Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2014
ВИСТОЯТИ!
Василь МАРСЮК

Поет ╕ час
Василь Андр╕йович Марсюк у редакц╕╖ «КС», 2011 р.
...Повернувся з в╕йськового госп╕талю, де три тижн╕ лежав п╕д крапельницею по сус╕дству ╕з палатою хлопц╕в з АТО, про що виклав у скромному в╕рш╕. Надсилаю разом з ╕ншими — може, п╕д╕йдуть геро╖чн╕й кримськ╕й газет╕, яку приносили мен╕ ╕ в л╕карняну палату...

Василь МАРСЮК
ВИСТОЯТИ!
А. П. Казм╕рчуку,
в╕домому л╕карю

Лежу в л╕карн╕ з хлопцями з в╕йни,
яка в Донбас╕ танками гуркоче.
Я вже старий, а молод╕ вони
бинти з душ╕ зн╕мають неохоче.
╥х покал╕чив кровожерний зв╕р,
що вил╕з ╕з глибоко╖ печери.
Печаляться мо╖ душа ╕ з╕р –
безсил╕ тут х╕рурги-╕нженери.
Напевно, я погано воював,
словами холостими розкидався
╕ недостатньо голосно прокляв
московську гадь,
 розмножену в Донбас╕.
Вона повзе на Харк╕в, на Херсон,
╕ Крим вже перед нею на кол╕нах.
Але за батальйоном батальйон
назустр╕ч смерт╕ кида Укра╖на…
А я лежу в л╕карн╕, як на гр╕х,
де ангели б╕л╕ють у халатах,
з над╕╓ю дивлюсь на молодих,
що поряд оживають у палатах.
Не знаю я, чи здужаю, чи н╕,
чи хлопц╕ скоро вийдуть на дорогу,
та в╕рю, що на б╕лому кон╕
зустр╕не Укра╖на перемогу!

03.11.2014 р.,
Ки╖вський в╕йськовий госп╕таль

ДО Р╤ДНОГО М╤СТА

Мар’╖нко, мат╕нко, б’ють по тоб╕
градом сталевим з╕ cходу.
Дн╕ тво╖ мирн╕, немов голуби,
впали на шахтну породу.
Порозб╕галися люди тво╖ –
дехто по селах, дехто ще дал╕.
Там, де сп╕вали в гаю солов’╖,
свищуть бандити зухвал╕.
Ти вже старому мен╕ прости,
що мо╖ ноги тут стежку забули.
Шлях перекрили мен╕ блокпости
╕ чужомовн╕ убивч╕ дула.
Вс╕х найдорожчих не стало мен╕,
нав╕ть не стало саманки-хатини…
М╕сто мо╓, ти, немов у трун╕,
тут простяглося на дн╕ долини.
А через р╕чечку б’ють у злоб╕,
б’ють ╕з курного Донецька гармати.
В╕н вже давно не да╓ тоб╕
дихати в╕льно ╕ розмовляти.
О, не здавайтесь, хати ╕ сади,
чорн╕й навал╕ ворожого сходу!
В╕тер з Дн╕пра пов╕ва╓ сюди,
наче об╕йми всього народу!

22.09.2014 р.

ДО ШАХТАР╤В

Ну, що ж це ви, донецьк╕ шахтар╕,
немов кроти, принишкли у нор╕?
Чи ви ждете, що банда ╕з Рос╕╖
в степах донецьких жита вам нас╕╓?
Гай-гай, нас╕╓! Вигляньте з нори!
Чи╖ висять на шахтах прапори?
В хатах н╕ св╕тла, н╕ води, н╕ газу…
А ти сопеш лиш, гвард╕╓ Донбасу!
Сопи, сопи – та долю не проспи!
Вже танками роздавлен╕ степи,
п╕д школами ревуть чуж╕ гармати…
Забули ви, що Укра╖на – мати.
Чи ви ус╕ безбатченки в нор╕?
Прокиньтеся, донецьк╕ шахтар╕!

03.10.2014 р.

ДО РОС╤ЙСЬКИХ КЛАСИК╤В

А чом ус╕ ви – Пушк╕н, Досто╓вський,
╕ Лермонтов, ╕ Шолохов, ╕ Гоголь –
не п╕дн╕ма╓те над Укра╖ною тепер
сво╖ щити людинолюбн╕,
щоб захистити в╕д рос╕йських куль?
Ба! Вашими книжками нав╕ть
по нас стр╕ляють, наче ╕з гармат!

07.08.2014 р.
* * *
Сестра померла. Стихла ╕ любов,
моя любов до степового краю.
Коли мене сюди покличе знов
мо╓ вишневе селище, не знаю.
П╕сля бо╖в глух╕ стоять хати,
потр╕сканими дивлячись шибками…
Кому в╕дкрите серце принести?
Кого з╕гр╕ти теплими думками?
Таких нема. Вс╕х налякав Донецьк,
обвитий димом, як колючим дротом.
Я з ним колись дружив.
 Тепер капець!
М╕ж нами р╕чка – стр╕чкою скорботи.
Прив╕т, Осикова – худесенький пот╕к!
Ще ловиться в тоб╕ ср╕блиста рад╕сть?
Хоч на в╕ку я знав немало р╕к,
а жаль з тобою, ниточко, прощатись.
Ось надивлюсь на крутолобу даль,
ув╕нчану зал╕зними стовпами, –
хай забере вона мою печаль
за юн╕стю, за родом, за степами!
01.10.2014 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14373

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков