут ╓ чимало приклад╕в, особливо пов’язаних з Великою В╕тчизняною в╕йною.
Тож, думаю, журнал╕сти дещо перестаралися. Постраждали у цьому св╕тл╕ ╕ рос╕йськ╕ комун╕сти, як╕ лишилися у св╕й головний день без оч╕кувано╖ трибуни. Та ╕ як же було не п╕дстрахуватися, адже ц╕ люди, чого доброго, можуть почати точити списи ╕ на сво╖х р╕дних рос╕йських ол╕гарх╕в, як це зробив Л. Грач, згадають про зростання ц╕н, пад╕ння курсу рубля та ╕нш╕ сумн╕ обставини рос╕йського життя. ╤ це в той час, як ╖хн╕м «класовим» ворогом мають бути лише США та Укра╖на. Зрештою, компарт╕йний л╕дер Геннад╕й Зюганов пол╕тичну ситуац╕ю розум╕╓ правильно. В червоному вбранн╕, з такою ж самою «червоною» командою в╕н таки промайнув на телеекран╕ ╕ «накотив бочку» на кап╕тал╕зм, без якого, до реч╕, як ╕ Петро Симоненко, не жив би тепер при повному особистому комун╕зм╕ та ╕ гадки не мав би про те, як це насправд╕ при╓мно.
Але сьогодн╕ проблема л╕вих сил д╕йсно сто╖ть десь на десятому план╕ як в Рос╕╖, так ╕ в Укра╖н╕. Бо комун╕сти, т╕ й ╕нш╕, фактично зрадили ╕нтереси трудящих ╕ позбулися права говорити в╕д ╖хнього ╕мен╕.
Та по-справжньому шкода мен╕ було лише стареньку, виснажену, бл╕ду, як полотно, ж╕нку в ╕нвал╕дному в╕зку, яку привезла на площу Лен╕на, ймов╕рно, ╖╖ правнучка. Ц╕й ж╕нц╕ було б значно комфортн╕ше послухати п╕сень вдома по телев╕зору у кращому виконанн╕ ╕ не думати н╕ про важкий маршрут ╕з в╕дсутн╕ми пандусами, н╕ про обманут╕ над╕╖, особливо якщо вона спод╕валася на повернення в кра╖ну сво╓╖ молодост╕.
Вт╕м, в╕йськово-патр╕отичне виховання таки да╓ сво╖ плоди. Днями одна знайома юна особа заявила, що п╕де служити контрактником у рос╕йську арм╕ю, бо «зараз на арм╕ю та зброю працю╓ вся Рос╕я, ╕ там дуже хорош╕ зарплати». А м╕й сумн╕в щодо того, чи не краще було б переадресувати кошти на пол╕пшення життя громадян, бо в рос╕йськ╕й глибинц╕ частенько ще не бачили електричного св╕тла, заперечив: «Рос╕я велика, а ╕ншим кра╖нам браку╓ територ╕╖, тож кожна мр╕╓ в╕дчепити у не╖ шматок земл╕».
Чи не тому Рос╕я наперед сама запаса╓ться чужими територ╕ями? ╤ чи не доведеться мо╓му знайомцю захищати «рос╕йськ╕» земл╕ на Донбас╕ або ж на якомусь ╕ншому континент╕?

Тамара ФЕДОРЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14289

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков