"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#49 за 05.12.2014
СПОГАДИ СОТНИКА УСТИМА
Ми ╓сть народ!
Нещодавно в Хмельницьк╕й област╕ вийшла друком книга Валер╕я Бобровича «Щоденник сотника Устима». Автор – киянин. Був оф╕цером В╕йськово-морського флоту СРСР, працював ╕ на суднах радянського торговельного флоту, як в╕йськовий радник воював у В’╓тнам╕. В╕н зазнача╓: «Флот завжди був найреволюц╕йн╕шою частиною радянського сусп╕льства, ми ж ходили в закордонн╕ плавання ╕ могли побачити вигоди «загниваючого» кап╕тал╕зму». Бобрович робить екскурс в ╕стор╕ю флоту: «З вибухом революц╕╖ в Рос╕╖ укра╖нц╕, як╕ у велик╕й к╕лькост╕ служили на царському флот╕, одразу почали орган╕зовуватись. Найб╕льш сприятлив╕ умови склалися на Чорноморському флот╕, де укра╖нц╕ складали б╕льше 75% особового складу. Реально стала можлива повна укра╖н╕зац╕я всього Чорноморського флоту… В╕це-адм╕рал Колчак поставився прихильно до укра╖н╕зац╕╖ флоту, як до здорово╖ теч╕╖ серед тод╕шньо╖ ру╖ни. З к╕нця кв╕тня 1917 року майже на вс╕х кораблях Чорноморського флоту вже ╕снували сво╖ укра╖нськ╕ корабельн╕ ради. Одним з перших корабл╕в флоту, який п╕дняв укра╖нський прапор, був м╕ноносець «Завидний». 24 грудня 1917 року п╕дн╕с укра╖нський прапор один з найб╕льших корабл╕в колишньо╖ царсько╖ Рос╕╖, велетень-дредноут, л╕н╕йний корабель «Воля». 29 кв╕тня 1918 року весь Чорноморський флот п╕дняв укра╖нський прапор. На жаль, Укра╖нський флот зруйнувала соц╕ал╕стична Центральна Рада. Незважаючи на запеклий оп╕р нац╕онал╕стично налаштованих моряк╕в, вона скасувала примусову в╕йськову службу на флот╕ та ввела добров╕льне доповнення флоту на п╕дставах народно╖ м╕л╕ц╕╖. Важко було придумати б╕льше безглуздя. Дур╕сть бува╓ страшн╕шою за зраду. Цей закон було скасовано за час╕в Гетьманату, але вже зап╕зно». Зовс╕м ╕нша ситуац╕я склалася п╕сля проголошення Незалежност╕ Укра╖ни. Валер╕й Олегович пише: «1992 року на Чорноморському флот╕ шов╕н╕стичним букетом розкв╕тла «касатоновщина»: — продано стратег╕чний запас пального; — зруйновано казарми на остров╕ Зм╕╖ний; — за безц╕нь на металобрухт до Туреччини було продано б╕льш╕сть п╕дводних човн╕в див╕з╕╖ п╕дводних сил Чорноморського флоту (у склад╕ трьох бригад та окремого див╕з╕ону); — та╓мною директивою через фах╕вц╕в управл╕ння в╕йськових сполучень ╕ в╕йськово╖ прийомки з моб╕л╕зац╕йних запас╕в на укра╖нських судноремонтних та суднобуд╕вних заводах вилучались станц╕╖ системи рад╕олокац╕йного розп╕знавання «Пароль». Але укра╖нськ╕ патр╕оти на флот╕ були: «Саме в цей час на СКР-122 ек╕паж склав в╕йськову присягу на в╕рн╕сть народу Укра╖ни, п╕дняв жовто-блакитний прапор ╕ вийшов з в╕йськово╖ бази Донузлав до берег╕в Одеси. Командував геро╖чним сторожовиком кап╕тан-лейтенант Серг╕й Настечко. Адм╕рал Касатонов послав навперейми сучасний фрегат проекту 1135 та швидк╕сний малий десантний корабель на пов╕трян╕й подушц╕. Гармати ╕ реактивн╕ установки нац╕лились на вт╕кача. Т╕льки завдяки тому, що корабл╕ вже перебували в зон╕ д╕╖ берегово╖ охорони Одеського району, вдалось уникнути кровопролиття. Незламним було прагнення укра╖нських моряк╕в служити сво╖й Батьк╕вщин╕. СКР-112 д╕йшов до Одеси». В. Бобрович зверта╓ увагу на давн╕ традиц╕╖ дружби укра╖нсько╖ ╕ грузинсько╖ нац╕й: «Укра╖но-грузинська дружба рясно скроплена кров’ю двох братн╕х народ╕в. П╕д час нац╕онально-визвольно╖ в╕йни 1917-1923 рок╕в в арм╕╖ УНР служило багато грузин╕в. Не можу не згадати про одного з них – славно╖ пам’ят╕ генерал-хорунжого Нат╕╓шв╕л╕, в╕домого в Укра╖н╕ як генерал Нат╕╖в; до серпня 1918 року в╕н командував Запор╕зькою бригадою ╕ окремою Запор╕зькою див╕з╕╓ю, в╕дзначився в боях з московсько-б╕льшовицькими ордами п╕д Полтавою ╕ Ромоданом. Просуваючись ╕з групою полковника Болбочана в кримському напрямку, генерал Нат╕╖в зв╕льнив п╕востр╕в в╕д б╕льшовицьких банд, подавши руку Чорноморському флоту. Комендант Запор╕зького корпусу генерал Нат╕╖в був одним з найвизначн╕ших отаман╕в свого часу… Надзвичайно хоробрий, особисто сам керував бо╓м ╕ завжди перебував у найнебезпечн╕ших м╕сцях. Тим-то ╕ здобув соб╕ величезну популярн╕сть у корпус╕. У 1919 роц╕ перебрався в Груз╕ю, де створив та очолив Закавказький добровольчий к╕ш. П╕д час бо╖в з червоною навалою потрапив у полон; був розстр╕ляний б╕льшовиками». У 1993-2001 роках Валер╕й Бобрович воював на Кавказ╕, командував добровольчими п╕дрозд╕лами УНСО, був дв╕ч╕ поранений. В╕н д╕литься спогадами про т╕ под╕╖. Ситуац╕я схожа на нин╕шню укра╖нську. Москва намага╓ться встановити сво╓ панування на пострадянському простор╕. Спочатку ╕н╕ц╕ювати сепаратистський рух, розчленувати незалежну кра╖ну, ослабити ╖╖ ╕ пот╕м п╕дпорядкувати соб╕. Бобрович п╕дкреслю╓: «Православна Рос╕я фактично оголосила в╕йну ╓динов╕рн╕й Груз╕╖ ╕ боролася з нею за допомогою чеченц╕в, черкес╕в, адиг╕в, турк╕в та араб╕в». У ц╕й в╕йн╕ Рос╕я використала крим╕нальний набр╕д. Власне, те ж саме в╕д-бува╓ться нин╕ у неоголошен╕й в╕йн╕ Рос╕╖ проти Укра╖ни. Тод╕ стр╕льц╕ УНСО пл╕ч-о-пл╕ч з грузинами воювали проти сп╕льного ворога ╕ в╕дтягнули час його нападу на Укра╖ну. В. Бобрович ╓ добрим знавцем збро╖ ╕ вдало оц╕ню╓ бойов╕ ситуац╕╖ на м╕сцях. «Щоденник сотника Устима» може слугувати навчальним пос╕бником для п╕дготовки груп самозахисту в╕д переважаючих сил окупант╕в ╕ терорист╕в. Текст пересипаний дотепами ╕ легко чита╓ться. Все це робить книгу дуже актуальною для сьогодн╕шньо╖ Укра╖ни.
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ м. ╤рп╕нь
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14394
|