Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2014
СЕРГ╤Й КЕМСЬКИЙ – КРИМСЬКИЙ ГЕРОЙ НЕБЕСНО╥ СОТН╤, ЯКИЙ ЗАГИНУВ ЗА ДЕМОКРАТ╤Ю

Героям - слава!

В день першо╖ р╕чниц╕ початку ╢вромай дану тисяч╕ киян з╕бралися на вулиц╕ ╤нститутськ╕й – м╕сц╕ масового вбивства учасник╕в Революц╕╖ Г╕дност╕. Уздовж дороги були встановлен╕ портрети Геро╖в Небесно╖ Сотн╕, до яких покладали кв╕ти ╕ встановлювали св╕чки. Одним з тих, кому в╕ддавали данину пам’ят╕ 21 листопада, був уродженець Керч╕ Серг╕й Кемський. 20 лютого в╕н загинув в╕д вогнепального поранення в шию. Розсл╕дування вбивства кримчанина ведеться дос╕, ╕ особи, винн╕ в його смерт╕, як ╕ ран╕ше, не встановлен╕.
Куля наздогнала Серг╕я недалеко в╕д Жовтневого палацу п╕д час барикадних бо╖в м╕ж учасниками протест╕в ╕ силовиками. Як розпов╕в кореспонденту «Крим.Реал╕╖» друг Кемського Максим Русиник, вноч╕ з 19 на 20 лютого Серг╕й пров╕в н╕чне чергування ╕ в╕дпочивав в одному з намет╕в. Але раптово йому зателефонували, розпов╕ли про загострення ситуац╕╖ на ╤нститутськ╕й, ╕ Кемський тут же кинувся на допомогу. Через к╕лька хвилин в╕н уже йшов у напрямку б╕йц╕в «Беркута» в перших рядах протестувальник╕в, ховаючись за дерев’яним щитом. У цей момент Серг╕й отримав смертельне поранення в шию.
«Протестувальники в╕днесли пораненого Серг╕я в Жовтневий палац. Там в╕н помер. Зв╕дки саме був зд╕йснений постр╕л, точно нев╕домо. Швидше за все, стр╕ляв снайпер з даху одн╕╓╖ з буд╕вель, розташованих неподал╕к», – розпов╕в Максим.
Серг╕й Кемський загинув у в╕ц╕ 32 рок╕в. В╕н народився в Керч╕, де зак╕нчив школу № 1. Пот╕м Серг╕й вступив до Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету на спец╕альн╕сть «Пол╕толог╕я». Останн╕ роки в╕н жив у м╕ст╕ Коростень Житомирсько╖ област╕. За словами Максима, коли почався Майдан, Кемський регулярно при╖жджав до Ки╓ва, ночував у наметовому м╕стечку. Також в╕н орган╕зовував м╕тинги у себе в Коростен╕.
«В╕н не був прихильником радикальних заход╕в. Неодноразово п╕дкреслював, що в╕н п╕де, якщо на Майдан╕ з’явиться бойова зброя. Але не п╕шов. Почалися дуже напружен╕ дн╕, ╕ в╕н не м╕г ╕накше. В╕н був вибуховий та см╕ливий хлопець. Часто водив групи турист╕в у походи, тому в╕н знав, як поводитися в екстремальних ситуац╕ях», – розпов╕в друг кримчанина.

╤ДЕ╥ КЕМСЬКОГО ЖИВУТЬ

У Серг╕я залишилися л╕тн╕ мати ╕ батько, як╕ живуть у Коростен╕, а також старша сестра. Свою с╕м’ю в╕н створити не встиг.
С. Кемський працював експертом ╤нституту пол╕тичних та економ╕чних ризик╕в ╕ перспектив. 19 грудня в «Укра╖нськ╕й правд╕» вийшла його стаття п╕д назвою «Чу╓ш, Майдане?». У ц╕й публ╕кац╕╖ Серг╕й пропону╓ учасникам протест╕в св╕й проект вимог до влади, а також опису╓ сво╓ бачення того, на яких принципах ма╓ будуватися протестний рух.
«Ми тут з╕бралися не для того, щоб вибирати нового доброго царя. Вимога громади поляга╓ в перетворенн╕ держави з феодального батога в ╕нструмент самоорган╕зац╕╖ сусп╕льства. Нам б╕льше не потр╕бн╕ пастухи – нам потр╕бн╕ виконавц╕ вол╕ громади, як╕ ефективно координуватимуть соц╕альн╕ ресурси для досягнення сп╕льних ц╕лей. Майдан вимага╓, щоб люди, над╕лен╕ повноваженнями, дбали про сусп╕льн╕ ц╕нност╕, а не с╕мейн╕», – писав С. Кемський у сво╖й статт╕.
Основна ╕дея, яку обстоював Серг╕й, поляга╓ в тому, що потр╕бно вт╕лювати в життя ╕де╖ прямо╖ демократ╕╖. На його думку, громадяни повинн╕ мати право обирати не лише парламент ╕ президента, а й районних судд╕в, гол╕в райв╕дд╕л╕в м╕л╕ц╕╖, прокурор╕в та ╕нших чиновник╕в. Також Кемський наполягав на тому, що в Укра╖н╕ ма╓ бути спрощена процедура проведення референдум╕в: як загальнодержавних, так ╕ м╕сцевих. На думку Серг╕я, за допомогою референдум╕в укра╖нц╕ могли б зм╕щувати чиновник╕в, як╕ втратили дов╕ру громади.
Деяк╕ учасники Майдану вважають, що под╕╖, як╕ в╕дбулися в кра╖н╕ п╕сля повалення Януковича, показали, наск╕льки значущими ╓ ╕де╖ Кемського.
«Тепер, коли люди запитують себе, а що, власне, зм╕нилося за р╕к п╕сля цих под╕й, ╕де╖ нашого товариша, який загинув, обстоюючи свободу для вс╕х нас, ╓ ще б╕льш актуальними», – зазначив у коментар╕ для «Крим.Реал╕╖» учасник Майдану, л╕вий актив╕ст Денис П╕лаш. – Щоб у кра╖н╕ в╕дбулися реальн╕ зм╕ни на краще, нам сл╕д боротися за вт╕лення в життя ╕дей Кемського – в╕дсторонення в╕д пол╕тично╖ та економ╕чно╖ влади ол╕гарх╕чних груп ╕ впровадження ╕нститут╕в прямо╖ демократ╕╖, за допомогою яко╖ кожен може брати участь в ухваленн╕ р╕шень шляхом референдум╕в, обирати ╕ в╕дкликати чиновник╕в та силовик╕в будь-якого р╕вня».
Д. П╕лаш також зазначив, що в╕н познайомився з Кемським на стих╕йному м╕тингу, який з╕брався на Михайл╕вськ╕й площ╕ п╕сля брутально╖ «зачистки» Майдану 30 листопада. За словами актив╕ста, Серг╕й називав себе анарх╕стом ╕ був переконаний, що Майдану необх╕дно зм╕нювати систему, а не обличчя влади.

ПРОКУРАТУРА ЗАТЯГУ╢ СЛ╤ДСТВО

В╕д дня смерт╕ Кемського вже минув майже р╕к, однак особи, причетн╕ до його вбивства, дос╕ точно не встановлен╕. За словами адвоката с╕мей Небесно╖ Сотн╕ Павла Диканя, звинувачення нараз╕ висува╓ться груп╕ людей, як╕ обстр╕лювали протестувальник╕в. За його словами, сл╕дству не вдалося з’ясувати, з яко╖ збро╖ був зд╕йснений постр╕л.
«Прокуратура зараз провела досить великий обсяг роботи, проте орган╕зац╕йне забезпечення не дозволя╓ провести це сл╕дство в належн╕ терм╕ни ╕ на належному р╕вн╕», – зазначив адвокат.
П. Дикань додав, що для ефективного розсл╕дування правоохоронцям не вистача╓ н╕ кошт╕в, н╕ грамотного орган╕зац╕йного п╕дходу. За словами адвоката, справою Небесно╖ Сотн╕ займа╓ться велика к╕льк╕сть сл╕дчих, але справжн╕ профес╕онали зад╕ян╕ дуже мало.
«Кр╕м того, 20 лютого в М╕н╕стерств╕ внутр╕шн╕х справ в╕дбулося системне знищення доказ╕в у ц╕й справ╕. Зокрема, знищувалася зброя, документи, плани розм╕щення б╕йц╕в тощо. Зг╕дно ╕з заявою прокуратури, було знищено 90% доказ╕в», – сказав П. Дикань.
Незабаром, за словами адвоката, справа Серг╕я Кемського буде передана до суду. Дикань зазначив, що в╕н та ╕нш╕ адвокати Небесно╖ Сотн╕ мають нам╕р активно сприяти пошуку ╕ притягненню до в╕дпов╕дальност╕ не лише виконавц╕в злочину, але й його орган╕затор╕в.

Олекс╕й СКРИПНИК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14348

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков