Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2014
ЧИ ПЕРЕКЛАДА╢ТЬСЯ СЛОВО «КРАВЧУЧКА»?

«Покращення» по-кримськи...

Думаю, не помилюся, якщо скажу, що одним ╕з найкрасномовн╕ших символ╕в 90-х рок╕в була так звана «кравчучка» — сумка на кол╕щатках, особливо актуальна для тих, хто виживав з допомогою дач та город╕в. А дач╕ т╕, част╕ше просто халабуди, де ховали землеробський ╕нвентар, називали тод╕ «фазендами» в пам’ять про улюблений телесер╕ал, водночас люди намагалися додати романтики процесу: «земля – клуня – земля», або ж зам╕сть «клун╕» — «базар». Полюбляли «кравчучки» не лише «товаровиробники», але й «спекулянти» — тод╕ у людей ще не дуже повертався язик називати ╖х п╕дпри╓мцями. Хоча км╕тлив╕сть ╕ винах╕длив╕сть таки були присутн╕ми в ╖хн╕й д╕яльност╕. Моя сус╕дка, наприклад, привозила у «кравчучц╕» ╕з Джанкоя склян╕ баночки з дешевим, але густим ╕ як╕сним томатом, розбодяжувала його водою, п╕сля чого к╕льк╕сть банок майже подвоювалась, закатувала ╖х ╕ хутенько продавала, поки не з╕рвалися кришки.
Все це ожило в пам’ят╕, коли член ком╕тету з аграрно╖ пол╕тики, еколог╕╖ та природних ресурс╕в «Госсов╓та» Криму Серг╕й Додонов закликав кримчан у прямому еф╕р╕ повертатися до дач, город╕в та у покинут╕ села ╕ не спод╕ватися, що уряд забезпечить ╖х дешевою аграрною продукц╕╓ю, для чого просто нема╓ п╕дстав.
Обираючи рос╕йську перспективу, прагматики спод╕валися, що багата Рос╕я наблизить ╖хн╓ життя до райського, а тут зам╕сть гламуру ╕ забезпеченост╕ пропонують взятися за сапки ╕ лопати. Але треба терп╕ти, бо це ж не Укра╖на, де все «погано».
Сутт╓во, що у найскладн╕ш╕й ситуац╕╖ опинилися п╕дпри╓мц╕ та т╕, хто обслугову╓ малий та середн╕й б╕знес. Загалом це – 60% працюючого населення. А ми ж колись тихо заздрили надм╕рним доходам «пращур╕в» нин╕шн╕х б╕знесмен╕в, як╕ просто розбодяжували томат! Несолодко живеться сьогодн╕ майже вс╕м, хто зад╕яний у торг╕вл╕ та нада╓ т╕ чи ╕нш╕ послуги населенню, – ╖хня зарплата часто не дотягу╓ ╕ до м╕н╕мально╖ пенс╕╖.
А ось пенс╕онери почуваються не так вже й кепсько. ╥хн╕ пенс╕╖ зб╕льшилися у к╕лька раз╕в, сягнули середньорос╕йських ╕ поки що випереджають зростання ц╕н, як╕ в середньому зб╕льшилися сьогодн╕ приблизно вп’ятеро. Особливо пощастило колишн╕м держслужбовцям, пенс╕╖ яких нараховувалися у розм╕р╕ 90% в╕д ╖хньо╖ зарплати – вони тепер одержують б╕льше в╕д рос╕ян, як╕ виконували аналог╕чну роботу в аналог╕чних установах, бо рос╕йським законодавством така група п╕льговик╕в не передбача╓ться. Взагал╕ ж, якщо в Укра╖н╕ тими чи ╕ншими п╕льгами користувалося 42 групи населення, то в РФ – т╕льки 20.
╤ хоча сьогодн╕ кримськ╕ пол╕тики запевняють, що для кримчан все це збережеться, в╕риться не дуже. Бо ще к╕лька м╕сяц╕в тому нам об╕цяли перех╕дний пер╕од до 2016 року, у тому числ╕ ╕ об╕г поряд з рублем гривн╕, але укра╖нську валюту в╕дс╕кли за 2,5 м╕сяця. ╤ сталося це, гадаю, не лише через фанатичне поклон╕ння рублю, просто коли ╕снували ц╕ни в гривнях, ╖хн╕й рос╕йський аналог встановлювався шляхом помноження на оф╕ц╕йний курс рубля до гривн╕, а це приблизно втрич╕ б╕льше, прибравши гривневий ор╕╓нтир, т╕, хто був у цьому зац╕кавлений, дали ц╕нам безмежний прост╕р. Скаж╕мо, ковбаси, що коштували в магазинах ф╕рми «АТБ» по 40 грн. з хвостиком за к╕лограм, сьогодн╕ п╕дстрибнули до 300 руб. ╕ вище. ╤ тим, хто бува╓ в цих магазинах не щодня, важко застати один ╕ той самий товар за т╕╓ю ж ц╕ною. Ну а яйця, ц╕ни на як╕ не сягали ╕ 8 грн. за десяток, вже перестрибнули 50-рублеву риску, ╕ якби кожен тримав у себе на балкон╕ по 5 курок, добре б зекономив. Цей застар╕лий жарт, як ╕ про свиню у ванн╕й к╕мнат╕, ось-ось може одержати сво╓ друге життя.
То чому ж все це в╕дбува╓ться? Кажуть, частково через складнощ╕ у доставц╕ продукт╕в як з Укра╖ни, так ╕ з Рос╕╖. У першому випадку вплива╓ ембарго, у другому – погодн╕ умови на Керченськ╕й переправ╕. ╤ у обох – те, що виросла куп╕вельна спроможн╕сть певно╖ частини населення – бюджетник╕в, доходи яких не залежать в╕д м╕сцевих обставин.
На сьогодн╕ середня зарплата л╕каря-терапевта в Рос╕╖ – 73 тис. руб. на м╕сяць. ╤ тут рос╕яни, хоч ╕ не дружать ╕з Заходом, переймають ╖хн╕ традиц╕╖. Не насм╕люючись перекласти ф╕нансування галуз╕ повн╕стю на плеч╕ пац╕╓нт╕в, вони запровадили сво╓р╕дний моральний тиск на хворих – тепер п╕сля в╕дв╕дування л╕каря вс╕ одержуватимуть дов╕дку, де вказуватиметься сума, в яку об╕йшовся цей в╕зит держав╕. «Найдешевший» терапевт – в╕н пом╕ря╓ вам тиск приблизно за 500 руб. При цьому було б лог╕чно, якби ╕ пац╕╓нт м╕г дати свою оц╕нку л╕карев╕ – на ск╕льки ж рубл╕в в╕н йому реально допом╕г ╕ чи не залишився хворий у «м╕нус╕».
 Якщо в╕рити прес╕, наш╕ м╕сцев╕ медики ╕з серпня м╕сяця одержують приблизно половину суми в╕д середньо╖ по Рос╕╖. Але для Криму цього ц╕лком достатньо, щоб залишити далеко позаду перес╕чного громадянина: продавця, менеджера, журнал╕ста... Правда, л╕карям теж спок╕йно не живеться, – у них д╕╓ щось схоже на радянський коеф╕ц╕╓нт трудово╖ участ╕, що провоку╓ не ст╕льки бажання працювати краще, ск╕льки суперництво, п╕длабузництво, доноси.
В╕д сес╕╖ до сес╕╖ не живеться весело ╕ студентам. Зг╕дно з рос╕йськими стандартами, ╖хня стипенд╕я з нового року зменшиться вдв╕ч╕ ╕ становитиме 1300 руб., 400 з яких доведеться в╕ддати за проживання в гуртожитку. Цих грошей, що ╓ чвертю прожиткового м╕н╕муму, може вистачити на 2 кг не найкращо╖ ковбаси. А для тих, у кого ╕нш╕ плани на життя, доведеться не просто добре навчатися, але зд╕йснювати як╕сь подвиги на громадськ╕й нив╕ або ж шукати закул╕сн╕ шляхи у над╕╖ одержати до стипенд╕╖ якийсь бонус. Хоча без маминого ╕ татового гаманця не вряту╓ ╕ це, тож навчатимуться не зд╕бн╕ ╕ талановит╕, а матер╕ально забезпечен╕, ╕ якщо десь п╕дроста╓ новий Ломоносов, в╕н навряд чи зможе прославити Рос╕ю.
А як╕ ж перспективи? Кримськ╕ ц╕ни гнатимуться за рос╕йськими ╕ дал╕, котр╕ все прудк╕ше вт╕катимуть. ╤ одн╕╓ю з основних причин, як би не намагалися приховати це пол╕тики, залишатимуться запроваджен╕ проти Рос╕╖ санкц╕╖, у в╕дпов╕дь на як╕ ображен╕ вельмож╕, що здатн╕ купити п╕в-Москви, запровадили сво╖, ╕ це теж вдарило по споживачу. Криму в самий би раз повернутися до середньов╕ччя – натурального господарства. Але тут вже давно призвича╖лися вирощували лише мега-прибутков╕ культури, майже звели нан╕вець тваринництво, занепало ╕ птах╕вництво, що славилося за радянських час╕в. Ще в 90-т╕ роки на п╕востров╕ культивувалося багато твердих сорт╕в пшениц╕, з яко╖ виготовляються макаронн╕ вироби, найкращими серед яких донедавна були т╕, що продавалися п╕д маркою «Макаров╕ страви». То де ж вони тепер? Там, де Макар ╕ телят не пас, нас якось непом╕тно перевели на привозне.
Але нав╕ть п╕сля в╕дродження кримсько╖ господарки, на що п╕дуть роки (якщо це взагал╕ станеться), навряд чи мо╖ земляки в╕дчують сутт╓ве пол╕пшення – улюблену з радянських час╕в кримську продукц╕ю з нетерп╕нням чека╓ Рос╕я, в яку ╕ сьогодн╕ конве╓ром перет╕кають дешевш╕ товари, що надходять потроху з Укра╖ни. Вт╕м, поки що на прилавках Криму таки трапля╓ться заборонена до реал╕зац╕╖ укра╖нська «молочка», ц╕ни на яку на 10-20 руб. нижч╕, н╕ж на рос╕йську. ╤ ╖╖ ╕з задоволенням купляють нав╕ть т╕, хто вважа╓ укра╖нську гривню «кривавою» ╕ бере активну участь у вс╕х антиукра╖нських заходах.
Останн╓ «свято» такого плану в╕дбулося на п╕востров╕ днями. П╕д оплески та урочист╕ марш╕ прац╕вники дорожно╖ служби в присутност╕ найвищих кримських урядовц╕в зносили щити з укра╖нськими назвами с╕л ╕ зам╕няли ╖х на рос╕йськ╕. ╤ таких щит╕в до к╕нця року буде зам╕нено чотири тисяч╕. Це – найостанн╕ше, що нагадувало тут людям про Укра╖ну, хоча нещодавно в прес╕ промайнуло пов╕домлення, що укра╖нськ╕ написи буде збережено, адже в Криму серед трьох задекларованих державних мов ╓ й укра╖нська.
Та коли не можеш нагодувати людей ╕ забезпечити ╖м комфортне життя, для збереження власно╖ популярност╕ доводиться вдаватися до др╕бненьких хитрощ╕в. Голова «Госсов╓та» пан Константинов, виступаючи на м╕тингу, присвяченому перемоз╕ над укра╖нськими написами, заявив, що це ╓ необх╕дною складовою в процес╕ ╕нтеграц╕╖ Криму у Рос╕йську Федерац╕ю.
Ц╕каво, а що будуть крушити ╕ викор╕нювати в подальшому, коли кримчани серйозно порушать питання про сво╖ витрати ╕ статки? ╤ як торби-«кравчучки» називатимуться у «переклад╕» рос╕йською мовою?

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14364

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков