Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2014
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Дмитро ПАВЛИЧКО

Щаслива художня доля судилася цьому талановитому поетов╕ (народився 1929 року), 85-р╕ччя в╕д дня народження якого минуло у нин╕шньому вересн╕. На його чудових в╕ршах виросло не одне покол╕ння ╕ малих, ╕ дорослих читач╕в. Мабуть, кожен ╕з нас береже в серц╕ дзв╕нк╕, сонячн╕ рядки про його р╕дн╕ Карпати, вкрит╕ буковими ╕ смерековими л╕сами гори. То була його найперша любов – любов до р╕дного краю, до мовчазного селянина-гуцула, який стол╕ттями гнув спину на ситих, багатих. В╕н, власне, ╕ з’явився у цей б╕лий св╕т у б╕дн╕й гуцульськ╕й родин╕ в сел╕ Стопчатов╕ на ╤вано-Франк╕вщин╕.
Д╕тям дошк╕льного ╕ молодшого шк╕льного в╕ку давно вже полюбилися Павличков╕ в╕рш╕ з книжок «Дядько Дощ», «Де найкраще м╕сце на земл╕», «Обруч», а старшим школярам – поез╕╖ про кохання з╕ зб╕рки «Та╓мниця твого обличчя», п╕сня «Два кольори», к╕ноф╕льми «Сон» та «Захар Беркут» за сценар╕ями поета. А кого з д╕тей р╕зного в╕ку не зачару╓ його поема-казка «Золоторогий олень», створена в дус╕ поширених у Карпатах сюжетних п╕сень-розпов╕дей з коломийковим розм╕ром?

Василь ЛАТАНСЬКИЙ, вчитель-укра╖н╕ст
с. Пруди, Сов╓тський р-н, АР Крим

ДЕ НАЙКРАЩЕ М╤СЦЕ НА ЗЕМЛ╤
Де зелен╕ хмари явор╕в
Заступили неба син╕й став,
На стежин╕ сонце я зустр╕в,
Прив╕тав його ╕ запитав:
— Вс╕ народи
 бачиш ти з висот,
Вс╕ долини ╕ г╕рськ╕ шпил╕.
Де ж найб╕льший
 на земл╕ народ?
Де ж найкраще м╕сце на земл╕?
Сонце посм╕хнулося здаля:
 — Правда, все я бачу
 з висоти,
Вс╕ народи р╕вн╕. А земля
Там найкраща,
 де вродився ти!
Виростай, дитино,
 й пам’ятай:
Батьк╕вщина —
 то найкращий край!

ОБРУЧ

Б╕жить хлопчик,
б╕лий чубчик, мов курча;
П╕дганя╓ паличкою обруча.
За ним сонце, наче мати, —
 навздог╕н;
Щоб не впав, бува,
 та не побився в╕н!
По долин╕, по стежин╕,
 б╕ля круч
Б╕жить сонце, б╕лий чубчик
 та обруч!
╤ нема, нема╓ в св╕т╕ далини,
Де спинилися б
 невтомн╕ б╕гуни.
Ах, обруч! Куди,
 куди в╕н так жене
По стежин╕ через поле
 весняне?
Я питаюсь, бо ж то я —
 оте хлоп’я,
А те сонце —
 то матусенька моя.

СМЕР╤ЧКА

Сто╖ть смер╕чка на гор╕
У сонц╕, наче в янтар╕.
╤ ми до не╖ в гост╕ йдем
Вона росте, ╕ ми ростем.
Сто╖ть смер╕чка на гор╕
В сн╕гу, неначе в кептар╕.
╤ ми до не╖ в гост╕ йдем
Вона росте, ╕ ми ростем.

Н╤ЧНИЙ Г╤СТЬ

Хтось постукав уноч╕.
Швидко я знайшла ключ╕,
В╕дчинила, ╕ до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надвор╕ зав╕рюха
╤ мороз хапа за вуха!»
Батьк╕в я взяла кожух,
Вкрила зайця з н╕г до вух
╤ гадала, що гульв╕су
Вранц╕ одведу до л╕су.
Встала рано, та дарма —
Зайченяти вже нема!
Чи зап╕зно я збудилась,
Чи зайча мен╕ приснилось?

ЗА╢ЦЬ

За╓ць ма╓ дво╓ вух:
Як одним в╕н руха╓,
Другим слуха╓ в╕трець,
Що за полем дмуха╓.
Одним вухом чу╓ сп╕в
Миш╕ п╕д копицею,
Другим чу╓, як ╕де
Дядечко з рушницею.
Так пасеться в╕н соб╕
Врунами зеленими,
Так працю╓ ц╕лий день
Вухами-антенами.
А коли настане н╕ч,
Спатоньки вклада╓ться,
Одне вухо стеле в╕н,
Другим накрива╓ться.

БАРАН

Став баран серед дороги
╤ п╕дняв бундючно роги.
Я кажу: «Прив╕т, баране!» —
А в╕н бух мене рогами.
Ти до нього — чемно, мило,
Та дурило — то дурило.
Був ╕ буде некультурним —
Краще не в╕таться з дурнем!

ШКОЛА

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як р╕й.
╤ зда╓ться, що довкола
розкв╕тають кв╕ти мр╕й.
Б╕гають, см╕ються д╕ти,
та — лиш дзвоник
 задзвенить —
стане тихо, н╕би в кв╕ти
поховались бджоли вмить.

Р╤ДНА МОВА

Спитай себе, дитино,
 хто ти ╓,
╤ в серц╕ об╕зветься р╕дна мова;
╤ в голос╕ ясн╕м ╕м’я тво╓
Прося╓, наче з╕рка
 св╕танкова.
З родинного гн╕зда,
 немов пташа,
Ти полетиш, де св╕ту
 далечизна,
Та в р╕дн╕й мов╕
 буде вся душа
╤ вся твоя дорога,
 вся В╕тчизна.
У просторах,
 яким нема╓ меж,
Не згубишся,
 як на в╕трах полова.
Моря перелетиш
 ╕ не впадеш,
Допоки буде в серц╕
 р╕дна мова.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2014 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14341

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков