"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема "Душі криниця"
#46 за 14.11.2014
«ЛЕСИНА ОС╤НЬ»
В «неЛесиному» Криму...
Золотистий печворк падолисту вкрива╓ вулиц╕, тротуари, а полудневе сонце, тепле й лаг╕дне, поверта╓ нас у л╕то з ароматом персик╕в ╕ винограду, неостуджено╖ за н╕ч на морському узбережж╕ води. У Криму ос╕нь – немов оксамит. Замилу╓шся. Три осен╕ провела в Ялт╕ укра╖нська поетеса Леся Укра╖нка, тож ╕ науково-практичн╕ конференц╕╖ за ╖╖ л╕тературною творч╕стю, що близько двадцяти рок╕в проводяться в цю пору року на п╕востров╕, зазвичай скорочено називають «Лесина ос╕нь». — Не стали переривати цю традиц╕ю ми ╕ нин╕шнього року, — говорить ╖╖ координатор, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ факультету слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖ та журнал╕стики Тавр╕йського ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського В╕ктор Гуменюк. – Лише внесли одну поправку: в р╕к 200-р╕ччя в╕д дня народження Тараса Шевченка зробили акцент на досл╕дження Шевченк╕вських код╕в ╕ мотив╕в у творчост╕ Лес╕ Укра╖нки та ╕нших письменник╕в нов╕тньо╖ доби. Фрагментами з його постановки на сцен╕ Кримського академ╕чного музичного театру п’╓си Т. Шевченка «Назар Стодоля» ╕ в╕дкрилася ця масштабна за к╕льк╕стю учасник╕в конференц╕я, на яку над╕йшло понад сто л╕тературо- ╕ мовознавчих роб╕т в╕д науковц╕в, театрознавц╕в, викладач╕в, асп╕рант╕в ╕ студент╕в з трьох кримських виш╕в – Тавр╕йського, ╕нженерно-педагог╕чного та гуман╕тарного ун╕верситет╕в. Поетично-л╕ричний тон конференц╕╖ задала вистава «Зустр╕ч з укра╖нською п╕снею», в як╕й ╖╖ режисер-постановник В. Гуменюк в╕в з глядачами, серед яких було багато студент╕в, розмову про фольклорну основу укра╖нсько╖ п╕сенност╕, використання укра╖нського мелосу в опер╕ «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, музиц╕ Петра Чайковського, Серг╕я Рахман╕нова, Людв╕га ван Бетховена, Ференца Л╕ста, укра╖нських композитор╕в Анатол╕я Кос-Анатольського, Олександра Б╕лаша та ╕нших, декламував сво╖ в╕рш╕ ╕ виконував у супровод╕ концертмейстера Любов╕ Трофимово╖ так╕ вокальн╕ твори, як «Дивлюсь я на небо», «Н╕ч яка м╕сячна», «Ой ти, д╕вчино, з гор╕ха зерня». Ретроспективу укра╖нських п╕сень в╕д щедр╕вок ╕ колядок до сучасних мелод╕й та фрагмент╕в з опер йому допомагали в╕дтворювати на сцен╕ заслужений артист Укра╖ни Микола Бондаревський, артисти театру Марина Г╕ман, Ем╕л╕я Меметова, Тетяна Медвед╓ва, симфон╕чний оркестр п╕д кер╕вництвом Серг╕я Приймака. В обрамленн╕ танцювальних номер╕в з вистави «Назар Стодоля» (балетмейстер Серг╕й Биков) особливо виразно окреслювалися поетичн╕ паралел╕зми природи з настроями людей, в╕длуння фольклорних традиц╕й у мелод╕ях, б╕льш╕сть з яких – про кохання. Для Лес╕ Укра╖нки Крим став одним ╕з м╕сць вибудовування себе, свого внутр╕шнього ╕мперативу в обставинах життя, до яких ╖╖ спонукала хвороба. На пленарному зас╕данн╕, що в╕дбулося в Кримському науковому центр╕, його учасники сп╕льно з В. Гуменюком немов зд╕йснили в╕ртуальну подорож по кримських м╕сцях Л. Укра╖нки, як╕ вона поетизувала у двох циклах в╕рш╕в – «Кримськ╕ спогади» та «Кримськ╕ в╕дгуки». Вперше Леся 19-р╕чною д╕вчиною вл╕тку 1890 року прибула на пароплав╕ з Одеси в ╢впатор╕ю для грязел╕кування на Сакському курорт╕ к╕сткового туберкульозу, на який захвор╕ла, застудившись у ранньому дитинств╕ п╕д час свята Хрещення води в р╕чц╕. Вона сто╖чно трималася в обставинах, коли про можлив╕сть бути, як люди, доводилося лише мр╕яти. Лихо загартувало Лесю. В ╖╖ характер╕ викристал╕зувалося ум╕ння жити наперек╕р обставинам, зц╕пивши зуби, яке по╓днувалося з природною людською грац╕╓ю, само╕рон╕чн╕стю та самовимоглив╕стю без будь-яких натяк╕в на аскетизм. Неодм╕нною частиною ╖╖ ╓впатор╕йського життя ста╓ л╕тературна творч╕сть. П╕сля м╕сяця л╕кування грязями Леся вирушила разом з мат╕р’ю Оленою Пч╕лкою в подорож п╕востровом: Бахчисарай, Севастополь, Ялта… Другий Лесин при╖зд у Крим був б╕льш тривалим: вона прожила в Ялт╕ майже р╕к (липень 1897 – червень 1898 рр.). У цей пер╕од у протиставленн╕ пишного лавра ╕ скромно╖ маленько╖ кв╕тки saxifraga (ломикам╕нь), що ма╓ могутню житт╓ву силу ╕ пробива╓ св╕й росток на камен╕ в горах, поетеса концентру╓ важлив╕ для не╖ художн╕ смисли. В ╖╖ поез╕╖ клекоче бунт проти невол╕ в ус╕х ╖╖ формах ╕ виявах. Якими б важкими не були житт╓в╕ обставини само╖ поетеси тод╕ й надал╕, вона завжди керувалася одного разу вибраними для себе моральними максимумами. Тут вона пише пройнят╕ особистими переживаннями драматичн╕ сцени «╤ф╕ген╕я в Таврид╕», поему «М╕сячна легенда» та драматичний д╕алог «Айша ╕ Мохаммед», опов╕дання «Над морем», працю╓ над драмами «У пущ╕» та «Руф╕н ╕ Пр╕сц╕лла», як╕ вважа╓ дуже важливими у сво╖й творчост╕, редагу╓ знамениту «Кассандру». Порив до свободи – це було те, що визначало дух неоромантизму початку ХХ стол╕ття. Стих╕я моря та розк╕шн╕ ╕мпров╕зац╕╖ природи Криму, як╕ свого часу надихали великих романтик╕в св╕ту – Д. Байрона, О. Пушк╕на, А. М╕цкевича, додавали енерг╕╖ та сили поетичному слову Лес╕ Укра╖нки. На пленарному зас╕данн╕ та в трьох секц╕ях: «Л╕ричн╕ та еп╕чн╕ л╕тературн╕ жанри як в╕дкрит╕ для оновлення обереги нац╕ональних художн╕х традиц╕й», «Стильов╕ та жанров╕ аспекти л╕тературного ╕ театрального драматизму» та «Л╕нгвокультуролог╕чн╕ аспекти вивчення художнього тексту» учасники конференц╕╖ анал╕зували р╕зн╕ аспекти творчост╕ Лес╕ Укра╖нки. Прим╕ром, кандидат ф╕лолог╕чних наук Ольга Гуменюк (К╤ПУ) досл╕джу╓ особливост╕ поетики ╖╖ античних драм, кандидат ф╕лолог╕чних наук Валентина Власенко (К╤ПУ) – л╕нгвокультурну парадигму еп╕столярно╖ спадщини. Про те, який в╕дбиток на творч╕сть Л. Укра╖нки зробив художн╕й св╕т Т. Шевченка, йшлося в допов╕дях про вербал╕зац╕ю концепту «душа», зображення драматизму ж╕ночо╖ дол╕, мотив ж╕ночого страждання в поем╕ Т. Шевченка «Катерина» та драм╕-фе╓р╕╖ Л. Укра╖нки «Л╕сова п╕сня». Великий ╕нтерес проявили учасники конференц╕╖ до постат╕ Кобзаря та його геро╖в, сво╓р╕дност╕ актуал╕зац╕╖ м╕фолог╕чних ╕ фольклорних код╕в, образ╕в ╕ мотив╕в у творчост╕ митц╕в нов╕тньо╖ доби – Максима Рильського, Олеся Гончара, ╤вана Драча, Андр╕я Малишка, Л╕ни Костенко, Василя Стуса. Про це, зокрема, говорила в сво╓му виступ╕ доктор ф╕лолог╕чних наук, професор кафедри м╕жмовних комун╕кац╕й та журнал╕стики Тавр╕йського ун╕верситету Тетяна Ященко, анал╕зуючи заголовок як один ╕з культурних код╕в балади «Причинна». — Незважаючи на р╕знор╕дн╕ оц╕нки рел╕г╕йност╕ та сакральност╕ в творчост╕ Шевченка, погоджу╓мося з тим, що саме в╕н став першим укра╖нським митцем, який художньо неперевершено осмислив ╕стор╕ю свого народу у високому контекст╕ Святого письма, — сказала у допов╕д╕ «Вербал╕зац╕я концепту «свят╕сть» у поетичних творах Тараса Шевченка» кандидат ф╕лолог╕чних наук, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ К╤ПУ Н╕на Грозян. – Тому з його творами пов’язу╓ться один з найважлив╕ших етап╕в у ход╕ ╕сторичного розвитку укра╖нсько╖ рел╕г╕йно-ф╕лософсько╖ поез╕╖. Багато виступ╕в присвячувалося анал╕зу творчост╕ укра╖нських, рос╕йських та кримськотатарських письменник╕в, зокрема, ╤вана Франка, Степана Руданського, Максима Горького, ╢вгена Гуцала, Мар╕╖ В╕рг╕нсько╖, Дженг╕за Дагджи та ╕нших, а також таких мовностил╕стичних аспект╕в л╕тературного процесу, як мовний етикет, фразеолог╕зми як один ╕з засоб╕в створення експресивно-емоц╕йного фону художн╕х текст╕в, терм╕нолог╕чн╕ одиниц╕ в галуз╕ укра╖нсько╖ фольклористики, мистецький синкретизм тощо. Наприклад, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор кафедри рос╕йсько╖ та заруб╕жно╖ л╕тератури Тавр╕йського ун╕верситету Людмила Борисова розпов╕ла про результати сво╖х досл╕джень ╕накомовност╕ в роман╕ Максима Горького «Життя Клима Самг╕на». Завершився другий день роботи конференц╕╖, як ╕ перший, у музичному театр╕. Спец╕ально для ╖╖ учасник╕в тут в╕дбувся показ ще одн╕╓╖ постановки В. Гуменюка – вистави «Орг╕я» за драмою Л. Укра╖нки, а п╕сля ╖╖ зак╕нчення з ними зустр╕лися артисти, як╕ виконали головн╕ рол╕. Наступного дня вони в╕дбули автобусом в Ялту, де досл╕дження тенденц╕й розвитку л╕тератури ╕ мистецтва продовжилося на баз╕ Кримського гуман╕тарного ун╕верситету. — Я захоплююся поез╕╓ю Лес╕ Укра╖нки ╕ драмою «Л╕сова п╕сня», бо й сама родом з волинських кра╖в, — говорить доцент кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Тавр╕йського ун╕верситету В╕ра Ачилова. – ╥╖ творч╕сть приваблю╓ мене ф╕лософською глибиною ╕ л╕ризмом. ╥╖ допов╕дь «Функц╕онування речень спонукально╖ моральност╕ в драматичн╕й поем╕ «Орг╕я» стала продовженням розпочато╖ напередодн╕ розмови про в╕з╕ю нового св╕ту в драматург╕╖ Лес╕ Укра╖нки, про ╖╖ творч╕сть як джерело к╕нематограф╕чност╕. Викладач╕ та студенти обговорювали нов╕ п╕дходи та методи до викладання творчого надбання поетеси в школ╕, вивчення його п╕д час позакласно╖ роботи. Одн╕╓ю з╕ складових ланок цього осв╕тньо-виховного процесу в Ялт╕ ╓ Музей Лес╕ Укра╖нки. Його чудово оформлена експозиц╕я наочно демонстру╓, якою людиною витончено╖ ╕ надзвичайно чутливо╖ душ╕ була Леся Укра╖нка. Перебуваючи в Криму в р╕зн╕ пер╕оди життя, загалом ш╕сть рок╕в, вона сп╕льно з╕ сво╖м чолов╕ком Климентом Кв╕ткою, юристом за профес╕╓ю ╕ фольклористом за покликанням, займалася й етнограф╕чною д╕яльн╕стю. ╥╖ результатом стала зб╕рка народних мелод╕й, записаних з голосу поетеси. Вона з╕брала велику колекц╕ю кримськотатарських узор╕в, як╕, за ╖╖ словами, «надто под╕бн╕ до укра╖нських». — Ми сьогодн╕ тракту╓мо Лесю Укра╖нку як представника модерн╕зму, що на початку ХХ стол╕ття писала в стил╕, до якого письменники св╕ту прийшли лише в його середин╕, — говорить В. Гуменюк. – ╥╖ ц╕кавили процеси оновлення л╕тератури, теоретичним та ╕сторичним питанням розвитку яко╖ присвятила багато сво╖х праць. У 12-томному виданн╕ твор╕в Л. Укра╖нки вони складають восьмий том. Поетеса випередила св╕й час, ╕ нам було ц╕каво подивитися на не╖ саму як на письменника-новатора та на ╖╖ коди й мотиви в модерн╕й та постмодерн╕й л╕тератур╕ Укра╖ни, Рос╕╖ та св╕ту. Так╕ конференц╕╖ будемо проводити й надал╕. Матер╕али нин╕шньо╖ лесезнавчо╖ конференц╕╖ передбача╓ться опубл╕кувати в науковому журнал╕ «Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского». Минають роки. А по уступах Кримських г╕р, якими милувалася юна Леся, як ╕ ран╕ше, зб╕гають аж до моря дзв╕нк╕ води. ╤ можна лише дивуватися, як багато нею написано немов про нас сьогодн╕шн╕х. ╥╖ твори актуальн╕ ╕ в наш час.
Валентина НАСТ╤НА
Леся УКРА╥НКА (З циклу «Кримськ╕ спогади») НЕГОДА
В темний веч╕р сиджу я в хатин╕; Буря гра╓ на Чорному мор╕… Гом╕н, стог╕н, квил╕ння пташин╕, Б’╓ться хвиля, як в лютому гор╕. Там на берез╕ мр╕╓ к╕лками Морський човен, розбитий, нужденний, Наче зв╕р, що в пустин╕ п╕сками Його вихор засипав п╕вденний; Мов у неба рятунку благають Т╕ останки сумн╕, нещаслив╕, А з туману на них наб╕гають Гр╕зн╕, лют╕ вали б╕логрив╕. Вдарить вал ╕ гукне, мов з гармати, Скр╕зь по берез╕ гук залуна╓; Хоче море човна розламати, Трощить, ломить, п╕ском засипа╓. Як розбитий човен безталанний Серед жовтих п╕ск╕в погиба╓, Так чудовий сей край богоданний У невол╕ в чужих пропада╓. Наче к╕нь степовий, в╕льний, дикий, Що в п╕сках у пустин╕ вмира╓: Захопив його вихор великий, К╕нь упав ╕ в знесилл╕ кона╓. В ньому серце живе╓ ще б’╓ться, В ньому кров не застигла живая, А над ним вже кружля╓ та в’╓ться Птаства хижого чорная зграя; Рвуть, хапають, ╖дять та шматують При пажерн╕м та лют╕м ячанн╕, ╤ криваве╓ т╕ло батують, Що тремтить при останн╕м сконанн╕. Сильне море! зберися на сил╕! Ти потужне, нема тоб╕ впину, – Розжени сво╖ буйн╕╖ хвил╕, Затопи сю нещасну кра╖ну! ╢впатор╕я, 1891
Державний ком╕тет телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни продовжу╓ прийом заявок на участь у конкурс╕ на здобуття щор╕чно╖ прем╕╖ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки за л╕тературно-мистецьк╕ твори для д╕тей та юнацтва. Прем╕я присуджу╓ться у чотирьох ном╕нац╕ях: — л╕тературн╕ твори для д╕тей та юнацтва; — художн╓ оформлення книжок для д╕тей та юнацтва; — театральн╕ вистави для д╕тей та юнацтва; — к╕нотвори для д╕тей та юнацтва. На здобуття Прем╕╖ висуваються ориг╕нальн╕ твори ╕ роботи, опубл╕кован╕ (оприлюднен╕) у завершеному вигляд╕ протягом останн╕х трьох рок╕в, але не п╕зн╕ше, н╕ж за п╕вроку до ╖хнього подання на конкурс. Не приймаються твори, як╕ були в╕дзначен╕ ╕ншими прем╕ями. Заявка на участь у конкурс╕ пода╓ться до Держкомтелерад╕о до 1 грудня 2014 року. Творч╕ сп╕лки, нац╕онально-культурн╕ та нац╕онально-просв╕тницьк╕ товариства, видавництва ╕ видавнич╕ орган╕зац╕╖, редакц╕╖ пер╕одичних видань, вчен╕ ради вищих навчальних заклад╕в, науков╕ установи, асоц╕ац╕╖ вносять пропозиц╕╖ щодо претендент╕в на здобуття Прем╕╖ та подають до Держкомтелерад╕о так╕ документи: клопотання про присудження Прем╕╖ з╕ стислою характеристикою твору та його автора у паперов╕й та електронн╕й форм╕; три прим╕рники твору у друкованому вигляд╕; розширену анотац╕ю на тв╕р у паперов╕й та електронн╕й форм╕; коп╕╖ в╕дгук╕в у засобах масово╖ ╕нформац╕╖, реценз╕╖ (за наявност╕); коп╕╖ паспорта та ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податку. Заявку з пом╕ткою «На здобуття щор╕чно╖ прем╕╖ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки за л╕тературно-мистецьк╕ твори для д╕тей та юнацтва» просимо надсилати до Держкомтелерад╕о за адресою: 01001, м. Ки╖в, вул. Прор╕зна, 2. Контактний телефон: (044) 278-87-56; e-mail: kniga@comin.gov.ua, sector@comin.gov.ua
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14299
|