Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Анатол╕й КАЧАН
В╕дсутн╕сть нав’язливо╖ дидактики, знання психолог╕╖ дитини ╕ висока художн╕сть —...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2014
УКРА╥НСЬКИЙ МЕД — НАЙСМАЧН╤ШИЙ!

ОС╤НЬ ЗОЛОТА… Нею захоплювалися поети ╕ художники р╕зних час╕в, р╕зних нац╕ональностей, р╕зних соц╕альних верств. Як чудово, що ╓ реч╕, як╕ не мають пол╕тичного окрасу ╕ ними можна милуватися, в╕дпочивати душею, забуваючи про вс╕ негаразди буденного життя.
От ╕ в нашому дитсадку пройшло ос╕нн╓ свято. В цей день донечка з рад╕стю одягла вишиванку, куплене в Карпатах намисто, на пояс╕ – соняхи ручно╖ роботи – символ щедрост╕ ╕ достатку укра╖нсько╖ родючо╖ земл╕-годувальниц╕.
Як мало зараз у нашому житт╕ свят! Наш╕ дн╕ проминають у тривогах, в пост╕йному напруженн╕. Важко бути байдужими, коли гинуть люди, – так безглуздо, заради чи╖хось рейтинг╕в ╕ пол╕тичних рахунк╕в. Але ось поряд з нами б╕гають малюки, в них сво╖ радост╕ ╕ турботи. ╥м треба щось розпов╕дати про те, що в╕дбува╓ться навколо. В них сотн╕ запитань, а ми часто не зна╓мо на них в╕дпов╕дей.
У скрутному становищ╕ в Криму опинилися батьки тих д╕ток, як╕ ран╕ше навчалися в укра╖нських класах, ц╕кавилися ╕стор╕╓ю й традиц╕ями нашо╖ Батьк╕вщини. В школ╕ д╕тям вже розпов╕дають зовс╕м ╕ншу ╕стор╕ю, яка виг╕дна нов╕й влад╕. Про наше славне минуле ╕ про те, чим можуть пишатися нащадки укра╖нських козак╕в, можна д╕знатися т╕льки в домашн╕х умовах – щось з книжок, щось з ╤нтернету. Зараз ми сам╕ повинн╕ б╕льше займатися осв╕тою наших д╕тей ╕ розпов╕дати про те, чим ми можемо пишатися, будучи укра╖нцями. Пропоную започаткувати в газет╕ рубрику, де б розпов╕далося про найкращ╕ й найв╕дом╕ш╕ укра╖нськ╕ товари, досягнення в спорт╕, мистецтв╕, хто з укра╖нц╕в ╕ чим прославив свою Батьк╕вщину. А я хочу маленьким читачам розпов╕сти сьогодн╕ про найкращий у св╕т╕ укра╖нський мед!

Галина ЛЕЛЕКА
м. С╕мферополь

Олександр БОГЕМСЬКИЙ
УКРА╥НСЬКИЙ МЕД — НАЙСМАЧН╤ШИЙ!

Нин╕ валове виробництво меду в Укра╖н╕ оц╕ню╓ться в 40-60 тисяч тонн. У нас виробляють найб╕льше в св╕т╕ акац╕╓вого меду — одного з найц╕нн╕ших сорт╕в. Близько 5 тисяч тонн меду р╕зних сорт╕в щороку експорту╓ться. На експорт в Укра╖н╕ також розводять бдж╕л — найвитривал╕шу та найв╕дом╕шу карпатську бджолу постачають до р╕зних кра╖н.
Укра╖нц╕ не т╕льки виробляють та експортують багато меду, але й багато його споживають — приблизно 1,2 кг на одну людину щороку. На першому м╕сц╕ за цим показником Австрал╕я — тут кожен мешканець вжива╓ до 1,6 кг меду на р╕к.
Такого меду, як зараз в Укра╖н╕, нема╓ н╕де у св╕т╕. Найароматн╕ший мед iз осоту, донника. Вживаючи як╕сний укра╖нський мед, ви можете збагатити органiзм б╕олог╕чно активними речовинами ╕ покращити св╕й ╕мун╕тет.
Мед недарма вважа╓ться одним ╕з нац╕ональних укра╖нських продукт╕в — за р╕зними даними, в╕д чотирьохсот до семисот тисяч укра╖нц╕в мають пас╕ки ╕ розводять бдж╕л. А колись, у давнину, люди отримували мед так само, як... ведмед╕: просто «викрадали» його у бдж╕л, знайшовши ╕ розоривши гн╕здо. Перший крок у св╕домому бдж╕льництв╕ — це знайти «медове дерево», пом╕тити його так, щоб ╕нш╕ зрозум╕ли, що бджоли вже мають свого «господаря», ╕ зробити поблизу нов╕ дупла, аби бджоли мали, де оселитися. Так╕ осередки називали «бортами», а людей — бортниками, «борти» передавали у спадок, а мед вважався ун╕версальним товаром для обм╕ну. Коли через господарськ╕ потреби доводилося вирубувати л╕с, бортники почали зр╕зати частини дерев з бджолиними гн╕здами ╕ переносити ╖х ближче до житла — це були перш╕ нерозб╕рн╕ вулики. З’явилося й слово «пас╕ка». Вт╕м, до сучасного бдж╕льництва тод╕ було далеко: щоб отримати мед, доводилося зруйнувати ст╕льники, як╕ бджоли пот╕м в╕дновлювали.
Так тривало стол╕ттями. У XVII стол╕тт╕ з’явилися вулики, в яких за допомогою дощечок бджолам давали «напрямок», в якому будувати нов╕ ст╕льники. Спочатку з’явився «книжковий вулик» Гюбера, в якому ст╕льники будувалися в шухлядках на петлях — немов на стор╕нках книги. А у 1815 роц╕ укра╖нець Петро Прокопович запропонував конструкц╕ю рамкового вулика, яка застосову╓ться й донин╕. Вт╕м, у багатьох кра╖нах «оф╕ц╕йним» винах╕дником рамкового вулика вважають Лангсторта, який у 1851 роц╕ запатентував цю технолог╕ю. У 1865 роц╕ була винайдена ротац╕йна медогонка. Ус╕ ц╕ винаходи ╓ основою сучасного бдж╕льництва.

ПРИСЛ╤В’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО МЕД

Бдж╕л боявся, а до меду взявся.
Бдж╕лка мала ╕ та борониться.
Бджола бджол╕ потр╕бна, а людина — людин╕.
Бджола вчить, як у гурт╕ жить.
Бджола ╕ вкусить, ╕ меду дасть.
Боже, борони, — бджолу збережи!
Брехливою сльозою меду не розчиниш.
Будеш медом — злижуть, будеш г╕рким — заплюють.
Будеш працювати, то й мед прийде до хати.
В укра╖нськ╕й мов╕ — слова медов╕.
Говорила-балакала, як давала меду — заплакала.
На╖вся меду, як журавель у лисиц╕.
Голова без розуму, як барило без меду.
Горнеться, як до липового цв╕ту бджола.
Дав Бог роя, та не дав вулика.
Дай, Боже, хоч бджола поможе.
Де бджола, там людина, де людина, там бджола.
Де меди, там нема б╕ди.
З весною ╕ першою бджолою.
З медом ╕ п╕сня сп╕ва╓ться.
З медом чи з перцем, аби з добрим серцем.
Ласий, як ведм╕дь до меду.
Легко бджолу розсердити, важко заспоко╖ти.
Ледачий хоче ледачого меду.
Лет╕ло, як бджола, а с╕ло, як муха.
Ма╓ш мед — шануй бдж╕л.
Мала мати одну дочку та купала у медочку.
Мал╕ д╕ти просять меду, а доросл╕ — грошей.
Мед — ел╕ксир довгол╕ття.

П╕дготувала
Галина ЛЕЛЕКА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14301

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков