Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2014
УКРА╥НСЬК╤ ВИСТАВИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ В РЕПЕРТУАР╤...

Театр – та й год╕...

Концертом-калейдоскопом кращих музичних твор╕в в╕тчизняно╖ ╕ заруб╕жно╖ класики в╕дкрив 12 листопада св╕й юв╕лейний ш╕стдесятий сезон Кримський академ╕чний музичний театр. До нього готувалися вс╕: артисти, музиканти, костюмери, прац╕вники сцени. ╤ в╕дбулося незабутн╓ видовище, в якому пров╕дн╕ сп╕ваки — народний артист Укра╖ни Валер╕й Карпов, заслужений артист Укра╖ни Владислав Черн╕ков, заслужена артистка Криму Тамара Гончаренко та ╕нш╕ учасники трупи виконали улюблен╕ глядачами ╕ перев╕рен╕ часом ретро-номери, прем’╓ри-сюрпризи, сцени з мюзикл╕в та оперет, хореограф╕чн╕ х╕ти. Серед них – уривки, ар╕╖, балетн╕ номери ╕з «С╕льви», «Баядери» ╕ «Принцеси цирку» ╤. Кальмана, «Сев╕льського цирульника» Д. Росс╕н╕, «╢вген╕я Он╓г╕на» П. Чайковського, «Дон К╕хота» Л. М╕нкуса, «Ромео ╕ Джуль╓тти» Ш. Гуно, «Севастопольського вальсу» К. Л╕стова та ╕нш╕.
Як морськ╕ хвил╕ то лаг╕дно накочуються на берег, а то штурмують його немов дев’ятий вал, зм╕нювалися на сцен╕ стил╕ та жанри, як╕ об’╓днали в один яскравий фе╓рверк музики, танцю, вокалу та сцен╕чно╖ гри режисер-постановник – заслужений артист Укра╖ни Юр╕й Федоров ╕ диригент симфон╕чного оркестру, заслужений д╕яч мистецтв Криму, лауреат Прем╕╖ Криму Олександр Коваленко.
Велика споруда з с╕рого бетону ╕ скла в центр╕ С╕мферополя приверта╓ увагу вс╕х ╕ сучасним арх╕тектурним монол╕том, характерним для значущих за сво╖м функц╕ональним призначенням установ, ╕ барвистими великоформатними аф╕шами як музтеатру – визнаного в Криму культурного центру, так ╕ при╖жджих колектив╕в та естрадних виконавц╕в, що зазвичай обирають для сво╖х гастролей саме цей найб╕льший у м╕ст╕ зал для глядач╕в.
Вт╕м, так було не завжди. Св╕й перший театральний сезон новоорган╕зована с╕мферопольська трупа, основу яко╖ склали артисти переведеного з Ки╓ва в Крим на пост╕йну роботу третього обласного пересувного драматичного театру, в╕дкрила 15 червня 1955 року спектаклем «Сильн╕ духом» Дмитра Медвед╓ва на сцен╕ Рос╕йського драматичного театру ╕м. М. Горького. Свого прим╕щення тод╕ в не╖ не було. Через п╕втора року вона перебралася на вулицю Мендел╓╓ва. А новос╕лля в нов╕й спец╕ально збудован╕й для ╓диного на п╕востров╕ профес╕йного музичного театру споруд╕ колектив в╕дзначив у 1977 роц╕.
Пер╕од становлення був усп╕шно пройдений, сформовано репертуар, в якого з’явився св╕й глядач. Однак у середин╕ 90-х рок╕в минулого стол╕ття театр опинився в дуже важкому стан╕.
— Мистецтво ╕ ран╕ше ф╕нансувалося державою за залишковим принципом, а тод╕ припинилося й зовс╕м. На все – оплату прац╕ сп╕вроб╕тник╕в, комунальних послуг, постановочних витрат потр╕бно було заробляти самому, — розпов╕в на прес-конференц╕╖ напередодн╕ в╕дкриття сезону директор театру, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Володимир Загурський, який очолю╓ його останн╕х п’ятнадцять рок╕в. – У театр╕ було холодно. Колектив з 350 чолов╕к за штатом довелося скоротити на сто, а пров╕дн╕ артисти ╕ сам╕ залишали його в пошуках б╕льших зароб╕тк╕в за кордоном.
╤ все ж к╕стяк колективу залишився, працюючи для глядач╕в, бо т╕льки вони сво╖м ╕нтересом до вистав могли п╕дтримати, довести його творчу ╕ ф╕нансову спроможн╕сть. На сцен╕ ще йшов традиц╕йний для театру оперетковий жанр, а за кул╕сами вже репетирували нов╕, б╕льш сучасн╕ форми постановок – мюзикли, рок-опери. П╕сля ╖хн╕х прем’╓р глядач╕ захоплено заговорили:
— Ми ╕ не п╕дозрювали, що в нашому перифер╕йному театр╕ може звучати така модернова музика!
╤ театральна аудитор╕я не лише помолод╕ла за в╕ком, а й зб╕льшилася к╕льк╕сно. Почали зростати й прибутки на 300-400 тис. грн. щор╕чно, ╕ нин╕ з колишн╕х 120 тис. досягли 4 млн. 125 тис. грн. Це дало змогу зб╕льшити число прем’╓р в╕д одн╕╓╖-двох у р╕к до чотирьох-п’яти, розширити жанрову пал╕тру.
Одн╕╓ю з нових форм роботи, затребуваних глядачами, став цикл концерт╕в симфон╕чно╖ музики «Прекрасний св╕т музики», в яких розпов╕д╕ мистецтвознавц╕в про творч╕сть композитор╕в св╕тового р╕вня доповню╓ в╕дпов╕дно п╕д╕браний в╕деоряд, а в окремих програмах разом з оркестром беруть участь артисти-вокал╕сти та хор театру. Серед них – «Ср╕бного в╕ку силует…» (Серг╕й Прокоф’╓в), «╤з музично╖ скриньки ХV-ХV╤╤ стол╕ть» (Джованн╕ Перголез╕, Себастьян Бах, Арканджело Корелл╕), «Пушк╕н – невичерпне джерело музичних в╕дкритт╕в» (Георг╕й Свиридов, Серг╕й Рахман╕нов), «Музика епохи просв╕тництва» (Вольфганг Амадей Моцарт), «Вершини св╕тового музичного мистецтва» (Петро Чайковський), «Музика фьорд╕в» (Едвард Гр╕г), «Мелод╕╖, народжен╕ Кримом» (творч╕сть кримських композитор╕в), «Несумна опера» (ар╕╖ та парт╕╖ з твор╕в «Трав╕ата» Д. Верд╕, «Ромео ╕ Джуль╓тта» Ш. Гуно, «Сев╕льський цирульник» Д. Росс╕н╕, «Чар╕вна флейта» В. А. Моцарта та ╕нш╕). Оркестр щороку виступа╓ в Керч╕, одна з його програм входить у театральний абонемент у Севастопол╕.
Б╕льше тридцяти рок╕в у театр╕ ╕сну╓ балетна трупа, яка з окремими хореограф╕чними номерами бере участь у вс╕х музичних спектаклях. А коли в╕с╕м рок╕в тому в театр на роботу прийшли балетмейстери — брат ╕ сестра Ольга ╕ Серг╕й Бикови, хореограф╕чний цех, як ╕ оркестр, став самост╕йним п╕дрозд╕лом, здатним на високопрофес╕йн╕ постановки. В репертуар╕ театру з’явилися балетн╕ спектакл╕ «Ромео ╕ Джуль╓тта» С. Прокоф’╓ва, «Дон К╕хот» Л. М╕нкуса, «Китайська легенда» ╕ «Бахчисарайський фонтан»» Б. Асаф’╓ва, «Бенкет Красса» А. Хачатуряна, «Панянка ╕ хул╕ган» Д. Шостаковича, «Даремна обережн╕сть» Ж. Доберваля, дв╕ танцювальн╕ програми – веч╕р сучасно╖ хореограф╕╖ «Ритм-Данс» ╕ «Вечори балету».
Цього року хореограф╕чна трупа театру зд╕йснила турне по Укра╖н╕ з балетом «Ромео ╕ Джуль╓тта», в якому сольн╕ парт╕╖ виконали артисти з Санкт-Петербурга. З╕грано при аншлагах тридцять спектакл╕в, що св╕дчить про високу як╕сть кримського балету.
Ще одн╕╓ю сво╓р╕дною атестац╕╓ю трупи на зр╕л╕сть, п╕дтвердженням академ╕чного статусу театру стають перемоги ╕ нагороди в конкурсах ╕ на фестивалях. Наприклад, на М╕жнародному фестивал╕ ж╕ночо╖ творчост╕ ╕м. Мар╕╖ Заньковецько╖ (м. Н╕жин Черн╕г╕всько╖ област╕) у 2012 роц╕ за роль другого плану в оперет╕ Ж. Оффенбаха «К╕шка, перетворена в ж╕нку» лауреатом стала Тамара Гончаренко. А в 2013 роц╕ кращим музичним спектаклем на ньому була названа кримська постановка траг╕комед╕╖ «╢вре╖ нашого двору» за пов╕стю О. Каневського «Май нейм ╕з Маня». На М╕жнародному фестивал╕ античного мистецтва «Боспорськ╕ агони» в м. Керч╕ 2014 року спектакль-концерт «Прощай, конферансь╓!» удосто╓ний спец╕ального призу «За високу художню культуру, см╕лив╕сть, патр╕отизм ╕ любов до В╕тчизни, на честь 70-р╕ччя Велико╖ Перемоги».
За 60-р╕чну ╕стор╕ю театр дек╕лька раз╕в зм╕нював свою назву. От ╕ знову в н╕й в╕дбуваються зм╕ни. В╕днин╕ в╕н – Державний академ╕чний музичний театр Республ╕ки Крим. У зв’язку з цим журнал╕сти поц╕кавилися у директора:
— Що буде з укра╖номовними виставами?
— Вони залишаться в репертуар╕ й надал╕, будуть пер╕одично йти на сцен╕ за заявками установ, осв╕тн╕х заклад╕в, адже б╕льш╕сть спектакл╕в поставлен╕ за класичними творами укра╖нських письменник╕в, що вивчаються в школах, — в╕дпов╕в В. Загурський. – Будемо показувати ╖х також для населення п╕вострова, значну частину якого складають укра╖нц╕.
Недавно, наприклад, музичний театр був одним з орган╕затор╕в науково-практично╖ конференц╕╖, присвячено╖ творчост╕ Лес╕ Укра╖нки, ╕ в рамках ╖╖ програми показав два укра╖номовн╕ спектакл╕ – «Зустр╕ч з укра╖нською п╕снею» та «Орг╕я» режисера-постановника В╕ктора Гуменюка. У березн╕ цього року до 200-р╕ччя Тараса Шевченка в╕дбулася прем’╓ра ще одн╕╓╖ поставлено╖ ним вистави – «Назар Стодоля», яку театр показав також на гастролях у районах Криму. ╤нтересом у глядач╕в користу╓ться ще одна укра╖номовна постановка останн╕х рок╕в – «╢вангел╕╓ в╕д ╤вана». А в рамках конференц╕╖ за творч╕стю Володимира Винниченка тор╕к демонструвалася його п’╓са «Брехня».
— З 1 жовтня театр перебува╓ в стад╕╖ реорган╕зац╕╖. Однак н╕чого з надбаного за пер╕од ╕снування ми ламати не будемо, збережемо все краще, особливо р╕зножанров╕сть, — сказав головний режисер Юр╕й Федоров.
В╕н висловив лише одне побоювання, що у зв’язку з музичною спец╕ал╕зац╕╓ю театру доведеться розлучитися з драматичною частиною колективу, а це – 14 високопрофес╕йних актор╕в, як╕ зайнят╕ разом з вокал╕стами ╕ в ус╕х музичних спектаклях. Отже, п╕д загрозою зникнення з аф╕ш╕ може опинитися багато спектакл╕в, що складають золотий фонд театру ╕ як╕ люблять глядач╕. Всього в репертуар╕ понад 70 р╕зножанрових твор╕в, 25-30 з яких включаються в сцен╕чний сезон.
Але як би не називався театр, по сво╖й сут╕ в╕н завжди був ╕ залиша╓ться закладом синтетичного характеру, в якому на р╕вних правах сп╕в╕снують оперети, водев╕л╕, музичн╕ комед╕╖, балети, драми, концерти симфон╕чно╖ музики, а також музичн╕ казки, мюзикли ╕ п╕ратськ╕ бойовики для юних глядач╕в.
У новому театральному сезон╕ на кримськ╕й сцен╕ дебютують молод╕ вокал╕сти, що прибули на роботу з Харкова та Одеси. В статус╕ художника-постановника спектакл╕в глядач╕ побачать заслуженого художника Криму Едуарда Кул╕ша. Завершилися постановочн╕ роботи над новим балетним спектаклем – «Лускунчик» П. Чайковського. Залишилося лише одягти-взути артист╕в, а це – неймов╕рно складно. Прост╕ше, за словами директора, з нуля поставити будь-який ╕нший спектакль. Але чого не зробиш заради балету, який так люблять кримськ╕ глядач╕! Прем’╓ра «Лускунчика» плану╓ться в с╕чн╕ наступного 2015 року.
А про цьогор╕чну прем’╓ру – комед╕ю французького майстра водев╕льного жанру Клода Мань╓ «Блез, або Паризьк╕ пристраст╕», якою театр завершив минулий сезон ╕ дв╕ч╕ — 14 ╕ 29 — включив в аф╕шу листопада, вже обм╕нюються враженнями глядач╕, публ╕куються реценз╕╖ в прес╕. Це комед╕я стан╕в ╕ ситуац╕й, де джерелом см╕ху стають под╕╖ та обставини. Вона побудована на зовн╕шн╕х ком╕чних прийомах, на р╕зного роду непорозум╕ннях ╕ помилкових д╕ях. Режисер-постановник спектаклю Ю. Федоров у гострих д╕алогах геро╖в, характери яких вимальовуються з гумором ╕ спостережлив╕стю, у неоч╕куваних поворотах сюжету доводить, що усп╕х ╕ любов у житт╕ не купуються обманом, а приходять до тих, хто в╕дчува╓ ╕ коха╓ щиро, з душею.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14334

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков