Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2687)
З потоку життя (5758)
Душі криниця (3246)
Українці мої... (1421)
Резонанс (1429)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1619)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МЗС РОЗПОВ╤ЛИ, КОЛИ УКРА╥НА П╤ДРАХУ╢ ЗАВДАН╤ РОС╤╢Ю ЗБИТКИ ЗА ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
У МЗС оч╕кують остаточного р╕шення м╕жнародного трибуналу щодо порушення Рос╕╓ю Конвенц╕╖ ООН з...


ГЛАВА ДЕРЖАВИ: КРИМ – ЛАКМУСОВЕ ПИТАННЯ ДЛЯ КОЖНОГО УКРА╥НСЬКОГО ГРОМАДЯНИНА, ДЛЯ КОЖНОГО ПОЛ╤ТИКА СВ╤ТУ, НА ЯКЕ В╤Н СОБ╤ МА╢ В╤ДПОВ╤СТИ
Президент Петро Порошенко взяв участь у судовому зас╕данн╕ ╕з розгляду крим╕нального провадження...


ШУШКЕВИЧ: РОС╤Я ╤З 20-ма М╤ЛЬЙОНАМИ ЖЕБРАК╤В НЕ МОЖЕ СТАТИ ВЕЛИКОЮ ДЕРЖАВОЮ
Головною помилкою Пут╕на стало захоплення Криму. Це був «хул╕ганський вчинок», не...


Н╤ АРМ╤Я, Н╤ ПОЛ╤ТИКИ В КРИМУ НЕ ВИХОВУВАЛИСЯ В АСПЕКТ╤ ТОГО, ЩО УКРА╥НА – ╥ХНЯ ДЕРЖАВА…
Нав╕ть якби кримським в╕йськовим над╕йшов наказ ╕з Ки╓ва в╕дбивати наступ рос╕ян, то його все...


ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О НЕ ДАВ ДОЗВОЛУ НА ВВЕЗЕННЯ АНТИУКРА╥НСЬКИХ КНИГ З ТЕРИТОР╤╥ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА
Наказ про в╕дмову видано на п╕дстав╕ р╕шення експертно╖ ради Держкомтелерад╕о з питань анал╕зу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2014
╤гор ЗОЦ: «В РЕДАКЦ╤╥ ГАЗЕТИ «ДОНЕЧЧИНА» БОЙОВИКИ ТЕПЕР ЗРОБИЛИ СВОЮ БАЗУ...»

╤гор Зоц, редактор газети «Донеччина», ╓ давн╕м ╕ щирим другом «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Траплялося й таке, що в╕дривав дещицю в╕д сво╓╖, далеко не зашкалюючо╖, редакторсько╖ зарплати ╕ намагався ф╕нансово допомогти наш╕й газет╕. Пам’ята╓мо ╕ ц╕ну╓мо... Зда╓ться, востанн╓ я бачився з паном ╤горем п’ять рок╕в тому, коли подорожував по Донбасу. Але тепер ситуац╕я принципово ╕нша. В╕н був вимушений ви╖хати до Ки╓ва, ╕ минул╕ проблеми «Донеччини» здаються йому не такими вже й серйозними на тл╕ нин╕шн╕х випробувань. Сп╕лку╓мося в одн╕й з кав’ярень столиц╕ ╕, зв╕сно ж, н╕як не можемо об╕йти донецько╖ теми. Д╕люся сво╖ми враженнями в╕д недавнього перебування на сход╕. Нав╕ть на зв╕льнених в╕д сепаратист╕в територ╕ях я бачив малу к╕льк╕сть людей на вулицях, зокрема, стало менше д╕тей та молод╕. Чи можна говорити, що йде процес обезлюднення Донбасу та зменшення к╕лькост╕ проукра╖нського населення?

— Якщо говоримо про сотн╕ тисяч б╕женц╕в з Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей, то зрозум╕ло, що в р╕дних дом╕вках залиша╓ться значно менше людей, н╕ж було ран╕ше, — з сумом каже журнал╕ст. – ╤ стосовно проукра╖нських громадян, ╕ стосовно кращих людей краю можна сказати одне й те ж саме: пом╕тний ╖хн╕й в╕дт╕к ╕з зони бойових д╕й. Адекватн╕ люди з Донбасу, як╕ в╕дразу ви╖хали з окуповано╖ територ╕╖, тепер або займаються власним б╕знесом у Ки╓в╕ та ╕нших обласних центрах Укра╖ни, або воюють за Донбас на боц╕ укра╖нських в╕йськ. Або ж намагаються якось позитивно впливати на ситуац╕ю ╕ роблять усе, що в ╖хн╕х силах. Мабуть, до останньо╖ категор╕╖ можна в╕днести й мене. Бо що можуть робити журнал╕сти в окупованому Донецьку, коли ╖хн╕ оф╕си зруйнован╕? В редакц╕╖ газети «Донеччина» бойовики тепер зробили свою базу... Ми залишили там багато ц╕кавих книжок з автографами в╕домих людей, там весь арх╕в «Радянсько╖ Донеччини» (в╕д 1945 року ╕ до наших дн╕в) ╕ ще багато надзвичайно ц╕нних речей... ╤ ви розум╕╓те, що у мене не було особливого вибору – залишатися чи ви╖жджати.
— Я бачу, ви трима╓те в руках новеньк╕ числа газети? Отже, якось знайшли спос╕б видавати «Донеччину» в Ки╓в╕?
— Починаючи з вересня, я видав три номери «Донеччини». Видав фактично за власний кошт, тр╕шки допомогли спонсори... ╤ коли ця газета знову вийшла у св╕т, то мене (про це пов╕домили друз╕) в Донецьку десь ╕з тиждень шукали озбро╓н╕ бойовики. Я не думаю, що пошуки велися для того, щоб подякувати мен╕ ╕ п╕дтримати ф╕нансово. А ось сп╕взасновники (тобто облдержадм╕н╕страц╕я, яка останн╕м часом жодно╖ участ╕ у виданн╕ газети не брала) сказали таке: це добре, що редакц╕я «в екзил╕» змогла випустити к╕лька номер╕в, добре, що частина тиражу п╕шла на зв╕льнен╕ територ╕╖, але вони ж дали зрозум╕ти, що регулярне ф╕нансування газети поки неможливе.
Звичайно, ╕ наша «Донеччина», ╕ ваша «Кримська св╕тлиця» — це лише окрем╕ випадки… Але ж тут вимальову╓ться загальна картина: держава дос╕ програ╓ ╕нформац╕йний сектор в╕йни. Я не переб╕льшую впливу мо╓╖ газети та ╕нших патр╕отичних газет. Але й прикро, коли абсолютно нехту╓ться та обставина, що вони ╓. Треба ж, щоб вони стаб╕льно ф╕нансувалися й активно поширювалися! Адже коли йдеться про наш╕ територ╕╖, то нав╕ть газети з невеликим накладом в╕д╕грають певну символ╕чну роль. Добре, що на зв╕льнених територ╕ях ╓ й газети влади. Але вони могли б значно активн╕ше вести проукра╖нську пол╕тику. Бо це не приватн╕ видання, а державн╕!
— Про що вони, на вашу думку, могли б писати?
— Про викрадення людей, випадки бандитизму, крад╕жок майна тощо. Все це в╕дом╕ реч╕, але писати треба, бо конкретика необх╕дна.
— А як вир╕шу╓ться мовне питання на теренах самопроголошених «республ╕к»?
— Вони саме пишуть свою «конституц╕ю». Знаю, що в «ДНР» ╓ колоритного вигляду д╕д; його високе чоло вида╓ присутн╕сть розуму. Будучи якимось там в╕це-прем’╓ром, в╕н працю╓ над створенням «конституц╕╖». Д╕д цей об╕ця╓, що в «конституц╕╖» буде закр╕плена мовна р╕вн╕сть. Державною буде рос╕йська, але й укра╖нська матиме р╕вн╕ права. Але ж це т╕льки на папер╕, бо, сп╕лкуючись укра╖нською, громадянин так звано╖ «ДНР» ризику╓ потрапити в категор╕ю «бандерлог╕в» ╕ «укроп╕в». З ус╕ма сумними насл╕дками, що зв╕дси випливають.
— Напевно, можна потрапити в опалу, не т╕льки розмовляючи укра╖нською, але й читаючи укра╖нську книгу…
— Ну, укра╖нських книг у ДНР майже не залишилося, а над найб╕льшою б╕бл╕отекою ╕мен╕ Н. Крупсько╖, яка знаходиться б╕ля пам’ятника Шевченков╕ (там, до реч╕, був музей Шевченка ╕ музей Василя Стуса), тепер майорить прапор «Русской православной армии». З книгами ╕ газетами ситуац╕я сумна… Ви ж, напевно, зна╓те по Криму, що державний статус укра╖нсько╖ зовс╕м не гаранту╓ в╕льного використання укра╖нсько╖ мови. «ДНР» ╕ «ЛНР» важко назвати цив╕л╕зованими утвореннями. Скаж╕мо, у Донецьку ╓ к╕лька злочинних угруповань ╕ вони не миряться м╕ж собою. Якщо одн╕ спов╕дують рос╕йське православ’я, то ╕нш╕ — класичний бандитизм, а ╓ ще козацьк╕, чеченськ╕, осетинськ╕ угруповання… Останн╕ разом з православними фанатиками ╕ бандитами сп╕льними зусиллями будують «русский мир».
— Отже, моб╕л╕зовано вс╕ наявн╕ людськ╕ ресурси Донбасу?
— Нормальн╕ люди п╕дсв╕домо розум╕ють, що не варто сп╕впрацювати з сепаратистами. Тому залучають усе, що вда╓ться залучити. Один м╕й приятель, досв╕дчений педагог, який всю душу вкладав у виховання п╕дростаючого покол╕ння, розпов╕в таке. Останн╕м часом в╕н був директором школи-╕нтернату, де навчалися розумово в╕дстал╕ д╕ти. ╤ коли почався новий навчальний р╕к, то за звича╓м на Перший дзвоник прийшли колишн╕ випускники. Цього разу в╕н побачив близько двадцяти ос╕б у форм╕ з автоматами. Звичайно, директор занепоко╖вся, але коли п╕д╕йшов ближче, то побачив, що це — його колишн╕ випускники… На превеликий жаль, вони знайшли сво╓ м╕сце у збройних силах «ДНР». ╤ ц╕ люди реально стоять на блокпостах!
— Ще й, мабуть, стануть польовими командирами…
— Н╕, ц╕ хлопц╕ лише виконують роль масовки. Можливо, частина з них уже загинула, бо вони ж не зовс╕м адекватн╕, недаремно ж навчалися в такому ╕нтернат╕. Але влада «ДНР» не гребу╓ ╕ таким контингентом.
— Що б ви, на прощання, побажали читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕»?
— Я б побажав бути активн╕шими, ╕ в цей непростий час робити те, що п╕дказу╓ серце. Головна газета укра╖нц╕в Криму, яка пройшла через ст╕льки важких випробувань, безумовно, повинна бути збережена! Якщо вона буде збережена шляхом пере╖зду на материк тих людей, як╕ ╖╖ роблять, то на це варто йти. Адже все трима╓ться на особистостях. Один ╕з творц╕в ц╕╓╖ газети – В╕ктор Качула. ╤ я не певен, що коли в╕н в╕д╕йде в╕д не╖, хтось його повноц╕нно зам╕нить. Адже нав╕ть у часи президентства Ющенка у газети були проблеми, як╕ з величезними труднощами вир╕шувалися. ╤ це при тому, що коли й була якась державна укра╖нська пол╕тика в Криму, то вона саме й полягала у виход╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕». А що вже говорити про наш час, коли в Укра╖н╕ в╕йна? Звичайно, газета повинна гуртувати ╕ тих людей, як╕ ви╖хали на материк.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14327

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков