Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2014
КРИМСЬК╤ ЗАМАЛЬОВКИ

* * *
...Я й познайомилась з Гюнай... завдяки кв╕там. У салон╕ краси одного з кримських санатор╕╖в, де вона працю╓, мене вразило п╕дв╕коння, суц╕ль вкрите ф╕алками незвичайних кольор╕в ╕ суцв╕ть! Кв╕ти можна було розглядати годинами, милуючись красою, заряджаючись настро╓м.
Гюнай зналася на кв╕тах, у не╖ на присадибн╕й д╕лянц╕ в Форос╕ буяло чи не найяскрав╕ше л╕то в Криму: палахкот╕ли флокси ╕ гордувались троянди, стелились настурц╕╖ ╕ хизувалися статн╕ глад╕олуси, гор╕ли жоржини ╕ витинали дивне плетиво р╕знокольоров╕ кручен╕ панич╕. Одних лише чорнобривц╕в мала к╕лька р╕зновид╕в: в╕д б╕лих до карих, в╕д високих помаранчевих повняк╕в — до низьких др╕бно-жовтих бричик╕в. Як ╕ ромашок: син╕х, рожевих, б╕лих...
Не було у Гюнай — мальв...
Як ╖й подобались ц╕ кв╕ти з м╕ського парку, котрим вона любила гуляти! Повз який поверталась з роботи. В який приходила у в╕льний час — аби насолодитися сп╕лкуванням ╕з цими незвичайними кв╕тами. Величав╕ красен╕ вабили, усм╕хались, в╕тали щоранку ╕ благословляли щовечора...
Це було тор╕к, вл╕тку 2013-го. Я пооб╕цяла, що над╕шлю Гюнай нас╕ння наших мальв... Пояснила, що мальвам для кв╕ту потр╕бно два роки — спочатку вони сходять, ростуть, а наступного року — кв╕тнуть. Вже збиралася було до в╕д’╖зду, аж раптом стук у двер╕: на пороз╕ стояла Гюнай ╕з згорточком зернят: «Це вам, наш╕ кримськ╕ кв╕ти. Висад╕ть навесн╕. Поливайте вдосталь. Цв╕стимуть дуже п╕зно — може, нав╕ть у жовтн╕...».
Я висадила. Виходила! Я рад╕ла оранжевим суцв╕ттям — красивим ╕ щирим, як твоя душа, Гюнай. Дивлюсь на них ╕ згадую тор╕шню по╖здку до Криму. Вловила себе на думц╕: т╕ кв╕ти — то вкв╕тчан╕сть нашо╖ дружби... В╕дсутн╕сть в╕длеглост╕ територ╕й та часу... То — нероз’╓днан╕сть наших душ ╕ помисл╕в! Хай же й надал╕ в кожн╕м нов╕м суцв╕тт╕ кв╕тнуть наш╕ голоси, слова, над╕я...
 ЯК ТАМ ТВО╥ МАЛЬВИ, ГЮНАЙ?
* * *
Якось серед мо╖х колег-киян зайшла розмова про гриби, про сезон ╖хнього збирання. До реч╕, — згадала я, — чи зна╓те ви, коли в Криму почина╓ться грибна пора? Бо ╕ сама до недавнього часу не знала.
Почина╓ться... взимку, розпов╕дали мен╕ тор╕к друз╕-кримчани.
Особисто для нас, — продовжували вони, — початком грибозбору традиц╕йно ╓... 8-10 березня. Збира╓мось невеличким колом друз╕в ╕ вируша╓мо за мишатами (так звуться м╕сцев╕ гриби). ╤ де б не були: Форос, Меласа, Гончарне — привозимо зв╕дти повн╕ вал╕зи пахучо╖ грибно╖ розкош╕!
Але, бачачи мо╖ здивован╕ оч╕, продовжували дивувати дал╕, мовляв, як для початку сезону — то й це зап╕зно! Бо в лютому, наприклад, ╓ м╕сцини в соснових л╕сах, де вдосталь можна набрати гриб╕в! Чому диву╓тесь? Ось, наприклад, минулого року взимку в╕дпочивала пара молодят з Б╕лорус╕╖. Виявилось, затят╕ грибники: ось кого не можна здивувати, так це ╖х — об╕знаних ╕ досв╕дчених збирач╕в, але й т╕ кожну в╕льну годину присвячували пошукам ╕ збору маслят, рижик╕в, а з високог╕рних вершин ╕нколи приносили й справжн╕ б╕л╕ гриби! Увечер╕ смажили, частину сушили. А коли напередодн╕ весни в╕д’╖жджали додому, багажник сво╓╖ авт╕вки завантажили св╕жоз╕браними кримськими грибами. ╤ без к╕нця дивувалися: ЯК ТАКЕ МОЖЕ БУТИ? Ст╕льки гриб╕в у... лютому?!
* * *
Подоба╓ться слухати народн╕ п╕сн╕ кра╖н, де доводилось бувати. Мелод╕йн╕, журлив╕, весел╕ — вони несуть неповторну автентику, розкривають душу народу, якому належать... Звичайно, част╕ше слухаю укра╖нськ╕ народн╕. А серед них — лемк╕вську «Ой, верше м╕й, верше...» у виконанн╕ Джамали. Слухаю — ╕ зрина╓ в пам’ят╕ тр╕умфальний виступ сп╕вачки в Юрмал╕ 2009 року, котрий прин╕с Джамал╕ не лише перше м╕сце, а й широке визнання ╕ славу! Пам’ята╓те, як судд╕ — в╕дом╕ музиканти й сп╕ваки, поставивши ╖й найвищу оц╕нку, аплодували стоячи! Й одразу за ними одностайно п╕дхопилися глядач╕, скандуючи хором: «Ук-ра-╖-на!». Ун╕кальний голос, ориг╕нальне виконання, високий емоц╕йний накал п╕сн╕ — все це викликало рад╕сть ╕ горд╕сть за нашу сп╕вачку не т╕льки в мене, не лише в Юрмал╕, а далеко за межами Латв╕╖ й Укра╖ни... В ╕нтерв’ю численним журнал╕стам Джамала сказала, що ВВАЖА╢ П╤СНЮ Р╤ДНОЮ, ОСК╤ЛЬКИ ЧУЛА ╥╥ В ДИТИНСТВ╤ В╤Д МАМИ...
* * *
У мо╖й колекц╕╖ буквар╕в з╕ всього св╕ту, котру формую давно ╕ з любов’ю, ч╕льне м╕сце пос╕да╓ букварик кримськотатарсько╖ мови, який я придбала на розк╕шн╕м базар╕ в Бахчисара╖ рок╕в п’ять чи с╕м тому... Кърымтатар «Элифбе» (автор Э. С. Акъмоллаев) — букварик видавництва «Радянська школа», 1990 р╕к. На обкладинц╕ — чорноока д╕вчинка в шк╕льн╕й форм╕ веселим дзвоником, перехопленим червоною стр╕чкою, кличе д╕тей на урок...
Взяла з полиц╕ книжечку одразу, як ознайомилася з прекрасним опов╕данням Нуззета Умерова «Диктант» у чудовому переклад╕ Данила Кононенка («КС» в╕д 24.10.2014 р.). Так, сп╕льних чи схожих за звучанням ╕ значенням сл╕в у наших двох мовах достатньо: кестане — каштан, курьпе — крупа, чалаш — шалаш, къартоп — картопля, къабак — кабак, гарбуз. До реч╕, у нас на Микола╖вщин╕ зам╕сть слова гарбуз вживають слово... кабак! (Кабакова каша, шматочки кабака тощо). Близьк╕сть п╕вденних земель? Думаю, не т╕льки...
Завжди ╕з задоволенням гортаю букварик. Намагаючись вгадати, — хто саме вчився за ним, хто до мене гортав ц╕ стор╕нки... Ось серед одн╕╓╖ з тем над словом фындыкъ легенько ол╕вчиком — почерк, скор╕ше, д╕вчинки — п╕дписано: фундук. А над словом бостан — город. (Чи не зв╕дси, подумала, наше укра╖нське — баштан?)...
...Гортаю «Элифбе» — з книжкових стор╕нок зринають жив╕ слова-голоси красиво╖ мови, так не схожо╖ на слов’янську, але по-сво╓му колоритно╖ й яскраво╖! Укра╖нська та кримськотатарська — мають багато сп╕льних, т╕сно переплетених м╕ж собою, сл╕в завдяки кореням, ╕стор╕╖ й розвитку, в╕дтак, вза╓мно збагачуючись, мови об’╓днують народ╕в-брат╕в ╕ РОЗК╤ШНО КВ╤ТНУТЬ НА СВО╥Й ЗЕМЛ╤!
* * *
У жовтн╕ верби
все б╕льше плачуть...
Чують
голою шк╕рою л╕д!
Над водою, сердешн╕,
тужать,
при дороз╕ стоять
╕ мужньо
проводжають хлопц╕в
на Сх╕д...
Мудра стара рокита
всю н╕ч лопот╕ла
листяччям,
сивим,
мов скрон╕ матус╕.
Руки ламала,
безмовно кричала.
Верба семипала
╕з Кос-Арала...
...П╕сню про сина —
баладу ос╕нню —
сп╕ва╓
Джамала...

Наталя ВОЛОШКО,
письменниця

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14297

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков