Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2014
ЧВЕРТЬ СТОЛ╤ТТЯ ТОМУ ВПАВ БЕРЛ╤НСЬКИЙ МУР

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
 
ДЛЯ УКРА╥НИ ВАЖЛИВО НЕ ЗВЕСТИ МУР У ГОЛОВАХ ЛЮДЕЙ

Св╕т в╕дзнача╓ 25-ту р╕чницю пад╕ння Берл╕нського муру. У н╕ч проти 10 листопада 1989 року були в╕дкрит╕ пропускн╕ пункти з╕ Сх╕дного Берл╕на до Зах╕дного. Ця под╕я набула символ╕чного значення: демонтаж муру означав усунення кордон╕в м╕ж Заходом та Центрально-Сх╕дною ╢вропою, яка стала на шлях демократизац╕╖. Як розпов╕дають укра╖нськ╕ св╕дки тих под╕й, у ще Радянськ╕й Укра╖н╕ пад╕ння муру сприйняли по-р╕зному: продемократична менш╕сть це в╕тала як перемогу свободи, але багато хто боявся, що це може призвести до ново╖ велико╖ в╕йни. Сьогодн╕ в Укра╖н╕ постала загроза зведення нових мур╕в, що в╕докремлять окупован╕ Рос╕╓ю та незаконними збройними угрупованнями територ╕╖ в╕д в╕льно╖ Укра╖ни та вс╕╓╖ ╢вропи. Проте ╕сторики вважають, що з Берл╕нським муром ц╕ нов╕ л╕н╕╖ под╕лу не матимуть н╕чого сп╕льного.
Ул╕тку 1989 року депутат ╢вропейського парламенту в╕д Християнсько-соц╕ального союзу, президент Пан’╓вропейського руху ерцгерцог Отто фон ╫абсбур╜ звернувся до уряд╕в Австр╕╖ та Угорщини з проханням в╕дкрити на певний час кордон м╕ж цими кра╖нами, тобто згорнути колючий др╕т, що в╕докремлював Зах╕д в╕д кра╖н соц╕ал╕стичного табору. Австр╕йський та угорський уряди погодилися, кордон в╕дкрили – ╕ тисяч╕ н╕мц╕в через територ╕ю Чехословаччини та Угорщини попрямували у в╕дпустку до Австр╕╖. Ц╕ под╕╖ отримали назву «╢вропейський п╕кн╕к».
Тод╕ виник жарт: поверта╓ться, мовляв, Ер╕х Хонеккер, багатол╕тн╕й кер╕вник НДР, з-за кордону й здивовано бачить, що на вулицях Берл╕на порожньо, а на Брандербузьк╕й брам╕ для нього залишена записка: «Ер╕х, не забудь вимкнути св╕тло, ти останн╕й».
Доктор ╕сторичних наук, професор Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Михайло К╕рсенко констату╓, що на той момент Берл╕нський мур уже втратив св╕й сенс.
«В╕н мав закрити народ в╕д зовн╕шнього св╕ту. Цей ╢вропейський п╕кн╕к прорвав блокаду. Коли НДР в╕дзначала 40-р╕ччя свого ╕снування, Хонеккер сказав, що Берл╕нський мур стоятиме ще сто рок╕в чи довше, а через м╕сяць п╕сля цього мур пада╓», – в╕дтворю╓ посл╕довн╕сть ╕сторичних под╕й Михайло К╕рсенко.
Але в той час, як у Берл╕н╕ мур падав ╕ кра╖ни Центрально-Сх╕дно╖ ╢вропи отримували свободу вибору свого майбуття, Укра╖на залишалася частиною Радянського Союзу.
Доктор ф╕лософських наук, голова Фонду як╕сно╖ пол╕тики та викладач Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Михайло М╕наков у 1989 роц╕ був студентом медичного училища. Зазнача╓, що до пад╕ння Берл╕нського муру укра╖нц╕ тод╕ поставилися по-р╕зному. Були й т╕, хто боявся, що це призведе до в╕дкрито╖ в╕йни м╕ж Заходом та СРСР.
«Сусп╕льство под╕лилося на дв╕ частини. Т╕, хто бачив у пад╕нн╕ муру справедлив╕сть, перемогу свободи й в╕дновлення ╓вропейсько╖ сол╕дарност╕, можлив╕сть побудови ╢вропи, засновано╖ на ╓диних ц╕нностях свободи, ╢вропи в╕д Дубл╕на до Владивостока. ╤, звичайно, були т╕, хто проти. Укра╖на була менш л╕беральна, перебудова там була слабша. У нас було б╕льше негативного ставлення, принаймн╕ в Запор╕жж╕ та Ки╓в╕, з якими я був тод╕ пов’язаний. Пад╕ння Берл╕нського муру багато хто розц╕нював як початок перемоги Заходу над Сходом, як початок зубож╕ння, як початок кризи й ╕мов╕рн╕сть ново╖ в╕йни», – пригаду╓ Михайло М╕наков.
За к╕лька рок╕в в╕н по╖хав вчитися до Н╕меччини. П╕сля пад╕ння муру мав нагоду посп╕лкуватися з генералом Збройних Сил США, державним секретарем США п╕д час першого терм╕ну президента Джорджа Буша-молодшого Кол╕ном Павеллом.
«В╕н починав свою кар’╓ру в╕йськового як командир взводу. Його п╕дрозд╕л в╕дпов╕дав за сто метр╕в цього кордону, за сто метр╕в муру. В╕н казав, що метою його життя у цей пер╕од було в раз╕ в╕йни загинути самому, загинути разом з╕ сво╖м взводом, але не дозволити, аби ця ст╕на впала. Пот╕м в╕н був одним ╕з тих, хто п╕дтримував Горбачова ╕ л╕дер╕в Заходу в справ╕ руйнування цього муру. В╕н говорив, що ст╕на, можливо, ф╕зично в 1989 роц╕ й впала, але ще тривалий час п╕сля розпаду Радянського Союзу й розколу Заходу на Об’╓днану ╢вропу та Америку ╖╖ рештки залишалися в головах людей, тому 25 рок╕в – це лише початок руйнування ст╕ни м╕ж Заходом ╕ Сходом», – розпов╕да╓ Михайло М╕наков.
87-р╕чний укра╖нський пол╕тик ╕ дисидент час╕в СРСР Левко Лук’яненко повернувся до Укра╖ни на початку 1989 року п╕сля майже трьох десятил╕ть пост╕йних арешт╕в, ув’язнень, що зак╕нчилися засланням у Томськ╕й област╕. В╕н одразу ж взявся до активно╖ роботи в Укра╖нськ╕й гельс╕нськ╕й сп╕лц╕. Дисидент пригаду╓, як тод╕ люди до д╕рок перечитували й передавали одне одному резонансн╕ статт╕ про укра╖нське пол╕тичне майбутн╓, як ще в травн╕ 1989 року, тобто до пад╕ння муру, у Ки╓в╕ в╕н разом з однодумцями проводив м╕жнародну конференц╕ю, на як╕й обговорювали перспективу розпаду СРСР, ╕ як люди просто рад╕ли можливост╕ в╕льн╕ше висловлюватися.
«Руйнац╕я Берл╕нського муру була одн╕╓ю з под╕й у низц╕ ╕нших. Люди були налаштован╕ дуже бадьоро, рад╕ли тому, що Горбачов почав ту пол╕тику перебудови. Цей процес демократизац╕╖ радував кожного, тому що колись за слово хапали, судили, заганяли. Тод╕ з’явилась можлив╕сть трошки б╕льше говорити. Почали друкуватися критичн╕ статт╕», – пригаду╓ Левко Лук’яненко.
Через 25 рок╕в п╕сля в╕дкриття пункт╕в пропуску м╕ж зах╕дною та сх╕дною частинами Берл╕на в ╢вроп╕ знову говорять про загрозу зведення нового муру. Цього разу саме Укра╖на претенду╓ на те, щоб стати територ╕╓ю його пролягання: з одного боку, окупован╕ територ╕╖ Криму, «ДНР», «ЛНР» ╕ Рос╕я, де пану╓ в╕дпов╕дна пропаганда «русского мира», з ╕ншого, – ╓вропейська цив╕л╕зац╕я.
Михайло К╕рсенко поясню╓, що якщо Укра╖на й вимушена буде зводити спец╕альн╕ фортиф╕кац╕йн╕ споруди не лише на сво╖х оф╕ц╕йних кордонах, а й там, де пролягатиме кордон м╕ж в╕льними та окупованими територ╕ями, то цей новий «мур» в╕др╕знятиметься сутн╕сно в╕д Берл╕нського. Останн╕й, кр╕м фортиф╕кац╕йного значення, мав символ╕чне: в╕н покликаний був ╕золювати громадян НДР в╕д Заходу. Укра╖нська «ст╕на» матиме значення суто оборонне.
«Берл╕нський мур розколював ╢вропу. А укра╖нський мур, коли в╕н буде побудований, буде об’╓днувати й захищати ╢вропу, тобто в╕н гуртуватиме народи. ╢вропа буде зац╕кавлена в його зм╕цненн╕, а не л╕кв╕дац╕╖. Це — мур проти агрес╕╖», – вважа╓ ╕сторик.
А ось Михайло М╕наков переконаний, що розмови про можлив╕сть постання ново╖ «ст╕ни» м╕ж цив╕л╕зац╕ями – це «ознака слабкост╕, переляку». На його думку, якщо така л╕н╕я розмежування й проляже, то це в╕дбудеться набагато зах╕дн╕ше за сх╕д Укра╖ни, й остання в╕д цього програ╓. Ф╕лософ наголошу╓, що для укра╖нц╕в сьогодн╕ дуже важливо не дозволити побудувати ст╕ну всередин╕ кра╖ни – у св╕домост╕ людей: на кожн╕й вулиц╕, у кожн╕й квартир╕. Саме це, на його думку, особливо було пом╕тно п╕д час Майдану.
Левко Лук’яненко вважа╓, що нин╕ насува╓ться «друга фаза розпаду Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖», у той час, як пад╕ння Берл╕нського муру й крах СРСР були першою фазою: «Для того, щоб не допустити цього, Рос╕я скористалася тими под╕ями, як╕ в нас в╕дбулися п╕д час Майдану, ╕ почала проти нас збройний наступ».
В╕н також переконаний, що нин╕шн╕й час ╓ «особливою в╕хою в ╕стор╕╖ Укра╖ни». «Безперечно, що ми живемо в той час, коли боротьба м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю ╓ реально в╕хою, яка д╕лить ╕стор╕ю Укра╖ни на попередн╕ с╕м стол╕ть колон╕ально╖ залежност╕ й майбутн╓ тисячол╕ття свободи Укра╖нсько╖ держави й укра╖нсько╖ нац╕╖. Москва хот╕ла, придушивши Укра╖ну або п╕дкоривши ╖╖, в╕дновити ╕мпер╕ю. Реально в╕йна прискорю╓ розвал Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ ╕ наближа╓ ту другу фазу, яка зруйну╓ цю ╕мпер╕ю», – каже Левко Лук’яненко...
Рад╕о «Свобода»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14305

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков