Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2014
НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ЗРАДИМО! НЕ ПРОСТИМО!

Слово Президента Укра╖ни Петра Порошенка у День вшанування пам’ят╕ жертв голодомор╕в в Укра╖н╕

Пресвят╕ отц╕, вельмишановн╕ сп╕вв╕тчизники, дорог╕ укра╖нц╕!
Сьогодн╕ ми по вс╕й Укра╖н╕, в кожному ╖╖ куточку ╕ в десятках кра╖н св╕ту схиля╓мо голови в пам’ять перед м╕льйонами жертв Голодомору 1932-1933 рок╕в. Перед малими д╕тьми, ангельське життя яких було перервано ╕ позбавлено майбутнього. Перед мамами, як╕ робили все можливе для того, щоб захистити сво╖ родини, сво╖х д╕тей, ╕ не змогли цього зробити.
Перед людьми старшого в╕ку, як╕ ╓ нос╕ями укра╖нсько╖ мудрост╕, духу, пам’ят╕ ╕ морал╕. Перед сповненими сил ╕ над╕й хл╕боробами, як╕ вирощували хл╕б ╕ здатн╕ були прогодувати дек╕лька укра╖н ╕ були пограбован╕.
Перед розстр╕ляним В╕дродженням: укра╖нськими митцями, письменниками, поетами, вченими, б╕льш╕сть яких була знищена голодом 1932-1933 рок╕в.
Пом’янемо ус╕х: наших д╕д╕в ╕ прад╕д╕в, в╕домих нам член╕в наших родин, бо в Укра╖н╕ майже нема╓ родини, яка би не постраждала в╕д Голодомору, ╕ нев╕домих нам наших невинно уб╕╓нних брат╕в ╕ сестер, що упоко╖лись в укра╖нськ╕й земл╕.
Ми й дос╕ чу╓мо ╖хн╕ голоси, стогони ╕ молитви, як╕ линуть з минулого.
Ми об╕ця╓мо вам: Не забудемо! Не зрадимо! Не простимо!
Польський експерт з крим╕нального законодавства Рафал Лемк╕н першим сформулював ╕ об╜рунтував терм╕н «геноцид» – на чотири роки ран╕ше, н╕ж це зробила ООН. Ще в 1953 роц╕ переконливо дов╕в, що Голодомор в Укра╖н╕ – класичний приклад геноциду.
Парламенти десятк╕в кра╖н св╕ту теж класиф╕кували Голодомор як геноцид. В 2006 роц╕, нарешт╕, очевидне визнала ╕ Верховна Рада Укра╖ни. М╕й голос також був серед депутат╕в, як╕ голосували тод╕ за цей ╕сторичний закон. Я пишаюся цим. Я мав честь голосувати за цей ╕сторичний закон.
Але головне, що саме як геноцид Голодомор, нарешт╕, закарбувався в наш╕й ╕сторичн╕й пам’ят╕. Зг╕дно з найсв╕ж╕шими соц╕олог╕чними досл╕дженнями, три чверт╕ укра╖нц╕в твердо переконан╕, що Голодомор був саме геноцидом укра╖нського народу, а к╕льк╕сть тих, хто не визна╓ геноциду, дуже швидко зменшу╓ться. Бо факти – р╕ч уперта.
Давайте подума╓мо: для чого був потр╕бен геноцид? В╕дпов╕дь очевидна. Той же Лемк╕н казав: «Укра╖нець, попри залежн╕сть в╕д Москви, в╕дмовлявся в╕д колектив╕зац╕╖, приймаючи радше депортац╕ю або нав╕ть смерть… Саме селяни були хранителями традиц╕й нац╕онального духу Укра╖ни. ╤ зброя, яку застосовували проти них, ╓, мабуть, найстрашн╕шою, – виморювання голодом».
Як влучно зазначив Джеймс Мейс, ще один видатний досл╕дник Голодомору, Стал╕н прагнув «вигубити укра╖нське селянство, укра╖нську ╕нтел╕генц╕ю, укра╖нську мову, укра╖нський дух, укра╖нську культуру ╕ укра╖нську ╕стор╕ю, знищити Укра╖ну як таку».
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Сьогодн╕, вже маючи за плечима досв╕д В╕тчизняно╖ в╕йни 2014 року за нашу незалежн╕сть з ворогом, який вдерся на нашу землю, ми ╕накше дивимося ╕ на под╕╖ 1932-1933 рок╕в. То теж була так само справжня – ╕ так само неоголошена! – в╕йна проти Укра╖ни.
В╕йна в 1932-1933 роках велася за вс╕ма ╕мперськими правилами колон╕альних операц╕й, з використанням проти неозбро╓них селян як компарт╕йних спецзагон╕в, так ╕ внутр╕шн╕х в╕йськ. УРСР було заблоковано спецв╕йськами ОГПУ, а населення голодуючих район╕в нещадно винищувалось голодом.
Б╕льшовицька пропаганда побила вс╕ рекорди брехн╕ та людиноненависництва, виправдовуючи злочини режиму проти селянства. Чого варте було одне р╕шення луганського м╕ськкому КП(б)У про «неприпустим╕сть витрачання хл╕ба на громадське харчування в ╖дальнях колгосп╕в»?
Схоже, духовн╕ нащадки Стал╕на-Кагановича-Постишева не розчинилися в мороц╕ ╕стор╕╖. Вони правлять кривавий бал на тимчасово захоплених землях так званих «ЛНР» ╕ «ДНР». Вони повторюють там злочинний експеримент час╕в Голодомору, позбавляючи мирних людей продукт╕в харчування.
На думку спадають й ╕нш╕ моторошн╕ аналог╕╖. Кер╕вництво Радянського Союзу в╕дхиляло у часи Голодомору будь-яку допомогу голодуючим в Укра╖н╕. А коли галичани пускали сво╖м братам-укра╖нцям плоти з харчами по Збручу й Бугу, радянськ╕ прикордонники стр╕ляли в людей, котр╕ намагалися д╕стати рят╕вну ╖жу.
Сьогодн╕, коли на окупованих територ╕ях Донбасу починаються голодн╕ бунти, бойовики стр╕ляють у машини з укра╖нською гуман╕тарною допомогою.
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
За два роки б╕льшовицького геноциду Укра╖на втратила, за р╕зними оц╕нками, в╕д 4 до 10 млн. безневинно закатованих громадян.
Т╕льки вдумайтесь! Число жертв у стал╕нськ╕й в╕йн╕ проти укра╖нц╕в перевищило загальну к╕льк╕сть жертв Першо╖ св╕тово╖ в╕йни у вс╕х кра╖нах, як╕ брали в н╕й участь!
«Чверть усього с╕льського населення, чолов╕ки, ж╕нки й д╕ти, померли або вже були при смерт╕. Решта людей були наст╕льки виснажен╕, що нав╕ть не мали сили поховати т╕ла сво╖х близьких та сус╕д╕в», – писав Роберт Конквест. Це – один з найв╕дом╕ших досл╕дник╕в Голодомору, автор знаменито╖ книги «Жнива скорботи».
Головний чинник таких катастроф╕чних втрат нашого народу – в╕дсутн╕сть нац╕онально╖ держави та нац╕ональних Збройних Сил, як╕ здатн╕ захистити власний народ.
Укра╖на була найб╕льшою з ╓вропейських кра╖н, котр╕ не здобули незалежност╕ в пер╕од м╕ж двома св╕товими в╕йнами або втратили ╖╖. Голодомор як геноцид вкарбувався у генетичний код нац╕╖, став часткою нашо╖ ╕сторично╖ св╕домост╕.
Сьогодн╕ повсюди – в селах ╕ м╕стах – звучать жалобн╕ дзвони в пам’ять жертв Голодомору. Запалюються св╕чки. Я впевнений, що кожен з нас, укра╖нц╕в, по всьому св╕ту сьогодн╕ ма╓ запалити св╕чку ╕ виставити ╖╖ на в╕кно в пам’ять жертв Голодомору.
╤ цей в╕чний вогонь гарту╓ нашу волю до перемоги, яка обов’язково буде.
Пам’ять про нац╕ональн╕ трагед╕╖, темн╕ часи та лихол╕ття ╓дна╓ нас, гурту╓, робить сильн╕шими та мудр╕шими. Завдяки ц╕й сил╕ й мудрост╕ м╕сяць тому укра╖нський народ вин╕с справедливий вирок малорос╕йському уламку Комун╕стично╖ парт╕╖ Радянського Союзу. Вперше майже за сто рок╕в в укра╖нському парламент╕ не буде комун╕ст╕в – ц╕╓╖ п’ято╖ колони, яка повн╕стю розд╕ля╓ в╕дпов╕дальн╕сть за геноцид укра╖нського народу.
До реч╕, мало хто вже пам’ята╓, що перший з’╖зд КП(б)У в╕дбувся не в Укра╖н╕. Тепер ця парт╕я, яка так ╕ не розкаялася у злочинах проти народу, – на см╕тнику ╕стор╕╖.
В Укра╖н╕ н╕коли б не сталося тако╖ трагед╕╖, як Голодомор, якби ми були незалежною, демократичною державою. Так╕ лиха, як геноцид, – це риса лише диктаторських, тотал╕тарних режим╕в. В Укра╖н╕, сво╖й держав╕, яка йде ╓вропейським шляхом, геноцид не повториться н╕коли.
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Голодомору передували тисяч╕ повстань проти колгоспного рабства! В них брали участь сотн╕ тисяч, м╕льйони укра╖нц╕в. Чому ж така величезна арм╕я не перемогла б╕льшовизм? Розр╕знен╕сть! Недов╕ра! Брак ╓дност╕!
Сьогодн╕ ворог знову намага╓ться роз’╓днати нас, пересварити, пос╕яти пом╕ж нас розбрат та ворожнечу. Сьогодн╕ нам як н╕коли потр╕бна ╓дн╕сть.
Я в╕рю, що ми здатн╕ вивчити уроки ╕стор╕╖. Хай не спод╕ваються знову п╕дкорити Укра╖ну – ми стали сильними, ми стали мудрими, ╕ ми дамо в╕дс╕ч.
Н╕коли не здамося!
Н╕коли не припинимо боротьби!
Слава Укра╖н╕!
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
На вшанування вс╕х, хто загинув в╕д геноциду-голодомору, оголошую загальнонац╕ональну хвилину мовчання.

22 листопада 2014 р.
 м. Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14358

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков