Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2014
Клим ЧУРЮМОВ: НАЙЦ╤КАВ╤ШЕ БУДЕ, КОЛИ КОМЕТА НАБЛИЗИТЬСЯ ДО СОНЦЯ

Крок до з╕рок

12 листопада 2014 року вперше в ╕стор╕╖ людства косм╕чний апарат с╕в на поверхню комети — модуль «Ф╕ли», який в╕дстикувався в╕д автоматично╖ станц╕╖ «Розетта», зд╕йснив посадку на ядро комети Чурюмова-Герасименко.
Одним з головних геро╖в проекту став в╕домий укра╖нський астроном Клим Чурюмов — один ╕з першов╕дкривач╕в комети, член-кореспондент НАНУ, головний науковий сп╕вроб╕тник в╕дд╕лу астрометр╕╖ та малих т╕л Сонячно╖ системи Астроном╕чно╖ обсерватор╕╖ Ки╖вського ун╕верситету, президент Укра╖нського товариства любител╕в астроном╕╖, директор Ки╖вського планетар╕ю.
Про екстраординарну ╕ безпрецедентну м╕с╕ю «Розетта», яку зд╕йсню╓ ╢вропейське косм╕чне агентство (╢КА), про подробиц╕ польоту ╕ в╕дкритт╕в — уже зроблених ╕ оч╕куваних — в ╕нтерв’ю вченого «Укр╕нформу».

КОМЕТИ — ЦЕ КАПСУЛИ ЧАСУ ╤ БЕЗКОШТОВН╤ КОСМ╤ЧН╤ ЗОНДИ

— Климе ╤вановичу, в╕та╓мо Вас з ун╕кальною под╕╓ю. Комета, в╕дкрита Вами, стала першою в ╕стор╕╖, на яку зд╕йснив посадку косм╕чний апарат. Ми хочемо знати подробиц╕ — посадки апарату на комету, ╕стор╕╖ проекту. З якою метою такий проект був задуманий? Хто був його ╕н╕ц╕атором?
— Нас ц╕кавлять, насамперед, кометн╕ ядра. Комети — це сво╓р╕дн╕ капсули часу, машини часу. Вони несуть ╕нформац╕ю про речовину, з яко╖ утворилися Сонце ╕ вся Сонячна система. Головним чином нас ц╕кавить, як утворилася Земля, особливо, якою вона була в «молодост╕», коли на н╕й не було води, кисню в атмосфер╕, а значить, ╕ життя. ╤ речовина комети допоможе уточнити це, оск╕льки комети — св╕дки видатних под╕й давнини, коли протопланетна хмара складалася з газу ╕ пилу ╕ не було н╕ планет, н╕ Сонця. Спочатку сформувалися шляхом акрец╕╖ так╕ невелик╕ небесн╕ т╕ла, як кометн╕ ядра та астеро╖ди, пот╕м вони стали об’╓днуватися у велик╕ т╕ла, ╖хня маса росла — ╕ внасл╕док велико╖ сили тяж╕ння перетворювалися на сферичн╕ об’╓кти через швидке обертання, трохи сплющуючись б╕ля полюс╕в. Наприклад, у Земл╕ зараз полюси ближч╕ до центру Земл╕, н╕ж екватор, на 21 к╕лометр.
Оск╕льки у комет маса невелика, вони майже вс╕ мають неправильн╕ форми. ╤ незвичайна ╕ дивовижна форма комети Чурюмова-Герасименко, на мою думку, збер╕га╓ться вже м╕льярди рок╕в. Чому? А тому, що в 1959 роц╕, за десять рок╕в до ╖╖ в╕дкриття, — а ми в╕дкрили ╖╖ в 1969-му, — вона пролет╕ла через сферу д╕╖ Юп╕тера, що ма╓ потужне магн╕тне ╕ грав╕тац╕йне поле. Сила тяж╕ння була така, що комета зм╕нила орб╕ту ╕ наблизилася до Сонця — завдяки чому вона стала доступною для телескоп╕чних спостережень. До 1959 року ╖╖ перигел╕й перебував у пояс╕ астеро╖д╕в, ╕ тод╕ ╖╖ ще неможливо було сфотографувати на фотопластинку з допомогою нав╕ть найб╕льших телескоп╕в. Це було ╖╖ перше проходження через новий, ближчий до Сонця перигел╕й, коли вона стала доступною, коли вже можна було отримати ╖╖ фотограф╕чний портрет, ╕ ми з╕ Св╕тланою Герасименко ╖╖ побачили першими. В цьому сенс╕ нам дуже пощастило. Але ми шукали, у нас була спец╕альна програма кометно╖ експедиц╕╖ ╕ наказ по ун╕верситету — спостер╕гати комети ╕ шукати нов╕. Ми його виконали точно, як ректор наказав.
У 1986 роц╕ я в╕дкрив другу комету, але головною виявилася ця перша, саме вона привернула увагу всього св╕ту.
— Отже, комета Чурюмова-Герасименко нам ц╕кава з точки зору первинно╖ речовини, тобто як св╕док створення Сонячно╖ системи.
— Це, по-перше. А по-друге, комети — це сво╓р╕дн╕ косм╕чн╕ зонди. Тобто, спостер╕гаючи за кометою, ми отриму╓мо ╕нформац╕ю про ф╕зичн╕ умови в м╕жпланетному простор╕, про ╖хн╕ зм╕ни, пов’язан╕ ╕з сонячною активн╕стю. За допомогою комет ми можемо вивчати м╕жпланетне середовище, причому майже безкоштовно, за наявност╕ вельми скромного ф╕нансування ╕ т╕льки за допомогою спостережень. А для того, щоб запустити косм╕чний апарат, вже потр╕бн╕ м╕льйони, сотн╕ м╕льйон╕в. Скаж╕мо, м╕с╕я «Розетта» кошту╓ близько 1,5 м╕льярда ╓вро.
Ви запитали, коли це почалося. Почалося приблизно в 1990-х роках — п╕сля комети Галлея, яку в 1986 роц╕ вперше в ╕стор╕╖ вдалося спостер╕гати з досить близько╖ в╕дстан╕. На зустр╕ч з ядром комети Едмунда Галлея полет╕ло 6 косм╕чних апарат╕в. Апарати ╕з Земл╕ лет╕ли назустр╕ч ╖й з╕ швидк╕стю 80 км/сек. Що на так╕й швидкост╕ можна побачити ╕ зняти? Проте зняли, ╕ ми вперше побачили, як вигляда╓ ядро комети — воно монол╕тне, ма╓ структуру, невисок╕ гори, долини, зруйнован╕ кратери. Побачили викиди газу ╕ пилу. Але на зн╕мках усе це не досить ч╕тко, адже знято було здалеку, скаж╕мо, нав╕ть апарат «Джотто» пролет╕в у 600 к╕лометрах в╕д ядра.
Проте вже в 1993 роц╕ ╢вропейське косм╕чне агентство ╕ НАСА спланували сп╕льну м╕с╕ю, метою яко╖ було посадити апарат на ядро комети, набрати в капсули грунт ╕ повернути його на Землю. Був складений список з 12 комет — у тому числ╕ ╕ нашо╖, тому що вона пер╕одична, ма╓ прийнятн╕ параметри, до не╖ можна посилати зонд ╕ в╕н не промахнеться, потрапить точно на ядро.
Такий експеримент планувався вперше, ╕, звичайно, в╕н був дуже ц╕кавий. Але коли справа д╕йшла до ф╕нансування, Конгрес США в╕дмовив. А оск╕льки ╢вропа вже почала п╕дготовку до проекту, в ╢КА вир╕шили: нав╕що нам американц╕, раз не дають грошей, ми сплану╓мо м╕с╕ю «Розетта» сам╕, але т╕льки посадку, без повернення назад. Спочатку обрали комету американського астронома В╕ртанена. Але в 2003 роц╕, коли мав в╕дбутися запуск, сталися неполадки з ракетою. Було втрачено тимчасове в╕кно для запуску косм╕чного апарата, скаж╕мо, тиждень-два, коли Земля перебува╓ в площин╕ орб╕ти комети ╕ лише в такому випадку можна усп╕шно наблизитися до ╖╖ ядра.
Нам знову пощастило. Стали вибирати ╕ншу комету. ╤ виявилося: щоб точно досягти ядра комети, для запуску в березн╕ 2004 року годиться т╕льки одна — комета Чурюмова-Герасименко. А дал╕ вже потр╕бно, щоб «Розетта» стала як супутник кружляти навколо ядра, необх╕дн╕ реактивн╕ двигуни. Тому на апарат╕ встановили резервуар з 1,5 тоннами палива — для зд╕йснення маневр╕в. Що ми ╕ побачили цього року.
— «Розетта» лет╕ла десять рок╕в. Чому так довго?
— Запуск в╕дбувся 2 березня 2004 року. Але спершу були дв╕ невдал╕ спроби. Пам’ятаю, на друг╕й спроб╕ в╕двалилася якась керам╕чна, тепло╕золяц╕йна плитка. Але до наступно╖ спроби запуску ракети «Ар╕ан», 2 березня, все виправили. Нас, першов╕дкривач╕в, на той час в╕дправили л╕таком до Парижа. Тому на трет╕й спроб╕ ми не змогли бути присутн╕ми. Ми попрощалися з «Розеттою», сфотографувалися на прощання на тл╕ ракети ╕ побажали ╖й щасливого польоту. А оск╕льки Бог любить тр╕йцю, ми були впевнен╕, що ця спроба буде вдалою. Так воно ╕ сталося. Ракета стартувала усп╕шно, ╕ «Розетта» вийшла на задану орб╕ту.
╢КА запланувала посадити спец╕альний модуль «Ф╕ли» на безатмосферне ядро комети, коли вона перебуватиме дуже далеко в╕д Сонця ╕ недалеко в╕д орб╕ти Юп╕тера. Там сонячного тепла ще недостатньо, щоб навколо ядра утворилася газово-пилова атмосфера, яка могла б зашкодити благополучн╕й посадц╕ модуля на ядро.
Для польоту знадобилося 10 рок╕в, щоб заощадити витрати палива, щоб за допомогою грав╕тац╕йних пол╕в Земл╕ та Марсу вивести «Розетту» точно на таку ж орб╕ту, як ╕ у комети. Тобто спочатку вона рухалася навколо Земл╕, пот╕м перейшла на другу косм╕чну швидк╕сть — стала супутником Сонця. Трич╕ за ц╕ 10 рок╕в «Розетта» прол╕тала б╕ля нашо╖ планети, ╕ Земля п╕дштовхнула ╖╖, зм╕нила орб╕ту з кругово╖ на ел╕птичну. Пот╕м один раз «Розетта» пролет╕ла над Марсом — точно на висот╕ 250 к╕лометр╕в. Марс сво╓ю грав╕тац╕╓ю теж зм╕нив ╖╖ орб╕ту, ╕ вона вийшла на курс точного польоту до ядра комети Чурюмова-Герасименко.
Цього року вона досягла ядра комети. 23 травня «Розетта» перебувала в╕д ядра на в╕дстан╕ близько 750 тисяч к╕лометр╕в. Через м╕сяць, 22 червня, ця в╕дстань скоротилася до 130 тисяч км. Ще через м╕сяць, 24 липня, — «Розетта» наблизилася до ядра комети на 3 тисяч╕ км, а 5 серпня ╖╖ в╕дд╕ляло в╕д ядра всього 180 км.
Пот╕м, коли вона стала ще б╕льше наближатися, на короткий терм╕н у Центр╕ управл╕ння польотами включали реактивн╕ двигуни, щоб скоригувати орб╕ту. ╤ ось вона п╕д╕йшла на 100 км. ╤ з ц╕╓╖ в╕дстан╕ стала передавати дуже як╕сн╕, ч╕тк╕ зн╕мки поверхн╕ ядра комети. А пот╕м вже зовс╕м близько — з 9,8 км до центру або 7,8 км до поверхн╕. ╤ зараз ми ма╓мо б╕льше 15 тисяч фотограф╕й ядра комети ╕з р╕зних ракурс╕в.
З ╖хньою допомогою ╕ побудували цю модель — глобус ядра комети, т╕льки в десять тисяч раз╕в меншу. Насправд╕ ж ╖╖ розм╕р — 4 к╕лометри. Сама комета, як ╕ Земля, оберта╓ться навколо сво╓╖ ос╕ з пер╕одом 12,4 години, тобто в два рази менше, н╕ж наша доба. А навколо ядра оберта╓ться «Розетта», що стала першим штучним супутником ядра комети.
— ╤ все це в╕дбува╓ться вперше в св╕т╕. ╤ ми вперше нарешт╕ побачили детальний рель╓ф комети. А найважлив╕ше — що це укра╖нська комета! Яким же вимальову╓ться ╖╖ рель╓ф?
— Це дуже красивий г╕рський пейзаж. В╕н нагаду╓ мен╕ деяк╕ м╕сця в Карпатах. Можливо, Кавказьк╕ гори або Родопи. Одним словом, прекрасний земний г╕рський масив, але не високий. Тут ╕ долини, ╕ кратери, ╕ численн╕ конусопод╕бн╕ п╕ки — стометров╕ ╕ вище, як голки. Нев╕домо, як вони утворилися, але нагадують бурульки. На Земл╕ таке побачиш дуже р╕дко, т╕льки десь у печерах.
Отже, п╕сля того, як вивчили рель╓ф, вибрали 5 майданчик╕в, пот╕м — один. Ядро комети склада╓ться н╕би з двох частин, маленька голова ╕ т╕ло, з’╓днан╕ невеликою перемичкою. Ось на «голов╕» — б╕ля кратера, на р╕вн╕й д╕лянц╕ — вибрали м╕сце для посадки.
Я, до слова сказати, пропонував назвати його «Ки╖в», — тому що комету в╕дкрили в Ки╓в╕, два в╕дкривач╕ тут жили, вчилися ╕ працювали. А на конкурс╕ вир╕шили назвати Аг╕лк╕я — за ╕менем малов╕домого маленького острова в дельт╕ Н╕лу.
Але ми будемо боротися, бо комета — укра╖нська ╕ на н╕й мають бути укра╖нськ╕ назви: Ки╖в, Микола╖в, де я народився. Св╕тлана Герасименко народилася в Бариш╕вц╕ п╕д Ки╓вом. Можна Харк╕в ╕ Льв╕в. ╤ назви ╕нших прекрасних укра╖нських м╕ст, с╕л ╕ р╕чок. Великий кратер я б назвав на честь мого вчителя, професора Серг╕я Всехсвятського, який вважав, до реч╕, що комети утворюються внасл╕док вивержень вулкан╕в. Кратери можна назвати ╕ на честь ╕нших видатних укра╖нських астроном╕в. Я над╕шлю такий список в ╢КА ╕ буду домагатися цього через М╕жнародний астроном╕чний союз.

КОЛИ «Ф╤ЛИ» С╤ЛИ НА КОМЕТУ, Я В╤ДЧУВАВ, ЩО З╤ МНОЮ РАД╤╢ ВЕСЬ СВ╤Т

— ...╤ ось настало 12 листопада 2014 року — момент ╕стини. Ви були в Центр╕ управл╕ння польотами, коли модуль «Ф╕ли» висадився на комету Чурюмова-Герасименко. Що там в╕дбувалося?
— Мене запросили в Дармштадт — там з╕бралося все кер╕вництво ╢вропейського косм╕чного агентства ╕ косм╕чних агентств 16-ти ╓вропейських кра╖н, а також багато в╕домих астроном╕в — досл╕дник╕в комет ╕ астеро╖д╕в. Хоча Укра╖на дала головне — об’╓кт, який досл╕джу╓ться вс╕м св╕том, на жаль, серед прапор╕в нашого не було, тому що Укра╖на жодних кошт╕в у цей проект не вкладала. Тому ми там не зад╕ян╕, жодного укра╖нського приладу на «Розетт╕» нема╓. А так би ми могли сам╕ переробляти цю ╕нформац╕ю, робити нов╕ в╕дкриття... Але рано чи п╕зно ми до цього прийдемо.
— А НАСА повернулося в цей проект?
— НАСА встановило на «Розетт╕» три високоточних прилади. Беруть участь у проект╕, зокрема, ╕ вчен╕ з Канади, Австрал╕╖. Але керу╓ вс╕м ╢КА. ╤ мен╕ дуже сподобалося, що воно взялося за цей проект. Вони дуже ретельно його готували, ╕ протягом 10 рок╕в усе провели дуже гладко. Коли «Розетта» лет╕ла, вона вивчала ╕ Землю, ╕ М╕сяць, й ╕нш╕ комети, ╕ два астеро╖ди.
12 листопада ми спостер╕гали все в реальному масштаб╕ часу. З нетерп╕нням чекали, як вигляда╓ ядро. Здалеку побачили, що воно н╕би подв╕йне — перемичку не видно, комета яскрава, ╕ через контраст здавалося, що вона склада╓ться з двох частин. Але виявилося, що це не два окремих ядра, що вона монол╕тна.
Звичайно, в╕дчуття були непередаван╕. В╕дчував хвилювання, бо це дуже складний експеримент, багато чого непередбачуваного могло трапитись. Але коли модуль «Ф╕ли» торкнувся комети, — а це стов╕дсотковий усп╕х! — ╕ нав╕гац╕йна команда, ╕ вс╕ присутн╕ застрибали, заплескали в долон╕, стали обн╕матися. Ми з генеральним директором ╢КА Дорденом ╕ професором Бонне — орган╕затором першого польоту до комети Галлея — в╕тали одне одного й обн╕малися. Атмосфера була святкова. ╤ це була особлива ейфор╕я, бо в╕дчува╓ш, що разом з тобою рад╕╓ весь св╕т, адже под╕я — ╕сторична ╕ р╕дк╕сна.
— Журнал╕сти, напевно, Вас просто «порвали»?
— Тут були деяк╕ нюанси. У Центр╕ управл╕ння польотами з╕бралися журнал╕сти з усього св╕ту. Я вс╕м давав ╕нтерв’ю — американцям, канадцям, н╕мцям, журнал╕стам з Аргентини, Голланд╕╖, Франц╕╖. З НТВ п╕дходили, ╕ я ╖м сказав: дам ╕нтерв’ю за умови, що не обзиватимуть мене радянським ученим. Вони погодилися: «Та Боже збав». Я ╖м все розпов╕в, ╖м сподобалося. Але коли вони випустили ╕нтерв’ю, то к╕лька раз╕в об╕звали-таки мене радянським ученим. Не захот╕ли назвати укра╖нським. Брехлив╕, як ус╕ рос╕йськ╕ ЗМ╤. ╤ я з ними б╕льше справи не матиму, раз вони так╕ обманщики...

НА КОМЕТ╤ ЧУРЮМОВА ПАХНЕ Ф╤АЛКАМИ

— ЗМ╤, до реч╕, поширили чутку, що на комет╕ н╕бито дуже поганий запах. Там вивчили атмосферу, виявили метан ╕ ам╕ак, — а значить, там пахне тухлими яйцями або як на стайн╕.
— Це — неправда, тому що концентрац╕я цих молекул там дуже маленька, вона не вплива╓ на запахи. Н╕якого такого запаху ви б там не в╕дчули. Ось у наш╕й к╕мнат╕, де ми сидимо, та й у будь-якому прим╕щенн╕ концентрац╕я цих газ╕в — метану й ам╕аку — в десятки тисяч раз╕в б╕льша. Але ми ж цього не в╕дчува╓мо, не втрача╓мо св╕дом╕сть, ми диха╓мо, ╕ вважа╓ться, що це допустима концентрац╕я. Так що коли говорять про запах тухлих я╓ць на комет╕, це просто см╕шно. ╤ нав╕ть просто негарно.
Адже насправд╕ все навпаки. Якщо космонавт, який там рано чи п╕зно побува╓, зн╕ме скафандр, в╕н в╕дчу╓ запах ф╕алок, можливо, «Шанель № 5» або який-небудь ╕нший, але це не буде в╕дразливий запах. Адже там найчист╕ша атмосфера, чист╕ше в╕д яко╖ не знайдеш.
Тому вс╕ ц╕ м╕ркування про непри╓мн╕ запахи — в╕д злостивих журнал╕ст╕в.
— Зараз ╓ можлив╕сть послухати в ╤нтернет╕, як звучить Ваша комета — дуже незвично. Ви чули музику сво╓╖ комети? Як вона Вам?
— Дуже здорово, дуже ц╕каво звучить, при╓мно слухати.
Взагал╕ кожне небесне т╕ло ма╓ власний голос. Тому що у них р╕зн╕ розм╕ри, р╕зний х╕м╕чний склад, р╕зн╕ порожнини всередин╕ — немов резонатори. Сонячний в╕тер обт╕ка╓, магн╕тне поле зм╕ню╓ться, ╕ якщо трансформувати коливання цих хвиль, — ми почу╓мо звук. Це — справжн╕й, природний звук ╕ н╕би св╕й голос. Велике т╕ло ма╓ б╕льш потужний звук ╕ б╕льш р╕зноман╕тний, тому що у нього ╓ ╕ магн╕тн╕, й електричн╕ поля, ╕ вода... Там ц╕ла симфон╕я. Ус╕ планети мають сво╖ ноти, сво╖ акорди.

ЖИТТЯ НА ЗЕМЛ╤ З’ЯВИЛОСЯ ЗАВДЯКИ КОМЕТАМ

— Головна новина зараз, що модуль «Ф╕ли» виявив на комет╕ молекули орган╕чних сполук, як╕ можуть в╕дпов╕дати за виникнення життя. Що знайшли конкретно?
— Безсумн╕вно, вс╕ складн╕ молекули виявлен╕ — метан (СН4), ам╕ак (NН3), СН3ООН. Прилад «КАЗАК», встановлений на «Розетт╕», анал╕зуватиме найскладн╕ш╕ орган╕чн╕ молекули. Поки у мене ╕нформац╕╖ про це нема╓, але я думаю, в╕н запрацю╓ ╕ видасть сюрприз — адже це КОЗАК!
Але це буде т╕льки п╕дтвердження, оск╕льки в одн╕й з комет — В╕льда 2 — уже було виявлено гл╕цин, складну орган╕чну молекулу, одну з ам╕нокислот — NH2СН2COОH. А що таке гл╕цин? Це одна ╕з цеглинок живо╖ матер╕╖. Без нього не може обходитися жодна жива ╕стота. Наш мозок, спинний особливо, без гл╕цину не працював би.
╤ зв╕дси б╕ологам ╕ медикам п╕д-казка: що орган╕ка, яка ╓ на Земл╕,
з яко╖ розвинулося життя, — перш╕ б╕олог╕чн╕ кл╕тини, що д╕ляться, спочатку найпрост╕ш╕, а пот╕м складн╕ш╕, — зас╕яна якраз кометами. Саме вони занесли на Землю орган╕чн╕ речовини, складн╕ молекули. Тут уже ц╕ молекули потрапили в хороше середовище — воду. Знову ж таки, зв╕дки взялася вода? З кометних ядер, як╕ на 80% складаються з води, — наприклад, комета Галлея.
Величезна к╕льк╕сть — трильйони — кометних ядер 3-4 м╕льярди рок╕в тому падали на Землю, вони вдарялися, частина води випаровувалася, л╕д, що залишався, охолоджував Землю, ╕ коли ╖х випало досить багато, Земля нарешт╕ охолола, ╕ вода — вже у вигляд╕ р╕дини — спершу випаровувалася, а пот╕м стала заповнювати западини, утворилися океани, моря.
Походження води, можна сказати, вже доведено, ╕, я вважаю, вже н╕хто не зможе це спростувати.
— Тобто вода однозначно потрапила на Землю з комет?
— Я в цьому переконаний на 100%. Тому що ╕зотопний склад води — ╓ Н2О ╕ важка вода D2О — в кометних льодах (це було вим╕ряно у комети Хартл╕) ╕ в океанах однаковий. Значить, джерелом води, безсумн╕вно, ╓ кометн╕ ядра. Як ╕ джерелом орган╕ки. Якщо зараз ще знайдуть ам╕нокислоти, з яких склада╓ться ДНК, подв╕йна сп╕раль, — а я думаю, вони знайдуться, — то вже на 100% п╕дтвердиться, що життя на Землю потрапило з космосу, воно зародилося з косм╕чних складних орган╕чних молекул, як╕, потрапивши в потр╕бне середовище — тепло, воду, кисень, — випадково, в результат╕ обертання молекул, об’╓дналися у вигляд╕ подв╕йно╖ сп╕рал╕.
Звичайно, ймов╕рн╕сть такого походження першо╖ б╕олог╕чно╖ молекули, що д╕литься, була дуже малою. Академ╕к Шкловський пор╕внював ймов╕рн╕сть ╖╖ утворення з можлив╕стю мавпи без помилок англ╕йською мовою надрукувати на друкарськ╕й машинц╕ монолог Гамлета. Тобто шанс практично нульовий. Проте це сталося. ╤ м╕льярди рок╕в усе це розвивалося, ╕ зараз ╕снують так╕ орган╕зми, як тварини, люди, ╓ розум. Загалом, ця г╕потеза може повн╕стю п╕дтвердитися. Й ╕ншого виходу нема╓. Ну, або тод╕ вже — Бог...
Тобто головне для нас — вир╕шення трьох фундаментальних проблем. Походження Земл╕. Походження життя. Ну а трет╓, ╕ вже не пов’язане з космосом — хоча, можливо, ╕ космос допоможе, — зв╕дки з’явився розум. Адже його теж треба н╕би вдихнути, так?.. Але це вже, коли будемо знати, як виникло життя. Розум — це найтонша матер╕я, вища матер╕я, якесь дивовижне поле, можна сказати, «дар Божий»...

НА КОМЕТАХ В╤ДПОЧИВАТИМУТЬ КОСМОНАВТИ, ПОДОРОЖУЮЧИ ПО ВСЕСВ╤ТУ

— Климе ╤вановичу, як довго триватиме проект?
— За планом — до 31 грудня 2015 року. Хоча ╓ деяк╕ ризики, непередбачуван╕ моменти. Скаж╕мо, ви зна╓те, що модуль «Ф╕ли», в╕докремившись в╕д «Розетти» ╕ опустившись на поверхню комети, трич╕ стрибнув ╕ не закр╕пився.
Ну, уяв╕ть, 10 рок╕в польоту, особливо коли «Розетта» перебувала поблизу Сонця, на не╖ впливало сонячне випром╕нювання. Вузли, звичайно, на н╕й не поржав╕ють, але щось на них вплинуло.
До реч╕, Сонце наше перебува╓ зараз у максимум╕ свого 11-р╕чного циклу, трапля╓ться б╕льше авар╕й, катастроф, летальних випадк╕в в╕д серцево-судинних захворювань... Але чому на «Ф╕лах» не спрацювали гарпуни? Можливо, вони не вистр╕лили, тому що, коли «Ф╕ли» с╕дали, вони мали спершу одн╕╓ю н╕жкою торкнутися, пот╕м другою, а вони п╕дстрибнули — ╕ мережа не замкнулася, електричний ланцюг, що керу╓ гарпунами, не вв╕мкнувся. Поки що доводиться т╕льки гадати.
Але зараз зонд уже на двох н╕жках, в╕н керований. Його вже пересунули з-за скел╕, з т╕н╕, на сонячне св╕тло. Буде б╕льш над╕йне п╕дживлення, сонячн╕ батаре╖ запрацюють, вся апаратура в╕дновиться. ╤ ще, я думаю, ц╕лий р╕к вс╕ чутлив╕ ╕ високоточн╕ прилади будуть функц╕онувати.
«Ф╕ли» вже видали колосальну к╕льк╕сть ╕нформац╕╖, поки сонячн╕ батаре╖ були заряджен╕ ╕ 56 годин безперервно працювали вс╕ прилади. Зараз модуль перебува╓ в сплячому режим╕. Я думаю, в╕н запрацю╓ найближчим часом!
— Ще ╓ над╕я, Ви гада╓те, оживити гарпуни?
— Можливо, ╖х удасться оживити, щоб б╕льш над╕йно закр╕пити модуль на поверхн╕. ╤ тод╕ буде бездоганна, безпереб╕йна робота вс╕х десяти високоточних прилад╕в. А це значить, десяти науково-досл╕дних ╕нститут╕в. Тобто ще багато чого попереду.
— На як╕ ще дивовижн╕ в╕дкриття ми можемо оч╕кувати в╕д подорож╕ «Розетти»?
— По-перше, вже побудували глобус ядра комети — вперше в ╕стор╕╖ науки. Зараз «Розетта» через ядро комети посила╓ рад╕охвил╕, а «Ф╕ли» з ╕ншого боку ядра сприймають ц╕ хвил╕. Ми побачимо внутр╕шню будову, скелет комети, як╕сь ущ╕льнення або порожнини.
Але ж ми точно не зна╓мо нав╕ть внутр╕шню будову Земл╕. За допомогою сейсм╕чних хвиль ми д╕зналися, що ╓ ядро, мант╕я, л╕тосфера — груб╕ оболонки. Та ми не можемо просв╕тити Землю, щоб д╕знатися якусь тонку ╖╖ структуру...
— Чому нам важливо д╕знатися будову комет?
— Внутр╕шня будова — це як╕сь порожнини, печери, де можуть зупинятися космонавти на сво╓му шляху, в╕дпочивати у таких камерах усередин╕ комети. Там ╓ л╕д, значить, ╓ достатньо води, ╕ за допомогою прилад╕в можна з Н2О робити кисень, тобто створити пов╕тряну атмосферу.
— Космонавти, що подорожують у Всесв╕т╕, — це з царини фантастики! Ви в╕рите в косм╕чн╕ подорож╕?
— Те, що було фантастикою, стане д╕йсн╕стю, пов╕рте... Я якось розпов╕дав про м╕с╕ю «Розетти» знаменитому фантастов╕ Роберту Шекл╕. В╕н був у Ки╓в╕, я з ним зустр╕вся ╕ розпов╕в, показав картинки. В╕н дивувався: «От це здорово, от це реальна фантастика!». Шкода, в╕н помер у 2005 роц╕, старенький був, не дожив до нин╕шньо╖ под╕╖... Я його ще в дитинств╕ читав. А коли познайомився, було ц╕каво посп╕лкуватися. Йому сподобалася ця моя ╕нформац╕я, в╕н сказав, що треба ще якийсь новий сюжет вигадати...
Але фантастика — це мов казки. А посадка на ядро комети — це вже реальн╕сть. ╤ колись людина гулятиме, мов по М╕сяцю, по комет╕, по астеро╖дах. Особливо, коли почнеться розробка надр, — тобто коли на Земл╕ зак╕нчиться вуг╕лля, нафта ╕ все стане страшним деф╕цитом. Щоб людство не загинуло, доведеться використовувати кометн╕ ядра як сировину, доставляти копалини з надр комет ╕ астеро╖д╕в. Особливо треба буде використовувати М╕сяць, де ╓ гел╕й-3. На Земл╕ його лише к╕лька десятк╕в тонн, а там — до десяти м╕льйон╕в. Цього вистачить на м╕льйони рок╕в, щоб задовольнити потребу людства в енерг╕╖. Причому це ╕деальне пальне, безпечне, без рад╕ац╕╖, безв╕дходне.
— До слова, Ви в╕рите у прибульц╕в з ╕нших св╕т╕в?
— Я думаю, що прийшлих з ╕нших св╕т╕в н╕коли не було ╕ нам буде дуже складно колись з ними зв’язатися. Т╕льки по рад╕о ми зможемо нарешт╕ отримати сигнали ╕ якусь ц╕нну ╕нформац╕ю про брат╕в по розуму.
А ╖х там дуже багато. Безсумн╕вно, весь космос — це багато цив╕л╕зац╕й. Це вже доведено, в╕дкрито б╕льше тисяч╕ планет б╕ля ╕нших з╕рок. Якщо на Земл╕ розум ╓, то таких з╕рок, як Сонце, — 70% у Всесв╕т╕. Тому й таких житт╓дайних планет, як Земля, теж м╕льйони, м╕льярди. Можливо, вони досягли б╕льш високого р╕вня розвитку...

«РОЗЕТТА» СТАНЕ СУПУТНИКОМ СОНЦЯ

— Поверн╕мося до «Розетти». Якщо все складеться нормально, вона супроводжуватиме комету Чурюмова-Герасименко по вс╕й орб╕т╕ на шляху до внутр╕шньо╖ Сонячно╖ системи ╕ назад.
— «Розетта», доки вистачить пального для утримання ╖╖ на орб╕т╕ ╕ доки ╖╖ трима╓ грав╕тац╕я, буде обертатися, як М╕сяць б╕ля Земл╕. Вона руха╓ться по орб╕т╕, наблизиться до Земл╕, пройде через пояс астеро╖д╕в, ╕ все це якось впливатиме на ╖╖ пол╕т. Але рано чи п╕зно вона в╕д╕рветься ╕ полетить у космос. Буде неск╕нченно довго обертатися навколо Сонця, ставши його штучним супутником. Дистанц╕йно вона буде перебувати близько до комети Чурюмова-Герасименко. Вони будуть в╕ддалятися одна в╕д одно╖, але дуже довго будуть разом.
Я думаю, що «Розетта» функц╕онуватиме ще десятки, а може, й сотн╕ рок╕в. Там ╓ передавач, в╕н ф╕ксуватиме. Коли в╕н замовкне, ми вже не знатимемо, де вона перебува╓, ╕ поступово ╖╖ втратимо. Але ця частинка земного розуму десь л╕татиме по ел╕птичн╕й орб╕т╕, обертатиметься навколо Сонця.
А «Ф╕ли» вже нав╕ки залишаться на комет╕. Вони вже — частинка кометного ядра. «Ф╕ли» ╕ наша комета — ╓дин╕.
— Ц╕каво, як довго з «Розеттою» буде зв’язок?
— Так довго, наск╕льки ╖й вистачить батарей. У 2016 роц╕ вона ще буде п╕дживлюватися в╕д Сонця. А дал╕ сигнал слабшатиме. На якийсь час ми ╖╖ втратимо.
Коли вона через якийсь оберт, через 6,5 року, знову наблизиться до Сонця, можливо, ╖╖ вдасться оживити, сонячн╕ батаре╖ знову почнуть працювати. Так що якийсь час п╕сля зак╕нчення експерименту його ще можна буде продовжити.
— Скаж╕ть, Климе ╤вановичу, чи плануються ще под╕бн╕ експерименти?
— Безсумн╕вно, вони будуть. ╤ якби Укра╖на була б багатшою, ми запустили б св╕й зонд до комети. Можна знову до комети Чурюмова-Герасименко. Бачите, не все ж вир╕шено, хоча ми вже зна╓мо ╖╖, здавалося б, з ус╕х бок╕в — властивост╕, повед╕нку.
Але найц╕кав╕ше, звичайно, буде попереду, коли вона наблизиться до Сонця ╕ почнеться випаровування — будуть вириватися струмен╕ газу, гейзери, все це призведе до утворення атмосфери, туманно╖ оболонки навколо ядра, ╕ красивий витончений хв╕ст у не╖ обов’язково з’явиться, ╕ ми його побачимо!
Коли сонячний тиск св╕тла в╕дштовху╓ гази ╕ пил, ми бачимо хв╕ст у протилежному боц╕ в╕д Сонця, причому ╕нод╕ в╕н досить довгий. Кр╕м того, що ми спостер╕гатимемо дуже красиве видовище, розвиток ╖╖ активност╕ буде дуже ц╕кавим завдяки можливост╕ отримати безц╕нну ╕нформац╕ю.

ПУТ╤Н ЗБОЖЕВОЛ╤В У Р╤К СОНЯЧНО╥ АКТИВНОСТ╤

— Климе ╤вановичу, коли Ви говорили про сонячну активн╕сть, Ви сказали, що вона вплива╓ на людський орган╕зм.
— Безсумн╕вно. Сонячна активн╕сть дуже сильно вплива╓ на здоров’я людини. Кожн╕ 11 рок╕в ця активн╕сть зб╕льшу╓ться, оск╕льки зроста╓ к╕льк╕сть плям на Сонц╕. Нав╕ть здорова людина, коли зм╕ню╓ться магн╕тне поле, може в╕дчути укол у серце, а на нездорових людях це може позначитися сильн╕ше.
На Земл╕ п╕д час спалах╕в на Сонц╕ та магн╕тних бурь у 4 рази зб╕льшу╓ться смертн╕сть в╕д серцевих напад╕в. Тобто людям ╕з серцевими захворюваннями потр╕бно надавати сво╓часну допомогу, створювати в╕дпов╕дний режим, ╖м потр╕бн╕ в╕дпов╕дн╕ л╕ки, спец╕альна палата ╕з зал╕зними ст╕нами, куди не проника╓ магн╕тне поле. Звичайно, хтось може ╕ в гараж╕ в╕дсид╕тися, але головне, щоб л╕кар призначив л╕ки ╕ сказав лежати ╕ не хвилюватися.
Сонячна активн╕сть вплива╓ ╕ на псих╕ку, люди втрачають розум. ╤ в цей час в╕дбуваються вс╕ляк╕ «заварушки» на земн╕й кул╕, як революц╕я 1917 року, страшн╕ под╕╖ 1937 року. Якраз цього року — максимум сонячно╖ активност╕.
— ...╤ у нас в Укра╖н╕ теж страшн╕ под╕╖. Хочете, серйозно сприймайте мо╓ запитання, хочете — н╕, але чи не пов’язана «активн╕сть» Пут╕на з под╕бним явищем?
— Думаю, так. От Пут╕н ╕ збожевол╕в. Це взагал╕ якийсь мутант, ╕ стражда╓ весь народ. П╕сля такого ми ╕ рос╕йських людей перестанемо поважати.
Що ж це за неподобство — захоплювати чуж╕ земл╕? Не т╕ часи. Коли я ╖хав по центральн╕й Рос╕╖, бачив кинут╕ села на тисяч╕ к╕лометр╕в, жодно╖ людини, труби, як у Хатин╕, стирчать. Гарна ж земля, а пусту╓. Та вони сво╖ земл╕ не обробляють, а забирають чуж╕. ╤ народ там у злиднях живе, спива╓ться ╕ деграду╓.
— До реч╕, ╓вропейськ╕ вчен╕ з Вами сол╕дарн╕? Ви в╕дчували ╖хню п╕дтримку?
— Звичайно, вс╕ з нами сол╕дарн╕. В ╢вроп╕ з великою повагою говорять про Укра╖ну. Вони вс╕ п╕дтримують незалежн╕сть ╕ свободу. ╤ проти Рос╕╖ висловлюються — об’╓ктивно, звичайно, ╕ правильно. ╤ н╕мц╕, ╕ американц╕, особливо канадц╕.
— Рос╕я брала участь у проект╕? Взагал╕, вона присутня в ╢вропейському косм╕чному агентств╕?
— Н╕. ╥х ╕ не приймуть. ╥х не пускають, не беруть ╖хн╕ прилади. В таких проектах в╕льн╕ кра╖ни повинн╕ брати участь, а не рабовласницька ╕мпер╕я. ╤ зараз, схоже, санкц╕╖ будуть посилювати.
— Не можу Вас не запитати про екстрасенс╕в, про астролог╕ю...
— ...В екстрасенс╕в я не в╕рю. В жодному раз╕. Це — шарлатани. Серед них ╓ люди чутлив╕, вони вм╕ють якось впливати, але це б╕льше г╕пноз. ╤ провидц╕ — теж шарлатанство. Але це добре ерудован╕ люди, вони, як губка, на ходу вбирають ╕нформац╕ю, анал╕зують. Можуть потрапити в точку, але в основному повз... Уже довели, що це шахрайство суц╕льне, коли заклали м╕льйони гороскоп╕в у машину ╕ пор╕вняли положення Сонця в тому чи ╕ншому суз╕р’╖ п╕д час народження, — ╕ жодного зб╕гу, жодно╖ кореляц╕╖ нема╓ м╕ж положенням суз╕р’я, характером людини, ╖╖ ремеслом, роботою й удачею. Жодного зв’язку.
Астролог╕я — це лженаука, обман. Люди слухають, тому що ╖х легко обдурити, дуже легко. Головне — виманити грошики, ╕ вони ╖х виманюють. Дивно, що нав╕ть на телебачення вс╕х ╖х пускають.
Н╕, щоб говорити про науку. Геологи, ф╕зики, б╕ологи, х╕м╕ки могли б просв╕щати людей.
— Ось така просв╕тницька програма нам д╕йсно потр╕бна. Под╕бна до т╕╓╖, яку Серг╕й Кап╕ца в╕в колись на телебаченн╕.
— Звичайно, дуже потр╕бна, адже це захоплююче. Вчен╕ можуть розпов╕дати про космос. Я виступав, до реч╕, у передач╕ «Очевидне неймов╕рне» по комет╕ Галлея. Я брав участь у спостереженнях, був координатором радянсько╖ та м╕жнародно╖ програми. ╤ Серг╕й Петрович мене запросив. Ми розмовляли з ним ц╕лу годину про комети ╕ взагал╕ про все...
У нашому планетар╕╖ ╓ дуже ц╕кав╕ лекц╕╖ для школяр╕в. Але можна було б робити щось для широко╖ аудитор╕╖.
— Скаж╕ть, Климе ╤вановичу, а багато астроном╕в ╓ у св╕т╕?
— Зовс╕м небагато. Астроном╕в менше, н╕ж в╕це-прем’╓р╕в ╕ м╕н╕стр╕в. Якщо вс╕ кра╖ни взяти, в╕це-прем’╓р╕в ╕ м╕н╕стр╕в значно б╕льше, н╕ж астроном╕в на Земл╕. Тому-то наука слабо ф╕нансу╓ться. А без науки будь-яка нац╕я не розвива╓ться належним чином, пряму╓ в глухий кут, з якого виходу нема╓. Однак, спод╕ваюся, не все похмуро. Укра╖на пол╕пшить економ╕ку, ╕ коли у нас трошки краще стане, на космос вид╕лятимуться хорош╕ грош╕ ╕ можна буде запускати сп╕льн╕ проекти з ╢вропою. Укра╖на обов’язково вступить в ╢вропейське косм╕чне агентство.
Головне зараз, щоб бандит╕в вигнали. ╤ щоб нов╕ бандити не виросли...
Я, до реч╕, написав Оду Майдану, ще 9 грудня 2013 року. ╥╖ можна знайти у Фейсбуц╕. Вона зак╕нчу╓ться словами:
Над Укра╖ною знов зася╓
Над╕╖ св╕т — спаде туман,
Так хай живе й перемага╓
Все╓вропейський наш Майдан!
— Усп╕х╕в Вам, Климе ╤вановичу, м╕цного здоров’я, нових в╕дкритт╕в. Будемо в╕рити, що все у нас буде добре, — ╕ в науц╕, ╕ в держав╕. Щиро дякую Вам за розмову.

Валентина ПАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14375

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков