"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "Крим - наш дім"
#47 за 21.11.2014
╤ДЕНТИЧН╤СТЬ КРИМСЬКИХ ТАТАР П╤СЛЯ АНЕКС╤╥ КРИМУ: ЗАХИСНА РЕАКЦ╤Я ЗАМ╤СТЬ Д╤АЛОГУ
З депортац╕╖ – в окупац╕ю...
Знайомий кримський татарин д╕литься спостереженнями про сво╖х сус╕д╕в: «Ран╕ше Мемет з ╤ваном так╕ друз╕ були. Щоранку разом каву пили. Свята разом, з с╕м’ями на шашлики, на риболовлю. Але пот╕м ╤ван у березн╕ сказав: «Ви – не наш╕», а Мемет ╕ погодився: «Так, ми – не ваш╕». Зараз вже каву разом не п’ють, кр╕зь зуби один з одним в╕таються». Якщо в╕рити теор╕╖, под╕л на «ми» ╕ «вони» ╓ природною частиною само╕дентиф╕кац╕╖ людини. Два роки тому доцент кафедри психолог╕╖ Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету Ольга Духнич досл╕джувала ╕дентичн╕сть етн╕чних груп п╕вострова, зокрема ╕ кримських татар. «Кримськотатарська ╕дентичн╕сть виглядала складно ╕ являла собою ансамбль, що склада╓ться, по-перше, з культурно╖ ╕дентичност╕, засновано╖ на традиц╕ях, по-друге, пол╕тично╖ ╕дентичност╕, пов’язано╖ з пол╕тичними амб╕ц╕ями. Трет╕й компонент – рел╕г╕йна ╕дентичн╕сть. Ще одна особлив╕сть, яку ми спостер╕гали, в основному у молод╕, це ╕дентичн╕сть громадянина Укра╖ни», – каже О. Духнич. На думку досл╕дниц╕, одночасне сп╕в╕снування дек╕лькох ╕дентичностей у одного представника не була суперечн╕стю. Що в╕дбува╓ться з ╕дентичн╕стю кримських татар сьогодн╕? Як╕ зм╕ни в╕дбулися в н╕й за час окупац╕╖ Криму? Що буде дал╕? Кримський пол╕толог Ленора Дюльберова вол╕╓ говорити про ╕дентиф╕кац╕ю як умову комун╕кац╕╖ всередин╕ етн╕чно╖ групи ╕ з зовн╕шн╕м св╕том. З ц╕╓╖ точки зору не можна забувати про ╕сторичний б╕ль депортац╕╖, трагед╕я яко╖ вже не одне покол╕ння народу ╓ одн╕╓ю з ключових складових для визначення «я – кримський татарин». ╢ також пол╕тична ╕дентичн╕сть, п╕к розвитку яко╖ припадав на перше десятил╕ття незалежност╕ Укра╖ни. «Разом з Укра╖нською державою кримськ╕ татари формували практику пол╕тично╖ комун╕кац╕╖, де в╕дправними точками д╕алогу були питання пол╕тично╖ суб’╓ктност╕. Саме тод╕ кримським татарам вдалося в╕дновити нац╕ональн╕ ╕нститути управл╕ння, створити свою ун╕кальну систему нац╕онального самоврядування», – розм╕ркову╓ пол╕толог. У друге десятир╕ччя незалежност╕ Укра╖ни нам╕тилася тенденц╕я до в╕дновлення традиц╕йно╖ культури кримських татар, ╖╖ матер╕альних нос╕╖в. «У цей пер╕од вдалося в╕дновити ц╕лу низку друкованих ЗМ╤, створити мед╕а-продукт, в╕дродити багато ремесел, тобто, по сут╕, власними зусиллями сформувати культурну, причому ц╕лком в╕дчутну базу, яка ╓ здоровим фундаментом будь-якого етн╕чного сп╕втовариства, що передбача╓ д╕алог, а не протиставлення», – вважа╓ Л. Дюльберова. Через п╕вроку п╕сля появи так званих «вв╕чливих людей» у Криму, на ╖╖ думку, можна говорити не про розвиток, а лише про спроби придушення пол╕тично╖ ╕дентичност╕ кримських татар. Стратег╕я сучасно╖ Рос╕╖ як будь-яко╖ авторитарно╖ держави поляга╓, м╕ж ╕ншим, ╕ в тому, щоб руйнувати колективн╕ форми самоорган╕зац╕╖. Кримськ╕ татари традиц╕йно ╓ найб╕льш згуртованою й орган╕зованою етн╕чною групою п╕вострова. Тому лог╕чно, що пол╕тичн╕ под╕╖ «кримсько╖ весни» зробили питання етн╕чно╖ ╕дентичност╕ народу особливо актуальними. Спец╕альних наукових досл╕джень з ц╕╓╖ теми не проводилося, але, за спостереженнями доцента кафедри пол╕тичних наук ╕ м╕жнародних в╕дносин Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету Ельм╕ри Муратово╖, одночасне в╕дчуття загрози сво╖й ╕дентичност╕, яке п╕д╕гр╕ва╓ться переживанням ╕сторичного досв╕ду, привело до б╕льш дбайливого ставлення до збереження етн╕чних кордон╕в. «З’явилася насторожен╕сть, недов╕ра до «╕нших» – до ус╕х не кримських татар. Це вже знайшло сво╓ вираження в посиленн╕ групово╖ сол╕дарност╕ (наприклад, у прагненн╕ кримських татар купувати товар переважно у представник╕в свого народу, брати на роботу сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в) ╕ може в майбутньому викликати, наприклад, зменшення к╕лькост╕ м╕жетн╕чних шлюб╕в», – передбача╓ вчений. Багато звертають увагу на те, що переважна б╕льш╕сть кримських татар-автовласник╕в прагнуть п╕д-креслити свою етн╕чну приналежн╕сть, розм╕стивши на лобовому скл╕ прапорець з кримськотатарською символ╕кою. Футболки з тамгою – нац╕ональним символом, кримськотатарськ╕ прапори у вс╕х вар╕ац╕ях: в╕д плакат╕в до прикрас користуються активним попитом у пунктах продажу в останн╕ п╕вроку. «Пол╕тична ╕дентичн╕сть виявля╓ться б╕льше винесеною на материкову Укра╖ну. Я знаю ╕стор╕╖, коли вод╕╖ швидко╖ допомоги, кримськ╕ татари, ви╖жджаючи за меж╕ кл╕н╕к, ╖дуть п╕д кримськотатарськими прапорами. Виника╓ прагнення звернутися до свого етносу, до сво╓╖ культури, ╕дентичност╕ ╕ прагнення зберегти свою культуру. З розвиваючого плану кримськ╕ татари перейшли в план захисний ╕ збер╕гаючий», – зазнача╓ психолог Ольга Духнич. На думку спостер╕гач╕в, це нормальна захисна реакц╕я на загрозу серйозно╖ трансформац╕╖, асим╕ляц╕╖ кримських татар в анексованому Криму. Якщо несприйняття Рос╕╖ у вигляд╕ виражено╖ укра╖нсько╖ позиц╕╖ досить небезпечно, то можлив╕сть консол╕дуватися навколо нац╕ональних символ╕в, мови, традиц╕й дозволя╓ включитися у вза╓мну п╕дтримку ╕ тих, для кого Укра╖на залиша╓ться сво╓ю державою. Окрема тема – зм╕на ╕дентичност╕, що в╕дбува╓ться у тих представник╕в кримськотатарського народу, як╕ в силу р╕зних обставин покидають п╕востр╕в. Науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту соц╕ально╖ та пол╕тично╖ психолог╕╖ НАПН Укра╖ни ╤рина Брунова-Кал╕сецька вважа╓, що ма╓ м╕сце безпрецедентний тиск на т╕ групи кримських татар, як╕ з р╕зних причин не вписуються в рос╕йську пол╕тику на п╕востров╕. «Це все та сама, на м╕й погляд, потреба вижити – ╕ндив╕дуально й як народ. Якщо кримський татарин в силу р╕зних причин вибира╓ жити, але зберегтися як в╕льна особист╕сть, то в╕н найчаст╕ше вибира╓ пере╖зд в ╕нш╕ рег╕они Укра╖ни. Тут трансформац╕я проходить тому, що бути кримським татарином далеко в╕д Бахчисарая, мечетей, кипарис╕в, моря ╕ г╕р, майже при в╕дсутност╕ мовного та культурного середовища досить складно. ╤ знову доведеться багато чого про себе пояснювати оточенню», – попереджа╓ фах╕вець. Психолог побою╓ться, що багатьом у цьому випадку буде прост╕ше... не пояснювати. У багатьох випадках це буде виглядати як ╕дентичн╕сть т╕льки всередин╕ сво╓╖ с╕м’╖, певного типу «капсульний» вар╕ант. ╤ питання збереження ╕дентичност╕ народу тут стане гострим ╕ актуальним. ╤ не т╕льки в╕д того, чи буде Укра╖на св╕домо п╕дтримувати кримськотатарський народ у спробах зберегтися, а й в╕д того, що шляхи розвитку кримських татар, як╕ залишилися в Криму та ви╖хали, можуть надал╕ в╕др╕знятися. ╤ це також буде досить складно подолати.
Мустафа ЧАУШ («Крим.Реал╕╖»)
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14326
|